23 травня 2023 року № 320/8354/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (далі також - позивач) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач) про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на ім'я громадянина ОСОБА_1 , яка зареєстрована 10 липня 2018 року за № КС 141181911408.
Ухвалою суду від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 07 грудня 2022 року ухвалено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою від 01 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні.
Ухвалою від 27 березня 2023 року вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
11.04.2023 від представника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради надійшла заява про відвід судді, яка вмотивована тим, що головуючий суддя, будучи упередженою, незаконно та безпідставно видалив представника позивача із зали судового засідання та всіляко сприяла в судовому засіданні представнику відповідача, долучаючи до матеріалів справи документи, які не стосуються предмету судового розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 визнано заяву ОСОБА_2 про відвід судді Колесніковій І.С. у справі №320/8354/21 необґрунтованою та передано матеріали справи №320/8354/21 для вирішення питання про відвід судді Колесніковій І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст.31 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 (суддя Перепелиця А.М.) у задоволенні заяви представника Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради про відвід судді Колеснікової І.С. у справі за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовано наведенням відповідачем у наведеній вище декларації про готовність до експлуатації об'єкта недостовірних відомостей, у зав'язку з чим відповідний об'єкт будівництва вважається самочинним.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує на безпідставності доводів позивача у зв'язку з тим, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації, як акти індивідуальної дії, вичерпала свою дію у зв'язку обставинами набуття відповідачем права власності на відповідний об'єкт. Крім того відповідач наголошує на фактичній передачі у власність відповідного житлового об'єкту третій особі.
Така позиція відповідача була заперечена позивачем у наданій суду відповіді на його відзив.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2015 року за відповідачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на нежитлові приміщення горища, розміщені у будинку АДРЕСА_1 (номер запису про право власності № 9679173).
06 листопада 2017 року позивачем за № КС 061173100002 зареєстровано направлене відповідачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: «Реконструкція нежитлових приміщень під житлову квартиру без зміни зовнішньої конфігурації в багатоквартирному житловому будинку» за адресою: АДРЕСА_2 .
05 липня 2018 року відповідачем подано до позивача декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), яку зареєстровано позивачем 10 липня 2018 року за № КС 141181911408.
Рішенням Виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 465 від 16 липня 2018 року присвоєно поштову адресу нерухомому майну, що належить відповідачу - АДРЕСА_2 .
20 квітня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу квартири вказана вище квартира продана відповідачем ОСОБА_3 .
07 травня 2021 року позивачем за наслідком проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт № 02-05/04/21-21-А, яким встановлено подання відповідачем недостовірних відомостей у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), яку зареєстровано позивачем 10 липня 2018 року за № КС 141181911408, а саме: технічний паспорт, який зазначено у декларації, не виготовлявся; загальна площа об'єкта не підтверджена документально; документація, яка затверджена проектувальником, не розроблялась; не видавався наказ на призначення головного архітектора.
Вважаючи на підставі наведених висновків такий об'єкт самочинним будівництвом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Частиною 7 цієї ж статті передбачено підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, до яких, зокрема, віднесено: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю..
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов'язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію).
В свою чергу, орган архітектурно-будівельного контролю може скористатись наданим йому правом відмови у реєстрації декларації або повернення поданої декларації з підстав, визначених статтею 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у тому числі, у зв'язку з поданням недостовірної інформації у такій декларації.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. (частина 5 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. (частина 10 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
З огляду на викладене, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який потягнув за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення позивачем дій щодо реалізації наданого йому цією декларацією права на проведення будівельних робіт.
З моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з якою пов'язується закінчення будівельних робіт на об'єкті містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після набуття відповідачем права власності на квартиру АДРЕСА_3 , що була утворена у результаті проведеної реконструкції, декларація про готовність об'єкта до експлуатації новоствореного об'єкта містобудування, також вичерпала свою дію.
При цьому така реєстрація права власності підтверджується як долученими до матеріалів справи відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, так і обставинами подальшого присвоєння відповідній квартирі поштової адреси та її продажу, тобто передачі у власність третьої особи, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 20 квітня 2021 року.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що у Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).
Суд також виходить з того, що суб'єкти владних повноважень не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між суб'єктом владних повноважень і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці 2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.
Ненормативні правові акти суб'єкта владних повноважень, враховуючи також і наявність делегованих повноважень, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
Наведене у повній мірі стосується і обставин реєстрації позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на ім'я ОСОБА_1 , яка зареєстрована 10 липня 2018 року за №КС 141181911408.
З огляду на вищезазначене, суд доходить до висновку, що позовна вимога про скасування реєстрації такої декларації не підлягає задоволенню.
Окремо суд зазначає, що після реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна, у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, позивач зобов'язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта (об'єктів) у порядку, встановленому законом.
Тобто ефективним способом захисту за даних обставин є знесення самочинного будівництва за рішенням суду у разі, якщо позивачем буде доведено, що відповідний об'єкт має ознаки самочинного будівництва.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16, а також постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільської міської ради (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський шлях, будинок 72; код ЄДРПОУ 40329193) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення
Суддя Колеснікова І.С.