22 травня 2023 року справа № 340/870/21
провадження № 2-кас/340/10/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
за участі секретаря судового засідання Батаєвої І.О.,
позивача ОСОБА_1
і представника відповідача Поповкіної Ю.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Кропивницький у порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокуратура) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання сплатити матеріальну шкоду,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності стосовно виплати заробітної плати у належному розмір і зобов'язання сплатити матеріальну шкоду з цього приводу у сумі 1132619,22 грн за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2020 року.
У позовній заяві зазначає, що відповідач нараховував і виплачував заробітну плату на підставі закону, котрий визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 року.
Стверджує, що і після прийняття рішення Конституційним Судом України заробітна плата не виплачувалась у належному розмірі.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (Том 2 а.с.123-135).
Стверджує, що заробітна плата нараховувалась відповідно до вимог діючого законодавства.
Пояснив, що пропущений місячний строк звернення до суду в частині зобов'язання сплатити матеріальну шкоду.
У судовому засіданні суд роз'яснив ОСОБА_1 право на подання заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання сплатити матеріальну шкоду.
Позивач відмовився від складання заяви, зазначивши, що до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Суд, вислухавши пояснення сторін і ознайомившись з матеріалами справи, зробив висновок про залишення позову без розгляду в частині вимог з таких підстав.
Перш за все, звернення до суду обумовлено рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 року, яким визнано неконституційними окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, позивач заявив, що з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року спричинено матеріальну шкоду (недоотримана заробітна плата) нормативно-правовим актом, який визнано неконституційним, а з 27 березня по 31 грудня 2020 неправильно нараховували заробітну плату за діючим законодавством, котре не включало неконституційну норму права.
Таке розуміння сутнісного змісту позовних вимог вбачає і Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2013 року (пункти 35, 40-41), якою повернув справу на новий судовий розгляд (Том 2 а.с.99-105).
Приписами частини 3 статті 152 Конституції України встановлено, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Таким чином право на відшкодування шкоди виникає з появою рішення Конституційного Суду України, а шкода стягується з Державного бюджету України.
Представляти інтереси держави за позовом про стягнення матеріальної шкоди має орган влади, який застосував неконституційну норму права.
За рішенням Конституційного Суду України неконституційна норма права зразу ж втратила чинність, тому матеріальна шкода могла бути спричинена лише до 26 березня 2020 року.
Рішенням Конституційного Суду України вирішено публічно-правовий спір стосовно нарахування заробітної плати працівникам органів прокуратури за період до 26 березня 2020 року.
Оскільки позивач проходив публічну службу, тому спір стосовно матеріальної шкоди, що завдана нормативно-правовим актом, який визнано неконституційним, має таке ж походження.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання сплатити матеріальну шкоду треба обчислювати з наступного дня після прийняття рішення Конституційним Судом України (з 27 березня 2020 року).
ОСОБА_1 міг і повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з цієї дати, так як на рішення Конституційного Суду України очікували усі працівники органів прокуратури, а його поява вплинула на новий порядок нарахування заробітної плати.
На той час позивач працював в органах прокуратури.
Отже, 27 квітня 2020 року завершився строк звернення до суду в частині вимоги про зобов'язання сплатити матеріальну шкоду, що завдана нормативно-правовим актом, який визнано неконституційним, за період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року.
Позов подано до суду 04 березня 2021 року (Том 1 а.с.39).
Приписами частини 3 статті 123 КАС України визначено, що, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином суд залишає позов без розгляду в частині згаданих вимог.
Що стосується іншої частини вимог позову, то ОСОБА_1 не пропустив строку звернення до суду.
Ця частина вимог стосується неправильного нарахування і виплати заробітної плати.
Приписами частини 2 статті 233КЗпП України (в редакції на час звернення до суду) встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Ухвалою суду від 09 березня 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі (Том 1 а.с.40-41).
Приписами частини 1 статті 179 КАС України встановлено, що у кожній справі, яка розглядається за згаданими правилами, проводиться підготовче засідання.
Під час підготовчого судового засідання з'ясовано всі питання, перелік яких встановлено приписами частини 2 статті 180 КАС України.
Керуючись ст.ст.123 173, 180-183 КАС України, суд
Залишити позовну заяву без розгляду в частині вимоги про зобов'язання сплатити матеріальну шкоду, що завдана нормативно-правовим актом, який визнаний неконституційним, за період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року.
В іншій частині вимог позову закрити підготовче засідання і призначити справу до судового розгляду на 09:30 годину 23 червня 2023 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня проголошення в частині залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після проголошення суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