Справа № 161/3973/23
Провадження № 2/161/1815/23
(заочне)
22 травня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Крупінської С.С.,
секретаря Лесько Б.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання майна та зазначає, що після смерті його дружини ОСОБА_3 , він його син та син дружини від першого шлюбу ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право власності на спадщину за законом успадкували по 1/3 частці квартир, що розташовані в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 . Протягом тривалого часу у квартирі по АДРЕСА_2 проживає лише відповідач, однак останній не сплачує кошти за комунальні послуги. Також відповідач не сплачує комунальні послуги і за квартиру по АДРЕСА_1 , співвласником якої він також є. Вказує, що за останні три роки ним були сплачені комунальні послуги за дві квартири в розмірі 85779 грн.
За таких обставин вважає, що відповідач зобов'язаний йому відшкодувати частину витрат на утримання їхнього спільного майна, а саме квартири АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 за 1/3 частку оплати комунальних послуг, за останні три роки що становить 28593 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 22.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача ОСОБА_4 надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву не подав.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності осіб, які беруть участь у справі не здійснюється.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3 та квартиру АДРЕСА_4 .
Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є її чоловік ОСОБА_1 , син ОСОБА_7 , а також син від першого шлюбу ОСОБА_2 , які прийняли спадщину та успадкували по 1/3 частці кожний у вищезазначених квартирах, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 03.03.2020 року та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 , однак фактично проживає у квартирі АДРЕСА_3 , однак не оплачує житлово-комунальні послуги.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем з січня 2020 року по січень 2023 року були сплачені комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_3 в розмірі 28936 грн., по квартирі АДРЕСА_4 в розмірі 56843 грн., що підтверджується наданими копіями квитанцій про оплату комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1-3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ч.1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий висновок зробив Верховний суд України у постанові від 13.03.2019 року.
Одночасно з цим, ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, оскільки відповідач ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 , тому і має сплачувати вартість комунальних послуг за свою частку. Однак цього останнім зроблено не було, тому з відповідача в користь позивача слід стягнути 1/3 частку вартості сплачених комунальних послуг за вищевказані квартири в розмірі (28936+56843=85779:3=28593) 28593 грн.
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 81, 141, 263, 265, 268, 282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 322, 360, 526, 544 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28593 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 00 коп. у відшкодування понесених витрат на утримання майна
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідачем у справі є : ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 22 травня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С.Крупінська