вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"24" травня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/184/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
Розглянув матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк», м. Київ
до відповідача ОСОБА_1 , м. Хуст Закарпатської області
про стягнення 95 753,42 грн
секретар судового засідання - Піпар А.Ю.
учасники справи не викликались
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 80 987,42 грн заборгованості по тілу кредиту, 14 765,38 грн відсотків, 0,15 грн - 3% річних та 0,47 грн інфляційних нарахувань, посилаючись на неналежне виконання відповідачами договору від 15 квітня 2021 року № 284/2021/МС-5 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “Укргазбанк”.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/184/23 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених судом.
16 березня 2023 року на поштову адресу Господарського суду Закарпатської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено належно оформлену позовну заяву, відповідно до якої відповідачем зазначено фізичну особу ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.03.2022 судом в порядку ч. 6 ст. 176 ГПК України з огляду на те, що відповідачу у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати інформацію про місце проживання (перебування) відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 .
23 березня 2023 року на електронну адресу суду від Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надійшов лист - відповідь №2101.03.7-3043/2101.03-23 від 23.03.2023 з інформацією про зареєстроване місце проживання відповідача в АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, у зв'язку з усуненням позивачем виявлених судом недоліків позовної заяви ухвалою суду від 28.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 28.03.2023 за встановленою адресою місце проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
Водночас, означена ухвала суду повернута відділенням поштового зв'язку без вручення відповідачу із зазначенням причини невручення - «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 11 статті 242 ГПК України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п. п. 3, 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані листи з позначкою “Судова повістка”, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка”, працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99-1 Правил).
Відповідно до п. п. 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за Договором №284/2021/МС-5 від 15.04.2021 року про приєднання до Правил мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» зобов'язань по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого ПАТ АБ «Укргазбанк» має право вимагати дострокове повернення кредиту в розмірі 80 987,42 грн, сплати відсотків за користування кредитом в сумі 14 765,38 грн, за несвоєчасну сплату яких (відсотків) позивачем за 16.11.2021 року нараховано відповідачу 0,15 грн - 3% річних та 0,47 грн втрат від інфляції.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем не подано.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
15 квітня 2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк», як Банком та Фізичною особою - підприємцем Бучок Олегом Ерастовичем, як Позичальником укладено Договір про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» № 284/2021/МС-5 (надалі - Договір), умовами якого визначено відкриття Банком Позичальнику кредитної лінії лімітом кредитування 200 000,00 грн, терміном з 15.04.2021 по 14.04.2023 (п.п. 1, 2 Договору).
Згідно з п. 2 Договору Позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення Ліміту кредитної лінії.
Пунктами 3, 4 Договору визначено, що за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього Договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3% річних, в національній валюті.
За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 29,3% річних.
Відповідно до п. 5. Договору тарифи на кредитні операції наведені у Правилах надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк».
Пунктами 6-8 Договору визначено, що кредитні кошти надаються Банком Позичальнику на підставі письмової Заяви на отримання кредиту Позичальника відповідно до Додатку 1 до Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» та зазначені реквізити поточних рахунків сторін для перерахування кредитних коштів, повернення кредиту, сплати відсотків та комісій.
Додатком 1 до Договору «Графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії» сторонами встановлено, що повернення отриманого Позичальником кредиту відбувається відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії.
Пунктом 9 Договору сторонами визначено, що інші умови надання кредитних коштів не передбачені цим Договором про приєднання регулюються положеннями Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк».
За твердженням позивача такими Правилами надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» є затверджені рішенням кредитної ради АБ «Укргазбанк» від 02.09.2019 №213/1 (зі змінами внесеними рішення кредитної ради АБ «Укргазбанк» від 22.10.2019 №263/2) Правила, копія яких долучена до Банком до позовної заяви.
