22 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/11012/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 05.05.2022 року за №328 в частині проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .
- визнати недійсним Наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області "Про застосування дисциплінарних стягнень" від 06.05.2022 року за №443 в частині пункту 1, щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
- визнати недійсним Наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області "По особовому складу" від 09.05.2022 року за №225 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0140998), на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем при винесенні оскаржуваних наказів грубо порушено вимоги частини 5 статті 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" та всупереч прямій забороні проводити за фактом надходження матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування таке розслідування було все таки ініційоване та проведено. Крім того, відповідачем порушено вимоги іншого нормативного документу - "Порядку проведення службового розслідування У національній поліції України", затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р за №1355/32807. Як свідчить штамп вхідної кореспонденції, Наказ ГУНП в Житомирській області "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" від 05.05.2022 року за №328 надійшов до УГІ ГУНП в Житомирській області лише 06 травня 2022 року за номером вхідної кореспонденції М-63, натомість всі пояснення відібрані 05 травня 2022 року, тобто до надходження Наказу ГУПН в Житомирській області №328. Таким чином, всі відібрані пояснення до видання наказу про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії є недійсними та були вчиненні особами без належних на те повноважень. Акцентує увагу, що, було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Ухвалою суду від 16 червня 2022 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
04 липня 2022 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву разом з витребуваними судом документами, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що під час проведення службового розслідування, підставою для призначення якого стали повідомлення на лінію « 102», зареєстроване в Єдиному обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП за №3450, рапорт заступника відділу підтримки УГІ ГУ НП в Житомирській області та подання для організації проведення службового розслідування начальника Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України, досліджувався факт порушення позивачем службової дисципліни, а не факт притягнення його до адміністративної відповідальності. Наголошує, що дотримання поліцейськими під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо позивача, так само як і відсутність постанови суду за результатами розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення, не має відношення до предмета цього спору, а саме правомірності рішення, прийнятого за результатами службового розслідування. Зауважує, що рішення про застосування дисциплінарного стягнення віднесено до повноважень відповідної посадової особи, а зазначені позивачем норми не покладають на таку особу обов'язку обґрунтовувати неможливість застосування інших дисциплінарних стягнень, окрім застосованого. Оскільки за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено порушення позивачем положень Закону України «Про Національну поліцію України», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, уважає, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є законними, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Позивачем 04 жовтня 2022 року подано відповідь на відзив у якій просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
04 жовтня 2022 року відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив у якому вказано, що датою створення документу є дата підписання або затвердження, а відтак створення Наказу від 05.05.2022 №328 є дата реєстрації. Так як раніше згаданий наказ, створений та зареєстрований 05 травня 2022 року, то і з цієї дати розпочалась його дія. Акцентує увагу, що дата надходження наказу до УГВ ГУНП в Житомирській області свідчить лише про надходження копії документу до підрозділу.
Після з'ясування позиції позивача, представника відповідачів та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 розпочав службу в Національній поліції з 14 серпня 2017 року.
За результатами отримання роздруківки повідомлення на лінію «102», зареєстрованого в Єдиному обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП за №3450, рапорту заступника відділу підтримки УГІ ГУ НП в Житомирській області та подання для організації проведення службового розслідування начальника Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки НП України, 05 травня 2022 року начальник ГУ НП в Житомирський області видав наказ №328 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
За результатами такого розслідування 06 травня 2022 року дисциплінарною комісією складено висновок, затверджений того ж дня начальником ГУ НП в Житомирській області.
04.05.2022 о 23.00 під час несення служби на блок-посту, розташованому на 127 км автодороги М-06 сполученням «Київ-Чоп» в с. Глибочиця, старшим сержантом Збройних сил України ОСОБА_2 було зупинено автомобіль марки «JEEP Renegade», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 (м. Коростишів) Житомирського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 та поліцейського СРПП відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП капітана поліції ОСОБА_4 . Під час спілкування військовослужбовців з лейтенантом поліції ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв'язне мовлення (порушення мови), поведінка, що не відповідала обстановці).
Того ж дня о 23.09 на лінію «102» командиром взводу Збройних Сил України старшим лейтенантом ОСОБА_5 було повідомлено про вказану подію.
Після прибуття працівників УПП в Житомирській області ДПП Національної поліції України, ураховуючи злісну непокору поліцейським на місці події, поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_6 стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 , було застосовано фізичну силу та спеціальний засіб кайданки.
З метою встановлення стану алкогольного сп'яніння - лейтенанту поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу газоаналізатора «Drager Alcotest», а також у найближчому закладі охорони здоров'я. Однак лейтенант поліції ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку, відмовився.
На підставі вищевикладеного, поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Національної поліції України молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 , стосовно лейтенанта поліції ОСОБА_1 було складено протокол серії АА № 021379 про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 081587 за ч. 1 ст. 130 (Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) КУпАП та протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 551051 за статтею 185 (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського) КУпАП.
Окрім того, поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Національної поліції України молодшим лейтенантом поліції Терлецьким В.В., за порушення п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України стосовно лейтенанта поліції Лисака В.П. винесено постанову від 05.05.2022 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 468945, за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
В подальшому після складання адміністративних матеріалів, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 05.05.2021 працівниками відділу підтримки УГІ ГУНП в Житомирській області спільно з заступником начальника відділу моніторингу та зонального контролю Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України підполковником поліції ОСОБА_8 , лейтенанта поліції Лисака В.П., було супроводжено до КУ "Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради".
За результатами проведеного медичного огляду о 02.09 лейтенанта поліції ОСОБА_1 визнано таким, що перебувають у стані алкогольного сп'яніння 0.98 проміле висновок № 323 від 05.05.2022.
Наказом від 09 травня 2022 року№225 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивач вважає, що дане звільнення є незаконним та таким, що порушує його конституційне право на працю, трудові гарантії як працівника та цілий ряд норм чинного законодавства і суперечить судовій практиці та висновкам Верховного Суду і Європейського Суду з прав людини.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут), Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила №1179).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктом 1 розділу І Правил №1179 визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
За змістом пункту 5 розділу І Правил №1179 поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 закріплено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики (пункт 3 розділу ІV Правил №1179).
З наведених положень слідує, що працівник поліції в особистій поведінці у службовий та позаслужбовий час повинен дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту, Присяги поліцейського.
У частині першій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як передбачено статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-шостої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
За змістом статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Кожна посадова особа поліції відповідно до своїх повноважень зобов'язана сприяти проведенню службового розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно частин першої-другої статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
За правилами частин першої-третьої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Як передбачено частинами сьомою-восьмою статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 (далі - Порядок №893), який конкретизує процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, визначає права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктами 4, 7, 13 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України»). Як вбачається із матеріалів справи, для призначення службового розслідування стало повідомлення на лінію «102», зареєстроване в ЄО ВП № 1 Житомирського РУП ГУНП за №3450 від 04.05.2022. Також підставою для призначення службового розслідування є рапорт заступника відповідального по ГУНП - заступника начальника управління - начальника відділу підтримки УГІ ГУНП в Житомирській області майора поліції Віталія Шиманського від 05.05.2022 №186/15/02-2022 та подання для організації проведення службового розслідування начальника Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України від 05.05.2022 № 446/42-05/01-2022.
Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача, щодо відсутності підстав призначення службового розслідування щодо нього.
Крім того, 06 травня 2022 року начальником ГУ НП в Житомирській області затверджено висновок службового розслідування, зі змісту якого вбачається, що передумовою звільнення позивача зі служби стали наступні обставини, а саме:
1) зупинка автомобіля марки JEEP Renegade, під керуванням інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №2 (м. Коростень) Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 о 23:00 на блок-посту, розташованому на 127 км автодороги М-06 сполученням Київ-Чоп в с. Глибочиця старшим сержантом Збройних Сил України, у салоні якого також знаходився позивач. Під час спілкування військовослужбовців з працівниками поліції у останніх виявлено ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, незв'язане мовлення (порушення мови), поведінка, що не відповідала обстановці. Про зазначене командир взводу Збройних Сил України повідомив на лінію « 102»;
2) після прибуття працівників Управління національної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за викликом, під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, позивач вів себе неетично по відношенню до колег, заважав виконанню ними своїх службових обов'язків;
3) у зв'язку з невиконанням позивачем законної вимоги працівника поліції, останнім застосовано фізичну силу та спеціальний засіб кайданки, складено протокол про адміністративне затримання та протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
4) упродовж доби позивач не повідомив відповідача про факт складання відносно нього адміністративних матеріалів, чим проігнорував вимоги пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100.
За результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку, що відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, повністю підтвердились.
Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку підтверджується поясненнями поліцейських та військовослужбовців, які були на місці події.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії АА - 021379 від 05.05.2022 за частиною першою статті 130, 185 КУпАП, поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Терлецьким В.В. 05.05.2022 у період з 00.00 до 01.21 затриманий ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів за ст.ст. 130, 185 КУпАП.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 468945 від 05.05.2022, водій Лисак ВП 04.05.2022 о 23.30 на 127 км автодороги М-06 здійснював рух на транспортному засобі марки «Jeep Renegade», номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.1 «б» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 551051 від 05.05.2022 за частиною першою ст. 185 КУпАП, 05.05.2022 о 00.35 за адресою: Житомирська область, 127 км автодороги М-06 Київ-Чоп, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, відмовлявся виконувати законні вимоги працівника поліції, на вимогу припинити висловлюватись нецензурною лайкою, не реагував, відмовлявся пред'являти документи, що посвідчують особу в комендантський.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серп ДПР 18 №081587 від 05.05.2022 за частиною першою ст. 130 КУпАП, 04.05.2022 о 23.30 на км автодороги М-06 Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «JEEP Renegade», номерний знак НОМЕР_3 , за явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, запахом алкоголю з порожнини рота, поведінкою, що не відповідає обстановці, порушенням координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановлений законодавством порядку відмовився.
