19 травня 2023 року Справа 160/10313/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) через свого представника звернулась звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач) стосовно відмови у призначенні виплати пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити пенсії за віком позивачу, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме з 31.03.2023р., а також здійснювати подальші нарахування та виплати пенсії у розмірі, передбаченому законодавством, з усіма індексаціями, перерахунками та надбавками, відповідно до законодавства та з подальшим усуненням таких виплат, на визначений пенсіонером банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Всупереч п.7 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.160 КАС України, а саме приписами ч.2 ст.160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч.2 ст.59 КАС України).
Згідно з ч.5 та ч.6 ст.59 КАС України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У відповідності до ч.8 ст.59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що у разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, що підтверджує його повноваження.
Згідно статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.
Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961 році, згода на обов'язковість якої надана Законом України від 10.01.2002 року "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" та вступила в силу в Україні в 2003 році.
Згідно із статтею 1 Гаазької конвенції ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.
Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: a) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; b) адміністративні документи; c) нотаріальні акти; d) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.
Статтею 3 цієї Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.
Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині 1 статті 3 цієї Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.
Таким чином, для цілей прийняття документа, складеного в Державі Ізраїль та звільнення його від процедури консульської легалізації, цей документ повинен містити апостиль або бути скріпленим з апостилем.
Пунктом 13 Правил проставлення апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5 грудня 2003 року № 237/803/151/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 року за № 1151/8472 визначено, що апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем проживання позивача є держава Ізраїль, позовна заява підписана ОСОБА_2 .
На підтвердження своїх повноважень представником позивача надано до суду відскановану копію довіреності від 24.01.2023 року, складену в м. Бат Ям, Держави Ізраїль, із засвідченням справжності підпису апостилем від 25.01.2023 року (вчиненим відповідно до Гаазької Конвенції 5 жовтня 1961 року).
При цьому, до суду надано відскановану копію зазначеного засвідчення справжності підпису з апостилем, у той час як пунктом 13 Правил чітко визначено, що не дозволяється розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостиля.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, у якої відсутні повноваження на вчинення таких дій.
Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (п.57).
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно з ч.2 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.
До позовної заяви надані копії паспорту та РНОКПП, які засвідчені представником позивача (за допомогою КЕП).
Слід звернути увагу, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.
Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і РНОКПП - є персональними даними позивача.
Отже, копії паспорта та РНОКПП можуть бути завірені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.
Таким чином, позивачу необхідно надати власноруч засвідчені копії паспорта та РНОКПП.
При перевірці матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем додано квитанцію №2693 від 27.04.2023 про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Проте, відповідно до Виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, даний судовий збір зараховано по іншій справі, а саме: №160/8935/23.
Отже, судовий збір за розгляд даної адміністративної справі позивачем не сплачено.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 1073,60 грн. (2684 грн. * 0,4).
Враховуючи, що позивачем подано позов, який містить вимогу немайнового характеру, позивач повинен сплатити до суду судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Крім того, відповідно до ч.9 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з абз. 22-23 пп. 15.5 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно.
Вища рада правосуддя 04.09.2021 опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку та одночасно повідомила, що з початком їх функціонування зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені, зокрема, пп.15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Разом з тим, положення пп. 15.3 пп. 15 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, які передбачають, що розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі, залишилися незмінними.
Відповідно до ч.10 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
З огляду на скрутний стан фінансового забезпечення суду та неможливість придбавати папір, витратні матеріали, здійснювати заправку оргтехніки, відсутня можливість роздрукування таких документів з метою їх долучення до матеріалів справи. Також відсутня можливість здійснювати безпосереднє дослідження поданих матеріалів виключно у електронній формі.
Враховуючи вищевикладене, а також Рішення Ради суддів України № 26 від 05.08.2022, позивачу необхідно додатково подати до суду відповідні документи, а саме: роздруковані додатки до позову та докази виконання вимог ч.9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки документи, подані на усунення недоліків позову, є його невід'ємним додатком.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі усунення визначених вище недоліків позовної заяви, позивач зобов'язаний, відповідно до ст.129 Кодексу адміністративного судочинства України, надати письмову заяву про отримання кореспонденції суду на зазначену ним у позові електронну адресу, або визначити іншу електронну адресу для листування.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за електронною адресою: zelzer770@gmail.com.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова