Справа № 520/5501/14-ц
Провадження № 6/947/44/23
24.05.2023 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Калініченко Л.В.
при секретарі Матвієвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 ,
06.01.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла зава Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви, заявник посилається на те, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.12.2021 року, замінено у цивільній справі № 520/5501/14-ц за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором сторону стягувача - ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс». Вирішено видати дублікати виконавчих листів у справі 520/5501/14-ц виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1147221,30 грн.
На виконання вказаної ухвали суду, як стверджує заявник, судом були скеровані на його адресу дублікати виконавчих листів, що мало місце лише 11.01.2022 року, тобто поза межами строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
За наслідком викладеного, заявник вважає, що строки на пред'явлення до виконання дублікату виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 ним пропущені з поважних причин, що стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09.01.2023 року прийнято вказану заяву до розгляду та призначено дату, час і місце судового засідання.
В судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності до довідки консультанта Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2023 року, матеріали цивільної справи №520/5501/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, знищено за терміном зберігання.
У зв'язку з чим, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 20.02.2023 року ініційовано розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №520/5501/14-ц.
Провадження по справі №520/5501/14-ц (провадження №6/947/44/23) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 - зупинено до набранням законної сили судовим рішенням за наслідком розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №520/5501/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Перевіряючи підстави для зупинення провадження по справі, судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 24.04.2023 року відновлено частково втрачене провадження по цивільній справі №520/5501/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, а саме в частині:
- рішення Київського районного суду міста Одеси від 16.07.2014 року, головуючий суддя Пучкова І.М., ухваленого за наслідком розгляду цивільної справи №520/5501/14-ц (провадження №2/520/4382/14), оригінал якого зберігається в архіві Київського районного суду міста Одеси;
- ухвали Київського районного суду міста Одеси від 14.05.2014 року, головуючий суддя Пучкова І.М., про відкриття провадження по справі №520/5501/14-ц, текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також ухвалою суду, долучено до матеріалів частково відновленого втраченого судового провадження по цивільній справі №520/5501/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, матеріали справи №520/5501/14-ц (провадження №6/947/691/21; головуючий суддя Салтан Л.В.) за заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача, про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі № 520/5501/14-ц за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, які зберігаються в архіві Київського районного суду міста Одеси.
За наслідком викладеного, оскільки втрачене провадження по цивільній справі №520/5501/14-ц відновлено частково, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 25.04.2023 року поновлено провадження в цій справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 травня 2023 року о 10 годині 30 хвилин.
У судове засідання призначене на 24.05.2023 року заявник та заінтересовані особи не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток адресатам: ТОВ «Консалт Солюшенс», ОСОБА_1 , АТ «Дельта Банк» та повернутим конвертом скерованим адресатові - ОСОБА_2 з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Однак, представник заінтересованої особи ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Одночасно судом приймається, що частиною 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Отже, сторони будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце проведення судового засідання, не з'явились до судового засідання, не повідомивши суд про причин неявки, крім представника заінтересованої особи ОСОБА_1 , а відтак без поважних причин.
У статті 433 ЦПК України, яка регулює питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, частиною 3 передбачено, що заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Приймаючи викладене та положення ч.3 ст. 433 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , не підлягаючою задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №520/5501/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
За наслідком розгляду вказаної справи, рішенням Київського районного суду міста Одеси від 16.07.2014 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором за № 642-013/ФКВІП-08 від 28 серпня 2008 року, у загальній сумі 1147221 (один мільйон сто сорок сім тисяч двісті двадцять одна) грн. 30 (тридцять) коп., у тому числі: заборгованість за кредитом - 785331 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять одна) грн. 99 (дев'яносто дев'ять) коп.; заборгованість за відсотками за кредитним договором - 334996 (триста тридцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 34 (тридцять чотири) коп.; комісія - 26892 (двадцять шість тисяч вісімсот дев'яносто дві) грн. 97 (дев'яносто сім) коп. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси видані виконавчі листи №520/5501/14-ц для примусового виконання вищевказаного рішення суду, у тому числі відносно боржника ОСОБА_1 .
У відповідності до листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції в Одеській області від 26.10.2021 року за №26326/10.04-08 повідомлено, що виконавчий лист №520/5501/14-ц, виданий 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , перебував на примусовому виконанні, а саме:
- у Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, виконавче провадження 45038567, у відкритті якого відмовлено постановою від 02.10.2014 року на підставі п.4, ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»;
- у період з 02.10.2014 року по 26.06.2015 року у Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, виконавче провадження №45038891, яке закінчено постановою від 26.06.2015 року на підставі пункту 10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»;
- у період з 03.06.2015 року по 21.12.2015 року у Суворовському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виконавче провадження №47732665, за яким виконавчий документ повернуто стягувачу постановою від 21.12.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;
- у період з 09.11.2015 року по 30.06.2016 року у Суворовському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виконавче провадження №49263944, за яким виконавчий документ повернуто стягувачу постановою від 30.06.2016 року на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»;
- у період з 01.09.2016 року по 10.01.2019 року у Першому Суворовському відділі державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, виконавче провадження №52094424, яке завершено постановою від 10.01.2019 року на підставі п.4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».
Пунктом 4 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо зокрема стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Частиною 5 статті вказаної статті передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.
Отже, приймаючи перебіг процесуальних строків, виконавчий лист №520/5501/14-ц, виданий 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , міг бути пред'явлений стягувачем до примусового виконання на протязі трьохрічного терміну з дня винесення постанови від 10.01.2019 року, а відтак в строк до 10.01.2022 року.
Також, як встановлено судом, 21.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № 2292/К про відступлення прав вимоги, серед іншого до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 642-013/ФКВІП-08 від 28.08.2008 року, договором іпотеки бн від 28.08.2008 року та договором поруки від 28.08.2008 року.
04.11.2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося до Київського районного суду міста Одеси з заявою про заміну сторони стягувача посилаючись на те, що 21.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Консалт Солюшенс» укладено договір № 2292/К про відступлення прав вимоги, серед іншого до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за кредитним договором № 642-013/ФКВІП-08 від 28.08.2008 року, договором іпотеки бн від 28.08.2008 року та договором поруки від 28.08.2008 року.
За наслідком розгляду вказаної заяви, ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.12.2021 року заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони стягувача, про видачу дублікатів виконавчих листів у цивільній справі ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Замінено у цивільній справі № 520/5501/14-ц за позовною заявою ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором сторону стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника - ТОВ «Консалт Солюшенс». Видано дублікати виконавчих листів у справі №520/5501/14-ц виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1147221,30 грн.
У відповідності до наданого до суду супровідного листа, вбачається, що Київським районним судом міста Одеси 29.12.2021 року скеровано дублікати виконавчих листів №520/5501/14-ц на ім'я ТОВ «Консалт Солюшенс», які у відповідності до відмітки на поштовому конверті були направлені з поштового відділення 11.01.2022 року.
На підставі викладеного вбачається, що станом на цей час, строк пред'явлення до виконання дублікатів виконавчих листів №520/5501/14-ц, сплив.
В цій справі, заявник звернувся до суду 06.01.2023 року з питанням про поновлення процесуального строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 .
Питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання врегульовано статтею 433 ЦПК України, якою передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.
Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд, вирішуючи справи по суті, звертає увагу на те, що встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу.
Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександра Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950p.,яка набрала чинності для України з 11.09.1997р.та згідно зі ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України (н.53рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015р. у справі «Устименко проти України» заява №32053/13).
Одночасно суд звертає увагу, що у відповідності до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною 3 вказаної статті, що також регламентовано у частині 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, приймаючи вищевказані положення процесуального законодавства та надаючи оцінку усім доказам наявним в матеріалах справи, суд вважає необґрунтованими та безпідставними доводи заявника про існування поважних причин пропуску строку для пред'явлення дублікату виконавчого листа №520/5501/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 .
Так, як вбачається, усі доводи заявника на поважність причин пропуску такого строку зводяться до того, що лише починаючи з 01.12.2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» було замінено, як правонаступника стягувача у справі №520/5501/14-ц, а дублікати виконавчих листів по цій справі були скеровані судом 11.01.2022 року, тобто поза межами процесуального строку для їх пред'явлення до виконання, який закінчився 10.01.2022 року.
Однак, суд вважає вказані посилання неспроможними в частині обґрунтування саме поважності причини вказаного процесуального строку, надаючи оцінку в співставленні з виконанням заявником процесуальних прав та обов'язків в цій справі.
Так, як вже судом встановлено, ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 21.07.2020 року на підставі договору № 2292/К про відступлення прав вимоги, тобто за півтора роки до спливу строку для пред'явлення відповідних виконавчих листів до примусового виконання.
Однак, як встановлено, заявник реалізував своє право на звернення до суду з заявою про заміну його стягувачем за виконавчими документами по справі №520/5501/14-ц, лише на останніх місяцях закінчення процесуального строку, а саме 04.11.2021 року, яка розглянута судом ухвалою суду від 01.12.2021 року.
Також з ухвали суду від 01.12.2021 року вбачається, що заявником порушуючи питання про видачу дублікатів виконавчих листів не вчинялись жодних дій з пошуку виконавчих листів, а обґрунтування їх втрати ґрунтуються лише на витязі з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Жодних доказів на підтвердження існування поважних причин у період з 21.07.2020 року по 04.11.2021 року для вчинення процесуальних обов'язків і дій з заміни сторони виконавчого провадження на правонаступника, для подальшого вчинення дій для пред'явлення виконавчих листів до виконання в межах діючи процесуальних строків у вказаний період, заявником в порушення вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України не надано.
Разом з тим, як вбачається отримавши дублікати виконавчих листів №520/5501/14-ц у тому числі відносно боржника ОСОБА_1 , які були скеровані у січні 2022 року, заявник звернувся з заявою щодо поновлення процесуального строку для пред'явлення виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 , до виконання лише через рік, а саме 06.01.2023 року.
Зазначені обставини в цілому на переконання суду свідчать про неналежне виконання заявником своїх процесуальних прав та обов'язків, а пропуск процесуального строку на пред'явлення виконавчого листа у справі №520/5501/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 , безпосередньо залежить від бездіяльності заявника в цій справі ТОВ «Консалт Солюшенс», що виключає пропуск такого строку саме зх. поважних причин.
Приймаючи викладене в цілому, з урахуванням того, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а також враховуючи, що у відповідності до положень ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає доводи заявника про існування поважних причин для пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа у справі №520/5501/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 , необґрунтованими та безпідставними.
Крім того, судом приймається, що заявником в цій справі порушено питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 , виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, який в свою чергу ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 01.12.2021 року визнано втраченим, за наслідком чого судом на підставі цієї ухвали суду було видано відповідний дублікат виконавчого листа.
Враховуючи викладене, а також приймаючи, що у відповідності до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд зазначає, що поновлення процесуального строку втраченого виконавчого документу є недопустимим, а також не породжує жодних дій з подальшого виконання рішення суду.
Ухвалюючи судове рішення в цій справ, судом також приймається висновок Європейського суду з прав людини відповідно до якого, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, надаючи оцінку усім наявними в матеріалах справи доказам, суд дійшов до висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 , без задоволення, з підстав необґрунтованості.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 352-354, 433 ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», за участі заінтересованих осіб: Акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа №520/5501/14-ц, виданого 13.08.2014 року Київським районним судом міста Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий Калініченко Л. В.