Відповідно до ст.78 КАСУ обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року, справа № 295/4957/22, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області з наступними вимогами визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне затримання серії АА №021379 від 05.05.2022, визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №081587 від 05.05.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнати протиправними дії, що виразились в складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП №551051 від 05.05.2022 за ст.185 КУпАП, визнати протиправними дії, що виразились в складенні акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 05.05.2022 та вилучення вказаного автомобіля, поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 за ч. 1 ст. 126 КУПАП, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДП18 №468945 за ч. 1 ст. 126 КУпАП, від 05.05.2022 відмовлено.
Як було встановлено під час розгляду справи №278/1017/22 у Житомирському районному суду Житомирської області, з відеозапису з відеокамери працівника патрульної поліції видно, що знаходячись на блокпосту ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поводив себе неадекватно, під час розмови з поліцейським запитував хто його зупинив, поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, чи в медичному закладі, на що ОСОБА_1 не давав відповіді, починав сперечатися з поліцейським, в подальшому на ОСОБА_1 були одягнені кайданки та повторно запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спецзасобу, чи проїхати до медичного закладу на, що ОСОБА_1 жодним чином не реагував, продовжував сперечатися, а поліцейський його попередив, що дані його дії будуть розцінені, як відмова пройти такий огляд у встановленому законом порядку.
Відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 01 червня 2022 року, яка Житомирським апеляційним судом залишена без змін, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та підданно адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до частини 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов' язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
Пунктом 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджений Наказ Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 року № 1179, (далі - Правила №1179) встановлено: ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики га загальнолюдських цінностей.
Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно пункту 5 розділу І Правил №1179. поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Пунктом 3 розділу II Правил №1179 передбачено, що поліцейський повинен
дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил №1179 за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави, що дотримання Присяги поліцейського та норм професійної етики та поведінки, установлених цими Правилами № 1179 є моральним обов'язком кожного працівника органів поліції незалежно від займаної посади та спеціального звання, чого позивачем зроблено не було та доведено під час проведення у відношенні нього службового розслідування.
Такого ж рішення прийшов Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 20.12.2019 у справі № 520/4913/19.
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником
поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Зазначена правова позиція знаходить своє відображення в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16. від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18.
Також, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено в дію правовий режим воєнного стану.
Відповідно до п.п.. 6,7 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав І свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стан, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, перевірку у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проведення огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Рада оборони Житомирщини з 04 травня 2022 року встановила у всіх населених пунктах Житомирської області комендантську годину з 23:00 до 05:00 год.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію», у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Тобто, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 проігнорував нормативно - правові акти, які набули чинності під час дії правового режиму воєнного стану.
Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.05.2022 № 420/3630/20.
Отже, за результатами проведеного службового розслідування відповідно до наказу ГУНП в Житомирській області від 06.05.2022 № 443 "Про застосування дисциплінарних стягнень " за порушення службової дисципліни, невиконання вимог п, 1 ч, 1, ч. З cm. 18 Закону України «Про Національну поліцію», 1, 3, 6, 11 ч. З cm. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, порушення п. 1, 3 розділу II, п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 6 Розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом МВС від 08.02.2019 № 100, в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, зокрема гідно нести високе звання поліцейського, бути вірні Присязі поліцейського, запобігати вчиненню правопорушень, утримання від дій, які перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки та підривають авторитет Національної поліції України, дотримуватись субординації, а також поваги до інших поліцейських, яке виразилось у вчиненні поза службою, з ознаками алкогольного сп'яніння, дій і вчинків, які можуть зашкодити чи негативно вплинути на імідж1 Національної поліції України, порушення Правил дорожнього руху України, що призвело до адміністративного затримання для складання адміністративних матеріалів за ч. 1 cm. 126 КУпАП, а також порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху України, що виразилось у невиконанні законної вимоги поліцейського щодо проходження в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що призвело до складання адміністративних матеріалів за ч, 1 cm. 1 ЗО КУпАП, не гідному поводженню на місці зупинки транспортного засобу, злісній непокорі законним розпорядженням, або вимогам поліцейських, що стало підставою для складання адміністративних матеріалів за cm. 185 КУпАП, застосувати до Інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Частиною 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
На виконання вказаної норми наказом ГУНП в Житомирській області від 09.05.2022 № 225 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0140998) інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто позивач повинен довести, що дійсно має право чи інтерес, про захист якого він просить, та відповідно до приписів частини першої статті 77 КАС України довести обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав чи інтересів позивача належними та допустимими доказами.
Незважаючи на обов'язок, встановлений частиною 2 статті 77 КАС України щодо доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, процесуальне законодавство не звільняє позивача від обов'язку доказувати ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, доводи позивача про порушення його прав оскаржуваними наказами не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, оскільки жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог позивачем не надано.
Відтак, відповідач приймаючи оскаржувані накази діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, а відтак, підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу відсутні.
З огляду на те, що вимоги позивача про поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від визнання наказів протиправним і скасування, та з урахуванням відсутності встановлених підстав для скасування таких наказів, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для поновлення ОСОБА_1 на військовій службі та стягнення середнього заробітку.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову .
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий Бульвар, 5/37,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова