про повернення позовної заяви
22 травня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/2177/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Петренко О.С., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації
про зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації нарахувати та виплатити йому допомогу згідно постанови КМУ №859 за період з 05.04.2020 по 05.04.2021.
Ухвалою суду від 24.04.2023 позов залишено без руху. У вказаній ухвалі вказано про необхідність подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів їх поважності;
- доказів сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
- уточненого позову, для суду та відповідача, з зазначенням внаслідок яких та чиїх рішень, дій чи бездіяльності було порушено права позивача.
- копій доданих до позовної заяви документів для відповідача.
17.05.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання вищевказаної ухвали.
Зокрема, позивачем викладено позовні вимоги в новій редакції:
1)визнати бездіяльність в справі не призначення йому компенсації за період з 05.04.2020 по 05.04.2021, згідно постанови КМУ №859 від 23.09.2020, зі сторони Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації протиправною;
2) зобов'язати Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації та його Добровеличківське відділення нарахувати йому компенсацію за період з 05.04.2020 по 05.04.2021, згідно постанови КМУ №859 від 23.09.2020.
Так, відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Встановлено, що в порушення вказаної вимоги позивачем не надано копій доданих до уточненої позовної заяви документів для відповідача.
Щодо строку звернення.
Як встановлено, спірний період щодо компенсації становить з 05.04.2020 по 05.04.2021.
Позивачем на виконання вимог ухвали від 24.04.2023 надав до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду.
Так, у даній заяві вказав, що ним було вчинено ряд дій спрямованих на досудове врегулювання спору шляхом звернення до відділу соціального захисту Новоукраїнської районної військової адміністрації. Вказує, що відсутність відповіді відповідача перешкоджало зверненню до суду. Крім того, з початком війни в України звернення до суду було ускладнено.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд зазначає наступні обставини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Указ №64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому його дія подовжена.
Такі обставини об'єктивно могли стати перешкодою своєчасного звернення до адміністративного суду. Однак, про порушення своїх прав позивач був обізнаний починаючи з 05.04.2020, тобто задовго до воєнної агресії російської федерації.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами, а не сам факт військової агресії.
Тобто питання поновлення строку на звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічний за змістом висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22).
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Слід зазначити, що територіальні громади Кіровоградської області, в т.ч. й територіальна громада місцезнаходження ОСОБА_1 не відносяться до територій, що є тимчасово окупованими; територій, що знаходяться в оточенні (блокуванні) та/або територій, на яких ведуться активні бойові дії. Кіровоградський окружним адміністративний суд не припиняв роботу на жоден день, поштове служби як то Укрпошта, Нова Пошта у Кіровоградській області працювали протягом усього часу війни.
Більш того, в даному випадку строк пропущений понад 6 місяців, який вдвічі перевищує визначеному строку для звернення до суду.
Доказів, які підтверджували наявність об'єктивно непереборних обставин, які у прямому причинному зв'язку пов'язанні із запровадженням в Україні воєнного стану позивачем суду не надано.
Ведення на всій території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду.
Щодо сплати судового збору.
Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач просить відстрочити йому сплату судового збору, в зв'язку з тим, що не отримує допомогу по догляду за інвалідом ІІ групи, що потребує стороннього догляд та перебуває в процесі переходу на пенсію.
Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проаналізувавши подану заяву, слід зазначити, що позивачем не наведено обґрунтувань щодо відстрочення сплати судового збору, а тому у вказаній заяві слід відмовити.
Щодо позовних вимог.
Способи захисту прав та інтересів позивача у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу, згідно вищезазначеної ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Як встановлено, предмет позову стосується бездіяльності відповідача щодо не призначення йому компенсації за період з 05.04.2020 по 05.04.2021, згідно постанови КМУ №859 від 23.09.2020 зі сторони Управління соціального захисту населення Новоукраїнської районної військової адміністрації.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У рамках адміністративного судочинства:
- бездіяльність це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.
Встановлено, що 15.09.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив вирішити питання щодо призначення допомоги, відповідно до постанови КМУ №859, при цьому, зміст заяви не свідчить, що вона стосується компенсації за період з 05.04.2020 по 05.04.2021.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконані, недоліки позивачем виправлено не було, наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 - повернути позивачу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО