22 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/19429/20
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Майстренко Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , у якому він просив:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 17.07.2018 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 задоволено адміністративний позов. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 17.07.2018 здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Судове рішення набрало законної сили 13.05.2021, а 05.07.2021 позивачу видано виконавчий лист.
На адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу виконання рішення, в якій він просить змінити спосіб і порядок виконання судового рішення у справі №240/19429/20 із "зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії" на "стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 невиплаченого за період з 17.07.2018 по 31.01.2022 підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, якій проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, встановленому статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальних заробітним платам, визначеної Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, у сумі 389817,07 грн.".
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає, що відповідач на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 у справі №240/19429/20 здійснив донарахування підвищення до пенсії як пенсіонеру, який проживає на радіоактивно забрудненій території, з 17.07.2018 по 31.01.2022. Розмір вказаного підвищення за цей період склав 389817,07 грн., однак вказану суму боржник не виплатив.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заперечило проти задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки заявник просить фактично змінити та розширити резолютивну частину рішення.
Розгляд заяви призначено на 22.05.2023.
Учасники процесу у судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлені вчасно та належним чином.
Згідно з частиною 2 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, враховуючи положення частин 1, 2 статті 378 КАС України, вважає за можливе розглянути заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд керується таким.
Частинами 1, 3 статті 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частин 3 статті 33 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.
Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.
Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Мета зміни способу та порядку виконання рішення суду полягає у тому, щоб забезпечити його виконання шляхом усунення обставин, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.
З 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою вносяться зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.
Пунктом 3 постанови закріплено, що Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Постановою також внесено зміни до пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, відповідно до якого Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Отже, з 01.04.2021 функції з фінансування виплати пенсій покладені на Пенсійний фонд України.
Тобто рішення суду в частині доплати до пенсії боржником фактично виконується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На переконання суду, вказане рішення не потребує встановлення іншого способу виконання, оскільки рішення є типовим та одним із багатьох тисяч інших типових рішень щодо доплати до пенсії за статтею 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які виконуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У всіх подібних судових рішеннях існують схожі обставини щодо їх виконання, які у даному випадку, що розглядається, не є істотно ускладненими або такими, що спричиняють неможливість їх виконання.
Виплата за вказаними рішеннями здійснюється із Державного бюджету України у порядку черговості і необґрунтована зміна способу виконання такого рішення спричинить порушення порядку виплати таким чином, що особа, яка мала право на виплату у порядку черговості, отримає його позачергово, що не є справедливим по відношенню до інших громадян, які також чекають на виплату коштів із бюджету.
З наведених в ухвалі мотивів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №240/19429/20, а відтак заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 378 КАС України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 в адміністративній справі №240/19429/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду у строк та в порядку, встановлені статтями 293-297 КАС України.
Суддя Н.М. Майстренко