справа № 380/3556/23
провадження № П/380/3593/23
22 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул.Герцена, 10, м.Хмельницький, 29000; код ЄДРПОУ: 21318350), в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.01.2023 №913080164820 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області змінити ОСОБА_1 вид пенсійного забезпечення із звичайної пенсії по інвалідності II групи на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи, провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», яку призначити та розрахувати, відповідно до Закону України «Про державну службу», починаючи з 28.12.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з 14.12.2001 їй було призначено пенсію по інвалідності ІІ груп, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-ХІІ). Загальний стаж державної служби ОСОБА_1 становить повних 12 років. Загальний трудовий стаж становить повних 30 років. 28.12.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок ГУ ДПС у Львівській області про складові заробітної плати про призначення пенсії державного службовця станом на 28.12.2022. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.01.2023 №913080164820 їй було відмовлено в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» відсутні.
Позивач вважає таку відмову протиправною та вказує, що відповідно до статті 37-1 Закон №3723-ХІІ, в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії (14.12.2001), у неї є право на перерахунок пенсії державного службовця, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 28.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Від представника відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 09.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ. Умови призначення пенсій державним службовцям визначено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок №622). Пенсії по інвалідності та у разі втрати годувальника, а також пенсії за віком, особам, які не мають права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 з 14.12.2001 по 28.02.2022 отримувала пенсію по інвалідності в розмірі 2618,76 грн., відповідно до Закону №3723-XII. З 01.03.2022 позивача автоматичного переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV, розмір її пенсії станом нa 01.12.2022 склав 2934,74 грн. Оскільки, розмір пенсії по інвалідності (2618,76 грн.) обчислений за матеріалами пенсійної справи згідно Закону №3723-ХІІ, менший ніж розмір пенсії по інвалідності (2934,74 грн.), обчислений відповідно до Закону №1058-IV, тому проводити переведення недоцільно.
3 урахуванням вищевикладеного, вважає, що відсутні підстави для перерахунку розміру пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ з врахуванням довідок про складові заробітної плати державного службовця від 28.12.2022 №193-13-01-10-21 та №194-13-01-10-21.
Від представника відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 20.03.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 з 14.12.2001 отримувала пенсію по інвалідності згідно Закону №3723-ХІІ.
Згідно з п. 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, пенсії призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Відповідно до п. 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, особам, пенсії яким призначені відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. З 01.10.2017 згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 №124 позивача автоматично переведено на більш вигідний вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Звертає увагу суду, що відповідно до пункту 13 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Таким чином, представник відповідача 2 зазначає, що особи, яких переведено на пенсію за нормами Закону №1058-IV, у будь-який час можуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення на пенсію за Законом №3723-ХІІ. При цьому, розмір пенсії встановлюється з 1 числа наступного місяця, у якому надійшла заява, у тому розмірі, що був до переведення. З урахуванням наведеного, у разі звернення особи виплата пенсії, призначеної відповідно до Закону №3723-ХІІ, поновлюється у раніше встановленому розмірі, оскільки Законом №889-VIII не передбачено можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців. Відтак, вважає, що у Головного управління відсутні правові підстави для здійснення спірного перерахунку.
05.04.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно викладено обґрунтування позовної заяви.
06.04.2023 на адресу суду від представника відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких повторюються обґрунтування відзиву на позовну заяву.
11.05.2023 на адресу суду від представника відповідача 1 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли пояснення у справі №380/3556/23, згідно з якими ОСОБА_1 з 14.12.2001 призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ. На момент призначення пенсії загальний стаж позивача становив 29 років 6 місяців 26 днів, стаж державної служби 12 років 4 місяці 16 днів.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
З 14.12.2001 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-ХІІ.
На момент призначення пенсії загальний стаж позивача становив 29 років 6 місяців 26 днів, стаж державної служби 12 років 4 місяці 16 днів, що не заперечується сторонами та підтверджується розрахунком стажу, наявним в матеріалах справи.
З 01.03.2022, оскільки розмір пенсії позивача по інвалідності, обчислений відповідно до Закону №3723-ХІІ (2618,76 грн.), менший ніж розмір пенсії по інвалідності, обчислений відповідно до Закону №1058-IV (2934,74 грн.), ОСОБА_1 автоматично переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-IV.
28.12.2022 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про здійснення перерахунку пенсії на підставі оновлених довідок ГУ ДПС у Львівській області про складові заробітної плати про призначення пенсії державного службовця станом на 28.12.2022.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що розглядав вказану вище заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.01.2023 №913080164820 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що після переведення на пенсію по інвалідності згідно з Законом №3723-ХІІ розмір пенсії зменшується і становить 2618,76 грн, відтак такий перерахунок позивачу є недоцільним. При цьому, вказано, що відсутні підстави для перерахунку пенсії з урахуванням нових довідок №195-13-01-10-21 від 28.12.2022 та №194-13-01-10-21 від 28.12.2022 про складові заробітної плати державного службовця станом на 28.12.2022.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ.
Частина перша статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній до 01.01.2015, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Проте, 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання у період з 01 січня по 01 грудня 2015 року знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
Так, за правилами пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови Кабінету Міністрів України №865).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 по 01.06.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону № 3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, Закон №889-VIII, який набув чинності з 01.05.2016, водночас положення Закону №3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII).
Натомість, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV, стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
Відповідно до пункту 13 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до такого переведення.
Так, суд звертає увагу, що як у своїй заяві до відповідача 1, так і у позовній заяві позивач просить перевести її назад з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII, при цьому просить здійснити перерахунок такої пенсії фактично у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, на підставі вищевикладеного, у постанові від 11.12.2019 у справі №513/1131/16 та від 22.11.2022 у справі №200/2037/20-а Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що у разі переведення позивача на первинно призначену їй пенсію по інвалідності згідно з Законом №3723-XII, пенсійна виплата буде поновлена у розмірі, який було встановлено до переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, при цьому в даному випадку відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням нових довідок ГУ ДПС у Львівській області №195-13-01-10-21 від 28.12.2022 та №194-13-01-10-21 від 28.12.2022 про складові заробітної плати державного службовця станом на 28.12.2022, оскільки чинним законодавство не передбачено можливості перерахунку пенсій державних службовців у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців, що підтверджується вищевикладеними висновками Верховного Суду.
Суд також відхиляє посилання позивача на те, що на час виникнення спірних правовідносин розповсюджувалися гарантії здійснення перерахунку пенсії згідно зі ст. 37-1 Закону №3723-XII, в редакції, яка передбачала можливість перерахунку пенсій державних службовців, а також на порушення ст. 22 Конституції України, у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин, адже ані Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону №889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 513/1131/16-а.
Окрім цього, щодо вимог позивача в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області змінити ОСОБА_1 вид пенсійного забезпечення із звичайної пенсії по інвалідності II групи на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи, відповідно до Закону України «Про державну службу», суд зазначає наступне.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За приписами ч. 9 ст. 37 Закону №3723-XII пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч.1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч.10 ст.37 Закону № 3723-XII).
Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII. Також, пенсія державного службовця призначається і особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Отже, не зважаючи на те, що з 01.05.2016 Закон №3723-XII втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених ст.37 цього закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.
В той же час, суд звертає увагу, що за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє останній після призначення пенсії, перейти з одного виду пенсії на інший, або звернутись до органу пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
В свою чергу, право позивача на обчислення пенсії згідно Закону №3723-XII та право вимагати такого обчислення встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатися, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
Водночас, cуд вказує на те, що позивач з 14.12.2001 по 28.02.2022 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889-VIII), а також безпосередньо перед зверненням за переведенням на пенсію державного службовця по інвалідності, ОСОБА_1 не працювала на посаді держаного службовця, а стаж її державної служби становив менше 20 років (12 років 4 місяці 16 днів), а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», вперше.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач має право на перехід на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №3723-XII, однак без врахування довідок ГУ ДПС у Львівській області №195-13-01-10-21 від 28.12.2022 та №194-13-01-10-21 від 28.12.2022 про складові заробітної плати державного службовця станом на 28.12.2022.
Разом з цим, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не має права на проведення перерахунку пенсії згідно Закону №3723-XII саме на підставі довідок про заробітну плату №195-13-01-10-21 від 28.12.2022 та №194-13-01-10-21 від 28.12.2022, а у разі переведення позивача на пенсію по інвалідності згідно Закону №3723-XII розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж остання отримує на даний час згідно Закону №1058-IV, то відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону №3723-XII з урахуванням вищевказаних довідок є правомірною та обґрунтованою.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна