22 травня 2023 року Справа № 280/3055/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військову частину НОМЕР_2 щодо відмови у перерахунку та виплати грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошову допомогу з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яка не була включена до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби відповідно до Постанови №889 на користь ОСОБА_1 ;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч).
Також, прохальна частина позову містить прохання щодо поновлення процесуального строку звернення до суду із позовною заявою.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Так позовна заява подана з порушенням вимог статті 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, у справах цієї категорії підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду з позовом. Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 19 листопада 2020 року у справі № 400/2654/19, від 04 листопада 2021 року у справі №280/5542/20 тощо.
З позову вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_2 та звільнений у запас наказом Міністерства Оборони України від 17 серпня 2018 року №359 о/с у за пунктом "К" частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Однак, відповідно до наказу про звільнення з військової служби від 17 серпня 2018 року №359 позивача виключено із списків особистого складу з Військовій частини НОМЕР_2 від 08 вересня 2018 року № 244 та при виплаті одноразової допомоги відповідачем протиправно не включено до її розміру щомісячну додаткову грошову винагороду яку позивач отримував в період проходження служби щомісячно, яка має постійний характер. Вказані дії, на думку позивача, свідчать про протиправність дій відповідача під час проведення остаточного розрахунку при звільнені та зумовило звернення позивача до суду із вказаним позовом.
З вищевикладеного вбачається, що спір в адміністративній справі № 280/3055/23 стосується проходження публічної служби, строк звернення до суду із якою, з урахуванням частини 5 статті 122 КАС України, становить місячний строк з дня звільнення.
Враховуючи той фак, що позивача звільнено у 2018 році, а до суду із позовною заявою лише у 2023 році, строк звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/3055/23 пропущено.
Відповідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у якості підстав поновлення строку звернення до суду із вказаною позовною заявою зазначає про те, що у січні 2023 року ОСОБА_1 дізнався з державного реєстру судових рішень про те, що ті військовослужбовці які звільнялись з військової служби у період з 2014 році по березень 2018 року недоотримали кошти тобто щомісячну додаткову грошову винагороду яка повинна була враховуватися в одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби. Позивач не міг цього знати так як в наказі про виключення із списків особистого складу не зазначено про складові одноразової грошової допомоги, тому позивач був впевнений про те що щомісячна додаткова грошова винагорода входила до складу одноразової грошової допомоги при звільненні. Відповідно до листа від відповідача стало відомо що така надбавка до складу одноразової грошової допомоги не входить. У зв'язку з чим не міг знати що його права порушенні тому причини пропуску строку на звернення до суду, на його думку, є поважними.
Суд критично оцінює вказані доводи позивача, оскільки до позовної заяви ним надано лише першу сторінку витягу із наказу командира сухопутних військ ЗСУ від 17 серпня 2018 року № 359, яка містить інформацію виключно щодо звільнення позивача з військової служби. При цьому, клопотання щодо витребування повного тексу вказаного наказу із зазначенням у ньому складових грошового забезпечення, виплаченого йому при звільнені, позивачем при зверненні до суду не заявлено.
Відтак, суд на стадії відкриття провадження в адміністративній справі № 280/3055/23 позбавлений можливості перевірити доводи позивача щодо не повідомлення його відповідачем щодо складових грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 під час звільнення з військової служби.
Також, суд зазначає про те, що враховуючи дату звільнення позивача у запас, він мав можливість звернутись до відповідача із заявою про надання інформації щодо всіх складових грошового забезпечення, виплаченого йому під час звільнення у запас.
Більш того, у позові ОСОБА_2 зазначає про те, що про неправильне нарахування йому грошового забезпечення під час звільнення у запас він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень у січні 2023 року, при цьому до суду звернувся у травні 2023 року, тобто, також з пропущенням строків звернення до суду із позовом в даній адміністративній справі.
При цьому, жодних доказів на підтвердження дати, з якої позивач дізнався про порушення своїх прав (січень 2023 року), позивачем до суду не надано.
З огляду на вказане, позивачем при звернені до суду із позовом не вказано підстав із наданням відповідних доказів, які, на думку суду, свідчили б про поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/3055/23.
Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати до суду заяву, із зазначенням у ній причин інших пропуску строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Відповідно до частин статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вищенаведених обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Залишити ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії без руху позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов