Рішення від 22.05.2023 по справі 120/10752/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

22 травня 2023 р. Справа № 120/10752/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначила, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 14 вересня 2022 року отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

09 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про виплату їй грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Проте листом від 01 грудня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило заявницю про відсутність підстав для здійснення відповідної виплати, оскільки її страховий стаж становить 20 років, якого недостатньо для виплати такої грошової допомоги. При цьому у листі йшлося про те, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди її роботи з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2014 року та з 01 січня 2016 року по 11 березня 2021 року у зв'язку з тим, що відповідно до трудової книжки позивачка працювала за основним місцем роботи на посаді методиста. При цьому посада вчителя суміщалася з роботою методиста. Також до страхового стажу позивачки не зараховано період роботи з 01 вересня 2021 року в ліцеї № 1 у зв'язку з тим, що уточнююча довідка № 01-21/189 від 01 листопада 2022 року не містить інформацію про форму власності ліцею та не зазначено, до яких саме навчальних закладів такий ліцей відноситься.

Позивачка вважає такі дії пенсійного органу протиправними, тому й звернулася до суду з цим позовом з вимогами визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у зарахуванні до педагогічного стажу період її роботи учителем за сумісництвом з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2012 року у Пиковецькій СЗШ І-ІІІ ступенів та з 01 вересня 2012 року по 11 березня 2021 року у Пиковецькому ЗНВК І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок", період роботи на посаді старшої піонервожатої Пиковецької восьмирічної школи з 01 серпня 1985 року по 01 вересня 1987 року, а також період роботи з 01 вересня 2021 року по 14 вересня 2022 року на посаді учителя математики ліцею № 1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, а також зобов'язати відповідача зарахувати до педагогічного стажу згадувані вище періоди роботи та нарахувати й виплатити одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 частини 1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 27 грудня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 січня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 16 грудня 2020 року внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 22-1, якою передбачено застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію,- відділ перерахунків пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, який уповноважений розглянути подану позивачем заяву.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відділом перерахунку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві розглянуто звернення позивачки від 09 листопада 2022 року щодо призначення грошової допомоги та прийнято рішення № 025650006603 від 15 листопада 2022 року про відмову в призначенні грошової допомоги.

Як зазначає представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області далі, зарахований позивачці страховий стаж складає 20 років.

До страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, не враховано періоди роботи з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 11 березня 2021 року в зв'язку з тим, що згідно з трудовою книжкою у ці періоди позивачка працювала на посаді методиста, а робота на посаді вчителя - за сумісництвом. Також не враховано період з 01 вересня2021 року в ліцеї №1, оскільки уточнююча довідка № 01-21/189 від 01 листопада 2022 року про роботу в ліцеї №1 Гостомельської селищної ради не містить інформацію про форму власності ліцею та не зазначено, до яких саме навчальних закладів він відноситься.

Представник відповідача звертає увагу на тому, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у такої особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах та вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності дає право на отримання грошової допомоги.

Водночас у позивачки відсутній необхідний страховий стаж на зазначених посадах, а тому представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 17 січня 2023 року до участі у справі як співвідповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та встановлено цьому відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

20 лютого 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що 09 листопада 2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою призначення грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивачки та прийнято рішення від 15 листопада 2022 року № 025650006603 про відмову ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги.

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього часу не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

З огляду на положення статті 24 згаданого Закону страховий стаж з 01 січня 2004 року обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За період з 01 січня 2004 року обчислення страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, здійснюється на підставі довідок, наданих закладами та установами, в яких працювала особа.

Далі представник цього відповідача вказав, що страховий стаж, який можливо зарахувати до вислуги років позивачки становить 20 років. При цьому до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, не зараховано періоди роботи з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 11 березня 2021 року у зв'язку з тим, що згідно з трудовою книжкою у ці періоди ОСОБА_1 працювала на посаді методиста, а робота на посаді вчителя була за сумісництвом. Також не враховано період роботи з 01 вересня 2021 року в ліцеї № 1, оскільки уточнююча довідка № 01-21/189 від 01 листопада 2022 року про роботу в ліцеї № 1 Гостомельської селищної ради, яку надала заявниця до заяви, не містить інформацію про форму власності ліцею та не зазначено, до яких саме навчальних закладів він відноситься.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві також зазначив, що Пенсійний фонд України є неприбутковою самоврядною організацією, а його кошти зараховуються на єдиний рахунок і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку і вилученню не підлягають. Відповідно до чинного законодавства забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду не за цільовим призначенням. За наведених обставин представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

16 січня, 15 лютого та 17 лютого 2023 року позивачкою подано до суду відповіді на відзиви, проте такі до уваги не беруться, оскільки заявами по суті у справах, визначених частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 14 вересня 2022 отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

09 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 листопада 2022 року № 025650006603 в розгляді заяви щодо призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відмовлено. Зі змісту рішення слідує, що до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на виплату грошової допомоги, не враховано періоди її роботи з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 11 березня 2021 року в зв'язку із тим, що згідно з трудовою книжкою у ці періоди позивачка працювала на посаді методиста, а робота на посаді вчителя була за сумісництвом. Також не враховано період з 01 вересня 2021 року в ліцеї № 1, оскільки уточнююча довідка № 01-21/189 від 01 листопада 2022 року про роботу в ліцеї № 1 Гостомельської селищної ради, яку надала заявниця до заяви, не містить інформацію про форму власності ліцею та не зазначено, до яких саме навчальних закладів він відноситься.

Листом відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр № 9) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. № 0200-0211-8/90764 від 01 грудня 2022 року позивачку повідомлено про підстави відмови у виплаті грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).

Відповідно до цього Переліку робота на посаді вчителя загальноосвітньої середньої школи, а також робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, дає право на пенсію за вислугу років.

Крім того, Переліком № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23 листопада 2011 року затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Так, судом установлено, що ОСОБА_1 працювала учителем за сумісництвом з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2012 року у Пиковецькій СЗШ І-ІІІ ступенів та з 01 вересня 2012 року по 11 березня 2021 року у Пиковецькому ЗНВК І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок", з 01 серпня 1985 року по 01 вересня 1987 року позивачка працювала на посаді старшої піонервожатої Пиковецької восьмирічної школи, а з 01 вересня 2021 року по 14 вересня 2022 року - вчителем математики ліцею № 1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

З огляду на наведені вище приписи Переліку № 909 та Порядку № 1191 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві безпідставно не зараховано до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на посаді старшої піонервожатої Пиковецької восьмирічної школи з 01 серпня 1985 року по 01 вересня 1987 року.

Разом з тим, відмовляючи позивачці у зарахуванні періодів роботи на посаді вчительки з 01 вересня 2007 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 11 березня 2021 року, пенсійний орган вказав на те, що ОСОБА_1 працювала на посаді методиста, а робота на посаді вчителя суміщалася з роботою на посаді методиста.

Такі аргумент Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суд оцінює критично з огляду на таке.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.

У пункті 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 78, зазначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

В межах цієї справи сторонами не заперечується факт роботи ОСОБА_1 на посаді вчителем за сумісництвом, а також не заперечується те, що позивачка займалася викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом більше ніж 180 годин протягом навчального року.

За таких обставин слід дійти висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу позивачки періоди її роботи вчителем за сумісництвом з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2012 року у Пиковецькій СЗШ І-ІІІ ступенів, а з 01 вересня 2012 року по 11 березня 2021 року - у Пиковецькому ЗНВК І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок".

Безпідставно пенсійним органом не зараховано до страхового стажу позивачки період її роботи з 01 вересня 2021 року по 14 вересня 2022 року на посаді вчителя математики в ліцеї № 1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, адже довідкою цього ж ліцею від 01 листопада 2022 року № 01-21/189 підтверджується факт роботи позивачки на посаді вчителя в оскаржуваний період.

При цьому доводи пенсійного органу, що така довідка не містить інформацію про форму власності та у такій довідці не зазначено, до якого саме навчального закладу відноситься ліцей № 1 судом оцінюються критично, оскільки Переліком № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Відтак з огляду на встановлені судом обставини суд на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16 листопад 2022 року № 025650006603.

За таких обставин варто врахувати, що за умови зарахування до страхового стажу позивачки усіх незарахованих пенсійним органом періодів її роботи її страховий стаж становитиме більше 30 років, що свідчить про набуття права на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Закону №1058-IV.

Особливу увагу варто звернути на тому, що право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати.

Разом із тим відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо незарахування до страхового стажу окремих періодів роботи, адже за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про виплату грошової допомоги Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві прийнято акт індивідуальної дії (рішення) і саме таким актом відмовлено у виплаті грошової допомоги, чим порушено права позивачки.

З огляду на те, що суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 листопада 2022 року № 025650006603, яким позивачці відмовлено в нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону № 1058-IV, тому задоволенню підлягає й похідна від основної вимоги, що стосується зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-IV, зарахувавши при цьому до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періоди її роботи на посаді старшої піонервожатої Пиковецької восьмирічної школи з 01 серпня 1985 року по 01 вересня 1987 року, вчителем за сумісництвом з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2012 року у Пиковецькій СЗШ І-ІІІ ступенів, а з 01 вересня 2012 року по 11 березня 2021 року - у Пиковецькому ЗНВК І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок", а також на посаді вчителя математики в ліцеї № 1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачкою, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 992,40 гривень, що підтверджується квитанцією від 21 грудня 2022 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 992,40 гривень, а тому на її користь слід стягнути 496,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернулася до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 992,40 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивачки слід пропорційно стягнути сплачений нею при поданні позовної заяви до суду судовий збір у розмірі по 248,10 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15 листопада 2022 року № 025650006603 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при цьому до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, періоди її роботи старшою піонервожатою Пиковецької восьмирічної школи з 01 серпня 1985 року по 01 вересня 1987 року, вчителем за сумісництвом з 01 вересня 2007 року по 31 травня 2012 року у Пиковецькій СЗШ І-ІІІ ступенів, з 01 вересня 2012 року по 11 березня 2021 року вчителем за сумісництвом у Пиковецькому ЗНВК І-ІІІ ступенів "Школа-дитячий садок", а також період роботи з 01 вересня 2021 року по 14 вересня 2022 року вчителем математики в ліцеї № 1 Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідачі:

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368)

Рішення суду в повному обсязі складено 22.05.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

Попередній документ
111056199
Наступний документ
111056202
Інформація про рішення:
№ рішення: 111056200
№ справи: 120/10752/22
Дата рішення: 22.05.2023
Дата публікації: 26.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (11.07.2023)
Дата надходження: 22.12.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії