ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2023 р. справа № 300/1394/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Калуської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Калуської міської ради Івано-Франківської області, щодо неприйняття рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2610 га з кадастровим номером 2610400000:17:004:001, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Калуську міську раду Івано-Франківської області раду прийняти рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2610 га з кадастровим номером 2610400000:17:004:001, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Калуської міської ради Івано-Франківської області, судовий збір у сумі 1073,60 гривні;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі шляхом зобов'язання Калуської міської ради Івано-Франківської області подати у місячний строк після набрання рішенням суду законної сили, звіту про його виконання.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Калуської міської ради Івано- Франківської області, щодо неприйняття рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2610 га з кадастровим номером 2610400000:17:004:001, яка розташована по АДРЕСА_1 . Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строки: відповідачу для подання відзиву на позов, позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу - для подання заперечення.
20.04.2023 Калуська міська рада подала до суду відзив на позов, в якому не погоджується із позовними вимогами позивача, оскільки у своїй позовній заяві позивач зазначає про те, що неодноразово звертався до Калуського центру надання адміністративних послуг з заявами стосовно надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки та станом на день подання даного позову відповіді не отримано. Дане твердження відповідач вважає необґрунтованим та не доведеним, оскільки за результатами розгляду заяв позивача було підготовлено проект рішення «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 ». Вказаний проект рішення розглядався постійною комісією міської ради із питань будівництва та землеустрою, а також постійною комісією міської ради з питань власності, житлово-комунального господарства та екології. Крім того, зазначений проект рішення було подано на розгляд сесій Калуської міської ради 28.07.2022, 25.08.2022, 29.09.2022, 27.10.2022, 24.11.2022 року та 21.12.2022 року. Однак за результатами голосування рішення не прийнято, що підтверджується витягами з протоколів засідання міської ради. Просить відмовити у задоволенні позову.
27.04.2023 ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відзиві відповідач не спростував твердження позивача та аргументи стосовно суті позовних вимог. Проте, позивач не погоджується з такими доводами відповідача з підстав викладених у відповіді на відзив та просить задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши справу в порядку визначеному статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах адміністративної справи, відзив на позов, відповідь на відзив, судом встановлено наступне.
Позивачу на правах власності належить нежитлове нерухоме майно, яке знаходиться у АДРЕСА_1 .
Між позивачем та Калуською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2002 року, загальною площею 0,2610 га з кадастровим номером 2610400000:17:004:001. Договір оренди неодноразово продовжувався і наразі останній договір оренди, по даній земельній ділянці був укладений 28.01.2022 року.
Позивач користується даною земельною ділянкою вже понад 20 років.
11 лютого 2023 року позивач звернувся до Калуського Центру надання адміністративних послуг з заявою яка була зареєстрована за № 616407 за наданням дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Станом на день подання даного позову відповіді не отримано.
07 березня 2023 року позивач, не отримавши відповіді від відповідача, повторно звернувся до Калуського ЦНАП, з заявою яка була зареєстрована за № 2124418 за наданням дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Станом на день подання даного позову відповіді не отримано.
01 липня 2023 року позивач, не отримавши відповіді на попередні звернення, в трете звернувся до Калуського ЦНАП, з заявою яка була зареєстрована за № 807692 за наданням дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної ділянки.
25.01.2023 позивач отримав відповідь, що його заява розглядалася неодноразово, а саме на: 30-ій сесії від 28.07.2022 - рішення не прийнято, проти немає, утримались - 18; 31-ій сесії від 25.08.22 -рішення не прийнято, проти -4, утримались - 20; 33-ій сесії від 29.09.22 - рішення не прийнято, за 7, проти - 2, утримались - 18; 35-їй сесії від 27.10.2022 - рішення не прийнято - за 1, проти -13, утримались - 11; 37-ій сесії від 24.11.2022 - рішення не прийнято, за -7, проти -3, утримались - 16; 38-ій сесії від 21.12.2022 - рішення не прийнято - за 4 , проти - 3, утримались - 18.
Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо неприйняття рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно із пунктами 24, 34, 35 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частинами першою, другою, п'ятою, дванадцятою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
За змістом положень статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни та юридичні особи на землі приватної власності та територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до частини другої, третьої статті 201 ЗК України залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначаються Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (далі Закон № 1378-IV).
Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Частиною п'ятою статті 5 Закону № 1378-IV установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Згідно із частиною третьою статті 7 Закону № 1378-IV розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України "Про землеустрій" мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою. Відповідність технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок положенням нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил засвідчується: у паперовій формі підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника; в електронній формі електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
Приписами частини першої статті 13 Закону № 1378-IV визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Статтею 18 Закону № 1378-IV передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Згідно із частиною першою статті 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною першою статті 23 Закону № 1378-IV передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.
Суд звертає увагу на положення частини другої статті 18 Закону України "Про оцінку земель", в силу яких нормативну грошову оцінку земельних ділянок в межах населених пунктів необхідно проводити не рідше ніж один раз на 5-7 років, незалежно від цільового використання таких земельних ділянок.
При цьому, на думку суду, обов'язок з проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки несе саме відповідач, як власник (розпорядник) відповідної земельної ділянки комунальної власності, який з метою визначення розміру земельного податку зобов'язаний провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки на виконання приписів статті 201 ЗК України та статті 18 Закону України "Про оцінку земель", а також враховуючи його повноваження, як органу місцевого самоврядування, у сфері земельних правовідносин.
Відповідно до абзацу 2 пункту 24 Порядку проведення загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 105 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.2021 р. № 6), власник або землекористувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності може замовити проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки в порядку, передбаченому частиною другою статті 15 Закону України "Про оцінку земель". В іншому випадку для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності використовуються відомості про оцінку.
Тобто, відповідно до зазначених нормативних положень замовником проведення нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки може бути власник або землекористувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення приватної форми власності.
Судом встановлено із матеріалів адміністративної справи, що Калуською міською радою було повідомлено ОСОБА_1 про те, що проект рішення міської ради з первинними документами стосовно надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,2610га, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів та стоянки автомобілів (код КВЦПЗ 03.07) було подано на розгляд сесії Калуської міської ради, засідання якої відбулося 29.09.2022 року.
Однак за результатами розгляду даного питання, вищевказаний проект рішення на тридцять третій сесії міської ради восьмого демократичного скликання не набрав достатньої кількості голосів для прийняття рішення. Позивача було проінформовано, що порушене ним питання буде повторно винесено на розгляд чергової сесії Калуської міської ради, що підтверджується копією листа з фіскальним чеком (а.с. 46).
Також 03.11.2022 року, 30.11.2022 року, 28.12.2022 року ОСОБА_1 було направлено відповідь про те, що даний проект рішення не набрав достатньої кількості голосів, що підтверджується копіями листів з фіскальними чеками на підтвердження відправки (а.с. 47-49).
Отже, з наведеного вбачається, що після кожної сесії Калуської міської ради позивачу була надана відповідь з обґрунтуванням про результат розгляду проекту рішення.
28.02.2023 року (вх. Б-979) позивачу направлено відповідь цінним листом з описом з перечисленими неодноразово відповідями на його клопотання та повідомлено, що проект рішення міської ради «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 » було винесено на розгляд сесії Калуської міської ради, засідання якої відбулося 23.02.2023 року.
Разом з тим, за результатами розгляду даного питання 23.02.2023 року Калуською міською радою прийнято рішення №1971 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 ». |
Аналізуючи вище викладене, оскільки Калуською міською радою було прийнято рішення № 1971 «Про відмову у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ОСОБА_1 », суд не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,2610 га з кадастровим номером 26104000000:17:004:001, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.
Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і що це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах, які оскаржуються.
Відсутність порушеного права або невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Відповідно до положень статтей 9, 90 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року, пункт 1 статті 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Також суд враховує Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, перевіривши ключові доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні вимог адміністративного позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, позивач немає права на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );
відповідач - Калуської міської ради ( ЄДРПОУ - 33578261, вул. Івана Франка, 1,м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).
Суддя Шумей М.В.