вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"10" травня 2023 р. Cправа № 902/254/23
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Глобі А.С.,
За участю представників сторін:
позивача: Єрмоленко Д.Ю., ордер серія АІ №1357195 від 02.03.2023 р. (в режимі ВКЗ);
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (вул.Стельмаха, 6а, м.Київ, 03040)
до: Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (вул. Семполовського, буд.15, с. Уладівське, Калинівський р-н., Вінницька обл.)
про стягнення 1 691 850,66 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості в сумі 1991850,66 грн., з яких 1 480 682,39 грн - сума залишку вартості Товару з урахуванням дооцінки, 344 448,77 - штраф, 166 719,50 грн. - пеня.
Ухвалою суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі №902/254/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 березня 2023 року о 10:00 год.
15.03.2023 на адресу суду надійшла заява представника позивача №Б/Н від 15.03.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку задоволено судом ухвалою суду від 15.03.2023.
Судове засідання у справі №902/254/22 призначене на 20.03.2023 о 10:00 год. не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Вінницької області, що підтверджується службовою запискою №127/2023 від 20.03.2023 секретаря судового засідання.
Враховуючи те що судове засідання не відбулось, з незалежних від суду та сторін обставин ухвалою суду від 20.03.2023 призначено підготовче засідання на 10.04.2023.
На визначену судом дату в судове засідання 10.04.2023 з'явився представник позивача, яка приймала участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За наслідками судового засідання, суд протокольними ухвалами відклав підготовче засідання на 24.04.2023 о 12:30 год. та задовольнив усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача, суд ухвалою від 11.04.2023 повідомив останнього про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.
12.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій зокрема просить стягнути з відповідача 1 691 850,66 грн заборгованості, з яких 1 180 682,39 грн - сума залишку вартості Товару з урахуванням дооцінки, 344 448,77 - штраф, 166 719,50 грн. - пеня.
На визначену судом дату в судове засідання 24.04.2023 з'явився представник позивача, яка приймала участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні представник позивача підтримала подану заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Суд оглянувши дану заяву прийняв її до розгляду як таку що відповідає приписам ст. 46 ГПК України.
З огляду на викладене подальший розгляд справи здійснюється за позовними вимогами про стягнення 1 691 850,66 грн заборгованості, з яких 1 180 682,39 грн - сума залишку вартості Товару з урахуванням дооцінки, 344 448,77 - штраф, 166 719,50 грн. - пеня.
Представник позивача зазначила, що всі докази подані до суду, а тому просить закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті.
Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/254/23 для судового розгляду по суті на 10 травня 2023 р. крім того задоволено усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
08.05.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості укладення угоди з професійним захисником.
На визначену судом дату в судове засідання 10.05.2023 з'явився представник позивача, яка приймала участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, відповідач правом участі в судовому засіданні свого представника не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі доказами.
В судовому засіданні суд розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відхиляє його як не обґрунтоване, оскільки з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для можливості укладення угоди з професійним захисником, про здійснення судом розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином, що стверджується наявними в справі доказами.
Суд звертає увагу відповідача на те, що відкладення розгляду справи є правом суду. Основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.
З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.
Заперечення проти позову та докази, що стосуються предмету спору в даній справі, в порядку та строки встановлені судом, від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В зв'язку з господарськими відносинами між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (позивач, в договорі Продавець) та Уладово-Люлинецькою Дослідно-Селекційною станцією Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (відповідач, в договорі Покупець) було укладено договір поставки № 25/УЛ2022-1 від 02.11.2021, згідно п 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у встановлений строк товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах, закріплених цим Договором.
Предметом постачання по Договору є насіннєвий матеріал (надалі - Товар), виробник, найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість якого передбачаються в Додатках до цього Договору, що вважаються невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).
