23 травня 2023 року № 320/798/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Центуріон плюс» до міського голови Сквирської міської ради Левіцької Валентини Петрівни, Сквирської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер», про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, та визнання протиправним і скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Центуріон плюс» з позовом до міського голови Сквирської міської ради Левіцької Валентини Петрівни, Сквирської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер», в якому просить:
- визнати протиправними дії голови Сквирської міської ради Київської області щодо звернення до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з листом від 03.08.2021 про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 3224010100:01:057:0064 площею 0,1048 га та зобов'язати вчинити дії щодо відновлення становища, яке існувало до порушення;
- визнати протиправним та скасувати прийняте Сквирською міською радою Київської області рішення від 02.09.2021 № 22-11-VIII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування в оренду ТОВ «Грона-Партнер» загальною площею 0,2024 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: пл. Героїв небесної Сотні, 15, м. Сквира.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про протиправність дій голови Сквирської міської ради Київської області щодо звернення з листом від 03.08.2021 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з приводу скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:057:0064, а також про протиправність прийнятого у подальшому Сквирською міською радою Київської області рішення від 02.09.2021 № 22-11-VIII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування в оренду ТОВ «Грона-Партнер» загальною площею 0,2024 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: пл. Героїв небесної Сотні, 15, м. Сквира.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 травня 2022 року до суду від міського голови Сквирської міської ради Левіцької Валентини Петрівни надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив про те, що Сквирською міською радою було виявлено, що Сквирська районна рада, котра продала Товариству з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер» нежитлову будівлю літ. «А», розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, якій надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування після формування земельної ділянки з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, не зареєструвала речове право, у зв'язку з чим, Сквирський міський голова звернулась з листом від 03.08.2021 № 3324 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064. Відповідач вказує, що саме державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Відповідач зазначає, що не маючи на спірній земельній ділянці будівлі, що перебуває на праві власності у юридичної особи, ПП «Центуріон плюс» став інвестором детального плану території під облаштування зупинки міського типу. Відповідач вважає, що рішення Сквирської міської ради № 22-11-VIII від 02 вересня 2021 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування в оренду ТОВ «Грона-Партнер» загальною площею 0,2024 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: площа Героїв небесної Сотні, 15 м. Сквира» не впливає на права та законні інтереси ПП «Центуріон плюс». Також, Сквирською міською радою прийнято рішення від 22.02.2022 № 28.01-19-VIII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди ТОВ «Грона-Партнер» для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку на площі Героїв Небесної Сотні, 15 в м. Сквира Київської області», згідно якого земельна ділянка передається в оренду ТОВ «Грона Партнер» на п'ять років та орендна плата складає 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
20 травня 2022 року до суду від третьої особи ТОВ «Грона-Партнер» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позивач не довів наявність в нього матеріально-процесуальних підстав для звернення до суду з даним позовом, а земельна ділянка, стосовно якої позовною заявою декларується наявність у позивача інтересу та прав, наразі не є і не була об'єктом цивільних прав, оскільки не є сформованою в порядку, передбаченому чинним законодавством.
21 червня 2022 року до суду від сторони позивача надійшло письмове пояснення щодо відзиву на позовну заяву та пояснень третьої особи.
28 липня 2022 року від третьої особи ТОВ «Грона-Партнер» до суду надійшли додаткові письмові пояснення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в 2018 році за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі від 20.03.2018, зареєстрованим приватним нотаріусом Сквирської районної державної нотаріальної контори за № 482, Сквирська районна рада продала ТОВ «Грона-Партнер» нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 553,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Сквира, площа Героїв Небесної Сотні, 15 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1018536232240), розташовану на земельній ділянці кадастровий номер 3224010100:01:057:0064, площею 0,1048 га.
08 червня 2021 року Сквирська міська рада прийняла рішення № 109-8-VIII, яким надала ТОВ «Грона-Партнер» дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі) за адресою: вулиця Героїв небесної Сотні, м. Сквира, Київська область, орієнтовною площею 0,2013 га за рахунок земель населеного пункту м. Сквира.
Дане рішення оскаржено ПП «Центуріон плюс» в Київському окружному адміністративному суді. На даний час розгляд даного позову в межах адміністративної справи №320/8135/21 триває.
Позивач вказує на те, що ПП «Центуріон плюс» займається пасажирськими перевезеннями, як на приміських маршрутах так і міжміських, та прямо зацікавлений у взятті в оренду земельної ділянки, яка повинна була відводитись під існуючу автобусну зупинку, тому 31.08.2021 ПП «Центуріон плюс» подало заяву за вих. № 73 від 31.08.2021 до Сквирської міської голови з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки площею 0,2 га в порядку земельних торгів.
Позивач зазначає, що, у подальшому, за сприяння Сквирської міської ради, Товариством з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер» вчинено ряд дій, направлених на протиправне збільшення площі земельної ділянки під своїм об'єктом (без проведення земельних торгів) за рахунок прилеглих земель, що є предметом судового розгляду у Київському окружному адміністративному суді у межах провадження № 320/78135/21.
Також, за твердженням позивача, міська голова Сквирської міської ради Левіцька Валентина Петрівна підписала та направила листа за вихідним № 3324 від 03.08.2021 до Головного управління Держгеркадастру у Київській області щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3224010100:01:057:0064, з посиланням на пункт 13 статті 79-1 Земельного кодексу України.
У подальшому Сквирською міською радою прийнято рішення № 22-11-VIII від 02.09.2021, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування в оренду ТОВ «Грона-Партнер» загальною площею 0,2024 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: площа Героїв небесної Сотні, 15 м. Сквира (без проведення земельних торгів).
Позивач вважає, що як дії міського голови Сквирської міської ради ОСОБА_1 , що виразились у направленні до ГУ Держгеокадастру у Київській області листа № 3324 від 03.08.2021 так і рішення Сквирської міської ради № 22-11-VIII від 02.09.2021 підлягає визнанню судом протиправним та скасуванню, оскільки прийняті всупереч інтересам громади та порушують законні інтереси позивача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що Сквирською міською радою було виявлено, що Сквирська районна рада, котра продала Товариству з обмеженою відповідальністю «Грона-Партнер» нежитлову будівлю літ. «А», розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, якій надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування після формування земельної ділянки з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, не зареєструвала речове право.
Слід зазначити, що відповідно до норм пункту 13 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі якщо речове право на земельну ділянку зареєстровану в Державному земельному кадастрі не було зареєстроване протягом одного року.
Положеннями Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено скасування державної реєстрації земельної ділянки, у разі, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано.
У зв'язку із тим, що Сквирською міською радою було виявлено, що Сквирська районна рада, котра продала ТОВ «Грона-Партнер» нежитлову будівлю літ. «А», розташовану на земельній ділянці з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, якій надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування після формування земельної ділянки з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064, не зареєструвала речове право, Сквирський міський голова звернулась з листом від 03.08.2021 № 3324 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0064.
За статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Повноваження державного кадастрового реєстратора визначено статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», зокрема, частиною першою передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
За змістом частин шостої, восьмої статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки.
У статті 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. Скасований кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці. Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок, якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
Відповідно до положень частини четвертої статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр», поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Пунктами 57, 114 Порядку № 1051, передбачено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.
Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: 1) поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання; 2) коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.
У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту. Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком 23, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок.
За приписами частин другої, третьої статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Таким чином, для скасування державної реєстрації земельної ділянки, необхідна заява власника земельної ділянки, а не рішення ради.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, міститься у статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», серед яких відсутні питання звернення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, з чого слідує, що таке звернення не повинне оформлюватися у формі рішення.
Відповідно до частини першої - третьої статті 35 Статуту Сквирської міської територіальної громади, затвердженого рішенням Сквирської міської ради від 08.06.2021 № 16-8-VIII, який опубліковано на сайті Сквирської міської ради за посиланням http://skvira-rada.gov.ua/services/-16-8-viii----pro-zatverdzhennja-statutu-skvirskoi--miskoi-teritorialnoi-gromadi.html, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста. Він обирається територіальною громадою міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням на термін і в порядку, визначеному законом.
Діяльність і повноваження міського голови визначаються Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом, Регламентом Сквирської міської ради.
Міський голова, зокрема, представляє територіальну громаду міста у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, а також у міжнародних відносинах.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати про наявність у голови Сквирської міської ради від імені Сквирської міської ради як власника спірної земельної ділянки на звернення до ГУ Держгеокадастру про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Тому, Сквирською міською радою в особі Сквирського міського голови, яка діє від імені ради, було подано заяву про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
У свою чергу, звернення власника земельної ділянки (Сквирської міської ради) до ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом-заявою про скасування державної реєстрації земельної ділянки, є правом власника земельної ділянки, при цьому, державна компетенція у частині скасування реєстрації земельної ділянки пов'язується не з листом/заявою, а з прийнятим уповноваженим органом рішенням про її задоволення/відмову в задоволенні.
Суд зазначає, що державний кадастровий реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію земельної ділянки або відмову в такій реєстрації/скасування реєстрації, що у відповідності до завдання та засад адміністративного судочинства підлягають перевірці судом.
У свою чергу, суд звертає увагу на те, що позивач, не погоджуючись із скасуванням державної реєстрації земельної ділянки, оскаржує дії міського голови про звернення до органу Держгеокадастру про скасування реєстрації, який у силу повноважень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, має певний обсяг повноважень, проте, на переконання суду, саме звернення міського голови, не призводить до юридично значущих наслідків, адже рішення про задоволення чи відмову в задоволенні заяви, приймає безпосередньо державним кадастровий реєстратор, натомість, таке рішення не оскаржується позивачем в межах розгляду даної справи, а отже, такі позовні вимоги не призводять до зміни/скасування прийнятого рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги в цій частині сформовані та заявлені з невірно обраним способом захисту прав, є недоведеними, та задоволенню не підлягають, як і похідні від них, про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення становища, яке існувало до порушення.
У частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Сквирської міської ради Київської області від 02.09.2021 № 22-11-VIII про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування в оренду ТОВ "Грона-Партнер" загальною площею 0,2024 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: пл. Героїв небесної Сотні, 15, м. Сквира, суд звертає увагу на таке.
Так, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до норм п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
У свою чергу, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суд вказує на те, що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов'язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб'єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
Натомість, індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто, є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
З огляду на вказане, нормативно-правовий акт містить загальнообов'язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб'єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
Зважаючи на наведені вище положення КАС України, властивості нормативно-правового й індивідуального актів, суд вважає, що оскаржуване рішення міської ради, є актом індивідуальної дії, оскільки: прийнятий органом місцевого самоврядування на реалізацію наданих повноважень, не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а передбачає індивідуалізовані приписи щодо надання дозволу конкретній особі на розроблення проекту землеустрою, адресований конкретній особі ТОВ “Грона Партнер”, не регулює певний вид суспільних відносин, а спрямований на припинення та виникнення конкретних правовідносин, не розрахований на багаторазове застосування, а вичерпує дію після його виконання.
Суд вважає, що право на оскарження індивідуального акта суб'єкта владних повноважень надано лише особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
Оскільки позивач не є учасником (суб'єктом) правовідносин передбачених в оскарженому рішенні індивідуального характеру, то таке рішення відповідача не породжує для позивача права на захист, тобто, права на його оскарження.
У контексті наведеного та гарантованого права на звернення до суду, суд наголошує на тому, що законодавчі обмеження стосовно можливості оскарження актів індивідуальної дії, не шкодять самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені у суді їхніми адресатами, тобто суб'єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов'язки. Однією з цілей таких обмежень є недопущення розгляду у судах позовів третіх осіб в інтересах (або всупереч інтересам) адресатів індивідуальних актів, і така мета досягається законодавчо встановленим обмеженням, тобто, останнє є пропорційним переслідуваній меті.
Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про надання Сквирською міською радою дозволу ТОВ “Грона-Партнер” дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, не підлягає задоволенню, адже таке рішення не адресовано позивачу, не може породжувати прав/обов'язків для позивача, крім того, воно вичерпало свою дію, є виконаним з урахуванням прийнятого відповідачем надалі рішення від 22.02.2022 № 28.01-19-VІІІ, яким затверджено ТОВ “Грона-Партнер” проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди, яке, у свою чергу, не є предметом розгляду в даній справі.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту (оскарження дій міського голови щодо направлення листа та оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яке є індивідуальним актом та не стосується позивача), не усуває юридичний конфлікт та сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Суд вважає, що у межах заявлених позовних вимог, відсутні підстави та можливість надавати оцінку діям та рішенням відповідачів щодо спірної земельної ділянки, позаяк, наявні неоскаржені в даній справі рішення про скасування попередньої реєстрації земельної ділянки, а також, рішення Сквирської міської ради від 22.02.2022 року № 08-19-VIII “Про скасування рішення Сквирської міської ради від 16.07.2020 № 1341-56-VII “Про затвердження детального плану території під облаштування зупинки приміського типу загальною площею 1,28 га на площі Героїв Небесної Сотні в м. Сквира Київської області”, та рішення від 22 лютого 2022 року № 28.01-19-VIII “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди ТОВ “Грона- Партнер” для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку на площі Героїв Небесної Сотні, 15 в м. Сквира Київської області”. Згідно даного рішення, земельна ділянка передається в оренду ТОВ “Грона Партнер” на п'ять років, та орендна плата складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У силу норм ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту прав, обґрунтування позовної заяви не доведені, тож позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат, у даному випадку, відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05.2023.
Суддя Панченко Н.Д.