вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" травня 2023 р. Справа№ 910/701/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 11.05.2023:
від позивача: Франюк А.В. - посвідчення № 3238, Щербина В.М. - адвокат, посвідчення № 000174;
від відповідача: Швидкий Д.Д. - адвокат, посвідчення № 92;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 (повний текст 26.10.2022)
у справі № 910/701/22 (суддя - Удалова О.Г.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс"
про стягнення 16 896 487,05 грн.
1. Короткий зміст заявлених вимог
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" (далі - відповідач) про стягнення 16 896 487,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати електричної енергії відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 1704-01024 від 05.08.2020, у зв'язку з чим позивач просить стягнути 14 428 600,18 грн основної заборгованості, 741 495,58 грн пені, 128 203,72 грн 3% річних, 588 185,56 грн втрат від інфляції та 1 010 002,01 грн 7% штрафу.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 14 428 600,18 грн за електричну енергію для врегулювання небалансів, 741 495,58 грн. пені, 128 203,72 грн, 588 185,56 грн втрат від інфляції, 1 010 002,01 грн., 7% штрафу, а також 253 447,31 грн.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" 15.11.2022 (через Укрпошту) звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних ПАТ «НЕК «Укренерго» до ТОВ «Електро Партнерс» про стягнення боргу в сумі 16 896 487,05 грн. відмовити повністю. Також скаржник просив стягнути з ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" на його користь понесені судові витрати.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 910/701/22; призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2022.
09.12.2022 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом в порідку ст. 263 ГПК України.
20.03.2023 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про призначення судової експертизи у даній справі.
Розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва, зокрема, 25.04.2023 - на 11.05.2023.
В судовому засіданні 11.05.2023 суд апеляційної інстанції протокольною ухвалою залишив без розгляду клопотання апелянта про зупинення провадження у справі та про призначення судової експертизи. Оскільки такі клопотання були подані з пропуском встановленого процесуального строку на їх подання без відповідного клопотання про поновлення такого строку. Більше того, адвокат відповідача підтвердив ту обставину, що з аналогічними клопотаннями сторона до суду першої інстанції не зверталась, причини поважності пропуску строку на їх подання не зазначила. А тому на підставі ст. 118, 207, 269 ГПК України зазначені клопотання залишено без розгляду.
В судовому засіданні 11.05.2023 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача апеляційну скаргу в судовому засіданні 11.05.2023 підтримав, просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: поведінку сторін, з метою забезпечення рівності сторін; враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та перебої з електроживленням.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки поставка відбувалась за період з 1 по 30 листопада 2020 року, то НЕК «Укренерго» мав право провести врегулювання лише не пізніше 5 грудня 2020 року, а за період з 1 по 31 грудня 2020 року - не пізніше 5 січня 2021 року.
Врегулювання, яке було здійснено після спливу граничного терміну обчислення обсягів врегулювання, є незаконним.
За доводами апелянта, судом першої інстанції не взято до уваги, що рахунок за небаланси електричної енергії за листопад 2020 року був виставлений позивачем 30.11.2020, а в грудні 2020 між позивачем і відповідачем був проведений розрахунок за небаланси електричної енергії за листопад 2020.
Також апелянт зазначив, що п. 5.9 договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ідентифікатором договору №1704-01024 від 05.08.2020 передбачається обов'язок позивача надати відповідачу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладанням КЕП) два примірники акту купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
Ані Правила ринку, ані Правила врегулювання не передбачають право чи обов?язок позивача складати акти-коригування (врегулювання), та не містять вимоги про те, що такий акт є підставою для проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
Також, під час розгляду справи відповідачем неодноразово заявлялось, що відповідач визнає розрахунок небалансів електричної енергії за листопад-грудень 2020, але в об?ємі, що встановлений актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.10.2020 №BH/20/10-№1704 та актом купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.12.2020 № BH/20/12-№1704. Скаржником не визнані ані процедура здійсненого позивачем корегування, ані результати такого корегування.
А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач не погоджується та заперечує стосовно доводів апеляційної скарги відповідача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у повній відповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Так НЕК «Укренерго» зазначила, що відповідно до положень п. 5.15.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами) (далі - Правила ринку), дані розрахунків за небаланси електричної енергії складаються із законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку, цін небалансу електричної енергії і сертифікованих даних комерційного обліку.
Згідно з п. 1.1 Правил врегулювання, які є додатком 10 Правил ринку, якщо АКО (адміністратор комерційного обліку) надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП (оператор системи передачі) та СВБ (сторона, відповідальна за баланс), до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.
Пунктом 1.2. Правил врегулювання, передачено, що розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР (адміністратором розрахунків) відповідного обґрунтованого рішення. Розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього кварталу здійснюється у другому місяці розрахунок врегулювання щодо розрахункових поточного кварталу, періодів попереднього року здійснюється у другому місяці поточного року.
Пунктом 1.3. Правил врегулювання, визначено, що будь-які події, описані в пункті 1.2 цієї глави, на які звернув увагу ОСР (оператор системи розподілу), ОСП (оператор системи передачі) або АР (адміністратор розрахунків), через 12 місяців після місяця, за який здійснювались розрахунки, описані в розділі V Правил ринку, не повинні тягнути за собою обчислення врегулювання, за винятком прийняття АР (адміністратором розрахунків) іншого обґрунтованого рішення.
Таким чином, строки (до 12 місяців) на виставлення рахунків та актів коригування купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів після отримання Адміністратором розрахунків від АКО фактичних (оновлених) даних комерційного обліку по всіх учасниках ринку не пропущені, а тому його було проведено за процедурою врегулювання, описаною в додатку 10 Правил ринку.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач погодив та повернув підписані, зі своєї сторони, примірники актів коригування купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за спірні періоди.
А тому позивач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справі, 05.08.2022 відповідачем подано позивачу заяву-приєднання до договору про регулювання небалансів електричної енергії, відповідно до якої відповідач надає згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії та з дати акцептування цієї зави 27.07.2020 набуває статусу учасника ринку та є таким, що приєднався вцілому до договору про регулювання небалансів електричної енергії та прийняв на себе всі права та зобов'язання учасника ринку сторони, відповідальної за баланс, визначені договором та Правилами ринку.
Вказану заяву було розглянуто позивачем та повідомлено ТОВ «Електро Партнерс», що останнього приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті НЕК «Украенерго». Ідентифікатор договору № 1704-01024; дата акцептування - 05.08.2020.
Так, умови такого договору затверджувались наказом позивача № 204 від 03.04.2019 та в подальшому наказом № 303 від 01.06.2021.
Відповідно до умов договору, з метою врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП (позивачем) учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс (далі - СВБ), або передати свою відповідальність іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, електропостачальники є СВБ своїх споживачів. Учасники ринку, що також є СВБ, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії своїх балансуючих груп перед ОСП (п. 1.2 в редакції затвердженій наказом № 204 від 0304.2019).
Згідно з п. 1.3 вказаної редакції договору, купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів здійснюється між СВБ та ОСП за договором про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідно до п. 1.4 ОСП врегульовує небаланси електричної енергії із СВБ у порядку, визначеному ЗУ «Про ринок електричної енергії» та Правилам ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасниками ринку, що також є СВБ, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з ОСП в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів електричної енергії, визначених відповідно до Правил ринку (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору вартість небалансів електроенергії учасника ринку розраховується ОСП (в якості АР) для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів цього учасника та цін небалансів електричної енергії, визначених відповідно до Правил ринку.
Згідно з п. 2.2 договору порядок розрахунків обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначаються Правилами ринку.
Відповідно до п. 11.1 договору сторони погодили, що ОСП у разі необхідності вносить зміни та доповнення до вказаного договору. Змінений договір оприлюднюється на сайті ОСП. Якщо учасник ринку не ініціював розірвання договору протягом 1 місяця з моменту зміни, вважається, що він погодився зі зміненим договором.
Так, як вказувалось вище, наказом № 303 від 01.06.2021 позивач вніс зміни до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Відповідно до п. 5.1 договору в редакції, затвердженій вищевказаній наказом, виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору.
Якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у платіжному документі, то вона зобов'язана повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП (п. 5.7 договору).
