ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
18 травня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1912/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
від Головного управління ДПС в Одеській області - Бутрик А.О. в порядку самопредставництва
арбітражний керуючий Коваленко І.А. особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на постанову Господарського суду Одеської області від 02.02.2023
по справі №916/1912/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мап Трансфер”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінсервіс Пром”
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Фінсервіс Пром”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Коваленко І.А.
Ухвалою попереднього засідання від 06.10.2022 визнано вимоги кредиторів до боржника.
Постановою Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ „Фінсервіс Пром” та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваленко І.А., визнано банкрутом ТОВ „Фінсервіс Пром” відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру ТОВ „Фінсервіс Пром” та призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю „Фінсервіс Пром” арбітражного керуючого Коваленко Ірину Анатоліївну, тощо.
В мотивах оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а тому суд визнав за можливе визнати ТОВ „Фінсервіс Пром” банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру.
Також, прийнявши до уваги, що арбітражний керуючий Коваленко І. А. не є заінтересованою особою стосовно боржника, за час провадження діяльності арбітражного керуючого будь-яких порушень у виконанні своїх обов'язків не має, його кандидатуру запропоновано кредиторами, суд першої інстанції вирішив призначити арбітражного керуючого Коваленко І. А. ліквідатором боржника.
Не погодившись із даною постановою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось Головне управління ДПС в Одеській області з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 року та ухвалити рішення, яким повернути справу № 916/1912/22 до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції невірно застосував діюче законодавство, арбітражний керуючий не провів всіх належних дій на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, приховування фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства для подальшого притягнення до субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника, що також є частиною заходів, спрямованих на виявлення активів банкрута, а матеріали справи не містять результатів дій, які повинен був вчинити арбітражний керуючий.
За твердженням апелянта, боржник в рамках поданої податкової звітності відобразило ввезення на митну територію України товарно-матеріальні цінності на загальну вартість 116 млн. грн. Будь-яка реалізація відповідних ТМЦ підприємством не відображається у податкових деклараціях. При цьому, згідно наявної інформації про рух коштів на рахунках боржника, встановлено, що на відповідні рахунки у період з січня 2017 року по лютий 2017 року надходили кошти в якості оплати за поставку товарно-матеріальних цінностей за укладеними договорами із суб'єктами господарювання на загальну суму 37 890 565,27 грн.
Однак, як стверджує апелянт, наявні матеріали справи не містять жодних належних доказів неможливості ТОВ «Фінсервіс Пром» здійснити погашення суми заборгованості.
Скаржник відзначає, що згідно з звітом арбітражного керуючого, боржником не надано розпоряднику майна дані його бухгалтерського обліку, у зв'язку з цим надати господарському суду відповідну інформацію не виявилось за можливе. За відповідних обставин, арбітражним керуючим зроблено висновок, що майно боржника, яке є предметом застави, на теперішній час не виявлено.
В свою чергу, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що за даних обставин вбачається вчинення дій керівником ТОВ «Фінсервіс Пром» направлених на доведення до банкрутства даного підприємства.
Як стверджує скаржник, контролюючим органом здійснено звернення із заявою про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомостей про вчинення директором ТОВ «Фінсервіс Пром» кримінального правопорушення, склад якого передбачено ст. 219 Кримінального кодексу України та розпочати досудове розслідування. Також, Головним управлінням ДПС в Одеській області було складено лист на адресу Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо вжиття належних заходів з перевірки вищенаведеної інформації та надання висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій з питань банкрутства ТОВ «Фінсервіс Пром».
Апелянт також зазначає, що в матеріалах справи міститься звіт арбітражного керуючого в якому, серед іншого, зазначено, що на запит керуючого було отримано довідку Одеської митниці Державної митної служби України за якою повідомлено, що згідно з електронною базою митних декларацій Одеської митниці ТОВ «Фінсервіс Пром» митне оформлення товарів в зоні діяльності митниці не здійснювало.
Однак, як стверджує апелянт, відповідне твердження не відповідає дійсності, адже Головним управлінням ДПС в Одеській області листом від 10.01.2023 року було направлено на адресу арбітражного керуючого копії наявних вантажних митних декларацій ТОВ «Фінсервіс Пром», а також інформацію щодо руху коштів на рахунках підприємства. Контролюючим органом наголошувалось на необхідності вжиття належних заходів в рамках вимог Кодексу України з процедур банкрутства для встановлення всіх фактичних обставин.
На переконання апелянта, в межах апеляційного провадження з'ясуванню підлягає питання дотримання принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого та здійснення судом першої інстанції судового контролю у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном боржника, зокрема в частині з'ясування наявності обставин доведення до банкрутства та притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності.
Скаржник відзначає, що за даними податкового обліку та наявною інформацією, отриманою в рамках декількох порушених кримінальних проваджень за боржником рахується значний обсяг товарно-матеріальних цінностей та на рахунках боржника наявний обіг коштів з підстав постачання ТМЦ, що перевищує 37 млн. грн. та що свідчить про проведення ним активної господарської діяльності. Також, ТОВ «Фінсервіс Пром» отримано з Державного бюджету України 23 млн. грн., які до бюджету не повертались.
Однак, як стверджує апелянт, у звіті арбітражного керуючого відсутні докази проведення ним аналізу господарських договорів у підозрілому періоді на предмет їх фраудаторності. Фактично арбітражний креуючий обмежився лише запитами та отриманням відповіді на них, що є суттєвим, але не єдиним способом з'ясування ознак неоплатності боржника.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на постанову Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 по справі №916/1912/22 та призначено справу до розгляду на 19.04.2023.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від арбітражної керуючої Коваленко І.А. в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В обґрунтування своїх заперечень арбітражна керуюча зазначає, що наявність відкритих кримінальних проваджень жодним чином не впливає на стан провадження у справі про банкрутство боржника, а тому посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства не знаходять свого підтвердження.
Арбітражна керуюча також зазначає, що з урахуванням отриманої фінансової звітності боржника за 9 місяців 2022 року, відповідно до якої жодних активів, окрім переплати до бюджету, на підприємстві за даними бухгалтерського обліку не рахується, а також повідомлення керівника про неможливість прийняття участі в інвентаризації з огляду на воєнний стан та відсутності первинної документації у останнього, розпорядником майна на виконання вимог Кодексу самостійно проведено інвентаризацію активів та зобов'язань боржника за даними балансу та даними довідок реєструючи установ та визначено їх вартість.
Відповідно до інвентаризаційних відомостей в цілому, за результатами вжитих розпорядником майна заходів, окрім переплати по «Податку на прибуток приватних підприємств» в сумі - 2067,00 грн, інших належних боржнику активів не виявлено.
При цьому, за твердженням арбітражної керуючої, активів, в тому числі товарно-матеріальних цінностей про які зазначає апелянт, ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» не має, а тому посилання скаржника є такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Наголошує арбітражна керуюча й на тому, що матеріали справи містять звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання ТОВ «Фінсервіс Пром» за 2019 - 2022 роки щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, згідно з яким відповідних ознак, що стали б підставою для притягнення до відповідальності відповідних осіб не виявлено.
З приводу тверджень апелянта про направлення арбітражній керуючій наявних вантажних митних декларацій ТОВ «Фінсервіс Пром», а також інформацію щодо руху коштів на рахунках підприємства, арбітражна керуюча зазначає, що дійсно, в ході процедури банкрутства розпорядником майна отримано копії оформлених боржником вантажних митних декларацій протягом кінця 2016 початку 2017 року, з огляду на що остання звернулась до керівника ТОВ «Фінсервіс Пром» з проханням повідомити місцезнаходження отриманих ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» товарів або ж повідомити про продаж (відчуження) даного майна. У відповідь на вказаний запит отримано лист, яким повідомлено, що товарні залишки, згідно балансу за 9 місяців 2022 року поданого до Київського ДПІ ГУ ДПС в Одеській області не обліковуються.
Арбітражна керуюча також зазначає, що отримані документи щодо ввезення боржником вантажів протягом кінця 2016 початку 2017 року та рух коштів по його рахунках протягом вказаного періоду, виходить за межі аналізованого розпорядником так званого підозрілого періоду, що складає три роки, що передують порушенню провадження у справ про банкрутство та строків позовної давності, що за загальним правилом складають три роки.
Зазначає арбітражна керуюча й про те, що ГУ ДПС в Одеській області, який має понад 95 % голосів, прийняв участь у зборах кредиторів та прийняв рішення звернутися до господарського суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Фінсервіс Пром».
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №916/1912/22 оголошено перерву до 18.05.2023.
Під час судового засідання від 18.05.2023 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Арбітражна керуюча Коваленко І.А. надала пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про причини свого нез'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Враховуючи наведене, а також те, що ухвалою суду явка представників учасників справи не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до частини третьої статті 39 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.
У частинах першій-третій статті 44 КУзПБ визначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Так, процедуру розпорядження майном боржника, у даній справі, введено ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.09.2022.
Питання про проведення зборів кредиторів та діяльності комітету кредиторів врегульовано статтею 48 КУзПБ. Так, згідно з частиною першою цієї статті протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; представник працівників боржника; уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника; представник органу, уповноваженого управляти державним майном; арбітражний керуючий. Відповідно до частини шостої цієї статті на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Кредитор, який має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Якщо загальна кількість кредиторів не перевищує сім осіб, усі кредитори автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
Статтею 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом. У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. У разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення. З дня визнання господарським судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури санації процедура розпорядження майном та повноваження розпорядника майна припиняються.
Тобто, комітет кредиторів є представницьким органом кредиторів у справі про банкрутство, який Кодексом наділений певними повноваженнями щодо участі у справі. При цьому, законодавець визначив процедуру прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури та звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням, відповідно з якою (процедурою) рішення про введення процедури, наступної за розпорядженням майна, належить зборам кредиторів (на підставі звіту розпорядника майна та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника), а повноваження на звернення до місцевого господарського суду з відповідним клопотанням належить комітету кредиторів, як представницькому органу.
На виконання зазначеною ухвали та положень Кодексу України з процедур банкрутства 14.11.2022 розпорядником майна ТОВ „Фінсервіс Пром” проведено збори кредиторів, де прийнято рішення, зокрема, про звернення до Господарського суду Одеської області з клопотанням про визнання ТОВ „Фінсервіс Пром” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором боржника арбітражної керуючої Коваленко І.А. (т.1 а.с. 126-128).
Представник Головного управління ДПС в Одеській області був присутнім на вказаних зборах та голосував «за» перехід до ліквідаційної процедури та звернення до суду першої інстанції із відповідною заявою про перехід до наступної судової процедури.
З огляду на прийняті рішення, арбітражна керуюча Коваленко І.А. звернулась до Господарського суду Одеської області із відповідним клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення її ліквідатором боржника (т.3, а.с. 6-7).
Зважаючи на положення статті 49 КУзПБ, наявність рішення зборів кредиторів (комітету кредиторів в разі делегування таких повноважень) про перехід до наступної судової процедури та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника.
Частиною четвертою статті 49 КУзПБ передбачено, що навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника чи комітету кредиторів, але за наявності обставин, а саме за наявності ознак банкрутства господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
Аналіз положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені частиною першою статті 6 КУзПБ із застосуванням судового розсуду.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.05.2019 у справі № 914/2618/16).
Згідно з статтею 1 КУзПБ банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав; неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Статтею 58 КУзПБ встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців. Неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.
Слід зазначити, що завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.
Відтак, за своєю правовою природою постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника, як того вимагає стаття 205 Господарського кодексу України, відповідно до положень частини четвертої якої суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів.
Тобто, враховуючи положення частини четвертої статті 205 Господарського кодексу України, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, а саме, недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв'язку з чим при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та при відкритті ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати як актив, так і пасив боржника та порівняти їх дані.
Аналіз норм законодавства про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, передбачених у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, визначеної законодавством з банкрутства.
Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що з метою виявлення та збереження майна боржника розпорядником майна були направлені запити до реєстраційних органів та отримано відповіді на них, а саме.
Довідка ГУ ДПС в Одеській області від 20.09.2022, якою надано перелік відкритих банківських рахунків ТОВ «Фінсервіс Пром», які обліковуються в контролюючому органі, відповідно до даних ITC «Податковий блок» станом на 13.09.2022.
Щодо розміру переплат по податкам та зборам по ТОВ «Фінсервіс Пром» повідомлено, що згідно даних інформаційно-аналітичної системи ДПС України станом на 12.09.2022 існує переплата по «Податок на прибуток приватних підприємств » в сумі -2067.00 грн.
Крім того по «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» станом на 12.09.2022 існує недоїмка в сумі 23360231,00 грн.
Також довідкою ГУ ДПС в Одеській області від 08.11.2022 надано інформацію щодо фінансової звітності по ТОВ «Фінсервіс Пром» та повідомлено, що платником податків ТОВ «Фінсервіс Пром» за період 2016-2017рр. та 2019-2021рр. фінансова звітність до податкового органу не надавалась. Однак була надана копія фінансової звітності за період 2018 року, що надавалась ТОВ «Фінсервіс Пром».
У відповідності до довідки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-6/267-ПР від 16.09.2022 повідомлено, що у Реєстрі будівельної діяльності відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за період 2019-2021 року, де замовником виступає ТОВ «Фінсервіс Пром».
Крім того, повідомлено, що до Управління не надходили та Управлінням не реєстру вались документи дозвільного/декларативного характеру, де замовником виступає ТОВ «Фінсервіс Пром».
Згідно з довідкою Головного управління ДЕРЖРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в Одеській області №4880/08/22- 22 від 19.09.2022 року повідомлено, що згідно даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи-реєстру Держпродспоживслужби за ТОВ «Фінсервіс Пром» трактори, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми в Одеській області не зареєстровані.
Відповідно до довідки Агентства водних ресурсів України № 331 /ОД/21 -22 від 20.09.2022, згідно з якою, за період з 04.06.2017 сектором в Одеській області Держводагенства не видавався дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ «Фінсервіс Пром».
Довідкою Одеської митниці Державної Митної служби України №7.10/1/27/8.19/15365 від 16.09.2022 повідомлено, що згідно з електронною базою митних декларацій Одеської митниці ТОВ «Фінсервіс Пром» митне оформлення товарів в зоні діяльності митниці не здійснювало.
Згідно з довідкою Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №4431/03/15-22 від 19.09.2022 отриманою на запит розпорядника майна, повідомлено, що за наявною інформацією, яка міститься у Державному судновому реєстрі Укоаїни та Судновій книзі України, відсутні відомості щодо зареєстрованих суден власником або судновласником яких є ТОВ «Фінсервіс Пром».
Державна авіаційна служба України листом №12/12.5-2233-22 від 26.09.2022 повідомила, що у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ «Фінсервіс Пром» повітряні судна не зареєстровані.
У відповідності до довідки Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» №1023/8-11 від 13.09.2022 року в інформаційній системі «Єдиний державний реєстр тварин» відсутня будь-яка інформація про наявність тварин у ТОВ «Фінсервіс Пром», оскільки даний суб'єкт господарювання не зареєстрований в Реєстрі тварин як власник.
Довідкою Одеського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Одеській області ФСС України №03-07-1540 від 23.09.2022 повідомлено, що на теперішній час відсутня дебіторська та кредиторська заборгованість по юридичній особі ТОВ «Фінсервіс Пром» перед Одеським міським відділенням по страховим внескам та іншим виплатам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Довідкою Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації №2175/06/04-24/2-22/3275 від 19.19.2022 повідомлено, що ТОВ «Фінсервіс Пром» дозвіл на спеціальне водокористування Департаментом не надавався.
Згідно з довідкою РСЦ ГСЦ МВС в Одеській області №31/15-2947 від 19.09.2022 повідомлено, що станом на 15.09.2022 року за ТОВ «Фінсервіс Пром» транспортні засоби не зареєстровані. В період з 2019-2021 роки транспортні засоби не реєструвались та не знімались з обліку.
У відповідності до довідки Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) №14164/03.02-07 від 06.10.2022 повідомлено, що на теперішній час що у Першому Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувають відкриті виконавчі провадження боржником за яким є ТОВ «Фінсервіс Пром», а саме ВП № 67990803, ВП №67990827, ВП №67900850, ВП №67990875.
Відповідно до довідки НКЦПФР №12/04/9599 від 26.10.2022 повідомлено, що станом на 21.10.2022 в Державному реєстрі випусків цінних паперів інформація щодо реєстрації цінних паперів ТОВ «Фінсервіс Пром» відсутня.
Довідкою Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» № 49/919 від 16.09.2022 повідомлено, що інформації про вагони за боржником ТОВ «Фінсервіс Пром», як власника, в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів немає. Також в інформаційних базах відсутні відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного боржника. Також зауважено, що інформаційні бази щодо реєстрації іншого залізничного транспорту філією «ГІОЦ» АТ «Укрзалізниця» не ведуться.
За даними Автоматизованої системи паспортизації, експлуатації, контролю під'їзних колій промислових підприємств дані щодо наявності під'їзних колій власності ТОВ «Фінсервіс Пром» відсутні.
Згідно з довідкою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 33-15-0.82-2835/2-22 від 27.09.2022 року відповідно до інформації, яка наявна в програмному забезпеченні ведення Державного земельного кадастру земельні ділянки за ТОВ «Фінсервіс Пром» не зареєстровано.
Крім того, розпорядником майна на адресу Головного управління статистики в Одеській області направлено запит №21фп від 07.10.2022 року з проханням повідомити та надати копії документів статистичної звітності ТОВ «Фінсервіс Пром».
У відповідь на вищевказаний запит отримано довідку ГУ Статистики в Одеській області №08-12/190-22 від 08.11.2022 року, якою повідомлено, що ТОВ «Фінсервіс Пром» за період з 2019-2021 років увійшло до затверджених Держстатом сукупностей респондентів для проведення ДСС тільки у 2020 року та лише за формою №1-опт (квартальна) «Звіт про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі» протягом 2020 року до ГУС в Одеській області не подано, тому в ГУС в Одеській області відсутні дані статистичної звітності ТОВ «Фінсервіс Пром».
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 05.10.2022 № 311709435, за боржником наявне обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 45887601 (спеціальний розділ), обтяжувач: Перший Приморський ВДВС у місті Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса), підстава для державної реєстрації обтяження: постанова, серія та номер: ВП№67990850. виданий: 23.12.2021 року. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (ДРОРМ) за ТОВ «Фінсервіс Пром» наявна інформація про обтяження, номер 29592884 на невизначене майно, обтяжувач: Перший Приморський ВДВС у місті Одесі Південного МУМЮ (м. Одеса).
Відповідно до витягу з ЄДРПОУ боржник не виступає засновником будь яких юридичних осіб.
Крім того, розпорядником майна здійснено пошук за Базою даних «Винаходи (корисні моделі) в Україні», «Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг», «Промислові зразки, зареєстровані в Україні» та встановлено, що за ТОВ «Фінсервіс Пром» не зареєстровано жодних авторських прав на винаходи, знаки для товарів і послуг та промислові зразки.
Розпорядником майна на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства самостійно проведено інвентаризацію активів боржника за даними балансу та даними довідок реєструючи установ та визначено їх вартість. В цілому, на теперішній час, за результатами вжитих розпорядником майна заходів, окрім переплати по «Податку на прибуток приватних підприємств» в сумі - 2067,00 грн, інших належних боржнику активів не виявлено.
Крім того, розпорядником майна із залученням спеціаліста проведено аналіз фінансово-господарського стану суб'єкта господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, за результатами якого ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства на теперішній час не виявлено.
Згідно з висновків звіту за результатами аналізу, беручи до уваги, фінансовий стан боржника, шо характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе лише шляхом застосування ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо.
За приписами ч. 1 ст. 60 цього Кодексу у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Кодексом, з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури, оскільки боржник неспроможний відновити свою платоспроможність або погасити існуючу заборгованість шляхом запровадження інших судових процедур.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта, що суд першої інстанції безпідставно не врахував його клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано зверненням контролюючого органу до Територіального управління БЕБ в Одеській області щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення директором боржника кримінального правопорушення та направленням листа на адресу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про надання висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, з огляду на таке.
За приписами ч.2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.
При цьому, колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Також, за приписами ч. 6 ст. 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
З огляду на наведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що відповідне звернення скаржника до Територіального управління БЕБ в Одеській області щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення директором боржника кримінального правопорушення, не є тією обставиною, яка є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Звернення скаржника до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з приводу надання висновку про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності також, на переконання колегії суддів не перешкоджало розгляду справи та переходу до наступної судової процедури, оскільки Головне управління ДПС в Одеській області не позбавлено можливості, після отримання такого висновку клопотати перед судом про залучення його до матеріалів справи.
До того ж, колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядний майна зобов'язаний виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
Так, у наявних матеріалах справи міститься здійснений на замовлення розпорядника майна звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (т.1, а.с. 177).
За підсумками проведеного фінансового аналізу зроблені висновки, що ознаки фіктивного банкрутства боржника відсутні, при чому інформація про наявність ознак неправомірних дій відповідальних осіб ТОВ "ПРАЙМ ТРАНС КОМПАНІ", що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник не здатний задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів, також відсутня.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.
Не приймаються колегією суддів до уваги й твердження апелянта з приводу наявні у боржника товарно-матеріальних цінностей, з огляду на таке.
За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Однак, у порушення наведених законодавчих приписів Головне управління ДПС в Одеській області не надано жодних доказів на підтвердження дійсного перебування у власності боржника таких товарно-матеріальних цінностей.
Натомість, як вже було зазначено вище, за результатами проведених розпорядником майна дій встановлено, що жодних активів, в тому числі товарно-матеріальних цінностей про які зазначає апелянт, ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» не має.
Судова колегія також не приймає до уваги твердження апелянта з приводу необхідності з'ясування питання щодо дотримання принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого під час виконання повноважень розпорядника майна боржника, оскільки даний принцип полягає у тому, що кредитор повинен обґрунтувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанова Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі №904/4863/13).
Однак, у даному випадку, судом першої інстанції питання щодо вчинення або невчинення ліквідатором дій, що вплинуло на результат формування ліквідаційної маси не вирішувалось.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу не вчинення розпорядником майна дій щодо притягнення винних осіб до субсидіарної відповідності, оскільки за приписами ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Відтак, притягнення відповідальних осіб до субсидіарної відповідальності відбувається під час здійснення ліквідаційної процедури та може бути ініційовано як ліквідатором, так й кредитором, зокрема й Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Слід також звернути увагу на те, що 14.11.2022 розпорядником майна ТОВ „Фінсервіс Пром” проведено збори кредиторів, де прийнято рішення, зокрема, про звернення до Господарського суду Одеської області з клопотанням про визнання ТОВ „Фінсервіс Пром” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором боржника арбітражної керуючої Коваленко І.А. (т.1 а.с. 126-128).
Представник Головного управління ДПС в Одеській області був присутнім на вказаних зборах та голосував «за» перехід до ліквідаційної процедури та звернення до суду першої інстанції із відповідною заявою про перехід до наступної судової процедури.
Жодних зауважень, заперечень з приводу переходу до процедури ліквідації наявний у матеріалах справи протокол засідання зборів кредиторів не містить.
Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування постанови Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Постанову Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 у справі №916/1912/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 23.05.2023.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.
Суддя Філінюк І.Г.