Рішення від 22.05.2023 по справі 200/1115/23

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Справа№200/1115/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.12.2022 року №2600-0202-8/173260 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 14.05.2021 року на підставі подання про призначення пенсії Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.12.2022 року за вих. №51952/125/62-2022, виходячи з вислуги років, що складає 31 рік 10 місяців 12 днів.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві №584 о/с від 13 травня 2021 року його звільнено з 14 травня 2021 року відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Стаж позивача у пільговому обчисленні складає згідно вказаного наказу: 23 років 08 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 10 місяців 10 днів. На підставі поданих документів для призначення пенсії було оформлено подання про призначення йому пенсії зі вислугу років та направлено до відповідача для прийняття рішення про призначення пенсії. Однак, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з відсутністю необхідної календарної вислуги років, передбаченої п. «а» ст. 12 Закону № 2262. Позивач вважає відмову відповідача щодо призначенні пенсії протиправною, в зв'язку з чим звернувся до суду.

Ухвалою суду від 20 березня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву позивача, відкрито провадження в адміністративній справі № 200/1115/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Згідно з наданими для призначення пенсії документами календарна вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення 14.05.2021 р. становить 23 календарних років 08 місяців 26 днів служби (з урахуванням пільгової вислуги 31 рік 10 місяців 12 днів). На підставі вище зазначеного, зазначено, що Головне управління повертає документи для призначення пенсії за вислугу років гр. ОСОБА_1 без виконання, оскільки право на призначення пенсії відсутнє.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено воєнний стан в Україні з 5 год. 30 хв. 23 серпня 2022 року терміном на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 02 травня 2023 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 1997 року, РНОКПП НОМЕР_2 , має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням сер. НОМЕР_3 , виданого 17 січня 2017 року.

Згідно з витягу з наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві від 13.05.2021 року №584 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління, 14.05.2021 року.

Відповідно до вищезазначеного витягу з наказу, стаж служби в поліції на день звільнення в календарному очисленні складає 23 роки 08 місяців 26 днів, у пільговому обчисленні - 31 рік 10 місяців 10 днів.

У вересні 2021 року позивач звернувся до Начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві з заявою у якій просив оформити та направити документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії за вислугу років.

Рішенням 28 липня 2022 року по справі №2002870/22 вдміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) в частині не зарахування ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в наказі від 13 травня 2021 року № 584 о/с про звільнення відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» до календарної вислуги років (23 роки 08 місяців 26 днів) на пільгових умовах - один місяць за три - часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) обчислити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу від 13 травня 2021 року № 584 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» із зарахуванням йому до вислуги років (23 роки 08 місяців 26 днів) на пільгових умовах один місяць за три місяці - часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, код ЄДРПОУ 40108583) оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду України для призначення ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

На виконання рішення суду від 28.07.2022 року по справі №200/2870/22 Головним управлінням Національної поліції в м. Києві направлено необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 28.12.2022 року №2600-0202-8/173260 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років, передбаченої пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідачем не приймалось та до суду надано не було.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17.07.1992 № 393, далі - Порядок № 393).

Частиною 1 Порядку № 393 установлено, що, зокрема для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах “б”-“д”, “ж” і “з” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах внутрішніх справ, Службі безпеки, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі на посадах офіцерського та начальницького складу, в Службі судової охорони на посадах середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу.

Відповідно до пункту "а" частини 3 цього Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

В поданні про призначення позивачу пенсії, спрямованому відповідачу, зазначено, що загальна вислуга років позивача станом на 6.11.2015 складала 29 років 1 місяць 13 днів, в календарному обчисленні - 20 років 2 місяці 21 день. З них до вислуги років на пільгових умовах позивачу було зараховано: - із розрахунку один місяць служби за півтора - час проходження служби на посадах ДСЮЕЗ з 03.08.1999 по 02.12.2005 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 497 «Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 187.07.1993 № 393; - із розрахунку один місяць служби за півтора - час проходження служби на посадах ДВБ ГУБОЗ з 02.12.2005 по 01.07.2011 на підставі Постанови Верховної Ради України від 16.12.1993 № 3720-ХІІ «Про затвердження Положення про порядку комплектуванні, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України»; - із розрахунку один місяць служби за три місяці - час проходження служби по виконанню обов'язків в антитерористичній операції за 07.04.2014 по 06.11.2015 на підставі документів Антитерористичного Центру при СБУ.

Суд зауважує, що подібні правовідносини вже неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року по справі №480/4241/18 зробив наступні правові висновки:

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Як встановлено судом в даній справі, на момент звільнення вислуга років позивача складала у пільговому обчисленні 31 рік 10 місяців 12 днів, з урахуванням норм Порядку №393.

Таким чином, відповідач при розгляді документів позивача про призначення пенсії за вислугу років повинен був врахувати календарну вислугу років позивача, виходячи з пільгового стажу у розмірі 31 рік 10 місяців 12 днів.

Із зарахуванням вказаного періоду на пільгових умовах вислуга років позивача становила понад 25 календарних років, що свідчить про те, що він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. “а” частини 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХІІ.

Тобто, з урахуванням зазначеного правового висновку, позивач має право на призначення даного виду пенсії.

Означена позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 29 листопада 2021 року по справі № 620/2938/20.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже встановлено судом та про що зазначено вище, Рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідачем не приймалось та до суду надано не було.

Зважаючи на фактичні обставини справи, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, спосіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 (заява № 38722/02)).

«Ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Отже, належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути подання Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.12.2022 року за вих. №51952/125/62-2022 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 14.05.2021 року, виходячи з вислуги років, що складає 31 рік 10 місяців 12 днів.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до положень статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Парково-Сирецька, 19-а, м. Київ, 04112,ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути подання Головного управління Національної поліції у м. Києві від 19.12.2022 року за вих. №51952/125/62-2022 про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 14.05.2021 року, виходячи з вислуги років, що складає 31 рік 10 місяців 12 днів.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Суддя О.О. Галатіна

Попередній документ
111006999
Наступний документ
111007001
Інформація про рішення:
№ рішення: 111007000
№ справи: 200/1115/23
Дата рішення: 22.05.2023
Дата публікації: 24.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.05.2023)
Дата надходження: 16.03.2023
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії щодо призначення виплати пенсії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ГАЛАТІНА О О
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві
позивач (заявник):
Городсков Максим Ігоревич