Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/788/23
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши справу
розглянувши матеріали справи
за позовом 3 - я особа, яка не Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фізична особа ОСОБА_2 , м. Харків
до 3 - я особа, яка не Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи", м. Харків заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_3 , м. Харків
про визнання недійсними рішень
за участю представників:
представники не з'явилися
Фізична особа ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася 28 лютого 2023 року до Господарського суду Харківської області з позовом про: - визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи" (далі - Відповідач), оформлені протоколом б/н від 23.12.2022; - визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Відповідача, оформлені протоколом б/н від 13.01.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кожемякіним А.А., зареєстрований за №55: - суму судових витрат покласти на Відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані порушенням корпоративних прав Позивача, шляхом винесення рішення, оформлені протоколами від 23.12.2022 та від 13.01.2023, які були прийняті Загальними зборами учасників Товариства.
Ухвалою суду від 03 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначенням підготовчого засідання на "23" березня 2023 р. о 11:15.
Ухвалою суду від 23.03.2023 було залучено до участі у справі: - в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Фізичну особу ОСОБА_2 та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Фізичну особу ОСОБА_3 . Розгляд підготовчого засідання відкладено на 13.04.2023 - 11:00.
Ухвалою від 13.04.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 04 травня 2023 року о 11:30. Ухвалою від 04.05.2023 судове засідання у справі відбудеться "18" травня 2023 р. о(б) 12:00.
Учасники провадження до суду своїх представників не направили, про причини неявки до суду не повідомили. Заяв, клопотань, пояснень, заперечень тощо до суду не надано. Про день та час підготовчого провадження повідомлені належним чином.
Від позивача жодних заяв, клопотань про розгляд справи за відсутності позивача та/або представника позивача або повідомлень про наявність поважних причин, які підтверджують неможливість забезпечення явки позивача / представника позивача, або заяв, клопотань про відкладення розгляду справи тощо до суду не надходило.
Від представника Відповідача надійшло клопотання (вх. № 12290 від 16.05.2023) про залишення позову без розгляду.
Суд також зазначає наступне.
Про час та місце проведення підготовчого засідання та розгляду справи Позивач був належним чином та завчасно повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також, представник Позивача наявний в Електронному суді, а отже отримує всі процесуальні документи суду, однак в судове засідання не з'являвся.
Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак, обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом четвертим частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 903/630/18, від 11.11.2020 у справі № 910/12898/19, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних у цій справі рішень.
Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не забезпечив свою явку в судове засідання та не подавав клопотань про розгляд справи за його відсутності.
Крім того, вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Богонос проти Росії» від 05.02.2004).
Виходячи з положень статей 42, 120, 196 ГПК України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, тобто, відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача через неналежне виконання ним обов'язків сторони у справі позивача.
З урахуванням викладеного у цій постанові та за встановлених судом обставин (нез'явлення позивача в підготовче засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду; не повідомлення позивачем про причини неявки; не подання суду заяви про розгляд справи за відсутності позивача), суд констатує про наявність усіх обов'язкових умов (обставин) для застосування передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, а саме залишення позову без розгляду.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача.
Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає без розгляду позов Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи" .
Разом з тим, суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись статтями 12, 32, 42, 177-183, ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233-235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд
Позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "УА-Системи" - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 22.05.2023.
Суддя І.П. Жигалкін