На виконання умов кредитного договору Банком відкрито Позичальнику кредитну лінію з лімітом кредитування 200 000,00 грн, а останнім отримано грошові кошти в загальній сумі 150 000,00 грн, що підтверджується меморіальними ордерами №TR.18138233.29932.12651 від 21.04.2021 (на суму 50 000,00 грн) та №TR.18138233.56168.12651 від 22.04.2021 (на суму 100 000,00 грн).
Матеріали справи, а саме виписки по особовим рахункам Фізичної особи-підприємця Бучок О.Е., на яких здійснюється облік отриманого, погашеного і простроченого кредиту та відсотків, відтермінованих відсотків, а також зміни ліміту кредитування за період з 15.07.2021 року по 01.03.2023 року свідчать, що відповідачем як Позичальником неналежним чином виконувалися зобов'язання по повернення кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом в строк, що зазначений в Додатку №1 до Договору, у зв'язку з чим станом на 21.12.2022 допущено заборгованість по Договору в сумі 94 102,90 грн., з яких:
- 49 988,00 грн - строкова заборгованість за кредитом за період з 15.04.2021 по 20.12.2022;
- 30 999,42 грн - прострочена заборгованість за кредитом за період з 16.09.2022 по 20.12.2022;
- 603,01 грн - строкова заборгованість за процентами за період з 01.12.2022 по 20.12.2022;
- 12 247,10 грн - прострочена заборгованість за процентами за період з 17.10.2022 по 20.12.2022;
- 265,37 грн - процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за період з 01.12.2022 по 20.12.2022.
У зв'язку з наведеним, 29 грудня 2022 року Банком надіслано на зареєстровану адресу Позичальника (м. Хуст Закарпатської області по вул. Київська Набережна, 3/22) лист-вимогу №172/33165/2022 від 22.12.2022 року, відповідно до якої Банк просив протягом 30 календарних днів з моменту її пред'явлення достроково повернути кредит та сплатити відсотки за його користування в розмірі 94 102,90 грн. Вказана вимога надіслана Відповідачу 29.12.2022 року, що підтверджується фіскальним чеком від 29.12.2022, списком №2 згрупованих поштових відправлень за 29.12.2022, проте повернулася Банку без вручення відповідачу із зазначенням причини невручення: «Адресат відсутній за вказаною адресою» та залишилася невиконаною Позичальником.
За твердженням позивача, станом на 14.02.2023 заборгованість відповідача перед Банком за Договором становить 95 753,42 грн, з яких 80 987,42 грн простроченої заборгованості за кредитом, 14 765,38 грн простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, які нараховані Банком за період з 21.04.2021 по 27.01.2023 та 0,15 грн - 3% річних і 0,47 грн втрат від інфляції, які нараховані за несвоєчасну сплату відсотків за 16.11.2021 року.
Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до Господарського суду.
Судом встановлено також, що відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницька діяльність Фізичної особи-підприємця Бучок Олега Ерастовича припинена 13.01.2022 за власним рішенням підприємця, про що в реєстрі вчинено запис за №2003250060001009374.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої палати Верховного суду від 05.06.2018 в справі №338/180/17 фізична особа, яка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав. З часу державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи спори за її участю, зокрема пов'язані з підприємницькою діяльністю, що здійснювалася нею раніше, слід було розглядати за правилами цивільного судочинства, за винятком випадків, коли провадження у відповідних справах було відкрите у господарському суді до настання таких обставин. У разі припинення провадження у господарській справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, спори за участю фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, мали розглядатися за правилами цивільного судочинства (п. 73 постанови).
Відповідно до ст.ст. 51, 52, ст.ст. 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
З врахуванням викладеного, беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли з приводу виконання укладеного між позивачем та відповідачем як суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем договору, пов'язаного зі здійснення останнім господарської (підприємницької) діяльності, незважаючи на припинення 13.01.2022 підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем Бучок Олегом Ерастовичем, вказана справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Так, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріали справи, а саме: виписки по особовим рахункам Фізичної особи-підприємця Бучок О.Е., на яких здійснюється облік отриманого, погашеного і простроченого кредиту та відсотків, відтермінованих відсотків, а також зміни ліміту кредитування за період з 15.07.2021 року по 01.03.2023 року, розрахунок заборгованості свідчать, що Позивачем, як Позичальником належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором щодо відкриття Позичальнику кредитної лінії з лімітом кредитування 200 000,00 грн та надання в межах даної кредитної лінії грошових коштів Позичальнику в розмірі 150 000,00 грн, в той же час Відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасного (в строк, що зазначений в Додатку №1 до Договору) погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 14.02.2023 року заборгованість Позичальника перед Банком становить 95 753,42 грн, з яких 80 987,42 грн простроченої заборгованості за кредитом, 14 765,38 грн простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, які нараховані Банком за період з 21.04.2021 по 27.01.2023.
В той же час, правомірним суд вважає нарахування Відповідачу відсотків за користування кредитом по 27.01.2023 з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України звернення 29.12.2022 Банку до Позичальника з вимогою №172/33165/2022 від 22.12.2022 про дострокове виконання зобов'язання в 30-денний термін з часу її пред'явлення в спірних правовідносинах змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. Після цього норми законодавства за якими нараховуються та стягуються проценти за кредитом (за правомірне користування кредитом), не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.
Тобто, факт надіслання 29.12.2022 вимоги із встановленням 30-денного строку з дати її пред'явлення для дострокового виконання зобов'язання прямо спричиняє припинення з 27.01.2023 договірних відносин між сторонами та, відповідно, неможливість подальшого нарахування та стягнення процентів за правомірне користування кредитом.
Схожа правова позиція сформульована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04.07.2018р. у справі № 310/11534/13-ц.
За таких обставин, прострочена заборгованість Позичальника перед Банком за кредитом становить 80 987,42 грн та за відсотками - 14 765,38 грн, що не спростовано відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно поданого Позивачем розрахунку, за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом Відповідачу за 16.11.2021 нараховано 0,15 грн - 3% річних і 0,47 грн втрат від інфляції.
Подані позивачем розрахунки також свідчать, що правовим обґрунтуванням пропуску строку сплати відсотків Позичальником є зміст п. 2.9. Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк», затверджені рішенням кредитної ради АБ «Укргазбанк» від 02.09.2019 №213/1 (зі змінами внесеними рішення кредитної ради АБ «Укргазбанк» від 22.10.2019 №263/2) за якими нараховані Банком відсотки підлягають сплаті Позичальником щомісячно не пізніше 15-ого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.
В той же час, суд зауважує, що умовами укладеного між сторонами Договору не визначено поширення дії саме зазначеної редакції Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» на Договірні відносини між сторонами, а долучені до позовної заяви матеріали, зокрема, заява заступника голови правління АБ «Укргазбанк» без номеру та дати (арк.с. 9) свідчить, що з дати затвердження Правил рішенням кредитної ради АБ «Укргазбанк» від 02.09.2019 до таких Правил вносилися зміни, зокрема з 08.02.2020.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином, Позивачем не доведено, що саме долучена до позовної заяви редакція Правил надання мікрокредиту в АБ «Укргазбанк» є тими Правилами, про які зазначено в п. 9 укладеного між сторонами Договору, яка поширюється на договірні відносини, в тому числі й щодо строку сплати Позичальником відсотків за користування кредитом.
З урахуванням викладеного, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 0,15 грн - 3% річних і 0,47 грн втрат від інфляції, які нараховані за 16.11.2021 за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом слід відмовити, позаяк позивачем не доведено дати настання строку виконання зобов'язання по сплаті відсотків та, відповідно, і прострочення виконання зобов'язання Позичальником в цій частині.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79,126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1 код ЄДРПОУ 23697280, поштова адреса: м. Київ, вул. Старонаводницька, 19, 21, 23) 80 987,42 грн (вісімдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 42 копійки) заборгованості по кредиту, 14 765,38 грн (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять гривень 38 копійок) відсотків за користування кредитом та 2683,98 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят три гривні 98 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 24 травня 2023 року.
Суддя Лучко Р.М.