Єдиний унікальний номер 205/4025/21
1-кп/205/301/23
22 травня 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041690000012 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до останнього запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшити розмір застави, яка була визначена судом.
Суд, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку запобіжного заходу обраного обвинуваченому, якщо судове провадження не було завершене до спливу визначеного строку.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей на утриманні не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого стороною захисту не надано, раніше не судимий, однак відносно нього в Рівненському міському суді Рівненської області розглядається обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185 КК України.
Постановляючи дане рішення, суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо ризику ухилення обвинуваченого від суду шляхом переховування, так як ОСОБА_3 , побоюючись тяжкості покарання за інкриміновані йому кримінальні правопорушення, дійсно зможе перешкоджати розгляду даного кримінального правопорушення шляхом ухилення від суду і переховування.
При цьому, суд відповідно до ст. 178 КПК України також враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного місця роботи та офіційного джерела доходів.
Покарання, зокрема за ч. 2 ст. 307 КК України не передбачає застосування ст. 75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд, також вважає обґрунтованим посилання прокурора на потенційний ризик продовження скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень, враховуючи значну кількість епізодів, а саме, понад п'ятдесят, оскільки він не має жодного джерела доходу для існування.
Крім того, у обвинуваченого відсутнє місце проживання у м. Дніпро, тому клопотання обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт за адресою його місця реєстрації, а саме, у м. Рівне, через існування ризиків, що були судом зазначені вище, а також, враховуючи вимоги ч.2 ст.318 КПК України щодо строків і загального порядку судового розгляду, не може бути задоволено.
Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд приходить до висновку, що ризики та обставини відповідно до ст.ст.177,178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Також судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинуваченого почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
А тому, за наявності реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для даного кримінального провадження, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає вимогам нині діючого КПК України.
Будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
Разом з тим, суд, враховуючи те, що певна кількість свідків вже допита, вважає за можливе зменшити розмір застави, визначеної судом, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, враховуючи його майновий стан, таким чином, задовольнивши частково клопотання обвинуваченого та його захисника.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 217, 334, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 19 липня 2023 року включно.
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та зменшення розміру застави - задовольнити частково.
Зменшити розмір застави визначеної згідно ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2021 року та визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 134 200 грн. (сто тридцять чотири тисячі двісті гривень), а обов'язки покладені судом, у разі внесення застави залишити попередні, які визначені в ухвалі суду від 20.05.2021 року, а саме:
- прибувати до слідчого та/або прокурора за першим викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити, що обвинувачений ОСОБА_3 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в даній ухвалі.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1