Справа № 638/2736/23
Провадження № 1-кп/638/1132/23
18 травня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12023220000000001 від 01.01.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, який зареєстрований та до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, утримується в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, -
встановив:
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023220000000001 від 01.01.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України.
Ухвалою судді від 06.04.2023 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини неявки суду не повідомив. Присутні учасники судового провадження вважали за можливе провести підготовче судове засідання у відсутності потерпілого.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.
Крім того, прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти поданого прокурором клопотання, вважали ризики не обґрунтованими, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Підстав для закриття провадження немає.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Дзержинському районному суду м.Харкова.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 в судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник обвинуваченого, потерпілий.
На даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.
Сторони вправі заявити клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей згідно положень ст.350 КПК України.
Відповідно до ст.ст.314, 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов'язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.
Розглянувши подане прокурором клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, за змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, п.4 ч.2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно мітити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, злочин, в учиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, не одружений, має малолітню дитину 2013 року народження, постійне зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому суд вважає продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме у разі перебування обвинуваченого на волі він може незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні.
Разом із цим стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити, оскільки не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаного ризику.
Разом із цим, згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Відповідно до ч.4 ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладає на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
З огляду на викладене, враховуючи наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає доцільним застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який на думку суду забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Термін дії ухвали визначається в межах строку, встановленого ч.6 ст.181 КПК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
постановила:
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 годину 00 хвилин 26 травня 2023 року.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження.
Доручити органу пробації у строк 15 днів з дня отримання даної ухвали скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою - залишити без задоволення.
Звільнити ОСОБА_4 негайно в залі суду.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду з 22.00 год. до 06.00 год. наступного дня та покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали до 18.07.2023 року та у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 19.05.2023 року о 15:30 годині.
Головуючий: суддя ОСОБА_1