м. Вінниця
22 травня 2023 р. Справа № 120/1647/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області ( далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) із позовом в якому просив:
· визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування періоду підприємницької діяльності з 01.01.2004 р. по 31.12.2009 р. до страхового стажу;
· зобов'язати зарахувати до страхового стажу періоду підприємницької діяльності з 01.01.2004 р. по 31.12.2009 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в період з 01.01.2004 р. по 31.12.2009 р. платив за патент, відтак, має право на зарахування цього періоду підприємницької діяльності до страхового стажу. Однак, звернувшись до пенсійного органу отримав відмову із чим не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою від 27.02.2023 р. відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін.
10.03.2023 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що з 01.01.2004 р. підприємницька діяльність зараховується за умови сплати страхових внесків. Однак, відомості щодо сплати таких страхових внесків позивачем з 01.01.2004 р. відсутні.
Ухвалою від 01.05.2023 р. витребувано додаткові докази.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункт 3.1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються наступні періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
1) з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
2) з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ) (п. 4 Порядок №637).
Отже, як видно до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності. А з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Як видно із розрахунку сплати страхових внесків наданого відповідачем, позивач сплачував страхові внески в сумі меншій ніж мінімальний розмір в такі періоди: червень, липень, жовтень та листопад 2004 р.; з липня по грудень 2006 р.;січень, лютий, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2007 р.; з січня по листопад 2008 р.; з січня по червень 2009 р. та з вересня по листопад 2009 р.
Відтак, ці періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача, однак не зараховані, відповідно, така бездіяльність є протиправною, а тому, керуючись ст.. 245 КАС України, обираючи ефективний і достатній спосіб захисту прав позивача, слід зобов'язати пенсійний орган зарахувати до страхового стажу періоди підприємницької діяльності , а саме червень, липень , жовтень та листопад 2004 р.; з липня по грудень 2006 р.;січень, лютий, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2007 р.; з січня по листопад 2008 р.; з січня по червень 2009 р. та з вересня по листопад 2009 р.
Щодо періодів підприємницької діяльності з 01.01.2004 р. по 31.05.2004 р., з 01.08.2004 р. по 30.09.2004 р., 01.12.2004 р. по 31.12.2004 р., з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., з 01.01.2006 р. по 30.06.2006 р., з 01.03.2007 р. по 31.05.2007 р., 01.08.2007 р. по 31.08.2007 р., 01.10.2007 р. по 31.10.2007 р., 01.12.2008 р. по 31.12.2008 р., з 01.07.2009 р. по 31.08.2009 р., 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р., то такі не зараховано правомірно , оскільки відсутні докази сплати в будь -якому розмірі страхових внесків, як наслідок, відсутні підстави для зобов'язання відповідача зараховувати ці періоди до стажу.
А отже , в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1073,60 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 715, 74 (2/3 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду підприємницької діяльності , а саме червень, липень , жовтень та листопад 2004 р.; з липня по грудень 2006 р.;січень, лютий, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2007 р.; з січня по листопад 2008 р.; з січня по червень 2009 р. та з вересня по листопад 2009 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди підприємницької діяльності, а саме червень, липень , жовтень та листопад 2004 р.; з липня по грудень 2006 р.; січень, лютий, червень, липень, вересень, листопад і грудень 2007 р.; з січня по листопад 2008 р.; з січня по червень 2009 р. та з вересня по листопад 2009 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір 715, 74 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код 13322403).
Повний текст рішення сформовано: 22.05.23 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна