Справа № 392/718/23
Провадження № 1-кп/392/185/23
17 травня 2023 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , потерпілої ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , секретаря судового засідання ОСОБА_6 , провівши в залі суду відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121090000067 від 09 лютого 2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не є інвалідом І чи ІІ групи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, не є депутатом, раніше неодноразово судимий, останній раз засуджений вироком Кіровського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда звільнений умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 2 місяці 20 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, -
В провадженні Маловисківського районного суду Кіровоградської області на стадії підготовчого судового розгляду перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023121090000067 від 09 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.
В підготовче судове засідання призначене о 15 год. 00 хв. 17 травня 2023 року не з'явилася потерпіла ОСОБА_7 , однак надала до суду заяву про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.
В свою чергу потерпіла ОСОБА_8 була повідомлена про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання за допомогою телефонограми 16 травня 2023 року.
Згідно частини 2 статті 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов'язковою.
У відповідності до частини 1 статті 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою.
Приписами частини 9 статті 135 КПК України передбачено, що особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Зважаючи на вжиті під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження підготовче судове засідання було призначено до розгляду у стислі строки.
На обговорення учасників судового провадження було поставлено питання про можливість проведення підготовчого судового засідання у відсутність потерпілої ОСОБА_8 ..
У відповідності до пункту 10 частини 1 статті 56 КПК України протягом кримінального провадження потерпілий має право - на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що за даних конкретних обставин проведення підготовчого судового засідання за відсутності потерпілої ОСОБА_8 є неможливим.
Крім того, прокурором в судовому засіданні було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтування доводів клопотання прокурором зазначається, що під час досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, які передбачені пунктами 1 (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), 3 (незаконного впливу на потерпілих та свідків), 5 (вчиняти інші кримінальні правопорушення) частини 1 статті 177 КПК України, які продовжують існувати на час розгляду кримінального провадження в суді та, які не відпали на даний час, а саме:
- у випадку доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку із чим під загрозою покарання, яке йому може бути призначено у разі доведеності його вини, він зможе переховуватися від суду;
- обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого, свідків , оскільки він отримав обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження, серед яких маються, адреси проживання свідків, потерпілих, які надали покази, які мають доказове значення у вказаному кримінальному провадженні та підозрюваний особисто знайомий з свідками, тому вказані обставини дають підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на вказану категорію осіб, з метою зміни чи відмови від наданих показів;
- обвинувачений ОСОБА_5 може вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки він, маючи не зняту та непогашену судимість, вчиняв кримінальні правопорушення, що вказує на свідоме неодноразове порушення загальновизнаних норм поведінки. Крім цього враховуючи що обвинувачений ОСОБА_5 не працює та немає постійного доходу, може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення майнового характеру, з метою особистого збагачення.
На переконання прокурора, для запобігання ризикам переховування ОСОБА_5 від суду, незаконного випливу на свідків, продовження злочинної діяльності чи вчинення інших злочинів, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам передбачених статтею 177 КПК України.
Потерпілий висловив думку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого, думку якого підтримав сам обвинувачений, заперечували проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики на які посилається прокурор та для запобігання яким необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необгрунтованими, у зв'язку із чим до обвинуваченого необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, щоб обвинувачений міг працювати та відшкодувати заподіяну кримінальними правопорушенням шкоду потерпілим.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд при вирішенні клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою виходить з наступного.
В провадженні Маловисківського районного суду Кіровоградської області на стадії підготовчого судового засідання знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених частиною 4 статті 185 КК України (у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення) - 3 (три) епізоди.
Ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_9 від 23 березня 2023 року у справі № 392/462/23 (провадження № 1-кс/392/98/23) підозрюваному ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 17.45 год. 23 березня 2023 року до 17.40 год. 21 травня 2023 року та визначено розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 53 680 грн., з покладання на підозрюваного у випадку внесення ним або заставодавцем суми застави наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає; утриматися від спілкування зі свідками та іншими учасниками у даному кримінальному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження не може бути завершений до 21 травня 2023 року.
Санкція частини 4 статті 185 КК України передбачає застосування до винної особи покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 (п'яти) до 8 (восьми) років.
Приписами частини 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно положень частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , враховує вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (стаття 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому, у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення особи. З цього правила випливають два природних наслідки, що обов'язок доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення.
Суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 опинившись на волі до завершення судового розгляду кримінального провадження, зможе ухилитися від суду та продовжити злочинну діяльність.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу та вважає доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно приписів частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
При постановленні даної ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави в сумі 53680,00 грн. (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень 00 коп.) визначеної ухвалою слідчого судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_9 від 23 березня 2023 року у справі № 392/462/23 (провадження № 1-кс/392/98/23).
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 193, 194, 314-316, 331, 369, 372, 395 КПК України, суд, -
Відкласти проведення підготовчого судового засідання до 12 год. 00 хв. 30 травня 2023 року.
Клопотання прокурора ОСОБА_2 про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 15 липня 2023 року включно та утримувати його в Державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницього апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1