Ухвала
19 травня 2023 року
м. Київ
справа № 554/9193/19
провадження № 61-3394св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Керуючий санацією ЖЕП «Будівельник»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Керуючого санацією ЖЕП «Будівельник» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Керуючого санацією державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства «Будівельник» (далі - ДК ЖЕП «Будівельник») про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу майна ДК ЖЕП «Будівельник» відповідно до якого позивач ОСОБА_1 придбав у власність нерухоме майно по АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення загальною площею 72,3 кв. м (в т. ч. приміщення (1) площею 4,5 кв. м, приміщення (2) площею 15,3 кв. м, приміщення (3) площею 33,6 кв. м, приміщення (4) площею 18,9 кв. м, житлового будинку літера А-2 дійсним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 72,3 кв. м, (в т. ч. приміщення (1) площею 4,5 кв. м, приміщення (2) площею 15,3 кв. м, приміщення (3) площею 33,6 кв. м, приміщення (4) площею 18,9 кв. м, житлового будинку літера А-2.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з даним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради та ДК ЖЕП «Будівельник», подавши у червні 2021 року апеляційну скаргу.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року поновлено Полтавській обласній прокуратурі строк на апеляційне оскарження рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року і додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року скасовано.
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до керуючого санацією ДК ЖЕП «Будівельник» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно передано до господарського суду Полтавської області, у провадженні якого перебуває справа № 471-23/1 про банкрутство ДК ЖЕП «Будівельник».
Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року ухвалу Полтавського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі ДК ЖЕП «Будівельник» на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року повернуто, а апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2019 року у даній справі відмовлено.
07 березня 2023 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
При цьому, заявник просить суд повідомити його та інших учасників справи про дату, час та місце розгляду скарги.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
24 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки судом касаційної інстанції не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то підстав для розгляду скарги з повідомленням та викликом учасників справи - немає.
Таким чином, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі буде надіслана у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання заступника керівника Полтавської обласної прокуратури про розгляд скарги з повідомленням учасників справи про дату, час та місце її розгляду, відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Керуючого санацією ЖЕП «Будівельник» про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на нерухоме майно, за касаційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 07 лютого 2023 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов