Іменем України
23 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/500/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
11 травня 2023 року Луганського окружного адміністративного суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач) в якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.05.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 71059303 за виконавчим листом № 360/4817/21, виданим Луганським окружним адміністративним судом 02.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.05.2023 позивачем отримано постанову відповідача від 08.05.2023 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 71059303, якою на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
У мотивувальній частині постанови про накладення штрафу зазначено, що станом на 08.05.2023 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.
Головним державним виконавцем відділу відповідача не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4717/21 (далі - Рішення від 27.10.2021), що підтверджується таким.
Рішенням від 27.10.2021, що набрало законної сили 17.05.2022, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме:
- визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.08.2021 № 541 ( ОСОБА_1 );
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення від 27.10.2021 у справі №360/4817/21 позивач здійснив з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум, та 20.05.2022 вніс до ІКІС ПФУ РСР, реєстраційний номер НОМЕР_1 , заборгованість у розмірі 185375 (сто вісімдесят п'ять тисяч триста сімдесят п'ять) гривень 74 копійки (скріншот з ІКІС ПФУ РСР та розрахунок на доплату за рішенням суду додаються).
Отже, з 20.05.2022 заборгованість перед ОСОБА_1 , нарахована на виконання рішення у справі №360/4817/21, обліковується у заявника.
Відповідно до протоколу перерахунку по пенсійній справі № 101203008831 - МВС ОСОБА_1 перераховано пенсію з 01.10.2022, перерахований розмір пенсії з 01.10.2022 складає 14380,44 грн.
Пенсію ОСОБА_1 у новому розмірі 14380,44 грн нараховано на виплатні відомості жовтня 2022 року.
З доданих до цього позову письмових доказів можна встановити, що на виконання рішення суду по справі № 360/4817/21.
Проте кошти на виплату заборгованості за рішенням суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 до Головного управління не надходили.
02.02.2023 ОСОБА_1 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/4817/21 щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
15.03.2023 позивач листом № 1200-0307-8/4993 повідомив відповідача про стан виконання рішення, та зокрема, повідомив, що на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії на підставі довідки від 07.07.2021 № 33/33-2153 про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області».
Пенсію ОСОБА_1 , з врахуванням рішення суду від 27.10.2021, в новому розмірі нараховано на виплатну відомість жовтня 2022 року. Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
Рішення суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, реєстраційний номер С2099402, що підтверджено витягом з Реєстру судових рішень, про що також повідомлялось позивачем головному державному виконавцю відповідача листом від 15.03.2023 № 1200-0307-8/4993.
На час винесення головним державним виконавцем відповідача постанови від 08.05.2023 у ВП № 71059303 про накладення штрафу боржником рішення суду фактично не виконано, оскільки відсутня виплата ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 суми пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області вважає, що зазначена постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 в адміністративній справі № 360/4817/21 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 07 липня 2021 року №33/33- 2153, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
17.02.2023 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71059303.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника (лист від 15.03.2023 № 1200-0307-8/4993), якою, зокрема, повідомлено таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 в адміністративній справі № 360/4817/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.08.2021 № 541 ( ОСОБА_1 ), зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33- 2153 відповідно до статей 43, 63 Закону 2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 в адміністративній справі № 360/4817/21 набрало законної сили 17.05.2022. На виконання зазначеного рішення суду здійснено перерахунок пенсії заявника з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153. Після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати склав 14380,44 грн., пенсію в новому розмірі нараховано ОСОБА_1 на виплатну відомість жовтня 2022 року. Доплату по проведеному перерахунку з 01.12.2019 по 30.09.2022 обліковано в Головному управлінні. Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетом Пенсійного фонду України з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передбачуються видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом з цим 20.05.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, реєстраційний номер 2099402. Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат після виділення коштів з Державного бюджету України. Виплата коштів на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів надано не було.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.
Ухвалою від 15.05.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Про судовий розгляд справи повідомлено належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.
Позивач в позовній заяві просив розглянути справу за відсутності його представника.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності.
Частиною четвертою статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином і відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 в адміністративній справі № 360/4817/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, позов задоволено частково; визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.08.2021 №541 ( ОСОБА_1 ); зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з урахуванням раніше виплачених сум.
02.02.2023 ОСОБА_1 видано виконавчий лист у справі № 360/4817/21.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 09.02.2023 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 13.09.2021 відкрито виконавче провадження № 71059303 з примусового виконання виконавчого листа в адміністративній справі № 360/4718/21, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09.02.2023.
На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження № 71059303 листом від 15.03.2023 № 1200-0307-8/4993 позивач повідомив відповідача про те, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 09.08.2021 № 541 ( ОСОБА_1 ). Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області” про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33- 2153 відповідно до статей 43, 63 Закону 2262, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21, що набрало законної сили 17.05.2022. На виконання зазначеного рішення суду здійснено перерахунок пенсії заявника з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 № 33/33-2153. Після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати склав 14380,44 грн, пенсію в новому розмірі нараховано ОСОБА_1 на виплатну відомість жовтня 2022 року. Доплату по проведеному перерахунку з 01.12.2019 по 30.09.2022 обліковано в Головному управлінні. Відповідно до статті 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетом Пенсійного фонду України з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік передбачуються видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України. Разом з цим повідомляємо, що 20.05.2022 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі №360/4817/21 внесено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, реєстраційний номер 2099402. Органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат після виділення коштів з Державного бюджету України. Виплата коштів на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.10.2021 у справі № 360/4817/21 буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Зазначений лист отримано відповідачем, що не заперечується сторонами.
Постановою від 08.05.2023 у виконавчому провадженні № 71059303 за невиконання рішення суду на позивача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до протоколу перерахунку по пенсійній справі № 101203008831 - МВС ОСОБА_1 перераховано пенсію з 01.10.2022, перерахований розмір пенсії з складає 14380,44 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 10 1203008831 доплата по проведеному перерахунку за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 складає 185375,74 грн.
Відповідно до скріншоту з Інформаційно-пошукової системи Інформація з підсистеми Реєстру судових рішень позивачем внесено дані щодо виконання рішення суду від 27.10.2021 у справі № 360/4718/21, завантаживши копії документів 20.05.2022, реєстраційний номер С2099402.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.02.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII, у відповідній редакції).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 у справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 у справі № 686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі № 420/70/19.
Статтею 8 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що на виконання рішення суду у справі № 360/4718/21 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії.
Доплату по проведеному перерахунку за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у розмірі 185375,74 грн обліковано в Головному управлінні та буде виплачено з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством.
На час винесення державним виконавцем постанови від 08.05.2023 у виконавчому провадженні № 71059303 про накладення штрафу боржником рішення суду фактично не виконано, оскільки відсутня виплата ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення суду у справі № 360/4718/21 суми пенсії.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
На переконання суду, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
З огляду на викладене, судом враховується, що, як зазначено вище, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути прийнята лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. При цьому визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Зазначені висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а та від 21.08.2019 у справі № 754/3105/19.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд сформував правовий висновок у постановах від 28.02.2019 у справі № 822/1080/17 та від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а, згідно з яким невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Судом встановлено, що листом від 15.03.2023 № 1200-0307-8/4993, позивач повідомив відповідача про часткове виконання рішення суду у добровільному порядку, надавши протокол перерахунку пенсії та розрахунок.
Державним виконавцем в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не надано мотивованого обґрунтування про визнання або не визнання причин не виконання рішення суду неповажними.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, суд уважає, що оскаржувана у цій справі постанова державного виконавця про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн підлягає скасуванню.
За вказаних обставинах відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.94, серія A, № 303-A, п. 29).
Посилання позивача на пункт 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII суд оцінює критично та зазначає таке.
Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридичною адресою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області є: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, а Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 22, яка змінена на Черкаська область, м. Канів, вул. Олега Кошового, буд. 2.
Сторонами не заперечується, що позивач та відповідач перемістились з тимчасово окупованої території України.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 16.01.2023 до якого також включено Сєвєродонецький район Луганської області, зокрема, Сєвєродонецька міська територіальна громада.
На момент розгляду цієї справи в суді, район, зокрема, Сєвєродонецька міська територіальна громада, включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Відповідно до абзацу 12 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення (абзац тринадцятий пункту 10-2).
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій (абзац п'ятнадцятий пункту 10-2 в редакції Закону № 2468-IX від 28.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави»).
Вказана редакція діяла на момент відкриття виконавчого провадження № 71059303.
В подальшому Законом № 3048-IX від 11.04.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» пункт 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в такій редакції:
«Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).».
Суд вказує, що на відміну від абзацу 12 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII (яким передбачено зупинення виконавчих дій), абзац 15 вказаного пункту не містить визначення кола осіб щодо яких застосовується заборона.
Аналіз наведених норм свідчить, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII, стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.
Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17 та від 10.05.2023 у справі № 904/1708/22.
Виконавче провадження № 71059303 за виконавчим листом № 360/4817/21, виданим Луганським окружним адміністративним судом 02.02.2023, відкрито 17.02.2023, тобто в період воєнного стану.
Проте позивачем не оскаржується постанова про відкриття виконавчого провадження доказів оскарження суду не надано.
За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Крім того, постанова про накладення штрафу у розумінні Закону № 1404-VIII є відповідальністю за не виконання рішення (стаття 75), а не заходом примусового виконання рішення (стаття 10).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При звернені до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2147,20 грн, що підтверджено платіжною інструкцією від 09.05.2023 № 591.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову e сумі 2147,20 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову e сумі 2147,20 грн необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Олега Кошового, буд. 2, м. Канів, Черкаська область) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 71059303 від 08.05.2023 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 (дві тисячі сто сорок сім грн 20 коп.) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Смішлива