вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" травня 2023 р. Справа№ 910/12936/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Гапоненко Р.І. (в порядку самопредставництва юридичної особи (керівник);
від відповідача: адвокат Почерняк І.С. (ордер серії АА№1286195 від 28.03.2023)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13 лютого 2023 року (повний текст складено 14.02.2023 р)
у справі № 910/12936/22 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери»
до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни
про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021,
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Адвокатське об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» (далі позивач, Об'єднання) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 21.11.2022 № б/н до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 закрито провадження у справі №910/12936/22 за позовом адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» до Фізичної особи - підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни про визнання акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 23.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22, в якій апелянт просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправомірно закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки у даній справі позивач як юридична особа звернувся до відповідача як фізичної особи-підприємця про визнання акту від 12.02.2021 звільнення квартири таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021.
4.2. Крім того, вказує на те, що відповідачем використано акт від 12.02.2021 для невиконання умов договору суборенди від 05.11.2020 № 03-4 та звернення до суду з позовом про розірвання вищезазначеного договору. Відповідно до Акта відповідач "нібито" звільнив квартиру, хоча насправді звільнення квартири не було.
4.3. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано факт подання відповідачем відзиву на позовну заяву та не надано належної оцінки доказам, поданим з ним. Крім того, не враховані правові висновки Верховного Суду.
4.4. Також, апелянт не погоджується із висновками місцевого суду, що належними відповідачами у даній справі є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
4.5. Відтак, суд першої інстанції, безпідставно відхилив доводи позивача не надавши їм належної правової оцінки та виніс необґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог частково.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва без змін.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 матеріали апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» у справі № 910/12936/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Станік С.Р.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2023 зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали господарської справи № 910/12936/22.
6.3. 06.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали господарської справи № 910/12936/22.
6.4. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023, в зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, для вирішення питання щодо руху апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» у справі № 910/12936/22 склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду змінено та визначено наступний: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/12936/22 за апеляційною скаргою Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22. Повідомлено учасників справи про те, що розгляд справи відбудеться 04.04.2023.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. 04.04.2023 від Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» на електронну адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від 04.04.2023 № б/н про відкладення розгляду справи.
7.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2023 відкладено розгляд справи на 25.04.2023.
7.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.05.2023.
7.4. В судовому засіданні 16.05.2023 представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати.
7.5. В судовому засіданні 16.05.2023 представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу залишити в силі.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 17.07.2020 між ОСОБА_3 в імені та в інтересах якої діє ОСОБА_1, на підставі довіреності, посвідчено приватним нотаріусом КМНО Ісаєнко О.В. від 21.02.2020 за реєстровим № 1156 (далі орендодавець) та Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери» (далі орендар) було укладено договір найму (оренди) № 03-3 відповідно до умов якого орендодавець на основі права власності передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування майно та майнові права на 1/2 частину квартири (а.с. 6-7).
8.2. Згідно з п. 1.1. договору адреса будинку, у якому знаходиться квартира, що орендується: АДРЕСА_1 .
8.3. У п. 1.2. договору визначено, що загальна площа квартири 183,7 кв.м, площа, що орендується: 91,85 кв.м. Орендодавець підтверджує, що 1/2 частина квартири, що орендується, перебуває у нього на законних підставах, що підтверджується договором дарування 1/2 частини квартири, посвідченого 20.08.2018 року державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори Василевською О.А. за реєстровим № 3-527 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 212305239 від 12.06.2020 вона має майнове право на передачу в оренду (суборенду) цього приміщення, права третіх осіб на це приміщення відсутні.
8.4. Строк оренди триває з 17 липня 2020 року по 17 липня 2021 року (пункт 3.1. договору).
8.5. Додатковою угодою № 1 від 30.07.2020 до договору № 03-3 найму (оренди) від 17.07.2020 сторонами, зокрема, було узгоджено продовження строку дії договору оренди до 31 липня 2023 року (а.с. 8).
8.6. 05.11.2020 року між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною (далі суборендар) та Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери» укладено договір суборенди № 03-4, за умовами якого орендар на основі договору оренди № 03-3 від 17.07.2020 року, а суборендар приймає у тимчасове платне користування (суборенду) майно та майнові права на квартиру (приміщення або об'єкт нерухомості) (а.с. 20).
8.7. Відповідно п. 1.1. договору суборенди визначено, що адреса будинку, у якому знаходиться квартира, що орендується: АДРЕСА_1 .
8.8. Загальна площа квартири, що орендується 183,7 кв.м. Орендар підтверджує, що квартира, що орендується, перебуває у нього на законних підставах, що підтверджується договором оренди № 03-3 від 17.07.2020 року та має майнове право на передачу в (суборенду) цього приміщення, права третіх осіб на це приміщення відсутні (п. 1.2. договору суборенди).
8.9. Пунктом 3.1. договору суборенди визначено, що строк оренди триває з 10 листопада 2020 року по 31 липня 2023 року.
8.10. 10.11.2020 року орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та інвентар про що сторонами було складено акт приймання-передачі (а.с. 22).
8.11. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/7099/21, яке залишено залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2022 року, визнано недійсним договір суборенди № 03-4, укладений 05.11.2020 року між Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та Адвокатським об'єднанням «Гапоненко Роман і партнери» щодо передачі у тимчасове платне користування (суборенду) квартири АДРЕСА_2 (а.с. 24)
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини між сторонами пов'язані з встановленням обставин щодо дійсності або недійсності акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021.
9.2. Акт звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 підписаний Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною, ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зі змісту Акта звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 вбачається, що власники квартири звернулися до відповідача з проханням негайно звільнити безпідставно займану частину квартири, а відповідач на їх вимогу звільнила квартиру 12.02.2021. Позовні вимоги позивача зводяться до того, що Акт не має жодної юридичної сили, у зв?язку з тим, що він складений та підписаний особами (з однієї сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), які не мають жодного законного права на підписання аналогічних документів та з іншої сторони особою (відповідачем), яка як до 12.02.2021, так і з 12.02.2021 безперешкодно знаходиться в орендованій квартирі та продовжує безперешкодно користуватися орендованою квартирою.
10.2. Колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції, що належними відповідачами у даній справі є як відповідач Фізична особа-підприємець Міщанин Анастасія Едуардівна, так і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
10.3. Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач, подаючи позов виключно до Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасії Едуардівни, намагається змінити підвідомчість справи та встановити факт відсутності юридичної сили Акта для подальшого звернення в межах справи №910/7099/21 з заявою про перегляді рішення за нововиявленими обставинами, в той час як у справі №910/7099/21, яке набрало законної сили, було надано правову оцінку такому Акту.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що судом першої інстанції неправомірно закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки у даній справі позивач як юридична особа звернувся до відповідача як фізичної особи-підприємця про визнання акту від 12.02.2021 звільнення квартири таким, що не має юридичної сили з 12.02.2021, з огляду на наступне.
11.2. Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 зі справи №910/8729/18 визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
11.3. Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.08.2019 зі справи №646/6644/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
11.4. Оспорюваний Акт звільнення квартири особою, яка безпідставно нею користується, від 12.02.2021 підписаний Фізичною особою-підприємцем Міщанин Анастасією Едуардівною та фізичними особами ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
11.5. Позивачем неправомірно подано позов лише до Фізичної особи-підприємця Міщанин Анастасієї Едуардівні, оскільки оспорюваний Акт складено та підписано трьома сторонами.
11.6. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/7099/21 прийнято на підставі документа (Акту), який не має юридичної сили.
11.7. Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
11.8. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 у справі № 910/7099/21 набрало законної сили.
11.9. Щодо твердження апелянта, проте що судом першої інстанції проігноровано факт подання відповідачем відзиву на позовну заяву та не надано належної оцінки доказам, поданим з ним. Колегія суддів встановила, що відзив ФОП Міщанин А.Е. міститься в матеріалах справи після спірної ухвали ( а.с. 113-117).
11.10. 28 грудня 2022 року від ФОП Міщанин А.Е. до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 40-44). А 29 грудня 2022 року до місцевого господарського суду надійшла відповідь на відзив у справі ( а.с. 58-60).
11.11. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 якою закрито провадження у справі №910/12936/22 права та охоронювані інтереси адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» не порушені.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України: «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України: « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.6. Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
13.7. Згідно з частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
13.8. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
13.9. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
13.10. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
13.11. Згідно з частинами першою - третьою статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб'єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участі або без участі суб'єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб'єктів.
13.12. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
13.13. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.14. Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
13.15. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).
13.16. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала ґрунтується на засадах верховенства права, є законною - ухваленою судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованою - ухваленою на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22 належить залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 14, 20, 74, 79, 86, 129, 207, 231, 236, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Гапоненко Роман і партнери» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 у справі № 910/12936/22 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.
4. Справу № 910/12936/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова