22 травня 2023 року Справа № 160/6220/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 49000, м.Дніпро, Троїцька площа, буд.2а), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 29.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що виразилось у не зарахуванні стажу служби у Державній кримінально-виконавчій службі України 08 років 07 місяців 00 днів ОСОБА_1 (згідно довідки відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом Мін'юсту України від 01.03.2023 №46) до стажу служби в поліції протиправними;
- зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 стажу служби у Державній кримінально-виконавчій службі України 08 років 07 місяців 00 днів до загального стажу.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на працівників кримінально-виконавчої служби поширюється дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому поліції, в тому числі ст.ст. 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 №114, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов'язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань, внаслідок чого наявне право на зарахування спірного стажу служби.
Ухвалою суду від 31.03.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинну професійну спілку "Правозахисники країни".
Копія ухвали суду від 31.03.2023р. та позовної заяви з додатками направлена третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Первинну професійну спілку "Правозахисники країни" на адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - 03.04.2023р.
03.05.2023р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що прирівнювання позивачем служби в органах Державної кримінально-виконавчій службі до служби в органах внутрішніх справ є помилковим, адже суперечить нормам статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», який є спеціальним, та у якому прямо передбачено та чітко окреслено ті види служби, які враховуються до стажу служби поліцейських.
Станом на 22.05.2023р. до суду не надходили інші письмові заяви по суті.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно довідки Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом №46 від 01.03.2023р. ОСОБА_1 , 1990 року народження, проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України з 25 березня 2009 року (наказ УДДУВП у Дніпропетровській області від 03.04.2009 №23о/с) по 24 жовтня 2017 року (наказ відділу охорони УПЛСН від 24.10.2017 №38 о/с).
Згідно довідки Управління патрульної поліції в Дніпропетровський області від 09.03.2023р. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , заступник командира взводу №1 роти №4 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, 12 липня 1990 року народження, з 06 листопада 2017 року по теперішній час проходить службу в Національній поліції України. Станом на 09 березня 2023 року стаж служби в поліції для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки становить 05 років 04 місяці 03 дні.
Як зазначено у позові 10.03.2023р. ОСОБА_1 звернувся із рапортом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції з проханням зарахувати стаж в Державній кримінально-виконавчій службі 08 років 07 місяців 00 днів, згідно довідки Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом №46 від 01.03.2023р., до стажу в поліції.
З доповідної записки начальника ВКЗ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Андрія Ісенко поданої на ім'я начальника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , заступник командира взводу №1 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції з проханням зарахувати його стаж служби в Державній кримінальній-виконавчій службі 08 років 07 місяців 00 днів (згідно довідки Відділу охорони української психіатричної лікарні з суворим наглядом №46 від 01.03.2023р.) до стажу в поліції.
Також в доповідній записці зазначено, що відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено вичерпний перелік видів та категорій служб, які включаються до стажу служби в поліції для встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України в цьому переліку відсутня, правових підстав для її включення до стажу в поліції в даний час немає.
Вважаючи дії відповідача з приводу обчислення стажу служби в поліції протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно статтею 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Разом з тим, правовий статус персоналу кримінально-виконавчої системи врегульовано Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV.
Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Згідно ст.18 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» права та обов'язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань тісно пов'язані з повноваженнями та обов'язками поліцейських, зокрема: забезпечувати дотримання прав людини і громадянина; забезпечувати правопорядок; забезпечувати безпеку громадян, які перебувають на території установ виконання покарань та слідчих ізоляторів; припиняти адміністративні правопорушення; запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та дисциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; приймати і реєструвати заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення і події, своєчасно приймати щодо них рішення; виявляти, припиняти кримінальні правопорушення, вчинені в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, брати участь в їх розкритті у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України; брати участь у боротьбі з тероризмом у межах своїх повноважень; здійснювати інші повноваження, передбачені законом, а також мають право проводити огляд інших осіб та їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на територіях установ виконання покарань; у разі здійснення заходів щодо розшуку та затримання засуджених і осіб, узятих під варту, які вчинили втечу, або засуджених, які ухиляються від відбування покарання, у місцях, де імовірна їх поява: входити безперешкодно в будь-який час доби на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, а за згодою власників - також у жилі та підсобні приміщення громадян і перебувати в них; зупиняти та проводити огляд транспортних засобів; перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу; затримувати і доставляти до правоохоронних органів осіб, які розшукуються; проводити особистий огляд затриманих осіб та речей, що знаходяться при них, застосовувати і використовувати фізичну силу, спеціальні засоби і зброю на підставах і в порядку, передбачених Законом України «Про Національну поліцію» та іншими законами України; здійснювати оперативно-розшукові заходи згідно із законами України, складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати адміністративне затримання і застосовувати інші заходи, передбачені законодавством про адміністративні правопорушення тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби під час виконання завдань з виконання кримінальних покарань у межах повноважень, визначених цим Законом, мають право в порядку і випадках, передбачених Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України «Про Національну поліцію» та іншими законами України, застосовувати фізичну силу, використовувати службових собак, а також зберігати, носити спеціальні засоби і зброю, використовувати і застосовувати їх самостійно або у складі підрозділів.
Аналіз зазначених вище норм права дає підстави для висновку, що служба у Державній кримінально-виконавчій службі за своєю суттю є максимально прирівняною зі службою в органах внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
При цьому, ч.5 ст.23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
У попередніх редакціях ч.5 ст.23 цього ж Закону було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.
З урахуванням вище наведеного суд зазначає, що фактично законодавцем закріплено поширення усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейських на працівників кримінально-виконавчої служби.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положеннями пунктів 3-6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Таким чином, служба в Державній кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.
Повертаючись до обставин справи, суд зазначає наступне.
Положення про управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (далі - Положення про управління), затверджено наказом Департаменту патрульної поліції від 17.01.2016р. №38 (у редакції наказу №668 від 10.04.2020р.).
Пунктом 1 розд.І Положення про управління передбачено, що Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції є територіальним (відокремленим) підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Згідно п.2-3 розд. IV Положення про управління, управління очолює начальник, який підпорядковується начальникові Департаменту патрульної поліції його першому заступнику та заступникам. Начальник Управління організовує роботу Управління, забезпечує виконання покладених на Управління завдань.
Також, пп.6 п.6 розд. IV Положення про управління визначено, що начальник управління відповідно до законодавства вирішує питання пов'язані з проходженням служби, здійсненням трудової діяльності та соціальним захистом працівників Управління.
Частинами 3-5 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Пунктом 2 розд.І Порядком підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі - Порядок №1235), затвердженого наказом МВС України №1235 від 23.11.2016р. визначено, що рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.
Згідно п.1 розд.ІІІ Порядку №1235 видавати накази по особовому складу можуть керівники органів та підрозділів поліції, а також закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, а також номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу. Перелік документів з питань проходження служби визначається згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року № 1235 (далі - Перелік).
Пунктом 1 Переліком документів з питань проходження служби (затвердженого наказом МВС України №1235 від 23.11.2016р.) зазначено, рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.
З аналізу наведених норм слідує, що за рапортом (заявою) з питань проходження служби має видаватися наказ по особовому складу, у разі наявності правових підстав, або повідомлятися заявнику про відсутність правових підстав для прийняття відповідного наказу.
В даному випадку, за рапортом позивача від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023, матеріали справи містять лише доповідну записку начальника ВКЗ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Андрія Ісенко подану на ім'я начальника Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції.
Згідно з Інструкції з оформлення документів у системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №650 від 27.07.2012р., доповідною запискою є документ, адресований керівникові установи, яким останній інформується про невідомі йому факти, подію тощо, з обов'язковим внесенням пропозицій.
Таким чином, доповідна записка не є ні розпорядчим документом з питань проходження служби, ні повідомленням заявника про відсутність правових підстав для прийняття відповідного наказу.
За загальним правилом, діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.
В даному випадку, права позивача порушуються не діями відповідача що виразились у не зарахуванні певного стажу служби, а фактичною бездіяльністю відповідача по розгляду рапорту позивача від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023, у зв'язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дій без задоволення.
На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийте за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо не розгляду рапорту Пересунько Максима Руслановича від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 стажу служби у Державній кримінально-виконавчій службі України 08 років 07 місяців 00 днів до загального стажу, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу всіх наявних обставин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат. У відповідності до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції щодо не розгляду рапорту Пересунько Максима Руслановича від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023.
Зобов'язати Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції розглянути рапорт Пересунько Максима Руслановича від 10.03.2023р. за вх.№3108вн/41/19-2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко