ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2023 р. справа № 300/2347/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій.
Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови позивачу у призначенні пенсії від 17.11.2022 № 204950011030 в частині відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи позивача з 01.04.1993 по 24.02.2001 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича Лаболаторія "Геркон ЛТД". Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
08.05.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві та просить відмовити у задоволенні позову.
15.05.2023 ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує щодо підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить позов задоволити повністю.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , з досягненням 60-ти річного віку, звернулась 10.11.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою та відповідними документами за призначенням пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області про відмову в призначенні пенсії за № 204950011030 від 17.11.2022 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком з тих підстав, що відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наявність страхового стажу, передбаченого частиною першою - третьої цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до частини 1 ст. 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно наданих позивачем до заяви документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 08.93 № 637 (довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, трудова книжка документи про стаж), страховий стаж складає 18 років 01 місяць 23 дні.
До розрахунку страхового стажу не враховано період роботи з 01.04.1993 по 24.02.2001 року зазначений в трудовій книжці та рекомендовано надати уточнюючу довідку за даний період.
Позивач вважаючи рішення про відмову протиправним і таким, що порушує його право на призначення пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV, (далі-Закон №1058-IV).
Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначається така пенсійна виплата як пенсія за віком, (пункт 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV).
Згідно із частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Система персоніфікованого обліку була запроваджена з 01 липня 2000 року, постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 року "Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування".
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV, передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частинами 1-3 статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Управління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затвердило "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).
Згідно із пунктом 1.1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1, встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії, зокрема:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності-за формою згідно з додатком 3 до Положення;
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5);
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи;
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.6 розділу І цього Порядку).
Згідно із пунктами 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
До 01 січня 2004 року страховий стаж працівників обраховувався відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, який набрав чинності 01.01.1992 року на підставі постанови ВР України від 6 грудня 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII).
Відповідно до частини 1 статті 56 цього Закону, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердив "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі Порядок № 637).
Згідно із пунктами 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 23 Порядку № 637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Аналіз змісту наведених правових норм Закону № 1058-IV, Закону № 1788-XII, Порядку № 637, Порядку № 22-1 дає суду підстави зробити висновок про те, що право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.
Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених Законом № 1058-IV.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання особою заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1, встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії.
Основним документом, що підтверджує трудовий (страховий) стаж в період до запровадження системи персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, тобто до 01 липня 2000 року, є трудова книжка.
Необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також документів виданих архівними установами виникає та можливе лише у випадку відсутності трудової книжки а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, при цьому для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальним питанням від 20.06.1974 року № 162, затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, (далі Інструкція № 162).
Така Інструкція в редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 року № 252 та змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року № 412, перестала застосовуватися на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, (далі Інструкція № 58).
Інструкціями № 162, та № 58 передбачено внесення у трудову книжку відомостей про працівника, а саме: прізвища ім'я, по батькові, дати народження, освіти, професії, спеціальності, а також відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Із трудової книжки позивача вбачається, що на ст.8 трудової книжки позивача - запис під № 11 вказує про те, що 01.04.1993 позивач була прийнята на роботу інженером-програмістом в ТзОВ Науково-Виробнича Лабораторія «Геркон ЛТД» згідно наказу № 3-к від 31.03.1993. В записі трудової книжки позивача під № 12 зазначається, що 24.02.2001 року ОСОБА_1 звільнена за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з посади інженера-програміста в ТзОВ Науково-Виробнича Лабораторія «Геркон ЛТД» згідно наказу № 1-к від 23.02.01. На записі є штамп ТзОВ Науково-Виробнича Лабораторія «Геркон ЛТД».
Оскільки ТзОВ Науково-Виробнича Лабораторія «Геркон ЛТД» є ліквідоване, а з довідки Державного архіву Харківської області від 27.01.2023 № 0142/З-143 вбачається, що документи даного підприємства за 1993-2001 роки на зберігання не надходили, позивач немала змоги надати уточнюючу довідку за даний період роботи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівника» від 27.04.1993 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі № 654/890/17, який відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України застосував суд в даній адміністративній справі.
Таким чином, суд робить висновок про те, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується страховий стаж за період її трудової діяльності з 01.04.1993 по 24.02.2001 у Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича лабораторія "Геркон ЛТД".
В зв'язку із тим, що записами в трудовій книжці позивача підтверджується трудовий стаж за вказані періоди роботи позивача, суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Волинській області про відмову у призначенні пенсії за № 204950011030 від 17.11.2022 в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1993 по 24.02.2001 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.04.1993 по 24.02.2001 в Товаристві з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича лабораторія "Геркон ЛТД" та призначити з 03.09.2022 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з виплатою невиплачених сум пенсії.
Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований, повністю доведений дослідженими належними доказами, тому підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Волинській області на користь позивача сплачений нею судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Волинській області про відмову у призначенні пенсії за № 204950011030 від 17.11.2022 в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1993 по 24.02.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_2 період роботи з 01.04.1993 по 24.02.2001в ТОВ "Альтернатива МП" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.11.2022 року про визначення пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Волинській області сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С.Стрільців 15, м.Івано-Франківськ, 76018);
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. Кравчука 22В, м. Луцьк, Волинська область, 43000).
Суддя Шумей М.В.