Справа № 420/8273/23
19 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними з 01.02.2022 дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії (основний розмір пенсії з урахуванням проведеної у 2022 та 2023 роках її індексації) із застосуванням обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.02.2022 виплату перерахованої пенсії (основний розмір пенсії з урахуванням проведеної у 2022 та 2023 роках її індексації) ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести доплату ОСОБА_1 різниці в пенсії між максимально нарахованими (основний розмір пенсії з урахуванням проведеної у 2022 та 2023 роках її індексації) та фактично виплаченими розмірами, з 01.02.2022 по день проведення доплати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). В березні 2022 року та 2023 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії з урахуванням її індексації. Окрім того, проведено перерахунок пенсії на виконання судового рішення. Виплата перерахованої пенсії здійснюється з обмеженням максимальним розміром. На думку позивача, обмеження його пенсії максимальним розміром є незаконним, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
У відзиві Головне управління зазначило, що позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначають, що пенсія виплачується у розмірі, який відповідає чинному законодавству. Вказують на порушення строку звернення до суду, а також, на наявність підстав залишення позову без розгляду у зв'язку із тим, що до пенсійного органу із заявою про виплату пенсії без обмеження позивач не звертався.
У відповіді на відзив позивач заперечив щодо наведених у відзиві обґрунтувань та додав, що строки звернення до суду ним не порушені.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 11.09.2020 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ у розмірі 68% грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 року, яке набрало законної сили 02.03.2023 року, по справі № 420/11388/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.02.2022, з урахуванням грошового забезпечення, в тому числі усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в розмірах, визначених в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 15.06.2022 року № 50, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону станом на 01.01.2022 року та зобов'язано здійснити з 01.02.2022 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки від 15.06.2022 року №50, виданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону станом на 01.01.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до інформації з електронної пенсійної справи позивача, станом на 04.04.2023 року, та копії перерахунку пенсії із пенсійної справи, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на виконання вищенаведеного рішення суду, і її основний розмір, враховуючи проведені індексації, склав 77082,00 грн, який обрахований виходячи із 68% грошового забезпечення - 66300 грн, індексація за 2022 рік - 9282,00 грн, за 2023 рік - 1500,00 грн, виплачується з урахуванням максимального розміру 29546,30 грн.
У відзиві відповідач зазначає, що підстави звернення із цим позовом у позивача відсутні, оскільки із заявою про виплату пенсії з 01.02.2022 року без обмеження позивач до пенсійного органу не звертався, а виплата проіндексованої пенсії з 01.03.2022 року виплачується у розмірі 29546,30 грн на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 року у справі № 540/12455/22, розмір визначений на час проведення перерахунку.
Таким чином, із наведених відповідачем обґрунтувань та наявних у матеріалах справи доказів виходить, що предметом цього спору є обмеження пенсії позивача максимальним розміром після проведеного на виконання судового рішення перерахунку, починаючи з 01.02.2022 року, а саме - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач вважає такі дії протиправними, тому звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи цей спір суд керувався наступними приписами законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року №848-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 43 Закону №2262-XII доповнено ч. 7, згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року.
Згідно із п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, зокрема, ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року не чинною є ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Отже, внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до ч.7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Виходячи з наведеного, обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправним.
Крім того, суд акцентує увагу на те, що відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон України №2262-XII є спеціальним у спірних правовідносинах та саме його норми належить першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч. 7 ст. 43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.
На підставі викладеного, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо застосування при перерахунку пенсії позивача Закону №3668-VI.
Застосування положень Закону №3668-VI по відношенню до військовослужбовців призведе до нехтування висновками Конституційного Суду України, висловленими у Рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.
Висновки у цій справі не спростовують можливості застосування норм Закону України №3668-VI відносно осіб, щодо яких положення про обмеження виплати пенсії в максимальному розмірі встановлено іншими спеціальними Законами, які у встановленому порядку неконституційними не визнано.
Вказана вище правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, яку суд відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при вирішенні спору та застосуванні норм права, які регулюють спірні правовідносини.
З огляду на викладене, дії ГУ ПФУ в Одеській області по обмеженню пенсії позивача максимальним розміром є протиправними, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Вимога щодо виплати різниці перерахованої пенсії є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки розмір пенсії на виконання цього рішення ще не визначався, а підстав вважати, що після проведеного перерахунку відповідач не здійснить виплати нарахованих сум, наразі не встановлено.
Судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні такої вимоги слід відмовити.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Обґрунтування щодо порушення строків звернення є безпідставними, оскільки ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ чітко визначено, що перерахунок пенсій, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України …, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Твердження щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду з підстав не звернення за перерахунком пенсії без обмеження суд відхиляє, оскільки у даному випадку спір виник після проведеного відповідачем перерахунку та з підстави обмеження виплати перерахованої суми пенсії. Тобто, у даному випадку відсутній обов'язок у позивача щодо звернення із відповідною заявою до пенсійного органу.
Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі на підставі ст. 139 КАС України. Необхідно зауважити, що часткове задоволення позовних вимог, у даному випадку, не впливає на розмір судового збору, який підлягає стягненню, оскільки обсяг задоволених вимог фактично не відрізняється від кількості тих, за які такий збір був сплачений.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.02.2022 року, з урахуванням індексації з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов