ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"23" травня 2023 р. справа № 300/1212/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не поновлення виплати ОСОБА_1 по ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” ст.21а, ч.1 ст. 43 пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі частини 2 статті 56 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25.02.2021, із урахуванням проведених платежів;
- зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 пенсію по ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” ст.21а, ч.1 ст. 43 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі частини 2 статті 56 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 25.02.2021, із урахуванням проведених платежів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 300/284/19 ОСОБА_1 отримував пенсію із збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, з 25.02.2021 позивача переведено на пенсію по інвалідності згідно ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, водночас, при проведенні нарахування пенсії відповідачем не враховано надбавку до пенсії з врахуванням частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою, однак листом від 27.02.2023 за № 1150-1155/Г-02/8-0900/23 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивача, що ОСОБА_1 отримує пенсію на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 300/1037/21 згідно із ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” і без обмеження максимальним розміром згідно з рішенням суду від 17.01.2022 у справі № 300/7737/21. Враховуючи норми чинного законодавства не має підстав для застосування п.2 ст.56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо неврахування доплати за понаднормовий стаж в розмірі 1 процент заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, тобто встановлений частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стаж роботи, оскільки ОСОБА_1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії має право на пенсію в повному розмірі із збільшенням її на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений стаж - для чоловіків понад 20 років, але не вище 75% заробітку.
По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху (а.с.25-26).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині визнання дій протиправними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з 25.02.2021 року по 19.09.2022 року пенсію з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі ч.2 ст. 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами (а.с.40-42).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити з 20.09.2022 року пенсію з її збільшенням на 1% заробітку за кожен наступний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років на підставі ч.2 ст. 56 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 року у справі № 300/284/19 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.43).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 закрито провадження в адміністративній справі №300/1212/23 за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання поновлення виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 20.09.2022 року.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.04.2023, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Звернув увагу на те, що ч.2 ст. 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції до 01.10.2017, не містила застережень щодо збільшення розміру пенсії у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003. Частина 2 статті 27 Закону №1058-IV, передбачає призначення пенсії за двоскладовою формулою, тобто частина пенсії за період стажу та заробітної плати до 01.01.2004 та частину пенсії за період стажу та заробітку після цієї дати. Представник відповідача зазначає, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 300/1037/21 позивача з 25.02.2021 переведено з пенсії призначеної відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, статті 21а, ч.1 ст.43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати - 5,6). В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/7737/21 зобов'язано проводити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, однак не покладено інших зобов'язань щодо його виконання. З урахуванням викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.49-54).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році (категорія 1) серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.9,10).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі № 300/284/19, зокрема, зобов'язано Тисменицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2017 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75 процентів заробітку відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" шляхом розрахунку відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.18-22).
В подальшому, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.07.2021 у справі № 300/1037/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021 про переведення з пенсії призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 на пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” №2262, статті 21а, ч.1 статті 43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати - 5,6) та прийняти рішення відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що з 25.02.2021, на виконання рішення суду від 01.07.2021 у справі № 300/1037/21, позивача переведено з пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” статті 21а, ч.1 ст.43 (з урахуванням коефіцієнта заробітної плати - 5,6).
В подальшому, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 300/7737/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.03.2021 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
ОСОБА_1 10.02.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вимог частини 2 статті 56 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.11-12).
За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач, згідно листа від 27.02.2023 № 1150-1155/Г-02/8-0900/23, повідомив ОСОБА_1 про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії відповідно до частини 2 статті 56 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.13-14).
Позивач, вважаючи відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-XII (у редакції від 28.06.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
З 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 (далі Закон №2148-VIII), яким внесено доповнення до статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частиною другою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені цим загальним Законом або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною другою статті 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-IV.
Відповідно до статті 71 Закону №796-ХІІ дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.02.2012 у справі «Аррас та інші проти Італії» зазначено, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 1, та інвалідом 2 групи. Позивача з 25.02.2021 переведено на пенсію по інвалідності згідно ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Статтею 21 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено розмір пенсій по інвалідності.
Так, відповідно до статті 21 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах:
а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);
б) іншим особам з інвалідністю I групи - 70 процентів, II групи - 60 процентів, III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 виплачується пенсія по інвалідності на підставі ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з розрахунку 80% грошового забезпечення (а.с.17).
Суд зазначає, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії на підставі ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, то відповідач, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену частиною другою статті 56 Закону №796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.
Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2019 по справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12.12.2022 у справі № 280/656/20.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, припинення відповідачем виплати позивачу збільшення пенсії, передбаченої частиною другою статті 56 Закону №796-ХІІ є правомірним.
Водночас, суд вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.12.2022 у справі № 520/4297/19, адже ця постанова не є релевантною до спірних правовідносин, з огляду на те, що пенсія позивачу у справі № 520/4297/19 призначена на підставі постанови № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 23.11.2011, в той час коли ОСОБА_1 пенсія по інвалідності призначена відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який передбачає інші умови та розміри пенсії.
Окрім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що пенсія із збільшенням на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж виплачується у розмірі не вище 75 процентів заробітку (ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ), в той час, як позивач отримує пенсію по інвалідності з розрахунку 80% грошового забезпечення.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.
З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.