Іменем України
22 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/8236/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якій позивач, просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що полягають у порушенні Закону України «Про зверення громадян»;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 23930 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою № 2033К про призначення допомоги, оформлення субсидії та надання грошової компенсації особі, яка здійснює за ним відповідний догляд, як особи з інвалідністю І групи.
Позивач вважає, що відповідачем порушено положення статті 20 Закону України «Про зверення громадян», оскільки з відповіді на його заяву вбачається, що вона надана 19.11.2021 за вихідним номером 16239/05, проте фактично цю відповідь надано та надіслано на його аресу 05.11.2021. На підтвердження вказаного факту надав поштовий конверт із відбитком поштового штемпелю відної дати відправки.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечували проти позовних вимог, оскільки відповідь на заяву позивача надано саме 19.11.2021 із дотриманням положень статті 20 Закону України «Про зверення громадян», підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції. Також зазначають, що не можуть відповідати за дії Укрпошти, та про підстави відправлення позивачу відповіді 05.11.2021 їм нічого не відомо. Інших доказів в підтвердження відправлення позивачу відповіді від 19.11.2021 на його заяву надати не мають можливості, оскільки кореспондеція на адресу позивача направлялась простим поштовим відправленням без рекомендованого повідомлення про вручення.
Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що наведені відповідачем аргументи не містять обґрунтувань заперечень щодо змісту і вимог позов і не спростовують позиції позивача.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких пітримано доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Ухвадою суду від 17.01.2022 відкрито провадження по справі.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про зверення громадіян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР ).
Відповідно до частини першої статті 1 Закоу № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Частиною першою статті 20 Закоу № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно статті 20 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
ОСОБА_1 28.10.2021 звернувся до УСЗН Сєвєродонецької ВЦА із заявою про призначення допомоги, оформлення субсидії та надання грошової компенсації особі, яка здійснює за ним відповідний догляд, як особи з інвалідністю І групи.
19.11.2021 за вихідним номером 16239/05 УСЗН Сєвєродонецької ВЦА надіслало позивачу відповідь на заяву від 29.10.2021.
Вказаний факт підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції.
Дослідженням копії вказаного вище журналу, судом встановлено, що у даному журналі наявний відбиток штампу із зазначенням внесення інформації щодо вихідної кореспонденції саме у листопаді 2021 року. Під вихідним номером 16239/05 наявний запис про реєстрацію та відправлення вихідної кореспонденції ОСОБА_1 .
Зазначений номер вихідної кореспондеції співпадає із зазначеним номером на відповіді від 19.11.2021, наданої відповідачем на заяву позивача від 28.10.2021 за вхідним номером 2033К.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на заяву позивача надано відповідь саме 19.11.2021. Тобто у строк, встановлений статтею 20 Закону України «Про зверення громадян».
Оскільки судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем на заяву позивача від 28.10.2021 вихідний номер 2033К надано відповідь із дотриманням положень статті 20 Закону України «Про зверення громадян» саме 19.11.2021 за номером 16239/05, що підтверджується копією журналу вихідної кореспонденції, відтак позовні вимоги є необгрунованими.
Доводи позивача стосовно того, що доказом відправлення відповідачем відповіді на його заяву саме 05.11.2021 є поштовий конверт, на якому міститься відбиток поштового штемпеля із відповідною датою, судом визнаються незмістовними, оскільки належним та допустимим доказом в підтвердження надання відповіді позивачу 19.11.2021 є журнал вихідної кореспонденції. При цьому, на відповідача покладений лише обов'язок дотримання положень Закону України «Про зверення громадян», яким встановлені строки надання відповідей за наслідками розгляду заяв та звернень. Тобто, цим законом визначені строки надання та направлення відповідей на відповідні заяви громадянам. Отже до компетенції та повноважень відповідача не належить обов'язок щодо подальшого контролю формування та направлення поштової кореспонденції робітниками Укрпошти на адресу позивача.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова