Справа № 348/807/23
Провадження № 3/348/435/23
22 травня 2023 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із природного заповідника «Горгани» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на якого протягом року не накладали адміністративне стягнення
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП,-
встановив:
29.03.2023 року о 09 год. 00 хв., ОСОБА_1 , в урочищі «Джурджі» кв. 14 вид 14 Горганського ПНДВ Пасічнянської ТГ здійснив порушення вимог з охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а саме: пошкодження дерева, що має здерев'яніле стебло до ступеня неприпинення росту та згідно розрахунку, вартість заподіяної шкоди складає 772,26 грн., чим порушив вимоги ст. 16 ЗУ «Про природно-заповідний фонд» та ст. 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», за що передбачена відповідальність ст. 91 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлений завчасно належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
За приписами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також практика Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів обумовлюється положеннями статей 38, 277 КУпАП, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справ, та якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 91 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його вчинення.
ОСОБА_1 викликався в судові засідання рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною ним при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Бистриця, участок Терсованя.Крім того, ОСОБА_1 викликався в судові засідання шляхом розміщення повістки на офіційному веб-сайті Надвірнянського районного суду.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання поштовим зв'язком за адресою, зазначеною ним в протоколі про адміністративне правопорушення, та шляхом опублікування повістки про виклик на офіційному веб-сайті суду, а також про місце розгляду справи був повідомлений при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, та повинен самостійно цікавитись провадженням у справі за його участю, суддя вважає, що він відповідно до вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, а тому з урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
При цьому, суддя врахував, що від ОСОБА_1 не надходило заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, які узгоджуються між собою, та оцінивши докази в їх сукупності, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про природно-заповідний фонд» на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об'єкти.
Згідно ст. 12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» громадяни України зобов'язані: берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів; вносити штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище та виконувати й інші обов'язки у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законів України.
Згідно з ст. 91 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доказана та підтверджується дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення № 000019 від 29.03.2023 року, де в графі пояснення особи, щодо якої складено протокол, правопорушник ОСОБА_1 вказав: «не знав, що заповідник і що це відноситься до порушення» (а.с.1); розрахунком розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням, згідно якого загальна сума завданої шкоди становить 772,26 грн. (а.с.2), а також іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, а також те, що ОСОБА_1 не вчинено дій та не надано доказів, які б свідчили про його невинуватість, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 91 КУпАП,а тому є всі підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність не встановлено.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне піддати правопорушника такому виду адміністративного стягнення, як штраф, в розмірі дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів, передбаченому санкцією ст. 91 КУпАП, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.5 ст. 4 ЗУ Про судовий збір, ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 91, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.91 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п'ятдесят три) гривні без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих природних ресурсів/ УК у Надвірн.р-ні/ Надвірн.р./21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37904033, номер рахунку: UA268999980313050106000009307, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), , код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)..
Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника, що становить 306 (триста шість ) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Т.А.Бурдун