Відповідно до п. 5.9 договору ОСП надає СВБ у паперовому/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони, до 12 числа місяця, наступного за тим, щодо якого його сформовано.
Згідно з п. 5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП один примірник підписаного зі своєї сторони акта купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, між сторонами підписано акт-коригування від 02.09.2021 № ВР/20/11-1704 до акту купівлі-продажу від 30.11.2020 № ВН/20/11-№1704, яким проведено коригування небалансу відповідача перед позивачем за листопад 2020 року.
Також позивачем надіслано акт від 16.09.2021 № ВР/20/12-1704 до акту купівлі-продажу від 31.12.2020 № ВН/20/12-№1704, який направлено позивачем відповідачу та отримано останнім 13.10.2021.
Позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок від 12.09.2021 на суму 4 976 180,04 грн про врегулювання небалансів за листопад 2020 року, а також рахунок від 12.10.2021 на суму 9 452 420,14 грн про врегулювання небалансів на грудень 2020 року.
Вказані рахунки та акти розміщені позивачем в системі управленні ринком (MMS), зокрема, 02.09.2021 на суму 4 976 180,18 грн та 12.10.2021 на суму 9 452 420,14 грн, загальна сума за вказаними платіжними документами становить 14 428 600,18 грн. Позивач вказує, що такі платіжні документи мали бути оплачені відповідачем: рахунок від 02.09.2021 - 06.09.2021 (включно), а рахунок від 12.10.2021 - 14.10.2021 (включно) відповідно до п. 7.7.3 глави 7.6 розділу 7 Правил ринку.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Частиною 4 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.
Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку. Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг (ч.6 ст. 70 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії.
Пунктом 1.5.1 Правил ринку визначено, що усі учасники ринку усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору. Якщо учасник ринку передає свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи, договір про врегулювання небалансів, укладений між ОСП та цим учасником ринку, призупиняє свою дію в частині фінансової відповідальності за небаланси на час дії договору щодо участі в балансуючій групі.
АР (адміністратор розрахунків) встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді (п.7.1.1 Правил ринку).
Відповідно до п.7.1.2 Правил ринку окремий порядок виставлення рахунків застосовується для розрахунків за ДП, послуги із зменшення навантаження та розрахунків за балансуючу електричну енергію, розрахунків за небаланси електричної енергії, платежів з/на збірні рахунки і плати за невідповідність та інших платежів.
Згідно з п.7.1.3 Правил ринку платіжні документи виставляються із включенням усіх застосовних податків.
У п.7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Відповідно до п.7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
За приписами п.1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком (СУР) здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. СУР забезпечує, зокрема, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.
АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком (п.1.11.8 Правил ринку).
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, в результаті отримання оновлених даних комерційного обліку, зокрема за листопад та грудень 2020 року, було виявлено небаланс відповідача за вказані періоди, а саме за листопад 2020 року на суму 4 976 180,04 грн та за грудень 2020 року на суму 9 452 420,14 грн.
В результаті чого, позивачем через систему управління ринку виставлено відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури), що підтверджується даними з системи управління ринком, рахунок врегулювання небалансу за листопад 2020 року виставлено 02.09.2021, рахунок врегулювання небалансу за грудень 2020 року виставлено 12.10.2021.
Вказані рахунки та акти розміщені позивачем в системі управленні ринком (MMS), зокрема, 02.09.2021 на суму 4 976 180,18 грн та 12.10.2021 на суму 9 452 420,14 грн, загальна сума за вказаними платіжними документами становить 14 428 600,18 грн. Позивач вказує, що такі платіжні документи мали бути оплачені відповідачем: рахунок від 02.09.2021 - 06.09.2021 (включно), а рахунок від 12.10.2021 - 14.10.2021 (включно) відповідно до п. 7.7.3 глави 7.6 розділу 7 Правил ринку.