Кількість та асортимент Товару вказується у відповідних Додатках до цього Договору, які становлять невід'ємну частину Договору. У випадку необхідності для Покупця змінити/доповнити деякі позиції з асортименту Товару, що постачається, збільшити його кількість, Покупець зобов'язаний подати Продавцю у десятиденний строк письмову пропозицію. Новий асортимент/кількість вважаються прийнятими, якщо Сторони укладуть в письмовій формі відповідну додаткову угоду до цього Договору або Додаток, що підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками (п. 2.1.- 2.3. Договору).
Товар, передбачений умовами цього Договору, постачається Продавцем при умові отримання від Покупця попередньої оплати за Товар у строки, передбачені положеннями відповідного Додатку до цього Договору, крім випадків коли сплата попередньої оплати Сторонами не передбачається. Постачання здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2020) - склад Покупця, що знаходиться за адресою: с. Уладівське. Поставка Товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки Товару або окремих партій узгоджуються Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. Перехід права власності на Товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення Товару, відбувається в момент передачі Товару Покупцю по накладній (-ним) (п. 5.1.-5.4. Договору).
Загальна ціна Договору складається з суми вартості партій Товарів, поставлених Продавцем Покупцю, відповідно до умов цього Договору та відповідних Додатків до нього. Ціна Товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному Додатку до цього Договору. Ціна Товару та загальна його вартість встановлюються у гривні. Крім цього. Сторони можуть визначати еквівалент ціни Товару в доларах А або Євро, про що вказується у відповідному Додатку. Порядок та строки розрахунків за Товар, передбачаються у відповідних Додатках до цього Договору (п. 6.1.-6.3. Договору).
Приймання-передача Товару Сторонами здійснюється в пункті поставки. Перехід права власності здійснюється в момент передачі Товару Покупцю по накладним. Датою передачі є дата підписання Сторонами відповідної накладної (п. 8.1. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. Сторони відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України дійшли згоди про обов'язковість скріплення печатками цього Договору, будь-яких Додатків та/або Додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки) (п. 9.1. Договору).
В разі прострочення розрахунку за поставлений Товар на вимогу Продавця, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі десять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад двадцять календарних днів, але не більше тридцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару (п. 10.3. та п. 10.4. Договору).
Сплата пені та штрафу за цим Договором не звільняє Покупця від виконання зобов'язання по оплаті вартості Товару. Сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 10.5. та п. 10.6. Договору).
Договір обопільно підписаний та скріплений печатками сторін.
До даного Договору між сторонами обопільно підписано та скріплено печатками сторін Додатки №1, №2 та №3 від 02.11.2021.
Відповідно до умов Додатку №1 Сторони домовились про поставку Товару на наступних умовах: Найменування товару -Талон , кількість - 82 міш., ціна за одиницю - 1 929,80 грн. Загальна вартість Товару - 180 397,70 грн з ПДВ. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: Покупець зобов'язується сплатити Продавцю попередню оплату у розмірі 100% від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, протягом 2(двох) банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем. Продавець зобов'язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, Продавець зобов'язується передати/надіслати Покупцю оригінал рахунку. Поставка Товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 20.05.2022р. за умови отримання попередньої оплати від Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 3 цього Додатку. Вартість доставки включено в ціну Товару. Цей Додаток набирає чинності з дати його підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору поставки № 25/УЛ2022-1від 02.11.2021 р.(п. 1-5 Додатку).
Відповідно до умов Додатку №2 Сторони домовились про поставку Товару на наступних умовах: найменування товару - Косміно, кількість - 304 міш., ціна за одиницю в Євро - 80,50, ціна за одиницю в грн. - 2 453,64, загальна вартість в грн без ПДВ - 745 906,56 грн.; найменування товару - Матео, кількість - 150 міш., ціна за одиницю в Євро - 86,33, ціна за одиницю в грн. - 2 631,34, загальна вартість в грн без ПДВ - 394 701,00 грн.; найменування товару - Амальді, кількість - 29 міш., ціна за одиницю в Євро - 56,35, ціна за одиницю в грн. - 1 717,55, загальна вартість в грн без ПДВ - 49 808,95 грн.; найменування товару - Талендо, кількість - 17 міш., ціна за одиницю в Євро - 82,50, ціна за одиницю в грн. - 2 514,60, загальна вартість в грн без ПДВ - 42 748,20 грн. Всього з ПДВ 1 405 807,77 грн.(п.1 Додатку №2).
Сторони домовилися, що встановлюють ціну Товару в гривні та визначають еквівалент ціни Товару в Євро, виходячи з курсу продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання цього Додатку до Договору, що становить 30,48 грн. за 1 Євро. Покупець розуміє та погоджується, що загальна вартість Товару, вказана в цьому Додатку до Договору, є орієнтовною і може бути змінена (скоригована) Продавцем за курсом продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує відповідному дню, зокрема: (1) дню виставлення рахунку на оплату Товару, за умови зміни такого курсу по відношенню до курсу, що вказаний вище в п. 2. цього Додатку. Інформація про курси продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України розміщується на Інтернет-сторінці http://minfin.com.ua/currency/mb/ (п. 2-3 Додатку №2).
Загальна вартість Товару на день підписання Додатку становить 1 405 807,77 грн. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: Покупець зобов'язується сплатити Продавцю попередню оплату в сумі, що становить 5 % від вартості Товару, вказаної в рахунку на оплату Товару, протягом 2(двох) банківських днів з дати виписки Продавцем рахунку на оплату Товару. Продавець зобов'язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, Продавець зобов'язується передати/надіслати Покупцю оригінал рахунку. Якщо Покупець не сплачує Продавцю попередню оплату в повному обсязі у вищевказаний строк, виписаний Продавцем рахунок втрачає чинність. У такому випадку, Продавець виписує новий рахунок на оплату Товару по міжбанківському обмінному курсу продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня виписки нового рахунку. Покупець зобов'язаний оплатити новий рахунок у строки зазначені вище в цьому пункті Додатку (п. 4, 5 та 5.1. Додатку №2).
Залишок вартості Товару, тобто кошти в сумі, що становить 95 % від загальної вартості Товару, вказаної в накладних, сплачується Покупцем не пізніше 01 листопада 2021 року з урахуванням Дооцінки, що проводиться у випадку, збільшення курсу продажу Євро до гривні, який склався на міжбанківському валютному ринку України на дату розрахунку та проводиться у порядку викладеному нижче в цьому пункті Додатку. Дооцінка залишку вартості Товару здійснюється Продавцем на день розрахунку (день Дооцінки), з застосуванням наступної формули: S1 = (A1/A0) x S де:
S1 - розмір залишку вартості Товару, що підлягає сплаті Покупцем після Дооцінки;
A1 - курс продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня платежу (на день Дооцінки);
A0 - курс продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виписки рахунку або курс, що вказаний вище в п. 2 цього Додатку (у випадку якщо коригування на день виписки рахунку не здійснювалося);
S - сума залишку вартості Товару до Дооцінки (п. 5.2 Додатку №2).
Дооцінка у будь якому випадку проводиться лише щодо частини вартості Товару, яка залишається не сплаченою на відповідну дату Дооцінки та може здійснюватися більше одного разу (якщо остаточний розрахунок здійснюється Покупцем не одним платежем). Поставка Товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 02.05.2022 за умови отримання попередньої оплати від Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 5.1. цього Додатку. Вартість доставки включено в ціну Товару. Якщо Покупець несвоєчасно або не повністю розрахувався з Продавцем за Товар, Продавець вправі здійснити дооцінку залишку вартості Товару, виходячи з курсу продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, попередній до дня пред'явлення претензії/вимоги, дня звернення до суду (що в такому разі вважається днем Дооцінки), за формулою, що вказана в п. 5.2. цього Додатку (п. 6 та п. 7 Додатку №2).
Цей Додаток набирає чинності з дати його підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору поставки № 25/УЛ2022-1від 02.11.2021 р.(п.8 Додатку №2).
Відповідно до умов Додатку №3 Сторони домовились про поставку Товару на наступних умовах: найменування товару - Талон, кількість - 46 міш., ціна за одиницю в грн. - 1 929,80, загальна вартість в грн без ПДВ - 88 770,80 грн.; найменування товару - Х 4219, кількість - 122 міш., ціна за одиницю в грн. - 1929,80, загальна вартість в грн без ПДВ - 235 435,60 грн. Загальна вартість Товару становить 369 595,30 грн., в т.ч. ПДВ 45 388,90 грн. Розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в наступному порядку: Покупець зобов'язується сплатити Продавцю попередню оплату у розмірі 5 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, протягом 2(двох) банківських днів з дати виписки рахунку Продавцем. Продавець зобов'язаний в день виписки рахунку передати його Покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для Сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, Продавець зобов'язується передати/надіслати Покупцю оригінал рахунку. Залишок вартості Товару, тобто кошти в сумі, що становить 95 % від загальної вартості Товару, вказаної в п.2 цього Додатку, Покупець зобов'язується сплатити не пізніше 01 листопада 2022 року. Поставка Товару здійснюється Продавцем на склад Покупця не пізніше 20.05.2022 р. за умови отримання попередньої оплати від Покупця у розмірі та строки, обумовлені п. 3 цього Додатку. Вартість доставки включено в ціну Товару. Цей Додаток набирає чинності з дати його підписання Сторонами та є невід'ємною частиною Договору поставки №25/УЛ2022-1 від 02.11.2021 р (1-5 Додатку №3).
На виконання умов договору та додатків до нього відповідач провів попередню оплату на суму 272 403,30 грн, а саме 24.11.2021 на суму 61 403,30 грн, 16.12.2021 на суму 11 000,00 грн та 17.01.2022 на суму 200 000,00 грн, що підтверджується випискою банку по рахунку позивача.
В подальшому позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 970 558,88 грн, що підтверджується обопільно підписаними та скріпленими печатками сторін накладними №25/УЛ2022-1 від 17.12.2021 на суму 1 420 565,88 грн та №25/УЛ2022-2 від 20.01.2022 на суму 549 993,00 грн.
Крім того, позивачем 17.12.2021 року виставлено відповідачу Рахунок №25/УЛ2022-1 на суму 1 420 565,88 відповідно до умов п. 3 Додатку №2 до договору в якому враховано дооцінка товару по даному Додатку на день поставки.
26 травня 2022 відповідач здійснив повернення товару позивачу за Додатками №1 та №3 на суму 549 993,00 грн, що підтверджується обопільно підписаним та скріпленим печатками сторін Поверненням постачальнику №2 від 26.05.2022.
Оскільки повернутий Товар постачався на виконання додатків № 1 і № 3 до Договору поставки, за твердженням позивача, всі платежі, сплачені відповідачем за цей Товар, позивачем враховано в оплату за Товар, поставлений за Додатком № 2 до Договору поставки.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідно до умов Договору поставки та Додатку № 2 до нього, строк оплати Товару Відповідачем - до 01 листопада 2022 року (враховуючи, що додаток № 2 до Договору поставки підписано Сторонами 02.11.2021 року, дата платежу 01.11.2021 р, вказана в цьому додатку, є виключно друкарською помилкою).
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати частини вартості товару в сумі 1 148 162,58 грн до 01 листопада 2022 року не виконав.
Дані обставини стали підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 1 480 682,39 грн, яка складається з 1 148 162,58 грн - сума неоплаченої частини вартості товару станом на 01.11.2022 та з 332 519,81 грн - сума дооцінки відповідно до п. 5.2. Додатку №2 станом на 14.02.2023, 344 448,77 грн - штрафу та 166 719,50 грн - пені.
Як зазначалось вище, позивачем в процесі розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог №23 від 05.04.2023, в даній заяві зазначено, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу 300 000,00 грн боргу, що підтверджується платіжною інструкцією №5092 від 06.03.2023, з огляду на це позивач просить стягнути з відповідача 1 180 682,39 грн основного боргу з урахуванням дооцінки та 344 448,77 грн - штрафу і 166 719,50 грн. - пені.
Відповідач відзиву чи будь яких заперечень на позовну заяву, на день прийняття рішення, до суду не подав.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Приписами статей ст. 173, 175 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 189 Господарського кодексу України передбачено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.
Згідно з приписами статті 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статі 533 Цивільного кодексу України).
Норми чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В пункті 2 та 3 Додатку №2 до Договору сторони домовилися, що встановлюють ціну Товару в гривні та визначають еквівалент ціни Товару в Євро, виходячи з курсу продажу Євро до гривні, що склався на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню підписання цього Додатку до Договору, що становить 30,48 грн. за 1 Євро. Покупець розуміє та погоджується, що загальна вартість Товару, вказана в цьому Додатку до Договору, є орієнтовною і може бути змінена (скоригована) Продавцем за курсом продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує відповідному дню, зокрема: (1) дню виставлення рахунку на оплату Товару, за умови зміни такого курсу по відношенню до курсу, що вказаний вище в п. 2. цього Додатку. Інформація про курси продажу Євро до гривні на міжбанківському валютному ринку України розміщується на Інтернет-сторінці http://minfin.com.ua/currency/mb/.
Позивач 17.12.2021 року виставив відповідачу Рахунок №25/УЛ2022-1 на суму 1 420 565,88 відповідно до умов п. 3 Додатку №2 до договору в якому врахував дооцінку товару по даному Додатку на день поставки, оскільки курс 1 Євро станом на 16.12.2021 складав 30,80 грн.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Крім того, за змістом чч.2, 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором поставки у визначені в Додатку №2 строки, не було здійснено повної оплати вартості поставленого позивачем товару на загальну суму 1 148 162,58 грн, тому позивач на день складання позовної заяви здійснив перерахунок заборгованості з урахуванням курсової різниці (дооцінки) відповідно до п. 5.2. Додатку №2 на суму 332 519,81 грн, оскільки на день виставлення рахунку та поставки товару відповідачу курс 1 Євро становив 30,80 грн, а станом на день складання позовної заяви становив 39,72 грн.
В результаті викладеного, господарський суд, перевіривши розрахунок суми основного боргу з урахуванням курсової різниці (дооцінки) та заяви про зменшення позовних вимог, помилок в розрахунку позивача не виявив, тому основний борг в сумі 1 180 682,39 грн підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі як такий що підтверджується матеріалами справи та відповідає умовам договору та додатку до нього.
Крім суми основного боргу з урахуванням курсової різниці (дооцінки) позивач просить стягнути з відповідача 344 448,77 грн - штрафу та 166 719,50 грн. - пені.
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 10.3. та п. 10.4. Договору в разі прострочення розрахунку за поставлений Товар на вимогу Продавця, Покупець зобов'язується сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочки. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад десять календарних днів, але не більше двадцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі десять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад двадцять календарних днів, але не більше тридцяти календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі двадцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару. В разі прострочення Покупцем розрахунку за поставлений Товар понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п. 10.3. цього Договору, Покупець, на вимогу Продавця, зобов'язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі тридцять відсотків від вартості своєчасно неоплаченого Товару.
Крім того в п. 10.6. Договору сторони домовилися, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає 3 (три) роки. Крім цього, Сторони, відповідно до ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за цим Договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Вище зазначеним пунктом Договору сторони збільшили період нарахування та позовної давності по пені.
Перевіривши за допомогою системи "ЛІГА ЗАКОН", розрахунки заявлених до стягнення пені та штрафу (обраховані з суми основного боргу без врахування курсової різниці), судом помилок не виявлено, тому суд вважає, що вимоги щодо стягнення 344 448,77 грн - штрафу та 166 719,50 грн. - пені є правомірними та обґрунтованими, такими, що відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Водночас, дослідивши матеріали справи, суд приймає рішення про зменшення розміру штрафу та пені на 80%, з власної ініціативи, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Крім того, суд вважає за доцільне звернути увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц, в якій ототожнено поняття індексу інфляції передбаченого за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України з поняттям курсової різниці відносно вартості поставленого товару, а саме зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Отже, захист майнових інтересів позивача в аспекті ймовірного знецінення грошових коштів забезпечено можливістю стягнення курсової різниці відносно вартості поставленого товару.
Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу та пені суд взяв до уваги такі обставини:
- відповідач є аграрним виробником, який, серед інших, покликаний забезпечити продовольчу безпеку в країні, яка перебуває у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, і покладення надмірного фінансового тягаря на останнього може призвести до погіршення його матеріального становища та неможливості виконання ним своїх основних завдань, а також може стати причиною заборгованості з виплати заробітної плати працюючим в Уладово - Люлинецькій дослідно - селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України працівникам;
- відповідачем були здійснені часткові оплати за отриманий товар до відкриття провадження у справі та після;
- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред'явлення вимоги про стягнення суми боргу з дооцінкою (курсовою різницею), на яку збільшилась заборгованість внаслідок знецінення національної валюти;
- загальний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає 73,48 % від розміру основного боргу не враховуючи здійсненої відповідачем часткової оплати в сумі 300 000,00 грн після відкриття провадження у справі, а якщо врахувати дану оплату то розмір штрафних та компенсаційних нарахувань складає 103,44 % від розміру основного боргу, що створює несправедливо надмірний тягар для відповідача.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 Господарського кодексу України, ст.551 Цивільного кодексу України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру штрафу та пені на 80% і таким чином стягненню підлягає 33 343,90 грн - пені та 68 889,75 грн - штрафу.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо зменшення сум штрафу та пені.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до суду - в розмірі 29877,76 грн, згідно платіжної інструкції №1137 від 17.02.2023.
Як зазначалось вище позивач, в строки передбачені ч. 2 ст. 46 ГПК України, подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
В заяві про зменшення позовних вимог позивач клопоче про повернення судового збору, в зв'язку із зменшенням позовних вимог.
Оскільки з заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 1 180 682,39 грн - сума залишку вартості Товару з урахуванням дооцінки, 344 448,77 - штраф, 166 719,50 грн. - пеня, позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 25 377,76 грн поверненню з Державного бюджету підлягає судовий збір в розмірі 4 500,00 грн на підставі ухвали суду.
З огляду на викладене розподілу між сторонами підлягає судовий збір в розмірі 25 377,76 грн.
Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України з покладенням витрат по сплаті судового збору і в частині вимог, за якими відмовлено у позові у зв'язку із зменшенням.
Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 250, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України (вул. Семполовського, буд.15, с. Уладівське, Калинівський р-н., Вінницька обл., код ЄДРПОУ 00497638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (вул. Стельмаха, 6а, м. Київ, 03040, код ЄДРПОУ 41694117) 1 180 682,39 грн - сума залишку вартості Товару з урахуванням дооцінки, 68 889,75 грн - штрафу, 33 343,90 грн. - пені та 25 377,76 грн. - витрат на сплату судового збору.
3. В позові в частині стягнення 275 559,02 грн - штрафу та 133 375,60 грн. - пені відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" надлишково сплачений судовий збір за ухвалою суду.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Копію рішення направити учасникам на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - tonya.guryna@gmail.com , advokat2018@ukr.net , відповідача - selekstanciya@gmail.com .
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 22 травня 2023 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи