22 травня 2023 року Справа № 160/8282/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу № 1 від 26.01.2023 року, в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру № 41 від 03.02.2023 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 з 05.08.2013 року займає посаду інженера-землевпорядника у ТОВ «Бюро оцінки».
11.04.2014 року позивачем було отримано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № НОМЕР_4.
Позивач пояснює, що на підставі договору, укладеного між Службою автомобільних доріг у Дніпропетровській області та ТОВ «Бюро оцінки» позивач, як сертифікований інженер-землевпорядник приймала участь у розробці землевпорядної документації щодо земельних ділянок, цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код КВЦПЗ - 12,04) для будівництва та обслуговування Автомобільної дороги державного значення М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине ( на м. Волгоград через м. Дніпро, м. Донецьк), на ділянці обходу м. Дніпро від автомобільної дороги державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь до межі Дніпра.
Під час затвердження розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Головним управлінням Державного земельного кадастру в Дніпропетровській області було отримано лист про відмову та вчинені дій щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів ОСОБА_1 від 11.07.2014 року НОМЕР_5 та ОСОБА_2 від 10.08.2017 року НОМЕР_6.
Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) «Про анулювання сертифікату інженера-землевпорядника» № 41 від 03.02.2023 року на підставі заяви Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2022 року №21-4-0.332-5366/2-22 про внесення подання Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат від 11.07.2014 року НОМЕР_5), ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 10.08.2017 року НОМЕР_6) було анульовано кваліфікаційні сертифікати інженерів-землевпорядників ТОВ «Бюро оцінки» ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що рішення кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифікати інженера-землевпорядника №1 від 26.01.2023 року та наказ Держгеокадастру від 03.02.2023 року №41 є протиправними як за змістом, так і за формою, оскільки ані у наказі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.02.2023 року №41, ані у протоколі кваліфікаційної комісії № 1 від 26.01.2023 року не зазначено правову підставу анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника, як і не було зазначено який саме пункт ст. 68 Закону №858-IV став підставою такого рішення.
На думку позивача, дії кваліфікаційної комісії звелись до копіювання листів сторін. Крім того, не надано належного мотивування прийняття рішення внесення подання про анулювання.
Позивач впевнена, що кваліфікаційна комісія повинна не просто констатувати про необхідність внесення подання до Держгеокадастру України стосовно ануляції сертифіката інженера-землевпорядника, а має прийняти вмотивоване рішення, в якому повинні бути вказані які саме вимоги чинного законодавства порушені із зазначенням конкретних пунктів, зазначити чому саме вважає виявлені порушення такими, що призводить до неможливості відновити порушені права заінтересованих осіб. Сам факт дискреції комісії у наданні оцінки порушення законодавства вимагає від суб'єкта владних повноважень належної мотивації прийнятих рішень.
Ухвалою суду від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачам строк для надання відзивів на позов та докази на їх обґрунтування.
03.05.2023 року через систему «Електронний суд» від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи.
В обґрунтування своєї позиції відповідач-1 зазначає, що на засіданні комісії, яке відбулось 26.01.2023 року були присутні 19 членів Кваліфікаційної комісії.
Після заслуховування листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2022 року № 21-4-0.332-5366/2-22 щодо порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні (18 - «за», 0 - «проти», 0 - «утримались») (один член Кваліфікаційної комісії не приймав участі у голосуванні) Кваліфікаційною комісією було ухвалено рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 11.07.2014 року НОМЕР_5) та ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат від 10.08.2017 року НОМЕР_6).
Вказане рішення було ухвалено на тій підставі, що при розробленні ТОВ «Бюро оцінки» проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України» були порушені норми та вимоги земельного законодавства, зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та мотивованому рішенні, що у свою чергу, при затвердженні такої документації призведе до порушення прав юридичної особи та держави у частині припинення права користування та використання особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та виведення їх із сільськогосподарського обороту.
Крім того відповідач-1 зазначає, що вищезазначене рішення, викладене у формі протоколу Кваліфікаційної комісії Держгеокадастру, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а складається уповноваженою особою за наслідками розгляду встановленого порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, встановленого Законом України «Про землеустрій».
Таким чином, на думку відповідача-1 протокол не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки не підпадає під положення статті 19 КАС України, якою визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Відповідач-1 просить відмовити у задоволені позовних вимог.
05.05.2023 року позивачем до суду надано письмову відповідь на відзив, яку долучено до матеріалів справи.
Позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем-1, вважає їх безпідставними.
Позивач звертає увагу на сталу практику та рішення Верховного Суду України, який в ході перегляду справ, задовольняв вимоги про визнання протиправними протоколів Кваліфікаційної комісії.
Позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Також, суд звертає увагу, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 14.03.2022 року Президент України підписав Указ №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Окрім того, Указом Президента України від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Також, Указом Президента України від 06.02.2023 року №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Суд зазначає, що строк для надання відзиву на позовну заяву встановлювався відповідачу ухвалою суду, а саме, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що судом засобами електронного зв'язку було направлено на адресу відповідача-2 копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. У зв'язку з цим, суд вважає, що у відповідача-2 було достатньо часу для складання та надання відзиву на позовну заяву.
Проте, відповідач-2, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.08.2013 року займає посаду інженера-землевпорядника у ТОВ «Бюро оцінки».
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії Національного університету біоресурсів і природокористування України від 26.06.2014 року № 6 видано ОСОБА_3 кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника НОМЕР_5 від 11.07.2014 року.
Відповідно до протоколу рішення Кваліфікаційної комісії від 29.07.2018 року №7 позивачу видано свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_1 від 09.08.2018 року.
Судом також встановлено, що 07.03.2023 року відповідно до рішення Кваліфікаційної комісії від 23.02.2023 року, протокол № 2, позивачу видано свідоцтво про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 працюючи у складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро оцінки» (код ЄДРПОУ 36297336), як сертифікований інженер-землевпорядник приймала участь у розробці землевпорядної документації щодо земельних ділянок, цільове призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (код КВЦПЗ - 12.04) для будівництва та обслуговування Автомобільної дороги державного значення М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине ( на м. Волгоград через м. Дніпро, м. Донецьк), на ділянці обходу м. Дніпро від автомобільної дороги державного значення Н-08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя (через м. Кременчук) - Маріуполь до межі Дніпра.
Судом встановлено, що під час затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області листом від 26.08.2022 року №1-4-0.332-83/60-22 «Про розгляд заяви» документацію із землеустрою повернуто на доопрацювання для приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області звернулось до Держгеокадастру та Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника зі зверненням від 21.12.2022 року №21-4-0.332-5366/2-22, в якому, зокрема просило винести на розгляд комісії дане звернення та прийняти рішення про внесення подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_5 від 11.07.2014 року, свідоцтво про підвищення кваліфікаційні серії НОМЕР_1 від 09.08.2018 року).
Судом встановлено, що на засіданні Кваліфікаційної комісії 26.01.2023 було розглянуто лист Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2022 року №21-4-0.332-5366/2-22 щодо порушення, зокрема сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_1 законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, за результатами якого прийнято рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру, зокрема щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 НОМЕР_5 від 11.07.2014 року.
Держгеокадастром видано наказ від 03.02.2023 року № 41 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів», зокрема, кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року, виданого інженеру-землевпоряднику ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи протиправними рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу № 1 від 26.01.2023 року, в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , а також наказ Держгеокадастру № 41 від 03.02.2023 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування, визначає Закон України "Про землеустрій" від 22.05.2003р. № 858 (далі - Закон № 858).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про землеустрою» діяльність у сфері землеустрою - наукова, технічна, виробнича та управлінська діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, що здійснюється при землеустрої.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону № 858 у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.
Статтею 60 Закону № 858 передбачено, що державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, при розробленні документації із землеустрою здійснюється органами, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.
Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Статтею 66 Закону № 858 регулюється професійна підготовка та кадрове забезпечення у сфері землеустрою.
Так, професійною діяльністю у сфері землеустрою можуть займатися особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою.
Підготовка інженерів-землевпорядників здійснюється на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації.
Відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.
Сертифікованими інженерами-землевпорядниками є особи, які мають вищу освіту за спеціальностями та кваліфікаціями у галузі знань землеустрою, мають стаж роботи за спеціальністю не менше одного року, склали кваліфікаційний іспит, одержали сертифікат та зареєстровані в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників відповідно до цього Закону.
Сертифікованим інженером-землевпорядником не може бути особа, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційній комісії та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюється на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах відповідного рівня акредитації, які уклали договір з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Кваліфікаційний іспит є процедурою, під час проведення якої підтверджується професійна компетентність особи, рівень кваліфікації і знань як виконавця робіт із землеустрою.
Вимоги до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників установлюються Кваліфікаційною комісією, склад якої затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До складу Кваліфікаційної комісії включаються десять сертифікованих інженерів-землевпорядників, які делегуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та по п'ять сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації у сфері землеустрою. Особа, яка делегувала члена Кваліфікаційної комісії, має право відкликати або замінити його. Зміни до складу Кваліфікаційної комісії вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом місяця з дня отримання подання про делегування, відкликання або заміну члена Кваліфікаційної комісії. Члени Кваліфікаційної комісії обирають із свого складу голову і секретаря комісії шляхом таємного голосування. Засідання Кваліфікаційної комісії є правомочним у разі присутності на ньому більш як половини загального складу комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів комісії. Рішення Кваліфікаційної комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови Кваліфікаційної комісії є вирішальним. Член Кваліфікаційної комісії може бути виключений з її складу за власним бажанням, у разі його смерті, набрання законної сили рішенням суду про позбавлення (обмеження) волі або призначення іншого покарання, що унеможливлює членство у Кваліфікаційній комісії, визнання його обмежено дієздатним або недієздатним, втрати ним громадянства України. Член Кваліфікаційної комісії виключається із складу Кваліфікаційної комісії за поданням особи, яка його делегувала, а також у разі втрати такою особою права делегувати своїх представників до складу Кваліфікаційної комісії. Кваліфікаційна комісія здійснює контроль за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-землевпорядників. Рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.
Інженеру-землевпоряднику, який склав кваліфікаційний іспит, видається кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним вимогам та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель при здійсненні землеустрою.
Форма кваліфікаційного сертифіката встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Інженери-землевпорядники, позбавлені кваліфікаційного сертифіката внаслідок порушення законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону, допускаються до складання кваліфікаційного іспиту після прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифіката та за умови успішного підвищення кваліфікації.
Сертифікований інженер-землевпорядник має особисту печатку, на якій зазначаються його прізвище, ім'я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби та мають відмітку у паспорті).
Сертифіковані інженери-землевпорядники зобов'язані не рідше одного разу на чотири роки підвищувати кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації.
Видача кваліфікаційного сертифіката інженерам-землевпорядникам, які склали кваліфікаційний іспит, видача свідоцтва про підвищення кваліфікації, видача їх дублікатів здійснюється навчальним закладом, на базі якого складається кваліфікаційний іспит або підвищується кваліфікація за рішенням Кваліфікаційної комісії.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника не обмежений у часі, крім випадків, визначених законом. Невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації у встановлений законом строк є підставою для зупинення дії сертифіката на період до одержання свідоцтва про підвищення кваліфікації.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин:
а) за зверненням сертифікованого інженера-землевпорядника;
б) у разі набрання законної сили рішенням суду про обмеження дієздатності особи (інженера-землевпорядника), визнання її недієздатною, безвісно відсутньою;
в) за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону;
г) на підставі свідоцтва про смерть.
Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований за рішенням суду.
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.
Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
Статтею 68 Закону № 858 визначено відповідальність за порушення законодавства у сфері землеустрою.
Особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.
Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав:
встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування;
рішення суду за фактами неякісного проведення землеустрою сертифікованим інженером-землевпорядником;
наявність у сертифікованого інженера-землевпорядника непогашеної судимості за корисливі кримінальні правопорушення;
з'ясування факту неправомірної видачі кваліфікаційного сертифіката.
На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.
Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.
Рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката інженеру-землевпоряднику, який був позбавлений його на підставі цього Закону, приймається Кваліфікаційною комісією в порядку, передбаченому для видачі кваліфікаційного сертифіката.
Рішення про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката сертифікованого інженера-землевпорядника приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у разі:
невиконання вимог частини шостої статті 32, частини тринадцятої статті 66 цього Закону;
зазначення завідомо неправдивих даних, що призвело до викривлення інформації в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Дія кваліфікаційного сертифіката поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у тижневий строк після усунення особою наявних зауважень.
Складення документації із землеустрою особою, яка не отримала кваліфікаційного сертифіката, яку позбавлено кваліфікаційного сертифіката або дія кваліфікаційного сертифіката якої зупинена, забороняється. Документація із землеустрою та технічна документація з оцінки земель, яка була підписана такою особою, є недійсною.
Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері землеустрою, до відповідальності, передбаченої законами України, не звільняє їх від обов'язку відшкодувати шкоду, заподіяну в результаті порушення цього законодавства.
В свою чергу, порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 жовтня 2021 року № 317, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 грудня 2021 р. за № 1583/37205 (далі Порядок № 317).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 317 цей Порядок визначає основні засади роботи Кваліфікаційної комісії (далі - Комісія), процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста, а також встановлює порядок розгляду письмових звернень щодо професійної діяльності сертифікованих інженерів-геодезистів.
Згідно з п. 5 розділу І Порядку № 317 до повноважень Комісії належать:
розгляд заяв, документів та матеріалів, що надійшли до Комісії, прийняття рішень про допуск осіб, що подали зазначені документи, до складання кваліфікаційного іспиту;
організація і проведення кваліфікаційних іспитів фізичних осіб, які бажають отримати кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста за відповідним напрямом;
встановлення вимог до програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-геодезистів;
здійснення контролю за якістю професійної підготовки сертифікованих інженерів-геодезистів;
затвердження переліків питань до кваліфікаційного іспиту та до іспиту з підвищення кваліфікації, та в разі потреби внесення змін до зазначених переліків;
прийняття рішень про видачу кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста та їх дублікатів;
розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників топографо-геодезичних і картографічних робіт, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) Держгеокадастром;
прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання сертифіката інженера-геодезиста у випадках, визначених законом;
у разі потреби звернення до відповідних уповноважених органів з метою вирішення питань, що належать до її компетенції.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ організаційною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться в міру надходження документів або виникнення питань, розгляд яких потребує прийняття рішення, але не рідше, ніж один раз на місяць. Засідання Комісії підлягають відеофіксації.
Засідання Комісії є правомочним у разі участі у ньому більш як половини загального складу Комісії. Рішення Комісії, крім рішень про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників, приймаються на її засіданні простою більшістю голосів присутніх членів Комісії. Рішення Комісії про анулювання сертифіката інженера-землевпорядника та про затвердження програм підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників приймаються на її засіданні трьома чвертями голосів від загального складу Комісії.
Засідання проводить голова Комісії, а в разі його відсутності - інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії.
Рішення Комісії приймаються шляхом відкритого голосування присутніх на засіданні членів Комісії та оформлюються протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії.
Член Комісії, який не погоджується з прийнятим Комісією рішенням, може висловити окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.
Підрахунок голосів проводить секретар Комісії (інший уповноважений головою Комісії член цієї комісії).
У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії є вирішальним.
Рішення Комісії може бути оскаржено в суді.
Протокол засідання Комісії, окрема думка чи окремі думки (у разі наявності), посилання на відеозапис засідання Комісії підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Держгеокадастру не пізніше ніж через сім календарних днів після проведення засідання без зазначення персональних даних осіб, які згадуються в оприлюднених документах. Разом із текстом протоколу можуть оприлюднюватись інші матеріали.
Загальне керівництво діяльністю Комісії здійснює її голова.
Розділом ІІІ Порядку № 317 визначено порядок видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста.
Так, відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 317кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста за відповідним напрямом видається особам, які склали кваліфікаційний іспит.
Згідно з пунктами 16, 17 розділу ІІІ Порядку № 317рішення про зупинення дії, анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста приймаються Держгеокадастром відповідно до статті 5-1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».
Рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста може бути оскаржено в суді.
Розділом IV Порядку № 317 встановлено порядок підготовки та розгляду Комісією письмових звернень щодо професійної діяльності сертифікованих інженерів-геодезистів.
Підготовка до розгляду письмових звернень здійснюється членами Комісії. Розподіл письмових звернень між членами Комісії здійснюється головою Комісії з урахуванням навантаження на кожного з членів Комісії.
Письмові звернення передаються (надсилаються) члену Комісії у вигляді копій.
Підготовка письмового звернення до розгляду здійснюється членом Комісії у строк, що не перевищує 10 днів. У разі порушення вказаного строку голова Комісії може доручити підготовку звернення до розгляду іншому члену Комісії.
За результатами підготовки звернення до розгляду член Комісії готує проект мотивованого рішення. Підготовлений проект рішення надсилається секретарю Комісії.
Секретар Комісії не пізніше як за тиждень до засідання Комісії:
формує порядок денний засідання Комісії відповідно до пропозицій членів Комісії;
оприлюднює звернення, що підлягають розгляду, на офіційному вебсайті Держгеокадастру (за винятком персональних даних);
забезпечує надання в електронній формі усім членам Комісії копій звернень, проектів відповідних рішень, а також інших матеріалів, необхідних для вирішення питань порядку денного;
повідомляє про засідання Комісії авторів звернень та осіб, яких стосуються звернення, шляхом опублікування відповідного повідомлення на офіційному вебсайті Держгеокадастру;
забезпечує опублікування на офіційному вебсайті Держгеокадастру порядку денного засідання Комісії.
Письмові звернення розглядаються Комісією на її засіданнях. Члени Комісії (крім голови Комісії та секретаря Комісії) та особи, стосовно яких подані письмові звернення, можуть брати участь у засіданнях у режимі відеоконференції.
Сертифікований інженер-геодезист, якого стосується письмове звернення, має право подати письмові пояснення та/або особисто бути присутнім на засіданні Комісії.
Член Комісії, що готував проект рішення, виступає з доповіддю та оголошує проект рішення. У разі відсутності цього члена Комісії на засіданні підготовлений проект зачитується секретарем Комісії або іншим членом Комісії за дорученням головуючого.
Засідання Комісії з розгляду письмових звернень є відкритими і транслюються в мережі Інтернет.
За результатами розгляду письмового звернення Комісія у випадках, визначених законом, приймає мотивоване рішення про внесення подання Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста або рішення про відмову у внесенні подання.
Рішення Комісії оформлюється протоколом, який підписується головою Комісії та секретарем Комісії та повинно містити:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), номер та дату видачі кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста;
встановлені під час розгляду звернення (скарги) обставини;
мотиви, з яких ухвалено рішення;
суть рішення за результатами розгляду звернення (скарги).
Якщо член Комісії не погоджується з підготовленим доповідачем проектом мотивованого рішення він може висловити окрему думку, з оформленням її у письмовому вигляді.
Враховуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника здійснюється Держгеокадастром за поданням Кваліфікаційної комісії за наявності підстав, перелік яких є вичерпним.
Як вбачається з протоколу засідання Кваліфікаційної комісії №1 від 26.01.2023 року, комісією прийнято рішення про звернення з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_1 (кваліфікаційний сертифікат від 10.08.2017 року НОМЕР_6).
У вказаному протоколі зазначено, що до Кваліфікаційної комісії надійшов лист Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області на дії сертифікованих інженерів-землевпорядників, зокрема, ОСОБА_3 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року), яка працює у складі юридичної особи - розробника документації із землеустрою ТОВ «Бюро оцінки» щодо порушення ним вимог земельного законодавства при виготовленні землевпорядної документації , а саме, Проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок СЛУЖБІ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (код КВЦПЗ 12.04 - для розташування та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) для будівництва та обслуговування Автомобільної дороги державного значення М - 04 Знам'янка - Луганськ- Ізварине ( на м. Волгоград через м. Дніпро, м. Донецьк ) на ділянці обходу м. Дніпра від автомобільної дороги державного значення Н - 08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя через м. Кременчук) - Маріуполь до межі м. Дніпра, Дніпропетровська область, Дніпровський район, на території Новоолександрівської сільської ради (усього 17 таких Проектів).
За результатом розгляду вказаних заяв та долучених до них проектів землеустрою Головним управлінням, встановлено, що розроблена документація iз землеустрою не вiдповiдає вимогам чинного законодавства та розробником допущено ряд порушень вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» тa інших нормативно - правових актів земельного законодавства, крім того проекти землеустрою містять недостовірні вихідні дані.
Відповідно до матеріалів проектів землеустрою підставами для їx розроблення стали розпорядження Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.09.2012р. № P-664/0/3-12 «Про погодження Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області місця розташування об'єкта та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування», Розпорядження голови обласної державної адміністрації № P - 961 / 0 / 3-13 від 12.11.2013р. « Про внесення змін розпорядження голови облдержадміністрації від 20.09.2012р. № P - 664 / 0 / 3-12 » та розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.06.2013р. № 455 - p «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок».
Мотиви, з яких ухвалено таке рішення.
Проектами землеустрою передбачено переведення земельних ділянок із категорії «земель сільськогосподарського призначення» в «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення » та зміна їх цільового призначення з «Для дослідних і навчальних цілей» (код КВЦПЗ 01.09) та «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» ( код КВЦПЗ 12.04 )» у зв'язку з проектуванням автомобільної дороги.
Відповідно до вимог п . «в» ст. 150 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі дослідних полів науково - дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель.
Однак, розробником документацій із землеустрою у пояснювальних записках зазначено, що у розробника відсутня iнформацiя, що земельні ділянки , які підлягають вилученню відносяться до особливо цінних земель, що є порушенням вимог статті 150 Земельного кодексу України.
Натомість, розробником долучено висновок Дніпропетровської філії ДУ «Держгрунтохорона» від 11.11.2021р. про ґрунтовий покрив земельних ділянок які проектуються до відведення відповідно до якого ґрунти що представлені на запроектованій до відведення земельній ділянці не відносяться до переліку особливо цінних груп ґрунтів. Зазначене не звільняє від того, що запроектовані до відведення земельні ділянки відносяться згідно ст . 150 ЗКУ до особливо цінних земель.
Розроблена документація із землеустрою не відповідала вимогам ст. 29 Закону України «Про землеустрій », а саме:
- не містить інформацію про використані розробником відомості Державного земельного кадастру, а також Державного реєстру земель у разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сформовані до 2013 року;
- відсутні відомості про використану розробником затвердженої містобудівної документації, а також викопіювання із такої документації , що також є порушенням вимог частини 4 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у частині дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території , визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
У матеріалах проектів землеустрою міститься текстова інформація щодо належності запроектованих до відведення земельних ділянок до земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України » ( пояснювальна записка, розпорядження КМУ та ін.) , але відсутні копії правовстановлюючого документу, а саме, державного акту на право постійного користування що не дає можливості підтвердити зазначену інформацію.
Крім того , при поданні документації для реєстрації відомостей про земельні ділянки у Державному земельному кадастрі розробником порушені вимоги ст. 23 Закону України «Про державний земельний кадастр», так як розробником документації в електронному документі що містить відомості про результати робіт із землеустрою , належним чином не відображені існуючі відомості про об'єкт землеустрою , а саме відсутня інформація про постійного користувача земельних ділянок ДП « Дослідне господарство «Дніпро».
Також, не враховані вимоги п. 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, а саме: припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Матеріали проекту землеустрою не містять матеріалів про добровільну відмову від права постійного користування запитуваними земельними ділянками від користувача ДП « Дослідне господарство « Дніпро », так само як і згоди Президії Національної академії аграрних наук України передбачена вимогами ч. 3 ст. 5 Закону України « Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України , національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу » , що є порушенням вказаних вимог Земельного кодексу.
Також у матеріалах проектів землеустрою наявний Акт розрахунку розміру збитків проведений станом на 2012 рік, проте відсутнє розпорядження відповідноп районної державної адміністрації про його затвердження, вiдповiдно до вимог п. 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 19.04.1993 р. № 284 результати роботи комiсiй оформляються відповідними актами , що затверджуються органами , які створили ці комісії ( згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ « Про місцеві державні адміністрації місцевої державної адміністрації межах своїх повноважень видає розпорядження). Викладені факти вказують на умисний характер порушень вимог земельного законодавства з боку розробника документації.
Таким чином, при розробленні ТОВ «Бюро оцінки» ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок Службі автомобільних доріг у Дніпропетровській області за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення які перебувають у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України» були порушені норми та вимоги земельного законодавства, зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та у мотивованому рішенні що у свою чергу, при затвердженні такої документації призведе до порушення прав юридичної особи (ДП «Дослідне господарство «Дніпро») та держави у частині припинення права користування та використання особливо цінних сільськогосподарського призначення та виведення їх із сільськогосподарського обороту.
Суд повторно зауважує, що відповідно до ст. 68 Закону № 858-ІV передбачено, Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, зокрема, встановлення Кваліфікаційною комісією факту порушення сертифікованим інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою та Державного земельного кадастру, що призвело до порушення прав та/або законних інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади, на підставі розгляду письмових звернень таких осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Системний аналіз норм законодавства, що регулює дані відносини, дає підстави дійти висновку, що законодавець наділив повноваженнями Держгеокадастр здійснювати державний контроль у сфері землеустрою та приймати рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката на підставі відповідного подання Кваліфікаційної комісії.
Комісія, в свою чергу, формує таке подання за наслідками розгляду відповідних звернень заінтересованих осіб, а також актів Держгеокадастру, у яких зафіксовані порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.
Суд погоджується, що обов'язковою кваліфікуючою ознакою згідно ст. 68 Закону № 858 є порушення прав та/або інтересів замовників документації із землеустрою, юридичних або фізичних осіб, держави, територіальної громади.
В даному випадку відповідачами визначено особу, якій завдано порушення - ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України.
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, що дана юридична особа зверталася до Комісії за захистом своїх прав та інтересів.
Більше того, в проекті землеустрою наявна нотаріально засвідчена згода ДП «Дослідне господарство «Дніпро» Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, відповідно до якої останнє надає згоду на вилучення із землекористування земельних ділянок, за умови відшкодування збитків, пов'язаних із вилученням земельних ділянок.
Доказів того, що така згода є відкликаною, матеріали справи не містять.
Надаючи правову оцінку зафіксованим у протоколі № 1 від 26.01.2023 року позивачем вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, суд дійшов висновку, що в цьому протоколі Кваліфікаційною комісією не надано належної оцінки виявленим порушенням.
У вказаному протоколі лише процитовано лист, з яким звернулося до Комісії Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області та заперечення позивача.
Суд зазначає, що стосовно вимог до адміністративного акта суб'єкта владних повноважень у судові практиці склалася правова позиція, відповідно до якої такий акт має бути обґрунтованим та мотивованим.
Зокрема, у постанові від 2 липня 2019 року у справі №140/2160/18 Верховний Суд зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Крім того, у постанові від 5 березня 2020 року у справі № 640/467/19 Верховний Суд зауважив, що зміст оскаржуваного у цій справі рішення, який є індивідуально-правовим актом і породжує права та обов'язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним у статті 2 КАС України, відповідно до яких обґрунтованість є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом; з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного рішення суб'єкту владних повноважень не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення; останній зобов'язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у відповідній сфері.
Вимога про те, що адміністративний акт про застосування санкцій повинен містити мотиви, на яких він ґрунтується, на додаток до принципів справедливої адміністративної процедури, що регулюють адміністративні акти, встановлена також у Рекомендації № R(91)1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про адміністративні санкції (прийнято Комітетом Міністрів 13 лютого 1999 року) на 452-му засіданні заступників міністрів) (Council of Europe Committee of ministers Recommendati on No. R(91)1 of the Committee of Ministers to members tateson administrative sanctions).
Суд також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, суд вважає, що спірне рішення Держгеокадастру прийняте без дотримання встановлених законом вимог.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/21.
Тобто, суд вважає, що наявність одної лише інформації з листа Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.12.2022 року №21-4-0.332-5366/2-22 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» не може свідчити про порушення прав юридичної особи (ДП «Дослідне господарство «Дніпро»).
Крім того, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачем під час встановлення факту порушення позивачем вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою досліджувались, збирались та оцінювались додаткові докази, аналізувалась попередня робота позивача, належним чином проводилась перевірка кваліфікації та якості його професійної підготовки, як інженера-землевпорядника.
Суд також враховує, що юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головними з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як специфічному впливі на поведінку особи, заснованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки (норм права). Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб'єктом владних повноважень.
Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлена цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну:
охоронна - зупинити триваюче правопорушення (протиправний стан);
правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки (діяльності) відповідного суб'єкта до стану правомірної;
правовідновлювальна (компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням;
попереджувальна (превентивна) - попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб'єктів (загальна превенція);
процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння;
виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права;
каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесенні ним додаткових втрат, зокрема, й анулювання кваліфікаційного сертифікату.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1122/17, від 5 березня 2019 року у справі № 814/1049/18 та від 13 серпня 2020 року у справі № 824/755/16-а, від 16.03.2023 року у справі 160/18668/21.
Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що протокол № 1 від 26.01.2023 року, в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , а також оскаржуваний наказ Держгеокадастру від 03.02.2023 року № 41 про анулювання позивачеві кваліфікаційного сертифіката, стосовно інженера-землевпорядника ОСОБА_1 , є протиправними.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що Кваліфікаційною комісією без урахування усіх істотних обставин було ухвалене подання про анулювання позивачеві кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.
За таких обставин, рішення Кваліфікаційної комісії, оформлене протоколом № 1 від 26.01.2023р. в частині внесення подання та наказ Держгеокадастру від 12.02.2021р. № 85 про анулювання позивачеві кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника є протиправними та належать до скасування.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2147,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №32528798800006746724 від 20.04.2023 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2147,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії з питань видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, викладене у формі протоколу № 1 від 26.01.2023 року, в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Держгеокадастру № 41 від 03.02.2023 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифікату № НОМЕР_4 від 11.07.2014 року інженера-землевпорядника ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, адреса: 03151, м. Київ, вул.Святослава Хороброго, 3) на користь ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22.05.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька