Ухвала від 18.05.2023 по справі 947/12044/21

Ухвала

Іменем України

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 947/12044/21

провадження № 61-6618ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М., у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 10 000,00 грн., але не менше розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , 2016 року народження, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 червня 2021 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2016 року народження в розмірі 10 000,00 грн щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 червня 2021 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , 2016 року народження в розмірі 10 000,00 грн щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ухваленого Одеським апеляційним судом 09 червня 2022 року.

Заява обґрунтована тим, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України відповідач довго намагався отримати від компанії «Minerva Marine INC» та її представника в Україні ТОВ «Мінерва Менінг Ейдженсі» інформацію щодо можливого працевлаштування, однак у зв'язку з воєнними діями їх діяльність було призупинено, офіс зачинено, а телефони вимкнені. 10 серпня 2022 року ТОВ «Мінерва Менінг Ейдженсі» у своєму листі від 03 серпня 2022 року №03/08/2022 повідомила, що перспектива працевлаштування ОСОБА_1 наразі відсутня. Наголошує на тому, що матеріальний стан ОСОБА_1 визначено на підставі ймовірного рейсу на посаді електромеханіка з базовою місячною заробітною платою 1.425,00 дол. США, однак дана істотна обставина спростована представником роботодавця.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що «апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції». Заявник посилається на обставини, які не існували на час ухвалення рішення та виникли після його ухвалення, тому вони не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Інші доводи заяви зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком апеляційного суду щодо вирішення даного спору.

02 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року та направити справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не прийняв надані ним докази на підтвердження нововиявлених обставин, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справа.

Його матеріальний стан було визначено апеляційним судом 09 червня 2022 року саме на підставі ймовірного рейсу на посаді електромеханіка з базовою місячною заробітною платою 1 425,00 дол. США, однак ця істотна обставина була постфактум спростована представником роботодавця. ТОВ «Мінерва Менінг Ейдженсі» у своєму листі від 03 серпня 2022 року №03/08/2022 повідомила, що перспектива працевлаштування ОСОБА_1 наразі відсутня.

Апеляційний суд не врахував, що нововиявленою обставиною, як юридичним фактом, який має істотне значення для розгляду справи, але не був і не міг бути йому відомим на час ухвалення судового рішення є саме обставина його скрутного матеріального становища, яка існувала на час розгляду справи та ухвалення судом рішення, котре він просив переглянути, а не сам лист від 03 серпня 2022 року, яким встановлено обставину анулювання заявки на працевлаштування.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Апеляційний суди встановив, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими відповідно до статті 423 ЦПК України, а наданий лист ТОВ «Мінерва Менінг Ейдженсі» від 03 серпня 2022 року №03/08/2022 є по суті новим доказом та не підтверджує наявність нововиявлених обставин.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

І. О. Дундар

В. І. Крат

Попередній документ
110999311
Наступний документ
110999313
Інформація про рішення:
№ рішення: 110999312
№ справи: 947/12044/21
Дата рішення: 18.05.2023
Дата публікації: 23.05.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (20.06.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 20.06.2023
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини
Розклад засідань:
01.06.2021 10:00 Київський районний суд м. Одеси
24.06.2021 09:30 Київський районний суд м. Одеси
15.10.2021 12:30 Київський районний суд м. Одеси
09.11.2021 14:00 Київський районний суд м. Одеси
07.12.2021 14:00 Київський районний суд м. Одеси
06.04.2023 09:45 Одеський апеляційний суд