09 травня 2023 року Справа № 915/1589/21
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,
з участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
розглянувши у підготовчому засіданні справу № 915/1589/21
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант",
01033, вул. Велика Васильківська, буд. 24/1, м.Київ,
e-mail: office@vikant.com.ua;
до акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, e-mail: kanc@energy.mk.ua;
про стягнення заборгованості, пені та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, а всього грошових коштів у сумі 844942 грн. 36 коп. за договором поставки від 18.05.2020 №11/т-49,-
Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Фірма "Вікант" пред'явлено позов до акціонерного товариства (АТ) "Миколаївобленерго" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 844942 грн. 36 коп., із яких: 806078 грн. 85 коп. - основний борг; 24500 грн. 54 коп. - пеня; 4476 грн. 45 коп. - 3 % річних; 9886 грн. 52 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на порушення відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між ними договором на закупівлю товарів від 18.05.2020 №11/т-49, а саме, зобов'язань щодо оплати товару, поставленого за договором, внаслідок чого утворився основний борг, на суми якого у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також нараховано пеню згідно п. 6.4 Договору.
Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.
За такими вимогами ухвалою від 08.11.2021 відкрито провадження в даній справі.
АТ "Миколаївобленерго" у відзиві від 23.11.2021 позов не визнало, зазначивши, зокрема, що у розрахунку позивач не віднімав суми дефляції, а тому сума інфляційні втрати завищена, до того ж, інфляційні витрати розраховані не за повний місяць. Крім того, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних не ґрунтуються на умовах законодавства та укладеного сторонами договору, так як договором не передбачена відповідальність у вигляді сплати 3 % річних. У відзиві також АТ "Миколаївобленерго" просить суд про зменшення розміру пені на 90 %.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Між сторонами укладено договір на закупівлю товарів від 18.05.2020 №11/т-49, за умовами якого ТОВ "Фірма "Вікант" (постачальник) зобов'язалося поставити АТ "Миколаївобленерго" (замовник) товар: сталь арматурна, сталь кругла, сталь кутова, сталь листова, швелер сталевий, метал оцинкований, код за ДК 021:2015-44330000-2, в кількості згідно з загальною специфікацією (додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору, а замовник - прийняти товар та оплатити його вартість (п.п. 1.1, 1.2 договору).
У відповідності до п. 3.1 договору, ціна товару складає: 3096330 грн. 89 коп.; крім того ПДВ 20 %: 619266 грн. 18 коп.; всього з ПДВ: 3715597 грн. 07 коп.
Факт передачі постачальником замовнику товару за цим договором є видаткова накладна, підписана обома сторонами. Дата поставки товару: дата передачі товару на склад замовника. Право власності на товар переходить до замовника після підписання сторонами видаткової накладної (п. 5.4 договору).
Оплата вартості товару здійснюється на підставі рахунку вартість отриманого товару протягом 180 банківських днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної (п. 3.3 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (у разі їх наявності) і діє до 31.12.2020 (п. 9.1 договору).
Сторонами до договору укладено специфікації - додаток №1 (ас. 17-20), в якій погоджено поставку товару на загальну вартість 3715597 грн. 07 коп. з ПДВ.
На виконання умов договору позивачем поставлено АТ "Миколаївобленерго" погоджений у специфікації товар на загальну суму 1006078 грн. 85 коп., що підтверджується видатковими накладним: від 19.10.2020 № 280618 на суму 149979 грн. 80 коп., від 19.10.2020 № 280622 на суму 265620 грн. 00 коп., від 02.11.2020 № 284658 на суму 578184 грн. 60 коп., від 02.11.2020 № 284660 на суму 809 грн. 03 коп., від 09.11.2020 № 286529 на суму 13485 грн. 42 коп., (ас. 21-25), підписаною уповноваженими представниками сторін; товарно-транспортні накладні: від 19.10.2020 № 75054, від 02.11.2020 № 76265, від 09.11.2020 № 76895 на відпуск товару (ас. 36-38).
Відповідачем оплачено поставлений товар частково у сумі 200000 грн., що підтверджується відповідним актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (ас. 49), і на даний час за АТ "Миколаївобленерго" обліковується заборгованість за поставлений по договору товар у сумі 806078 грн. 85 коп.
У зв'язку з неповною оплатою відповідачем вартості поставленого товару в погоджений договором строк, ТОВ "Фірма "Вікант" звернулося до АТ "Миколаївобленерго" з претензією від 02.09.2021 вих. № 340 (а.с. 40-45) про сплату заборгованості у вищевказаній сумі, яку відповідачу поштовим відділенням вручено.
У відповіді АТ "Миколаївобленерго" від 24.09.2021 № 01/26-9137 на претензію позивача, не заперечує про наявність заборгованості, але можливість здійснити оплату грошової заборгованості у передбачений договором строк відсутня, оскільки фінансовим планом відповідача не передбачена оплату заборгованостей минулих років, зокрема 2020 року.
За твердженнями позивача, вищевказану заборгованість у сумі 806078 грн. 85 коп. відповідачем не погашено й досі.
Господарським законодавством визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 ГК України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).
Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Ураховуючи викладені обставини, суд визнає, що позовні вимоги ТОВ "Фірма "Вікант" про стягнення з відповідача основного боргу у загальній сумі 806078 грн. 85 коп. є обґрунтованими.
Суд також вважає обґрунтованими вимоги ТОВ "Фірма "Вікант" про стягнення нарахувань на суму основного боргу: пені, 3 % річних та індексу інфляції.
Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).
Цивільним законодавством визначено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України). Неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України).
У договорі сторони визначили що у випадку несвоєчасної розрахунку замовник сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від простроченої суми (п. 6.4 договору).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з поданими позивачем розрахунками 3 % річних у сумі 4476 грн. 45 коп., та пені в сумі 4950 грн. 21 коп., нарахованих за період 09.07-25.10.2021, а також суми 9886 грн. 52 коп., на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у період серпень-вересень 2021 року, виходячи із суми основного боргу - 147979 грн. 80 коп, і зазначені суми підлягають до стягнення з АТ "Миколаївобленерго".
Разом з тим, при визначені розміру підлягаючої до стягнення з відповідача пені суд виходить із урахування інтересів обох сторін, засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, і вважає, що порушення АТ "Миколаївобленерго" не спричинили негативних наслідки такого у значній мірі, і компенсуються також підлягаючими стягненню з відповідача нарахуваннями на прострочені суми основного боргу індексу інфляції та 3 % річних.
Викладені обставини суд ураховує винятковими, що мають істотне значення і дають право суду зменшити суму нарахованої пені, виходячи із положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, якими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, що мають істотне значення. На цих підставах суд вважає за можливе розмір пені зменшити до суми 12250 грн.
Щодо доводів АТ "Миколаївобленерго" про повернення 50 % судового збору, у зв'язку із визнанням заборгованості по договору, то суд відхиляє дані доводи, оскільки ст. 191 ГПК України не передбачає часткове визнання позову.
Таким чином, позов ТОВ "Фірма "Вікант" підлягає задоволенню.
Інші аргументи сторін не можуть слугувати підставою для зміни висновку суду, оскільки стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судом.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає, що витрати ТОВ "Фірма "Вікант" на оплату позовної заяви судовим збором, згідно платіжного доручення від 26.10.2021 № 7823742793 у сумі 12675 грн., яку належить у цій сумі відшкодувати за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант" задовольнити.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23399393, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вікант", 01033, вул. Велика Васильківська, буд. 24/1, м.Київ, ідентифікаційний код 24942675, грошові кошти в загальній сумі 832692 грн. 36 коп., із яких: 806078 грн. 85 коп. - основний борг; 12250 грн - пеня; 4476 грн. 45 коп. - 3 % річних; 9886 грн. 52 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 12675 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 15.05.2023 року.
Суддя С.М.Коваль.