"22" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1076/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/1076/23
за позовом Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 21-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Федорончук Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 251 436,33 грн.
Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Федорончук Світлани Олександрівни про стягнення 251 436,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Федорончук Світланою Олександрівною зобов'язань за кредитним договором № 604 від 23.07.2021р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2023р. за даним позовом було відкрито провадження у справі № 916/1076/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою"
Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч.4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
23.07.2021 між публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління AT “Ощадбанк” (банк) та Фізичною особою-підприємцем Федорончук Світланою Олександрівною (позичальник) було укладено договір кредитної лінії №604.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит у розмірі, визначеному в ст. 3 Договору та сплатити проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 3 Договору передбачені умови кредитування:
- сума та валюта Кредиту -250 000 грн.;
- строк кредитування - кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 22.07.2024 року.;
- процентна ставка є фіксованою, нараховується і сплачується в розмірі 26 процентів річних;
- цільове призначення-фінансування витрат капітального характеру.
Згідно п. 3.12. Договору банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованних процентів за користуванням кредитом, у тому числі, але не виключно, в наступних випадках:
- позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти користування кредитом або будь-які суми, які підлягають сплаті за цим договором;
- ліквідність забезпечення втрачена та/або не відповідає умовам надання;
- позичальник та/або майновий поручитель та/або поручитель не виконує взяті на себе обов'язки за документами забезпечення;
- порушена процедура визнання позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом та/або судом прийнято рішення, що визнає позичальника та/або поручителя та/або майнового поручителя банкрутом або підтверджує його неплатоспроможність;
- прийнято рішення про припинення (реорганізацію або ліквідацію) та/або розпочата процедура реорганізації або ліквідації позичальника та/або майнового поручителя, якщо такі дії здійснюються без попередньої письмової згоди на це банку;
- позичальник використовує кредит не за цільовим призначенням;
- з'являються обставини/події, які за обгрунтованим висновком банку призведуть до того, що позичальник не виконає свої зобов'язання за цим договором;
- звітність та інформація, які повинні надаватись позичальником згідно з умовами договору, не будуть надані вчасно або при перевірці виявляться недійсними та/або не зможуть бути перевірені у зв'язку з недоліками ведення бухгалтерського обліку позичальника;
- кризової ситуації на грошово-кредитному ринку України, у тому числі, але не виключно у разі відсутності відповідних фінансових ресурсів у банку;
- вчинення позичальником без письмового дозволу банку правочинів, що покладають на нього зобов'язання, які на думку банка, впливають або можуть вплинути на виконання позичальником зобов'язання за цим договором.
Відповідно до п. 3.12. Договору зазначено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п.3.12. цього Договору здійснюється шляхом направлення позичальнику.
22.11.2022 року позивач направив відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту за вих. № 113.20-14/604/3465/36646/2022-15-вих, відповідно до п. 3.12. Договору.
Пунктом 3.14. Договору передбачено, що після отримання від банку вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором.
Згідно п. 3.15. Договору- за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, передбачених цим Договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
За посиланнями позивача у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору, станом на 10 листопада 2022 року заборгованість за кредитним договором №604 від 23.07.2021 року складає 251 436,33 грн.. що складається з: - заборгованість за основним боргом - 208 333,36 грн.; - проценти за користування кредитом - 41 290,82 грн.; - Три відсотки річних по простроченому основному боргу - 52,47 грн.; - Три відсотки річних по прострочених відсотках - 11,25 грн.; - Інфляційні втрати по простроченому основному боргу - 1 584,13 грн.; - Інфляційні втрати по прострочених відсотках - 164,30 грн.
Отже посилаючись на вищенаведені обставини Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст.15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Пункт 1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 Цивільного Кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із приписами ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1,2 ст.530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, 23.07.2021 між публічним акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Одеського обласного управління AT “Ощадбанк” (банк) та Фізичною особою-підприємцем Федорончук Світланою Олександрівною (позичальник) було укладено договір кредитної лінії №604.
Позивач вказує, що на виконання умов договору кредитної лінії, Банк виконав свої зобов'язання, надавши позичальнику - Фізичній особі-підприємцю Федорончук Світлані Олександрівні кредит в розмірі 250 000 грн, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку.
Згідно п. 3.12. Договору банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованних процентів за користуванням кредитом якщо позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти користування кредитом або будь-які суми, які підлягають сплаті за цим договором.
Відповідно до п. 3.12. Договору зазначено, що відкликання банком кредиту з підстав, визначених п.3.12. цього Договору здійснюється шляхом направлення позичальнику.
22.11.2022 року позивач направив відповідачу вимогу про дострокове погашення кредиту за вих. № 113.20-14/604/3465/36646/2022-15-вих, відповідно до п. 3.12. Договору.
Пунктом 3.14. Договору передбачено, що після отримання від банку вимоги про відкликання кредиту, позичальник зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором.
Згідно п.3.15. Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.
Відповідач не погасив заборгованість у визначений термін та за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії, позивач з посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу нарахував 3% проценти за користування кредитом - 41 290,82 грн.; - Три відсотки річних по простроченому основному боргу - 52,47 грн.; - Три відсотки річних по прострочених відсотках - 11,25 грн.; - Інфляційні втрати по простроченому основному боргу - 1 584,13 грн.; - Інфляційні втрати по прострочених відсотках - 164,30 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В силу вимог ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За позицією Вищого господарського суду України, викладеною у п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, передбачених цим Договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум 3% проценти за користування кредитом - 41 290,82 грн.; - Три відсотки річних по простроченому основному боргу - 52,47 грн.; - Три відсотки річних по прострочених відсотках - 11,25 грн.; - Інфляційні втрати по простроченому основному боргу - 1 584,13 грн.; - Інфляційні втрати по прострочених відсотках - 164,30 грн. , суд відзначає правильність та обґрунтованість зазначених розрахунків, відповідно, наявність підстав для стягнення зазначених сум з відповідачів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази та підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, ч. 1 ст. 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м.Київ, вул. Госпітальна, 21-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) до Фізичної особи-підприємця Федорончук Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Федорончук Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 21-Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Одеського обласного управління АТ “Ощадбанк” (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованості за кредитним договором № 604 від 23.07.2021 року в розмірі всього 251 436 (Двісті п'ятдесят одну тисячу чотириста тридцять шість)грн. 33коп., що складається з основного боргу в розмірі 208 333 (Двісті вісім тисяч триста тридцять три)грн. 36коп., 41 290 (Сорок одна тисяча двісті дев'яносто) грн. 82 коп., 52 (П'ятдесят дві) грн. 47 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 11 (Одинадцять) грн. 25 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування, 1 584 ( Одна тисяча пятсот вісімдесят чотири) грн. 13 коп. втрати від інфляції за несвоєчаасне погашення основного боргу, 164 (Сто шістдесят чотири) грн. 30 коп. втрати від інфляції за несвоєчаасне погашення процентів за користування та судовий збір в розмірі 3 771 ( Три тисячі сімсот сімдесят одна)грн. 54 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22 травня 2023 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна