вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" травня 2023 р. Справа№ 46/603
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (правонаступник Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України")
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011
у справі № 46/603 (суддя Омельченко Л.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта")
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (правонаступник Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України")
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Компанія "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited", Лімассол Кіпр
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Кабінет Міністрів України
2) Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання договору укладеним
за участю представників:
від позивача: Маніулова Я.І.
від відповідача: Ербелідзе А.О.
від третьої особи-1: Пономаренко В.В.
від третьої особи-2: не з'явилися
від третьої особи-3: Климюк В.Ю.
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (змінено організаційно - правову форму на публічне акціонерне товариство) звернулося до суду з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (правонаступником якої є АТ "Укртрансгаз") про визнання укладеним договору від 05.05.2010 № 658/10/ін зберігання природного газу у редакції, запропонованій позивачем.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач ухиляється від оформлення договірних відносин з позивачем (як з уповноваженим учасником договору від 24.12.1997 № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища) щодо зберігання природного газу, видобутого в січні - березні 2008 року та в січні - березні 2010 року, який (природний газ) був переданий в газотранспортну систему відповідача, а також природного газу, який позивач планує передати відповідачу для зберігання в підземні сховища газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 у справі № 46/603 позов ВАТ "Укрнафта" задоволено, визнано укладеним договір № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 між ВАТ "Укрнафта", як учасником договору про спільну діяльність № 999/97 від 24.12.1997 між ВАТ "Укрнафта" й компанією "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited" та Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в редакції, наданій позивачем.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем договору зберігання природного газу, видобутого позивачем у січні - березні 2008 року та у січні - березні 2010 року, та переданого у газотранспортну систему відповідача.
Не погодившись із судовим рішенням, АТ "Укртрансгаз" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 скасувати та припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
За твердженням скаржника, господарський суд визнав укладеним проект договору зберігання природного газу № 658/10/ін від 05.05.2010 у редакції, яка не направлялась на адресу відповідачу, тобто щодо вказаного проекту договору позивач не робив оферту відповідачу, що свідчить про безпідставність задоволення судом вимог позивача та про порушення господарським судом норм матеріального права ст. ст. 179-181 ГК України.
Крім того, скаржник зазначає, що суд, констатуючи той факт, що природний газ позивача в обсязі 16495,952 тис. куб. м, видобутий в січні - березні 2008, та в обсязі 10036,774 тис.куб.м, видобутий в січні-березні 2010 року, був переданий в газотранспортну систему відповідача, залишив поза увагою факт ненадання позивачем первинних документів.
Скаржник наголошує, що, стверджуючи про те, що акти відбору природного газу, підписані між відповідачем та третьою особою-2, не є свідченням здійснення відбору обсягів природного газу саме позивачем, суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що загальний зміст рішення правління ПАТ "НАК "Нафтогаз України" № 41 від 26.04.2008 та актів відбору природного газу № 421-41/2 та № 421-41/3 від 26.04.2008 дає підстави вважати, що у першому кварталі 2008 третьою особою-2 було здійснено відбір природного газу саме ВАТ "Укрнафта", який обліковувався як газ невизначеного власника.
За твердженням скаржника, задовольнивши позовні вимоги ВАТ "Укрнафта", суд, по суті проігнорував вимоги ч. 2 ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та визнав в судовому порядку укладеним договір, укладання якого суперечить нормам Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", порушивши тим самим положення ч. 7 ст. 319 ЦК України, ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", які підлягали та мали бути застосовані судом першої інстанції.
Також скаржник стверджує, що вимога про визнання договору зберігання природного газу укладеним не є способом захисту порушеного права або інтересу, а тому провадження у справі № 46/603 за позовом ВАТ "Укрнафта" до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про визнання укладеним договору № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 в редакції позивача належить припинити на підставі п. 1. ч. 1 ст. 80 ГПК України, що свідчить про порушення норм процесуального права при прийнятті рішення.
Апеляційним господарським судом справа розглядалась неодноразово.
