Єдиний унікальний номер 205/4959/23
1-кс/205/538/23
22 травня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041690000658 від 04 травня 2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. м. Олександрія Кіровоградської області, громадянина України, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України судимості не має, однак відносно нього:
- 28.06.2022 року ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області направлено обвинувальний акт до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
- 29.03.2023 року ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області направлено обвинувальний акт до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 185 КК України.
До Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшлозазначене клопотання, в якому слідчий просила обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи обізнаним про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року про введення воєнного стану в Україні, вчинив кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, 27.04.2023 року приблизно о 07 годині 00 хвилин (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 перебував за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , де в нього виник кримінально противоправний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану. Реалізуючи вищевказаний кримінально противоправний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, реалізуючи раніше виниклий кримінально противоправний намір, зайшов до спальної кімнати вказаного будинку. Перебуваючи всередині кімнати ОСОБА_5 побачив та визначив предметом свого посягання майно належне його батькові ОСОБА_6 , а саме: кутову шліфувальну машину марки «NOWA», моделі SK1200BLS, чорно-зеленого кольору, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2101 від 05.04.2023 року становить 826 гривень 88 копійок.
Після чого, ОСОБА_5 взявши до рук та утримуючи викрадене майно при собі, доводячи кримінально протиправний намір до кінця з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись майном на власний розсуд, спричинивши своїми незаконними діями потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2101 від 05.04.2023 року на загальну суму 826 гривень 88 копійок.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 4 ст. 185 КК України.
04.05.2023 року за даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041690000658 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
22.05.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не має постійного офіційного місця роботи, неодружений, на утримання малолітніх, або неповнолітніх дітей не має. Існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, оскільки потерпілий перебуває у родинних зв'язках з ОСОБА_5 та проживає разом з ним. В обґрунтування п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України необхідно вказати, що у разі обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, підозрюваний зможе вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки він офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має та відносно нього 28.06.2022 року та 29.03.2023 року направлені обвинувальні акти до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
З огляду на зазначене, слідчий просила застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити, надав пояснення аналогічні змісту клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого, при цьому не заперечував свою причетність до вчиненого кримінального правопорушення, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Слідчим у клопотанні та доданих документів з достатньою на даній стадії кримінального провадження повнотою підтверджується наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри про його причетність до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин, та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує, що підозрюваний судимості не має в силу ст. 89 КК України, знов вчинив тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 під загрозою застосування покарання за злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілого, який є його батьком та з яким він спільно мешкає, підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, сукупність викладених обставин свідчать про недоцільність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання вищевказаним ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що в матеріалах кримінального провадження існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, а також приймаючи до уваги вищенаведені обставини, які свідчать про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, необхідним є застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки альтернативні запобіжні заходи не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розмір застави вважає, що застава у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму, що складає 134 200 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Західної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041690000658 від 04 травня 2023 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 19 липня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 134 200 гривень (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень).
У разі внесення застави у визначеному розмірі, вважати, що до ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави із встановленням наступних обов'язків:
- прибувати до слідчого та/або прокурора за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Повідомити ОСОБА_5 , що невиконання обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді є підставою для заміни вказаного запобіжного заходу на більш жорсткий.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1