Також, як правомірно зазначив суд першої інстанції між сторонами підписано акт-коригування від 01.09.2021, в якому, відповідачем визнано факт утворення у нього небалансу за листопад 2020 року. Також акт-коригування по врегулюванню небалансів за грудень 2020 року був направлений позивачем відповідачу та отриманий останнім 13.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого додана до позовної заяви.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про відсутність законодавчого врегулювання питання складення актів-коригування, оскільки постановою № 307 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил ринку», законодавець передбачив порядок здійснення коригування (врегулювання) небалансів електричної енергії. Так, додатком № 10 Правил ринку, затверджено правила та порядок здійснення такого врегулювання, а тому доводи апелянта в цій частині спростовуються вищенаведеним. Більше того, в матеріалах справи наявний підписаний акт-коригування (врегулювання) № ВР/20/11-1704 від 01.09.2021 та акт-коригування (врегулювання) № ВР/20/12-1704 від 16.09.2021, який був направлений позивачем на адресу відповідач та вручений останньому 13.10.2021. Жодних зауважень або претензів щодо вказаних актів відповідачем направлено не було. А тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими та такими, що відхиляються судом апеляційної інстанції.
У цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, приймає обґрунтування позивача, що відповідачем не надано жодних доказів в розумінні ст. 76-80, 86, 269 ГПК України звернення до позивача з метою роз'яснень останнього щодо того, за що позивачем виставлено платіжні документи (рахунки-фактури), зокрема, 02.09.2021 та 12.10.2021, або доказів того, що відповідачем заперечуються дані, які відображені в актах-коригування та рахунках-фактурах.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що п. 2.1 договору про врегулювання небалансів електричної енергії (затвердженої наказом № 303 від 01.06.2021, який був чинний в момент виникнення між сторонами правовідносин) визначено, що за підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
Разом з цим, під час розгляду даної справи, відповідачем не оспорювався обсяг небалансів електричної енергії, зокрема, за листопад та грудень 2020 року. В цій частині не приймає суд апеляційної інстанції доводи апелянта про порушення порядку здійснення врегулювання (з пропуском строку), оскільки порушення встановленого строку не звільняє відповідача від оплати небалансів електричної енергії. А тому доводи скаржника в цій частині не є підставою для скасування рвання місцевого господарського суду.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що, виходячи з того, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості та не спростовано її наявність, позовні вимоги про стягнення з відповідача 14 428 600,18 - грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені судом першої інстанції.
Окрім того, позивачем у зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 741 495,58 грн пені, 128 203,72 грн 3% річних, 588 185,56 грн втрат від інфляції та 1 010 002,01 грн 7% штрафу за заявлені в позовній заяві періоди.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Перевіривши розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат за заявлений позивачем період, враховуючи відсутність контррозрахунку відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 128 203,72 грн 3% річних, 588 185,56 грн втрат від інфляції.
Щодо заявлених до стягнення пені та штрафу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно ч. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до статуту позивача (а.с. 36-50), останній є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За наведеними вище положеннями ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Нормативно-правове забезпечення сфери господарювання є однією з форм здійснення державою регулювання господарської діяльності. Водночас за змістом статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності є спрямованою, зокрема, на зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, та здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Таким чином, оскільки позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки та відповідно за порушення строків виконання зобов'язання нарахування штрафних санкцій за порушення таких зобов'язань є правомірним. Доводи апеляційної скарги в цій частині про неправомірне нарахування пені та штрафу відхиляються судом апеляційної інстанції.
У цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні з позовом у даній справі як підставу для нарахування штрафу позивач зазначив п. 6.7. договору та ч. 6 ст. 231 ГК України. Тоді як в судовому засіданні 11.05.2023 було встановлено, що таке зазначення в позовній заяві посилання на п. 6.7. договору - є помилковим, за відсутності відповідного пункту договору. Оскільки договір не містить вказаного пункту, а нарахування штрафу здійснювалось на підставі ст. 231 ГК України, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1 010 002,01 грн. та застосовував норму матеріального права.
Щодо нарахованої пені, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов'язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Відповідно до п. 4.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії (затвердженого наказом № 303 від 01.06.2021, який був чинний в момент виникнення між сторонами правовідносин) у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про арифметичну вірність здійсненого розрахунку, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 741 495,58 грн пені, а також 1 010 002,01 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що правомірно стягнені судом першої інстанції.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як безпідставну, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 86, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Партнерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 910/701/22 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2022 у справі № 910/701/22 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.05.2023.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич