вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" травня 2023 р. Cправа № 902/1221/22
Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., при секретарі судового засідання Надтока Т. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Леман Інвест» б/н від 28.04.2023 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 216, м. Дніпро, 49027)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" (вул. Незалежності, буд. 46, м. Калинівка, Калинівський р-н, 22400)
про стягнення 1066287,94 грн
за участю представників сторін:
позивача: Ковальчук Д.Ю.
відповідача: Базилицький Р.В
Господарським судом Вінницької області 27.04.2023 прийнято рішення у справі № 902/1221/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" про стягнення 1 066 287,94 грн, відповідно до якого позов задоволено частково.
02.05.2023 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі з підтверджуючими доказами таких витрат.
05.05.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про зменшення розміру судових витрат.
На визначений час у судове засідання 12.05.2023 з'явилися представник позивача і представник відповідача.
Представники сторін подані заяви щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підтримали у повному обсязі.
Визначаючись щодо витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як слідує з матеріалів справи, 14.11.2022 між адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги №3, за умовами якого (пункт 1.1.) Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу з питань захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» на користь Клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості за прострочення оплати вартості Товару згідно поставки № 23/07/2019 від 23.07.2019 року, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним Договором.
Пунктом 5.1 Договору №3 вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1. даного Договору становить 25000,00 грн (двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок), виходячи з вартості 1 години - 2000,00 грн.
У пункті 5.3 передбачено, що Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар успіху у розмірі 10% від суми грошових коштів, які будуть стягнуті судом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» на користь клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості Товару згідно договору поставки №23/07/2019 від 23.07.2019 року.
Додатковою угодою від 15.12.2022 року до вказаного договору, було внесено зміни до пункту 1.1. Договору шляхом викладення даного пункту в наступній редакції: «Адвокат зобов'язується надавати Клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законних інтересів Клієнта щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (код ЄДРПОУ 32320510) на користь Клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості Товару згідно договору поставки № 26/01/2021 від 26.01.2021 року, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним Договором.».
Були також внесені зміни до пункту 3.1. Договору, «Сторони вирішили внести зміни до пункту 5.2. Договору шляхом викладення даного пункту в наступній редакції: «Оплата наданої правничої допомоги, визначеної пунктом 5.1. даного Договору, Адвокату здійснюється Клієнтом в наступному порядку: - 15000,00 грн. оплачується Клієнтом протягом 10 календарних днів з дати підписання даного Договору; - 10000,00 грн. оплачується Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту наданої правничої допомоги за цим Договором. Акт наданої правничої допомоги за цим Договором Адвокат складає та надає Клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1. даного Договору, а саме, прийняття судового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (код ЕДРПОУ 32320510) на користь Клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості Товару згідно договору поставки № 26/01/2021 від 26.01.2021 року.»
Також були внесені зміни до пункту 5.3. Договору шляхом викладення даного пункту в наступній редакції: «Клієнт додатково сплачує Адвокату гонорар успіху у розмірі 10% від суми грошових коштів, які будуть стягнуті Господарським судом Вінницької області з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш-Калина» (код ЄДРПОУ 32320510) на користь Клієнта суми заборгованості, пені та штрафу, суми інфляційного збільшення заборгованості, за прострочення оплати вартості Товару згідно договору поставки N° 26/01/2021 від 26.01.2021 року.»
21 листопада 2022 року Позивач у відповідності до п. 5.2. Договору оплатив правничу допомогу на суму 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 673 від 21.11.2022 р.
Матеріали справи містять ордер серії АЕ №1164906 від 21.11.2022 року на представництво інтересів позивача адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем, копію свідоцтва №2709 від 29.10.2012 про право Ковальчука Дениса Юрійовича на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Так, у поданому 05.05.2023 року до суду в клопотанні відповідач просить зменшити розмір витрат позивача на професійну правову допомогу.
На думку відповідача, з врахуванням того, що позов задоволено частково, обґрунтованою сумою слід вважати суму у розмірі сплачених позивачем представнику позивача 15 000 грн. у якості витрат на правову допомогу, що відповідатиме на думку позивача критеріям розумності, складності.
Відповідач звертає увагу, що угоди такого роду як договір між адвокатом Ковальчук Д.Ю. та ТОВ «Леман Інвест», зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом Ковальчук Д.Ю. і клієнтом TOB «Леман Інвест», не можуть зобов'язувати Господарський суд Вінницької області стягувати гонорар у розмірі 10 %, оскільки, суд має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Крім того, у своєму клопотанні представник відповідача зазначає, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (додаткова постанова по справі № 910/3547/21 Верховний Суд).
27 вересня 2022 року у додатковій постанові по справі № 910/3547/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду сформулював правовий висновок, згідно до якого у даній справі відмовив у частині стягнення «гонорару успіху», оскільки він не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою в суді касаційної інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
Отже, на думку відповідача, заява позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Інвест» щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 53 747, 00 грн. не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозміріні із виконаною роботою в Господарському суді Вінницької області, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, суд може зменшити суму судових витрат встановивши їх неспіврозмірність характеру спору, ступеню складності справи, обсягу матеріалів у справі та тривалості її розгляду, кількості підготовлених процесуальних документів, кількості засідань, враховуючи наявність заперечень з боку відповідача стосовно суми стягнення, витраченого адвокатами часу на надання правової допомоги, та іншим обставинам, які мають істотне значення, незалежно від того, чи подавалося таке клопотання відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 та від 06.03.2019 по справі № 910/15357/17.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Так, за приписами ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, а саме в сумі 25 000,00 грн, з огляду на наступне.
Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, перелік який наведений у Акті приймання наданої правничої допомоги за укладеним договором та встановлено, що дані послуги є обґрунтованими та такими, що підтверджено документально.
У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, суд доходить висновку про те, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 25 000,00 грн, про що надав суду документальне підтвердження із зазначенням вартості кожної наданої послуги.
При цьому, суд не може погодитися із доводами позивача, що 53 747,00 грн гонорару (успіху) є співмірним розміром витрат на правничу допомогу. В кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були вони фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо. Суд не вбачає розумної потреби у таких витратах для цієї справи, не вважає, що вони відповідають критерію необхідності.
За вказаних обставин, господарський суд зазначає, що такі вимоги як стягнення гонорару успіху в розмірі 53 747,00 грн, у зв'язку з прийняттям позитивного для позивача судового рішення у даній справі, не відповідають критерію розумності, так як не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер, а отже, доходить висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відшкодування гонорару успіху, який сплачує позивач на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору.
За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є сума компенсації витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 26 873,50 грн. (50% від суми 53 747,00)
Отже, з урахуванням викладеного, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі складають 51 873,50 грн.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно, пунктом другим частини п'ятої статті 238 ГПК України, визначено, що в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Частиною першою статті 244 ГПК України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Водночас, суд зазначає, що представником позивача заявлено вимогу про прийняття судом рішення стосовно позовної вимоги про стягнення штрафу у сумі 363 550,02 грн та пені у сумі 59 917,56 грн.
Суд зауважує, 27.04.2023 у даній справі прийнято рішення, в якому було розглянуто вищевазані вимоги, а саме, у відповідності до мотивувальної та резолютивної частини судом було зменшено розмір нарахованої пені та штрафу на 90 %.
З огляду на викладене суд відмовляє в задоводенні вимоги представника позивача щодо прийняття рішення суду стосовно позовної вимоги про стягнення штрафу у сумі 363 550,02 грн та пені у сумі 59 917,56 грн, з огляду на їх безпідставність.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву від 28.04.2023 б/н про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1221/22 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш-Калина" (вул. Незалежності, буд. 46, м. Калинівка, Калинівський р-н, 22400, код ЄДРПОУ 32320510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Леман Інвест" (вул. Івана Акінфієва, буд.18, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43049704) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 51 873,50 грн.
3. В решті в задоволенні заяви відмовити.
4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного додаткового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - leman111@ukr.net; advokatkovalchuk031188@gmail.com; відповідача - bazalitskiy@gmail.com; 2962013212@gmail.com.
Повне додаткове рішення складено 22.05.2023.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Івана Акінфієва, буд. 18, офіс 216, м. Дніпро, 49027)
3 - відповідачу (вул. Незалежності, буд. 46, м. Калинівка, Калинівський р-н, 22400)