Справа № 201/3810/22
Провадження № 2/201/395/2023
(заочне)
22 травня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Галко С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Стислий виклад позиції позивача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24 червня 2022 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 15 900, 76 грн., за кредитним договором № б/н від 23 червня 2014 року, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2 481 грн.
В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 26 червня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву б/н від 26 червня 2014 року після підписання якої ОСОБА_2 отримав кредит який потім було збільшено до 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Зобов'язання за Договором про надання банківських послуг банк виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кошти та можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не здійснив в повному обсязі сплату отриманих кредитних коштів, пені, штрафів, передбачених договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
ІНФОРМАЦІЯ_1 , позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 липня 2019 року. В даному випадку спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 .
На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 03 березня 2021 року була направлена претензія кредитора до Першої маріупольської державної нотаріальної контори, та 22 березня 2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ "Приватбанк".
На думку позивача, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини. При цьому, згідно ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 23 червня 2014 року становить - 15 900, 76 грн., яка складається з 2208,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1312,11 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 12 380, 52 грн. - нарахована пеня. (а.с.1-5).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 червня 2022 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.71-72).
Згідно із вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.73).
03 жовтня 2022 року суддя звернувся до державної міграційної служби України з повторним запитом щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.74).
28 листопада 2022 року суддя втрете звернувся до державної міграційної служби України з запитом щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача (а.с.77).
До суду в листопаді 2023 року надійшла інформація про відсутність відомостей зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача (а.с.90).
Ухвалою судді від 01 грудня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та задоволено клопотання позивача про витребування доказів. (а.с.80-82).
Ухвалою судді від 01 грудня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про огляд веб-сайту. (а.с.83-84).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.107-108)
Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» надав до суду клопотання, у якому просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився про день та час повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошень про виклик особи, причин не явки суду не повідомив.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини встановленні судом
23 червня 2014 року між ОСОБА_2 та АТ «Приватбанк» було укладено кредитний договір.
Згідно умов якого ОСОБА_2 отримав кредит який було збільшено до 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява-анкета разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 липня 2019 року. (а.с.53)
В матеріалах справи міститься претензія кредитора подана в порядку ст. 1281 ЦК України (а.с.55).
Відповідно до листа Першої маріупольської державної нотаріальної контори, спадкова справа до майна боржника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 05 березня 2021 року не заводилась. Спадкоємці померлого до відповідної нотаріальної контори не звертались. (а.с.56).
Зі слів позивача та відповідно до копій паспортів, які містяться у матеріалах справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстровані за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 . (а.с.51-52).
У зв'язку з недотриманням позичальником взятих на себе зобов'язань, за кредитним договором № б/н від 23 червня 2014 року заборгованість становить - 15 900, 76 грн., яка складається з 2208,13 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1312,11 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 12 380, 52 грн. - нарахована пеня.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, ч.1 ст.608 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 3, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частина 1 ст.1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Стаття 1282 ЦК України визначає, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Як вбачається з відповіді Першої маріупольської державної нотаріальної контори за вих. № 443/01-16 від 05 березня 2021 року, в провадженні нотаріальної контори відсутня спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 . Станом на день складання відповіді, за оформленням спадкової справи ОСОБА_2 до нотаріальної контори не звертались (а.с.56).
Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» не надало доказів на підтвердження того, що відповідач є спадкоємцям померлого позичальника (за законом чи за заповітом) та прийняла спадщину після його смерті.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
До обов'язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову, так як відсутні докази наявності спадкового майна, яке було прийнято відповідачем після смерті її батька ОСОБА_2 . Сам лише факт зареєстрованого місця проживання зі спадкодавцем на момент його смерті не свідчить про фактичне прийняття спадщини та не є безумовним підтвердженням того, що вона подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, отримала відповідне свідоцтво та є спадкоємцем. Оскільки відсутні докази прийняття такого майна відповідачем, то до неї в порядку спадкування не перейшли обов'язки спадкодавця перед іншими особами (кредиторами), а тому відсутні підстави вважати її такою, що фактично прийняла спадщину.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні вимог АТ КБ «Приватбанк».
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, то, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 23 травня 2023 року.
Суддя С.О. Демидова