вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" травня 2023 р. Cправа № 902/194/23
Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
Представники сторін не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" (вул. Максима Шимка, буд. 56, м. Вінниця, 21034)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
про солідарне стягнення 205 946,64 грн.
До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" до ОСОБА_1 про солідарне стягнення 205 946,64 грн., з яких 166 666,64 грн - заборгованості за кредитом та 39 280,00 грн - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №б/н від 27.05.2021 забезпеченого договором поруки №POR1621595960751 від 21.05.2021, в частині повернення кредитних коштів у терміни передбачені Договором та не сплатою процентів у вигляді щомісячної комісії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 дану справу розподіллено судді Маслію І.В.
Згідно ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
14.02.2023 судом було здійснено запит до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
23.02.2023 до суду надійшов лист Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради в якому останній зазначив, що в Реєстрі Вінницької міської територіальної громади відсутня інформація стосовно реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_1 .
23.02.2023 судом було здійснено запит до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
27.02.2023 на електронну адресу суду надійшов лист Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області в якому останній зазначив, що станом на 24.02.2023 громадянин ОСОБА_1 зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання у Вінницькій області - не значиться.
Відповідно до ч. 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Разом з тим, відповідно до здійсненого судом безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" засновником (учасником) та керівником юридичної особи є ОСОБА_1 місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 01.03.2023 відкрито провадження у справі № 902/194/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 27.03.2023.
Ухвалою суду від 27.03.2023 відкладено підготовче засідання на 24.04.2023, з підстав викладених у відповідній ухвалі. Крім того, для належного повідомлення відповідачів суд розмістив оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, у якій відповідачами є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" та ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 10.05.2023.
10.05.2023 на електронну судову адресу від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника, за наявними в матеріалах справи доказами.
На визначену судом дату в судове засідання представники сторін не з'явились.
Відповідачі правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись ухвалами суду за зазначеними в позовній заяві адресами. Ухвали суду що направлялись відповідачам повернулись до суду з поштовою відміткою "За закінченням строку зберігання" та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, судом здійснювались виклики, Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" та ОСОБА_1 як відповідачів у справі, через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що ухвали суду, направлені на адресу відповідача1 зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ: вул. Максима Шимка, буд. 56, м. Вінниця, 21034. Конверт з ухвалою повернуто до суду з відмітками поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Листом Міністерства юстиції України від 06.08.2014 р. № 404-0-2-14/8.1 «Щодо визначення терміну "місцезнаходження юридичної особи"» повідомлено, що згідно зі статтею 17 Закону в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) щодо юридичної особи мають міститися відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до частини першої вищезазначеної статті Закону відомості про юридичну особу включаються до ЄДР шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору. Форми реєстраційних карток, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 14 січня 2011 року № 3178/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 року за № 1207/19945, містять поля для зазначення відомостей про місцезнаходження юридичної особи. Відповідно до статті 1 Закону місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Слід враховувати, що норми чинного законодавства оперують поняттями "місцезнаходження юридичної особи" і не містять визначень щодо "фактичної" чи "юридичної" адреси юридичної особи. Законом України від 3 березня 2005 року № 2452 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до статті 88 Цивільного кодексу України, частин другої та четвертої статті 57 Господарського кодексу України, які передбачають виключення відомостей про місцезнаходження юридичної особи із переліку відомостей, що мають обов'язково міститися в установчих документах юридичної особи. При цьому частиною першою статті 88 Цивільного кодексу України передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. Вимоги до змісту статуту господарського товариства встановлені статтею 4 Закону України "Про господарські товариства", відповідно до положень якої відомості про місцезнаходження товариства мають міститися в установчих документах. Водночас частиною третьою статті 8 Закону встановлено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 27 Закону однією з підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які застосовуються і при державній реєстрації змін до установчих документів, є, зокрема, невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Ураховуючи вищевикладене, у разі відсутності в установчих документах товариства відомостей про його місцезнаходження державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи (змін до установчих документів) на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини третьої статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.
За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідачів про дату, час та місце судового слухання, але відповідачі не скористались правом на участь своїх представників у судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання сторін.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.05.2023 судом долучено вступну та резолютивну частину рішення до матеріалів справи без її проголошення, взявязку з неявкою представників сторін.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.05.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" (далі відповідач - 1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ".
Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПриватБанк" http ://ргіvatbank.ua.
З врахуванням вказаного позивач зазначає, що 27.05.2021 р. між відповідачем-1 та позивачем було укладено кредитний договір, що за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заявки та Умов.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та іншої винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх (сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват 24 або у сервісі Папка 24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет htts ://ргіvatmarket.ua).
Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват 24 або у сервісі Папка 24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електрон йому вигляді.
27.05.2021, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500000,00 грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку (а.с. 22).
25.05.2021 р. між позивачем та ОСОБА_1 (далі відповідач-2) було укладено договір поруки №POR1621595960751 (далі договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов'язань відповідача-1, які випливають за угодами-приєднання (п. 1.1. Договору поруки).
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач 1 взяв на себе зобов'язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3.,3.2.8.3.1. цього Договору клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі та згідно Графіку визначених в п. 1.4. Заяви.
Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.3.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п. 3.2.8.3.1 Умов.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців з дати видачі кредитних коштів. У період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п. 1.4 Заяви). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості (п. 1.5 Заяви). Порядок погашення заборгованності за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом,- погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору (п. 1.6. Заяви).
В порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.
У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
Станом на 26.01.2023 р. заборгованість відповідача-1 за договором становить 205946,64 грн. та складається з: 166666,64 грн. - заборгованість за кредитом; 39280,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач 1, підписавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 27.05.2021, містить істотні умови кредитного договору.
Шляхом підписання Умов та правил надання банківських послуг сторонами дотримано письмової форми такого договору.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 (позичальник) 27.05.2021 р. отримав від позивача кредитні кошти в межах кредитного ліміту і які повинен був повернути останньому, що підтверджується банківськими виписками щодо руху коштів відповідача по рахунку та розрахунком заборгованості.
Непроведення розрахунків по договору від 27.05.2021 р. позичальником (відповідач 1) та поручителем (відповідач 2) спонукало позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до позичальника (відповідача 1) за договором від 27.05.2021 року, а і до поручителя (відповідача 2) за договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.
Зокрема із ч.ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 1.5. Договору поруки, його сторонами погоджено, що у випадку не виконання боржником зобов'язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
За змістом п. 2.4.1. Договору поруки поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п. 2.1. цього договору.
Згідно із п. 2.1.2. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1. цього Договору, кредитор має право направити поручителю із зазначенням невиконаного зобов'язання. Не направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання та вимагати виконання поручителем взятих на себе зобов'язань іншими способами.
В свою чергу, матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості відповідачами 1 та 2.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, враховуючи, що строк дії договору поруки становить 15 років, суд вважає вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 166666,64 грн правомірними та обґрунтованими з огляду на що задовольняє їх в повному обсязі.
Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідачів 39280,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов.
Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст. 212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього договору, Клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.3. цього договору.
У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.
Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п. 3.2.8.9.7. Умов).
Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.З.1. цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього договору, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Сторонами визначено строк нарахування неустойки протягом 15 років з дня коли зобов'язання мало бути виконано (п. 3.2.8.10.3), а також збільшено до 15 років терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів, неустойки, пені, штрафів.
Судом не виявлено недоліків у правильності розрахунків здійснених позивачем, а тому вимога про солідарне стягнення з відповідачів 39280,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Натомість відповідачами не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, та доказів про повернення кредиту.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідачів в рівних частках відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" (вул. Максима Шимка, буд. 56, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 41094603) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 166 666,64 грн - заборгованості за кредитом та 39 280,00 грн - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТРАНСБУД" (вул. Максима Шимка, буд. 56, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 41094603) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 1544,60 грн - витрат пов'язаних із сплатою судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) 1544,60 грн - витрат пов'язаних із сплатою судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Копію повного судового рішення надіслати відповідачам рекомендованими листами та на відому суду адресу електронної пошти: позивача - 14360570@mail.gov.ua
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 22 травня 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу1 (вул. Максима Шимка, буд. 56, м. Вінниця, 21034)
3,4 - відповідачу2 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )