Справа № 515/192/23
Провадження № 2/515/419/23
Татарбунарський районний суд Одеської області
16 травня 2023 року м.Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Зубова О.С.,
секретар судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Татарбунари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30 квітня 2001 року зареєстрували шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Більше року тому сторони припинили подружнє життя та ведення спільного господарства через постійні сварки за відсутності взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем кожного. Вони втратили почуття любові і поваги один до одного. Вважає, що збереження сім'ї неможливе, а тому просить суд шлюб розірвати та залишити їй прізвище " ОСОБА_5 ".
В судове засідання сторони не з'явилися.
Від представника позивачки надійшла заява про слухання справи у його та позивачки відсутність, позовні вимоги підтримали (вх. №2809/23 16.05.2023).
Відповідач у своїй заяві також просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги визнав (вх. № 2748/23 16.05.2023).
Суд вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
30 квітня 2001 року Виконкомом Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано шлюб (актовий запис № 5); свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_5 " (а.с. 4).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, актовий запис № 2 від 01 лютого 2011 року (а.с. 7).
Шлюбні відносини між подружжям припинені за відсутності взаєморозуміння, внаслідок чого втрачено почуття любові і поваги один до одного. Спільне господарство не ведеться. Сім'я розпалася остаточно та існує формально. Спорів про поділ майна та місце проживання спільної дитини між сторонами на час розгляду справи не існує. Сторони жодним чином не виявили бажання зберегти сім'ю та наполягали на розірванні шлюбу.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, ураховуючи, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач позов визнав, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про розірвання шлюбу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України позивачка має право надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_5 ".
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач визнав позовні вимоги до початку розгляду справи по суті.
За такого, з відповідача на користь позивачки має бути стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн, з державного бюджету має бути повернуто позивачці судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 30 квітня 2001 року Виконкомом Трапівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, актовий запис № 5 - розірвати.
Залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище " ОСОБА_5 ".
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на сплату судового збору у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 к.).
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , з державного бюджету судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість грн 80 к.), сплачений відповідно до квитанції №0.0.2847638520.1 від 07 лютого 2023 року в АТ КБ "ПриватБанк", оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя О.С.Зубов