Зокрема, постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 у справі № 46/603 рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.07.2021 постанову апеляційного господарського суду від 23.03.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Направляючи справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду, суд касаційної інстанції вказав, що, не виконавши вказівок Верховного Суду, суд апеляційної інстанції у новому розгляді справи не дослідив належним чином зібрані у справі докази, не встановив пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, з огляду на предмет, підстави позову, кваліфікацію спірних правовідносин. Тому, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, залишилося поза увагою суду і питання щодо обрання позивачем належного способу захисту порушеного права у тій частині, яка стосується питання переданого, за твердженням позивача, газу в газотранспортну систему відповідача (що не визнається останнім), оскільки згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також Верховний Суд вказав на порушення судом апеляційної інстанції приписів ст. 269 ГПК України при оцінці нових доказів за 2010 рік та на порушення ст. 75 ГПК України при оцінці рішення у справі № 42/392 як преюдиціального.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 справу № 46/603 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді Яковлєв М.Л., Дикунська С.Я.; призначено справу № 46/603 до розгляду.
В подальшому склад суду неодноразово змінювався, розгляд справи відкладався.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 за клопотанням ПАТ "Укрнафта" зупинено апеляційне провадження у справі № 46/603 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3660/18.
Постановою Верховного Суду від 06.12.2021 касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 46/603 скасовано; справу № 46/603 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2022 справу № 46/603 прийнято до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.
13.06.2022 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду від ПАТ "Укрнафта" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 46/603 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3660/18.
Клопотання мотивоване тим, що в рамках судової справи № 46/603 вирішується переддоговірний спір, що виник при укладенні господарського договору про зберігання природного газу від 05.05.2010, істотною умовою якого, за твердженням позивача, є обсяг видобутого природного газу у спірному періоді. Предметом позовних вимог у справі № 910/3660/18, яка перебуває на розгляді Господарського суду міста Києва з 2018 року, є стягнення ПАТ "Укрнафта" з НАК "Нафтогаз України" 9 067 160,782 тис.куб.м.газу, видуботого у 2007 - 2013 роках (у тому числі на підставі договорів про спільну діяльність, зокрема договору № 999/97 від 24.12.1997), а також стягнення доходів від такого майна. Наполягаючи на пов'язаності обох справ, позивач стверджує, що під час розгляду справи № 910/3660/18 підлягають встановленню, у тому числі обставини можливого заволодіння НАК "Нафтогаз України" природним газом видобутку договору № 999/97 від 24.12.1997, зокрема в обсязі 26 532,726 тис.куб.м., що можуть мати преюдиціальне значення для розгляду спору у справі № 46/603.
14.06.2022 від Компанії "Momentum Interpises (Eastern Europ) Limited" електронною поштою на адресу суду надійшла заява, в якій вказана третя особа підтримує клопотання, подане представником ПАТ "Укрнафта", просить його задовольнити та зупинити провадження у справі № 46/603 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3660/18.
З метою дослідження питання пов'язаності справ № 46/603 та № 910/3660/18, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 задоволено клопотанням позивача про витребування доказів.
20.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення АТ "Укртрансгаз" щодо обставин справи.
31.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від АТ "НАК "Нафтогаз України" надійшли пояснення на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023.
15.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Компанії "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited" про оголошення перерви у справі № 46/603 до розгляду та вирішення апеляційної скарги у справі № 910/3660/18 та призначити розгляд справи № 46/603 відповідно після 01.06.2023.
В судове засідання, призначене на 16.05.2023, представники Кабінету Міністрів України не з'явилися, хоч були належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також те, що згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим розглядати справу за відсутності представників третьої особи.
Колегія суддів відхилила як безпідставні клопотання про зупинення провадження у справі № 46/603 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/3660/18 та про оголошення перерви в судовому засіданні.
Представники відповідача та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали та просили відмовити у задоволенні позову ПАТ "Укрнафта", пославшись на судову практику по вирішенню аналогічного спору у справі № 46/606.
Представники позивача та Компанії "Momentum Interprises (Eastern Europ) Limited" в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечили, доводячи її безпідставність.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 24.12.1997 між Підприємством "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" та Моментом Енерджі Інтернейшенл Інк укладено договір № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища (надалі - договір про спільну діяльність).
06.05.2010 ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" як управляючим за договором № 999/97 про спільну діяльність від 24.12.1997, листом № юр/2061 від 05.05.2010 направлено відповідачу проект договору № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010.
Даний лист та проект договору відповідач отримав 11.05.2010, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач договір зберігання природного газу № 658/10/ін від 05.05.2010 не підписав, протокол розбіжностей не склав, відмови від договору позивачу не надіслав. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив визнати укладеним договір зберігання природного газу № 658/10/ін від 05.05.2010 в редакції проекту договору, викладеного у прохальній частині позовної заяви.
Згідно з проектом договору від 05.05.2010 (викладеного у прохальній частині позовної заяви) вартість послуг зберігача за зберігання природного газу визначено згідно з нормативно-правовим актом, яким встановлені тарифи на послуги відповідача, а саме, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" від 11.05.2006 № 575.
У запропонованому у прохальній частині позовної заяви проекті строк дії договору встановлений: в частині зберігання газу - до 15.04.2011, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором.
Згідно із п. 2.1 проекту договору № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 (викладеного у прохальній частині позовної заяви): поклажодавець на підставі цього договору передає зберігачу газ на зберігання в обсязі 26 532,726 тис.м.куб., з яких:
16 495,952 тис.м.куб. природного газу, що видобутий у січні - березні 2008 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ;
10 036,774 тис.м.куб. природного газу, що видобутий у січні - березні 2010 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ;
інші обсяги газу, які поклажодавець планує видобути та передати зберігачу для зберігання в ПСГ протягом дії даного договору та/або прийняти від третіх осіб.
При розгляді справи було встановлено, що позивачем направлялася відповідачу пропозиція щодо укладення договору № 658/10/ін зберігання природного газу, водночас у проєкт договору, який викладений у прохальній частині позовної заяви, позивачем внесені зміни в частині обсягів газу, запланованого до передачі на зберігання, а саме, позивач виключив з обсягів газу, які планував до передачі на зберігання під час направлення оферти, ту його частину, якою вже розпорядився, тобто зменшив заплановані до передачі на зберігання в ПСГ відповідача обсяги газу (з 121 036,912 тис.куб.м до 26 532,726 тис.куб.м) та не включив обсяги природного газу, видобутого в січні - грудні 2007 року, який вже був переданий на зберігання в ПСГ відповідача (63 034,323 тис.куб.м).
Внесення змін у проєкт договору, який викладений у прохальній частині позовної заяви, як пояснює позивач, обумовлено тим, що на час звернення до суду з даним позовом набрало чинності судове рішення у справі № 42/392 (рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2010) за позовом ВАТ "Укрнафта" до ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", за участю третьої особи - Компанії, про зобов'язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном - 157 538,509 тис.куб.м природного газу, видобутку 2007 року, квітня-грудня 2008 року, 2009 року за договором від 24.12.1997 № 999/97 (з яких: 63 034,323 тис.куб.м видобуток 2007 року, 47 044,825 тис.куб.м видобуток квітня - грудня 2008 року, 47 459,361 тис.куб.м видобуток 2009 року). Спір у справі № 42/392 стосувався наявності у позивача права вільно і без обмежень розпоряджатися у 2010 році природним газом видобутим, але не реалізованим ним у 2007-2009 роках, у тому числі для забезпечення потреб промислових споживачів - виробників азотних мінеральних добрив.
Крім того, 23.02.2021 управляючим за договором від 24.12.1997 № 999/97 НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" до суду апеляційної інстанції надано копію акта від 01.02.2010 прийому - передачі газу в газотранспортну систему Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" за угодою від 03.09.2007 № 29/117-376/199-Г, укладеною представником Качанівського ГПЗ ВАТ "Укрнафта" та представником Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" стосовно того, що у січні 2010 року подано через ПВГ в газотранспортну систему УМГ "Київтрансгаз" 77 990,614 тис.куб.м газу, з яких 3 470,694 тис.куб.м - газ за договором від 24.12.1997 № 999/97, та копію акта від 01.03.2010 прийому-передачі газу в газотранспортну систему Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" за угодою від 03.09.2007 № 29/117-376/199-Г, укладеною представником Качанівського ГПЗ ВАТ "Укрнафта" та представником Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" стосовно того, що у лютому 2010 року подано через ПВГ в газотранспортну систему УМГ "Київтрансгаз" 75 402,063 тис.куб.м газу, з яких 3 104,316 тис.куб.м - газ за договором від 24.12.1997 № 999/97.
Доказів направлення позивачем відповідачу пропозиції укласти договір (проекту договору) із зміненими показниками матеріали справи не містять.
В чергове направляючи справу № 46/603 на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 вказав, що суди залишили поза увагою і питання щодо обрання позивачем належного способу захисту порушеного права у тій частині, яка стосується питання переданого, за твердженням позивача, газу в газотранспортну систему відповідача (що не визнається останнім), оскільки згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.
Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом ((пункти 6.5 - 6.7 постанови від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження 12-80гс20)).
У даному випадку обраний позивачем спосіб захисту укладання договору за рішенням суду, що відповідає ч. 1 ст. 187 ГК України, яка визначає, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов'язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв'язані зобов'язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору (постанова об'єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 61/341).
З огляду на те, що в ринкових умовах господарювання договори повинні укладатися, як правило, на основі вільного волевиявлення сторін, перелік випадків, коли можливе укладання господарських договорів за рішенням суду, обмежений. Так, відповідно до ст. 187 ГК України господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору чи з умов договору у разі, якщо: а) договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов'язковим для відповідного суб'єкта господарювання (ст. 183 ГК України), або б) існує публічне зобов'язання суб'єкта господарювання (ст. 178, ч. 6 ст. 179 ГК України), або в) укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору (ст. 182 ГК України), або г) наявна згода обох сторін на розгляд спору судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
У розумінні ст. 187 ГК України, ст. 649 ЦК України переддоговірний спір може полягати у розбіжностях між сторонами щодо змісту (спір про врегулювання розбіжностей) або виникати у разі відмови чи ухиленні від його укладення (спір про спонукання укласти договір).
У даному випадку спір не стосується врегулювання розбіжностей, а є спором щодо спонукання до укладення договору щодо послуг зберігання природного газу які надавалися в січні 2008 - березні 2010 року з підстав відмови та невизнання відповідачем факту закачування позивачем визначеного обсягу природного газу та його належності позивачу.
Тобто між сторонами фактично існує спір про право на природний газ (обсягів та підстав набуття), який за твердженням позивача був видобутий в рамках виконання договору про спільну діяльність та переданий в газотранспортну систему відповідача в січні 2008 року - березні 2010 року. Наявність саме такого спору між сторонами визнає і позивач, наполягаючи на встановленні судом при розгляді даної справи обсягів газу.
Суд не вправі ухвалювати рішення про укладення договору, якщо питання стосується зобов'язання, що вже було виконано (передано майно або вчинено інші дії) до передачі та вирішення переддоговірного спору судом. Такий висновок випливає із системного тлумачення норм ч. 2 ст. 180, ч. 2 ст. 187 ГК України, ч. 3 ст. 631 ЦК України, що визначають підстави виникнення господарських зобов'язань; момент визнання укладеним господарського договору за рішенням суду; та можливість поширювання умов договору на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення, лише за домовленістю сторін, а не за рішенням суду. У такому разі, якщо одна із сторін вже здійснила фактичні дії без достатньої правової підстави, то правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Переддоговірний спір про укладення договору не є спором про встановлення факту, а згідно з абзацом 11 частини другої статті 20 ГК України відповідає такому способу захисту, як установлення правовідносин.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 46/606.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин. Тому колегія суддів не вбачає підстав для розгляду інших доводів сторін.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва 14.03.2011 у справі № 46/603 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову повністю.
Понесені відповідачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (правонаступник Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 у справі № 46/603 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 у справі № 46/603 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, місто Київ, пров. Нестеровський, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 42,50 грн судового збору.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи № 46/603 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 19.05.2023.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова