23 травня 2023 року № 320/3239/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ КАРЗ Україна» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ КАРЗ Україна» (далі також - ТОВ «ОІЛ КАРЗ Україна», позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 14 жовтня 2022 року № 8975/0406, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66 640, 00 грн та застосовано фінансову санкцію у розмірі 6 664, 00 грн.
Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.
Не погоджуючись з такими доводами відповідача, позивачем надано суду відповідь на відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2022 року відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі також - ПДВ) позивача за травень 2022 року, за результатом чого було складено акт №7493/0406/40945195, яким встановлено заниження ТОВ «ОІЛ КАРЗ Україна» суми податкових зобов'язань у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року на суму 66 640, 00 грн.
У зв'язку з наведеним, 14 жовтня 2022 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 8975/0406, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 66 640, 00 грн та застосовано фінансову санкцію у розмірі 6 664, 00 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Пункт 76.1 статті 76 ПК України встановлює, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Аналіз обставин справи свідчить про дотримання відповідачем у межах спірних правовідносин вимог ПК України, зокрема його статей 75 та 76, які визначають порядок проведення камеральних перевірок. А тому безпідставними є протилежні доводи позивача.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Матеріалами справи підтверджується, що 18 травня 2022 року позивачем на розрахунковий рахунок було отримано передплату за товар від ТОВ «ІНВЕСТАГРО-Україна». В подальшому ТОВ «ОІЛ КАРЗ Україна» було виписано податкові накладні № 19 та № 20 від 18 травня 2022 року.
18 та 19 травня 2022 року ТОВ «ОІЛ КАРЗ Україна» відвантажило товар ТОВ «ІНВЕСТАГРО-Україна» по видатковими накладними № 72 на суму 202 629, 52 грн та № 73 на суму 197 212, 76 грн, що підтверджує обставини здійснення відповідних господарських операцій та не заперечується контролюючим органом.
Позивач посилається на те, що 14 липня 2022 ним виявлено помилки у податкових накладних № 19 та № 20 у зв'язку з невірно вказаних реквізитах покупця, а саме зазначено його неплатником ПДВ.
Після виявлення помилки позивачем сформовано розрахунки коригування № 22 до податкової накладної № 19 від 18 травня 2022 року та № 23 до податкової накладної № 20 від 18 травня 2022 року відповідно до вимог пункту 192.1 статті 192 ПК України.
Водночас позивачем сформовано правильні податкові накладні від 18 травня 2022 року №24 на суму 202 629, 52 грн та № 25 на загальну суму 197 212, 76 грн.
Між тим реєстрація вищевказаних розрахунків коригування, а також податкових накладних від 18 травня 2022 року № 24 та № 25 зупинена контролюючим органом, обставини чого позивачем не заперечуються.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із, зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пунктів 10 та 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку,-
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
З аналізу наведених норм вбачається, що за платником податків закріплено право надання додаткових документів та/чи пояснень на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, у разі зупинення контролюючим органом процесу реєстрації податкової накладної.
Тобто позивач, будучи обізнаним про факт зупинення реєстрації податкових накладних, мав можливість включити суми ПДВ по таким накладним до податкової декларації за відповідний період, після чого міг подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок, що передбачено приписами чинного законодавства.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів надання позивачем письмових пояснень та первинних документів з метою розблокування процесу зупинення реєстрації податкових накладних.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 6 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Отже, формування позивачем помилкових податкових накладних у зв'язку з невірно заповненими реквізитами покупця не спростовує обставин здійснення господарських операцій і, відповідно, дати виникнення першої події (постачання товарів), з якою пункт 187.1 статті 187 ПК України пов'язує виникнення податкових зобов'язань.
Зазначене призвело до безпідставного заниження позивачем податкового зобов'язання у податковій декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 66 640, 00 грн, а саме рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету» розділу III «Розрахунки за звітний період» декларації.
Враховуючи те, що податкові накладні від 18 травня 2022 року № 19 та № 20 не відображено в складі податкової звітності з ПДВ за травень 2022 року, а також обставини зупинення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування від 18 травня 2022 року № 22 та № 23 до податкових накладних від 18 травня 2022 року № 19 та № 20, вбачається обґрунтованим висновок контролюючого органу про протиправне заниження позивачем суми податкових зобов'язань у податковій декларації з ПДВ за травень 2022 року на суму 66 640, 00 грн, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином суд доходить висновку про прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛ КАРЗ Україна» (09100, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Сухоярська, будинок 24; код ЄДРПОУ 40945195) до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5а; код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.