79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.05.2023 Справа № 914/845/23
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівекотранс”, м. Львів,
до відповідача: Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м. Львів,
про стягнення 46 349, 86 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Лазаренко С.В.
Представники:
від позивача: Раб М.О. - адвокат;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівекотранс” звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 57 878, 47 грн.
Ухвалою суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі № 914/845/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.04.2023. Ухвалою суду від 10.04.2023 розгляд справи відкладено на 01.05.2023 у зв'язку з неявкою представників учасників справи. Ухвалою суду від 01.05.2023 розгляд справи відкладено на 15.05.2023 у зв'язку з неявкою представника відповідача.
В судове засідання, 15.05.2023, представник позивача з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.05.2023 підтримав, просив їх задоволити. Суд вважає за можливе прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог та здійснювати розгляд спору з урахування вказаної заяви.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, на адресу суду поштовий конверт який був скерований відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не повертався. Згідно інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за трек-номером 7901414856333 відповідач був належним чином повідомленний про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 15.05.2023 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівекотранс” (надалі позивач, виконавець) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (надалі відповідач, замовник) про стягнення 46 349, 86 грн (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01 грудня 2021 року між сторонами у справі був укладений договір про надання послуг № 0112-1270 (надалі договір).
На виконання своїх зобов'язань за договором позивач, в період з 07.12.2021 по 23.12.2021 надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 94 728,66 гривень.
Відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання з оплати наданих послуг протягом встановленого у договорі строку у 3 банківські дні з моменту отримання від позивача рахунка на оплату та підписання актів наданих послуг. 20 червня 2022 року відповідачем була проведена часткова оплата за надані послуги в розмірі 69 180, 25 гривень, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в розмірі 25 548, 41 гривень.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом в якому, крім стягнення основного боргу, просить стягнути з відповідача, на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати в розмірі 18 907, 90 грн та 3 % річних в розмірі 1 893, 55 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника в судових засіданнях, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2021 між позивачем (виконавець) та філією “Турківська ДЕД” Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (замовник) укладено договір про надання послуг № 0112-1270.
Відповідно до п. 1.1. договору, виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги: комбінованими дорожніми машинами DAF FAD CF 85, МАN ТGS 41.480, DAF CF 85.410, DAF CF 85.460, DAF FT XF 105.510, DAF XF 105.460 (далі - техніка), згідно з заявками замовника, а замовник зобов'язується прийняти надані належним чином послуги та сплатити їх вартість.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість послуг за цим договором визначається шляхом додавання вартості всіх фактично наданих послуг - згідно aктів приймання передачі наданих послуг.
Згідно п. 2.4. договору, орієнтовна ціна договору становить 200 000, 00 гривень з урахуванням ПДВ, та буде визначатись шляхом додавання всіх рахунків.
Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до п. 4.4. договору, здавання-приймання послуг здійснюється у відповідності до чинного законодавства, нормативних документів та умов договору, шляхом підписання актів здачі-приймання послуг.
На виконання своїх зобов'язань за договором позивач, в період з 07.12.2021 по 23.12.2021, надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 94 728,66 гривень. Послуги були надані належним чином, про що свідчать підписані позивачем та відповідачем акти наданих послуг.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.1 договору, розрахунки за надані послуги проводяться протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг до цього договору та наданням виконавцем рахунку за надані послуги.
Відповідач не виконав належним чином взятого на себе зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг протягом встановленого у договорі строку (протягом трьох банківських днів з моменту отримання від позивача рахунка на оплату) та підписання актів наданих послуг. Однак, 20 червня 2022 року відповідачем була проведена часткова оплата за надані послуги в розмірі 69 180, 25 грн.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, фактична заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 25 548, 41 грн.
У матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг на вищевказану суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки судом встановлено факт виконання позивачем прийнятих на себе договірних зобов'язань належним чином та у встановлений строк, та факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати, відтак позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25 548, 41 грн вартості наданих послуг документально підтверджені, обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) інфляційні втрати в сумі 18 907, 90 грн та 3 % річних в сумі 1 893, 55 грн. Здійснивши перевірку розміру нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних, суд вважає, що вони розраховані вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Оскільки до закінчення розгляду справи представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює йому п'ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат на надання правової допомоги адвоката, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 130, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Зменшені позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, код ЄДРПОУ 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівекотранс” (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 33, код ЄДРПОУ 41380748) суму в розмірі 49 033, 86 грн, з них:
- 25 548, 41 грн - основного боргу;
- 18 907, 90 грн - інфляційних втрат;
- 1 893, 55 грн - 3% річних;
- 2 684, 00 грн - судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Встановити позивачу п'ятиденний строк, для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 22 травня 2023 року.
Суддя Манюк П.Т.