65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову
"22" травня 2023 р. Справа № 916/2114/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (Вх. 2-28/23 від 19.05.2023) про забезпечення позову до подання позовної заяви, у справі
за позовом: Заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації (73003, м. Херсон, площа Свободи, 1, код ЄДРПОУ 00022645), Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 04014134)
до відповідача-1: Державної установи „Місцеві дороги Херсонщини” (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 43538115),
до відповідача-2: Приватне підприємство „КИЇВШЛЯХБУД” (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 3, офіс 6-7, код ЄДРПОУ 36156238),
про припинення договірних правовідносин.
19 травня 2023 року до Господарського суду від Одеської області від заступника керівника Херсонської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
- Заборони Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонській області (73003, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Старообрядницька, будинок 21) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Державної установи «Місцеві дороги Херсонщини», пов'язані з виконанням умов договору № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеного між Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115) та Приватним підприємством «КИЇВШЛЯХБУД» (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238);
- Заборони Державній установі «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеним із Приватним підприємством «КИЇВШЛЯХБУД» (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238);
- Заборони Приватному підприємству «КИЇВШЛЯХБУД» (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг за договором № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеним із Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2023 справу № 916/2114/23 розподілено на розгляд судді Нікітенку С.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подання позовної, дослідивши додані до неї матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову прокурор вказує, що за результатами вивчення стану законності у сфері публічних закупівель встановлено, що Державною установою „Місцеві дороги Херсонщини” 17.04.2023 у системі публічних закупівель «Прозорро» опубліковано звіт про закупівлю у ПП «КИЇВШЛЯХБУД» послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Херсонській області на суму 76,7 млн. грн. Ідентифікатор закупівлі - UA-2023-04-17-001698-a. Закупівля послуг здійснювалась без використання електронної системи.
17 квітня 2023 року між ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» та ПП «КИЇВШЛЯХБУД» укладено договір № 6/ДУ-23 про закупівлю послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Херсонській області на суму 76780302,80 грн. Згідно п.3.1 Договору № 6/ДУ-23 фінансування послуг у 2023 році здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Також прокурором встановлено, що замовником послуг в „Прозорро” у річному плані зазначено, що придбання послуг здійснюється без застосування відкритих торгів на підставі п.п. 4 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, а саме у разі якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу (ідентифікатор - UA-P-2023-04-17-000350-a).
18 квітня 2023 року з метою встановлення нагальної потреби у здійсненні закупівлі обласною прокуратурою направлено лист в Херсонську обласну військову адміністрацію за № 15/2-81вих-23 про надання відповідної інформації та документального підтвердження неможливості провести відкриті торги.
01 травня 2023 року на вказаний запит надано відповідь за № 01-01-66-3032/0/23/47 та документи, з яких вбачається, що підставою у здійсненні закупівлі послуг на суму 76,7 млн грн без використання процедури відкритих торгів стали: звернення начальників військових адміністрацій; лист Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА від 08.02.2023 до ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» про необхідність проведення ремонту автодоріг та розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 23.11.2022 № 296 «Про затвердження переліків доріг та мостів загального користування Херсонської області для виконання аварійних, відновлювальних робіт та експлуатаційного утримання на період дії воєнного стану».
Таким чином, об'єктивні обставини, які заважали ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» провести відкриті торги, обласну прокуратуру у відповіді не повідомлено, а з отриманих на запит документів вбачається про відсутність нагальної потреби, оскільки між першим зверненням начальника Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району (12.01.2023), останнім зверненням начальника Дар'ївської сільської військової адміністрації (27.02.2023) та датою укладення Договору № 6/ДУ-23 (17.04.2023) пройшло 96 днів та 50 днів відповідно.
Посилання військової адміністрації у листі від 08.05.2023 № 01-01-66-3268/0/23/47 про виникнення нагальної потреби у закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автодоріг лише після складання дефектних актів №№ 1-8 від 15.03.2023, не свідчить про нагальну потребу у послузі та існуванні об'єктивних обставин, що унеможливлювали дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів, виходячи з наступного.
23 листопада 2022 року розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації № 296 затверджено перелік автомобільних доріг загального користування Херсонської області для виконання аварійних, відновлювальних робіт та експлуатаційного утримання на період дії воєнного стану.
На виконання вказаного розпорядження та лише через 78 днів Департаментом інфраструктури Херсонської ОДА направлено лист до ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» від 08.02.2023 № 02-55/0/23/314 про необхідність в найкоротший термін провести ремонтні роботи зруйнованої мережі автомобільних доріг. Згідно штампу реєстрації вказаний лист державною установою отримано 09.02.2023.
Проте, ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» лише через 35 днів після одержання доручення Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА здійснено обстеження автодоріг та складено акти дефектів №№ 1-8 від 15.03.2023.
Після чого ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» лише 17.04.2023 укладено Договір № 6/ДУ-23 або через 34 дні.
Вказані надмірно тривалі проміжки часу та необґрунтована повільність Департаменту і державної установи спростовують твердження Херсонської обласної військової адміністрації про існування нагальної потреби у ремонті доріг та об'єктивних обставин, які б заважали ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» провести відкриті торги та заощадити бюджетні кошти.
Пунктом 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Таким чином, здійснення закупівлі послуг без використання електронної системи є винятковою обставиною, обов'язковими умовами яких є нагальна потреба, існування об'єктивних обставин, які заважали б ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» провести відкриті торги.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, предметом позову по даній справі є вищезазначені вимоги немайнового характеру. Таким чином, у даному випадку має застосовуватись та досліджуватись така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до господарського суду.
При цьому суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Наведена правова позиція викладена і у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії”, було зазначено що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Наразі суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 „Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) регламентовано, що ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Відповідно до п. 3 Особливостей замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України „Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Пунктом 13 Особливостей передбачено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
Таким чином, здійснення закупівлі послуг без використання електронної системи є винятковою обставиною, обов'язковими умовами яких є нагальна потреба, існування об'єктивних обставин, які заважали б ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» провести відкриті торги.
Як вбачається з матеріалів справи, документи на підставі яких укладено договір від 17.04.2023 № 6/ДУ-23 (звернення начальників військових адміністрацій від січня-лютого, розпорядження начальника Херсонської обласної військової адміністрації від 23.11.2022 № 296, лист Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА від 08.02.2023, акти дефектів №№ 1-8 від 15.03.2023) не свідчать про нагальну потребу у закупівлі послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг, оскільки строки які пройшли між ними та датою укладення договору (17.04.2023) є значно більшими за строки встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 для проведення відкритих торгів з особливостями, а також строки, які були необхідні ДУ „Місцеві дороги Херсонщини” для проведення аналогічних закупівель у формі відкритих торгів (20 - 22 дні) та заощадження бюджетних коштів.
Крім того, плануючи та здійснюючи закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автодоріг в Херсонській області, ДУ „Місцеві дороги Херсонщини” повинна була мати на меті не просто задоволення потреби в отриманні послуг такої категорії, а й здійснити її придбання на засадах конкурентності учасників процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України „Про публічні закупівлі” з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Також, відповідно до Розділу XI укладеного Договору № 6/ДУ-23 узгоджено, що він діє до 29.12.2023 та його строк може бути продовжено, що також не свідчить про те, що у Замовника існувала потреба в необхідності невідкладного ремонту автодоріг Херсонської області та здійснення їх у найкоротші терміни.
Навантаження на державний бюджет дозволило б знизити неухильне дотримання замовником вимог законодавства та бажання за будь-якої умови досягти економії бюджетних коштів під час виконання покладених на нього функцій.
З цією метою, пункт 9 Особливостей вимагає від замовників дотримуватись відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» принципу максимальної економії бюджетних коштів.
Водночас, здійснення ДУ „Місцеві дороги Херсонщини” закупівлі послуг без використання електронної системи суперечить принципу максимальної економії бюджетних коштів та підриває економічну безпеку країни у період дії воєнного стану.
Договір від 17.04.2023 № 6/ДУ-23, укладений між ДУ „Місцеві дороги Херсонщини” та ПП „КИЇВШЛЯХБУД” без використання електронної системи, тобто без проведення конкурентних торгів, не відповідає принципам максимальної економії бюджетних коштів, добросовісної конкуренції та запобігання корупційним діям і зловживанням та є нікчемним.
З урахуванням специфіки предмету закупівлі та правовідносин, що виникли між сторонами, процедура повернення коштів, сплачених за договором, без вжиття заходу забезпечення позову, буде неможлива та неефективна.
За таких обставин, тільки вжиття заходів до забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
При цьому, Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області здійснює платежі із рахунка Державної установи „Місцеві дороги Херсонщини” згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю послуг.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Недотримання розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів обмежень, які введені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами є підставою для відмови з боку органів Казначейства у реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань, оскільки утворює склад бюджетного правопорушення, передбаченого п. п. 21 та 40 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.
Тож у такому випадку органи Казначейства мають право застосувати заходи впливу, у тому числі у вигляді прийняття розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Викладене узгоджується з положеннями п.п. 1 та 2 ч. 2 ст. 7 Закону України „Про публічні закупівлі”, за змістом яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів: 1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю; 2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини.
Основною метою звернення прокурора із цією заявою про забезпечення позову є захист і відновлення порушених прав та інтересів держави в особі Херсонської обласної військової адміністрації та Департаменту інфраструктури Херсонської ОДА. Через досить тривалу процедуру судового розгляду справи несплачені кошти за договором № 6/ДУ-23 від 17.04.2023 можуть бути у подальшому безпідставно сплачені та, як наслідок, остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 904/3168/18. Верховний Суд дійшов висновку, що відмова забезпечити позов унеможливить відновлення прав позивача в повному обсязі в майбутньому. Виконання контракту призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому і, таким чином, істотно ускладнить виконання рішення господарського суду.
Верховний Суд у справі № 902/402/18 переглядаючи рішення апеляційного суду про заборону замовнику та переможцю торгів виконувати договір про закупівлю, суд дійшов аналогічного висновку. Зокрема, у постанові від 22.11.2018 суд зазначив, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Верховний Суд дійшов до висновку про те , що такий захід забезпечення позову є співмірним, адже у разі фактичного виконання сторонами зобов'язань за оскаржуваним у справі договором, майбутнє рішення суду не матиме правового сенсу.
У постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 Верховний Суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі неможливості повернення всього, отриманого за недійсним правочином (зокрема, якщо одержане полягає у виконаній роботі), сторона повинна відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. У випадку задоволення позову Херсонської обласної прокуратури про припинення правовідносин за договором № 6/ДУ-23 ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» буде змушене компенсувати ПП «КИЇВШЛЯХБУД» вартість робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг в Херсонській області, які на дату відшкодування можуть бути навіть більшими аніж на дату укладення договору, оскільки сторони договору в даному випадку не обмежені заборонами Закону України «Про публічні закупівлі» щодо зміни його істотних умов, передбачених ст. 41 Закону. Таким чином, державні інтереси не будуть захищені, а навпаки - створюється ризик їх подальшого порушення.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
За наведених обставин суд вважає за необхідне повністю задовольнити заяву прокурора про забезпечення позову.
При цьому суд зауважує, що застосовані заходи забезпечення є адекватним та ефективним способом забезпечення, спрямовані на тимчасове обмеження та не передбачають значних і невідновлювальних матеріальних втрат для відповідачів та інших осіб.
Частиною першою статті 141 ГПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно з приписами частини третьої статті 141 ГПК України, розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Враховуючи диспозитивний характер застосування інституту зустрічного забезпечення, у даному випадку відсутні обов'язкові підстави для його застосування, оскільки обрані заходи забезпечення до подання позову не завдають будь-яких збитків чи негативних наслідків відповідачам та третім особам.
Відповідно до частини першої ст. 144 ГПК України, ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Заяву заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (Вх. 2-28/23 від 19.05.2023) про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
2. Забезпечити позов шляхом:
- Заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Херсонській області (73003, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Старообрядницька, будинок 21) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Державної установи „Місцеві дороги Херсонщини”, пов'язані з виконанням умов договору № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеного між Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115) та Приватним підприємством „КИЇВШЛЯХБУД” (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238);
- Заборонити Державній установі „Місцеві дороги Херсонщини” (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеним із Приватним підприємством „КИЇВШЛЯХБУД” (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238);
- Заборонити Приватному підприємству „КИЇВШЛЯХБУД” (01004, місто Київ, ВУЛИЦЯ РОГНІДИНСЬКА, будинок 3, офіс 6-7, ЄДРПОУ 36156238) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг за договором № 6/ДУ-23 від 17.04.2023, укладеним із Державною установою „Місцеві дороги Херсонщини” (73000, Херсонська область, місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 47, ЄДРПОУ 43538115).
3. Стягувачем за цією ухвалою є - Херсонська обласна прокуратура (73000, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33, код ЄДРПОУ 04851120).
4. Боржниками за цією ухвалою є:
- Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Старообрядницька, будинок 21, код ЄДРПОУ 37959517);
- Державна установа „Місцеві дороги Херсонщини” (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, 47, код ЄДРПОУ 43538115);
- Приватне підприємство „КИЇВШЛЯХБУД” (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 3, офіс 6-7, код ЄДРПОУ 36156238).
5. Ухвала з урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу ст. 129-1 Конституції України та ст. 144 ГПК України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
6. Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
7. Ухвала набрала законної сили 22 травня 2023 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 22.05.2023.
Суддя Нікітенко Сергій Валерійович