15.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/8247/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Колесник Д.А.
представники сторін:
арбітражний керуючий Різник Олександр Юрійович, свідоцтво №1939 від 08.01.2020 року;
від АТ "Ідея Банк": Заставна Ольга Василівна, адвокат , довіреність №ВД-ДОВ/2021-430 від 29.12.2021 року;
заявник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Ідея Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 у справі №904/8247/22 (суддя Соловйова А.Є.)
за заявою ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровська область
про визнання неплатоспроможним,-
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 у даній справі задоволено клопотання арбітражного керуючого Різника О.Ю. (вих.№02-20/43 від 23.05.2022) про перерахунок авансованої грошової винагороди, про затвердження звіту арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризації та стягнення її частин із кредиторів пропорційно їх вимогам.
Затверджено звіт арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (свідоцтво №1939 від 08.01.2020) про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №904/8247/21 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 07.12.2021 по 01.07.2022 у розмірі 80 825,00 грн.
Перераховано на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника у справі №904/8247/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у розмірі 17 679,00 грн. із депозитного рахунку господарського суду Дніпропетровської області за рахунок коштів, сплачених ОСОБА_1 на авансування винагороди арбітражному керуючому згідно квитанцій №0.0.2201717441.1 від 19.07.2021, №0.0.2228364546.1 від 13.08.2021, №0.0.2280237508.1 від 25.09.2021, №0.0.2306169476.1 від 18.10.2021, №0.0.2305308750.1 від 18.10.2021.
Стягнуто з кредитора - Акціонерного товариства "Акцент Банк" на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризації Виноградова Г.С. у справі №904/8247/21 у розмірі 8 743,75 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Стягнуто з кредитора - Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризації Виноградова Г.С. у справі №904/8247/21 у розмірі 15 784,65 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Стягнуто з кредитора - Акціонерного товариства "Ідея Банк" на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризації Виноградова Г.С. у справі №904/8247/21 у розмірі 20 611,55 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч.5 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст.43 Конституції України та ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Ідея Банк" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу господарського суду скасувати в частині стягнення з АТ "Ідея Банк" грошової винагороди на користь арбітражного керуючого Різника О.Ю. у розмірі 20 611,55 грн. та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягнення з АТ "Ідея Банк" на користь арбітражного керуючого Різника грошової винагороди та витрат у розмірі 20 611,55 грн.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що кошти, внесені боржником на депозитний рахунок господарського суду Дніпропетровської області в якості авансування сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого, були сплачені арбітражному керуючому Різнику О.Ю. у повному обсязі в сумі 35 685,00 грн.
Боржник здійснює господарську діяльність, на яку йому було залишено 210 000,00 грн. на місяць, з яких (відповідно до пояснень боржника) 30% - на виплату заробітної плати; відтак, аналізуючи норми абз.7 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, висновки Верховного Суду, на які посилається господарський суд в оскаржуваній ухвалі, скаржник вважає, що винагорода арбітражного керуючого повинна сплачуватись з доходів боржника від господарської діяльності і тільки у разі їх відсутності з кредиторів.
Апелянт стверджує, що арбітражним керуючим не було скеровано АТ "Ідея Банк" заяву арбітражного керуючого Різника О.Ю. вих.№02-20/43 від 23.05.2022 про перерахунок авансової грошової винагороди, про затвердження звіту арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризацією та стягнення її частин із кредиторів пропорційно вимогам, а відтак, Банк був позбавлений можливості надати свої обґрунтовані заперечення, що порушує норми чинного законодавства, а саме п.2,4 ч.3 ст.2, ст.7, ст.13 Господарського процесуального кодексу України.
На думку скаржника помилковим є висновок господарського суду про схвалення звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника за період з 07.12.2021 по 01.07.2022 у розмірі 8 0825,00 грн., оскільки на зборах кредиторів не було розглянуто питання щодо стягнення даних коштів пропорційно з кредиторів.
Крім того, згідно з ч.9 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах кредиторів. У даному випадку "ЗА" проголосувала меншість голосів, а саме 46 із 162.
Щодо принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого, скаржник вказує, що проаналізувавши звіт керуючого реструктуризацією, можна дійти висновку, що всі відповідні заходи на проведення інвентаризації фінансового та майнового стану боржника були здійснені арбітражним керуючим до 21.01.2022 (відібрано пояснення у боржника). Отже, в період з 22.02.2022 по 01.07.2022 будь-які повноваження арбітражного керуючого щодо виявлення активів ОСОБА_1 не виконувалися, оскільки вся повнота відповідних заходів була здійснена до 21.02.2022.
У зв'язку з воєнним станом на території України та активними бойовими діями в період з 24.02.2022 по 10.06.2022 арбітражним керуючим Різником О.Ю. не могли здійснюватися повноваження, які відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства підлягають оплаті.
У відзиві на апеляційну скаргу представник арбітражного керуючого Різника О.Ю. спростовує доводи апелянта, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
Вказує, що згідно ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.43 Конституції України арбітражний керуючий наділений правом вимагати та отримувати винагороду за здійснення повноважень керуючого реструктуризацією щомісяця.
Вважає безпідставними посилання скаржника на те, що боржник здійснює господарську діяльність, на яку йому було залишено 210 000,00 грн на місяць, оскільки зазначену суму вказано у плані реструктуризації як витрати на діяльність боржника як ФОП. План реструктуризації вступив у дію із дня затвердження ухвалою від 14.07.2022. Тому арбітражний керуючий не має змоги і права отримати виплати непогашеної основної винагороди за рахунок витрат боржника на господарську діяльність. Виплата винагороди арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника, що згідно плану реструктуризації є витратами на господарську діяльність, буде порушенням плану реструктуризації та не дозволить боржнику його виконати.
Також звертає увагу, що 210 000,00 грн/місяць, які згідно з планом реструктуризації залишено боржнику ОСОБА_1 , не є доходом боржника у розумінні абз.6 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, адже ці кошти залишено саме для ведення господарської діяльності, а не вказано як передбачувану суму коштів, яку боржник отримуватиме у результаті здійснення його господарської діяльності. Тому винагорода арбітражного керуючого повинна бути стягнута саме із кредиторів, а не із суми, залишеної боржнику для здійснення господарської діяльності.
Представник арбітражного керуючого Різника О.Ю. зазначає, що АТ "Ідея Банк" мав можливість ознайомитись із звітом арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризацією, який був направлений разом із листом-опитувальником та надати свої обґрунтовані заперечення у відповідь на вказаний лист у графі листа-опитувальника "коментар обраного варіанту". Крім того, АТ "Ідея Банк" було обізнане із датою судових засідань, на яких розглядалися звіти керуючого реструктуризації (в т.ч. про винагороду) та план реструктуризації.
Заяву вих.№02-20/43 від 23.05.2022 про перерахунок авансової грошової винагороди, про затвердження звіту арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризацією та стягнення її частин із кредиторів пропорційно вимогам, направлено до господарського суду, оскільки саме до компетенції суду належить затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Що стосується доводів скаржника про не винесення на порядок денний засідання зборів кредиторів питання про пропорційне стягнення винагороди арбітражного керуючого, представник вказує, що за положеннями Кодексу України з процедур банкрутства єдиним питанням щодо винагороди арбітражного керуючого, що входить до компетенції кредиторів, є схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди. здійснення та відшкодування витрат. Питання щодо пропорційного стягнення винагороди арбітражного керуючого із кредиторів не є питанням, що входить до компетенції зборів кредиторів, а отже, не виносилось на порядок денний засідання зборів кредиторів.
Щодо підрахунку кількості голосів за результатами засідання зборів кредиторів, представник арбітражного керуючого звертає увагу, що як вірно зазначено апелянтом та відображено у протоколі засідання зборів кредиторів, по питанню п'ятому, а саме: "Розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ", було проголосовано наступним чином: результати голосування: "ЗА" - 46 голосів (ПАТ "А-Банк") та дорадчий голос боржника; "ПРОТИ" - 0 голосів; "УТРИМАЛИСЬ" - 116 голосів (АТ "Ідея-Банк").
Оскільки АТ "Ідея-Банк" утрималось від голосування, а не проголосувало "ПРОТИ", інший кредитор ПАТ "А-Банк" проголосував "ЗА", рішення по вказаному питанню вважається прийнятим.
Окрім цього, чинним законодавством не встановлено вимоги стосовно того, що суд затверджує звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат тільки у тому випадку, коли цей звіт схвалений зборами кредиторів.
Представник арбітражного керуючого стверджує, що арбітражний керуючий виконував повноваження у процедурі реструктуризації боргів боржника за період із дати відкриття до дати затвердження плану реструктуризації. Процедура неплатоспроможності не зупинялася, так само як і повноваження керуючого реструктуризації. Жодною нормою законодавства, в т.ч. на період воєнного стану, не передбачено позбавлення права арбітражного керуючого на щомісячну винагороду у справі. Під час здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень жодних скарг на дії/бездіяльність арбітражного керуючого не було, арбітражний керуючий звітував про свою діяльність щомісячно, а господарський суд затвердив звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за весь період виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника.
Вважає необгрунтованим твердження апелянта про те, що всю повноту заходів, спрямованих на виявлення активів боржника та відповідної їх реалізації, арбітражним керуючим було здійснено до 21.01.2022, а з 24.02.2022 до 10.06.2022 арбітражним керуючим не могли здійснюватися повноваження, які відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства підлягають оплаті.
У додаткових поясненнях арбітражний керуючий Різник О.Ю. посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.12.2021 у справі №902/626/20 щодо вирішення питання про затвердження звіту керуючого реструктуризацією про винагороду та стягнення частини винагороди, що непокрита авансом, із кредиторів.
Арбітражний керуючий Різник О.Ю. вказує, що ним постійно здійснювалися повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність із початку введення військового стану і до затвердження плану реструктуризації боржника, що підтверджується матеріалами справи. Керуючий реструктуризації не допускав бездіяльності у процедурі неплатоспроможності фізичної особи і ефективно здійснював свої повноваження із врахуванням обставин введення воєнного стану.
Щодо джерела оплати винагороди арбітражного керуючого, арбітражний керуючий звертає увагу, що у звіті керуючого реструктуризацією вих.№02-20/42 від 10.06.2022 відображено опис виявленого за боржником майна - причіп, житловий будинок, де проживає сім'я боржника, земельна ділянка під житловим будинком та залишок коштів у розмірі близько 13тис.грн., що є недостатньою сумою для сплати винагороди керуючому реструктуризації. Планом реструктуризації не передбачено продаж майна боржника. Відтак, сплата винагороди арбітражному керуючому за рахунок боржника неможлива.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
15.05.2023 у судове засідання з'явився арбітражний керуючий Різник О.Ю. та представник скаржника, які надали відповідні пояснення.
Інші учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку уповноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи, повідомлених належним чином про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала господарського суду в частині стягнення з АТ "Ідея Банк" грошової винагороди та витрат на користь арбітражного керуючого Різника О.Ю. у розмірі 20 611,55 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможності на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2021 заяву ОСОБА_1 про відкриття справи щодо неплатоспроможності фізичної особи залишено без руху. Зобов'язано ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме: надати докази доплати авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 30 010,00 грн.
22.10.2021 року через систему електронний суд від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 21.10.2021 про усунення недоліків, додатком до якої є квитанції №0.0.2228364546.1 від 13.08.2021, №0.0.2280237508.1 від 25.09.2021, №0.0.2305308750.1 від 18.10.2021, №0.0.2306169476.1 від 18.10.2021 про сплату авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в розмірі 30 010,00 грн.
Ухвалою господарського суду від 25.10.2021 року прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на 15.11.2021 року о 12:30 год.
Ухвалою господарського суду від 07.12.2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 120 днів, до 06.04.2022 року; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
24.05.2022 року від арбітражного керуючого Різника О.Ю. електронною поштою надійшло клопотання вих.№02-20/43 від 23.05.2022 року про перерахунок авансованої грошової винагороди, про затвердження звіту арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризації та стягнення її частин із кредиторів пропорційно їх вимогам.
Частиною 1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реструктуризації боргів боржника. Керуючий реалізацією - арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів
Відповідно до п.3 ч.1 ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства урегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Частинами 1,2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму в розрахунку на місяць встановлено: з 1 січня 2020 року - 2270,00 гривні, з 1 липня - 2379,00 гривень, з 1 грудня - 2481,00 гривень.
За приписами ч.6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2022 року керуючим реструктуризацією направлено кредиторам та боржнику лист-опитувальник для голосування за питаннями, що стосуються закінчення процедури реструктуризації боргів боржника, що передбачено приписами ч.12 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Зокрема, встановлено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19 збори (комітет) кредиторів можуть проводитися шляхом опитування. За питаннями порядку денного запропоновано надати результати голосування до 11.07.2022 року.
12.07.2022 року надійшли відповіді за результатами голосування від АТ "Ідея Банк", АТ "А-Банк" та боржника.
Відповідно до протоколу засідання зборів кредиторів по питанню п'ятому, а саме: "Розгляд звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування його витрат за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ", було проголосовано наступним чином: результати голосування: "ЗА" - 46 голосів (ПАТ "А-Банк") та дорадчий голос боржника; "ПРОТИ" - 0 голосів; "УТРИМАЛИСЬ" - 116 голосів (АТ "Ідея-Банк"). Рішення прийнято: схвалити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у даній справі про неплатоспроможність боржника за період з 07.12.2021 року по 01.07.2022 року у розмірі 80 825,00 грн.
Судом встановлено, що боржником авансовано на депозитний рахунок суду кошти у загальному розмірі 35 685,00 грн., які підлягають сплаті арбітражному керуючому в якості оплати його послуг керуючого реструктуризацією боргів у даній справі.
Решту суми в розмірі 45 140,00 грн. арбітражний керуючий просив стягнути з кредиторів боржника пропорційно їх вимогам.
Згідно з ч.ч.1, 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2020 року у справі №918/454/18.
Чинним законодавством про банкрутство передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора/керуючого реалізацією, разом з тим Закон не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку з належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 року у справі №912/1783/16).
Разом з цим, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року, ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року, ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг керуючого реалізацією майна в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку з належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 року у справі №902/626/20).
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність у боржника будь-яких майнових активів, судом першої інстанції правомірно зазначено, що покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч.5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст.43 Конституції України та ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Заявлена до оплати арбітражним керуючим сума становить передбачений та встановлений ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у даній справі.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд дійшов аргументованого висновку про стягнення з кредитора - Акціонерного товариства "Ідея Банк", а також з інших кредиторів у даній справі, на користь арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризації Виноградова Г.С. у розмірі 20 611,55 грн. шляхом перерахування на банківський рахунок арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича.
В решті рішення господарського суду не оскаржується, а тому відповідно до приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України не переглядається.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника на те, що боржник здійснює господарську діяльність, на яку йому залишено 210 000,00 грн. на місяць, а отже винагорода арбітражного керуючого повинна сплачуватись з доходів від господарської діяльності боржника.
Так, зі змісту плану реструктуризації, затвердженого ухвалою господарського суду від 14.07.2022 року вбачається, що сума 210 000,00 грн. в місяць вказана як витрати на діяльність боржника як ФОП та вирахувана відповідно до заключної виписки за період з 01.01.2018 року по 25.02.2021 року, виданої АТ КБ "Приватбанк".
Тобто, ця сума є прогнозованою, а не фактичною. При цьому вказана сума не є доходом боржника у розумінні абз.6 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки ці кошти залишено боржнику саме для ведення господарської діяльності, а не вказано як передбачувану суму коштів, яку боржник отримуватиме в результаті здійснення господарської діяльності.
Крім того, виплата винагороди арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника, що згідно плану реструктуризації є витратами на господарську діяльність, буде свідчити про порушення плану реструктуризації та не дозволить боржнику його виконати.
Апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання скаржника, що арбітражним керуючим не було скеровано АТ "Ідея Банк" заяву арбітражного керуючого Різника О.Ю. вих.№02-20/43 від 23.05.2022 року про перерахунок авансової грошової винагороди, про затвердження звіту арбітражного керуючого про грошову винагороду керуючого реструктуризацією та стягнення її частин із кредиторів пропорційно вимогам, оскільки за результатами опитування кредиторів і боржника було схвалено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат за час виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність боржника за період з 07.12.2021 року по 01.07.2022 року у розмірі 80 825,00 грн. У даному випадку банк не був позбавлений можливості ознайомитися із звітом арбітражного керуючого та надати обґрунтовані заперечення щодо цього звіту.
Твердження скаржника, що зборами кредиторів не розглядалося питання щодо стягнення спірних коштів пропорційно з кредиторів також відхиляються колегією суддів як безпідставні з огляду на те, що відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства єдиним питанням щодо винагороди арбітражного керуючого, що входить до компетенції зборів кредиторів, є схвалення звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат.
Питання щодо пропорційного стягнення винагороди арбітражного керуючого із кредиторів не є питанням, що входить до компетенції зборів кредиторів, а отже, правомірно не вносилось на порядок денний засідання зборів кредиторів.
Щодо посилання скаржника на неприйняття зборами кредиторів рішення про схвалення рішення арбітражного керуючого, колегія суддів звертає увагу, що неприйняття зборами кредиторів такого рішення не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно (аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 24.07.2018 року у справі №5019/2862/11, від 04.06.2019 року у справі №Б-24/172-09).
Щодо принципу безсумнівної повноти дій арбітражного керуючого, на що неодноразово наголошував скаржник під час апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Різника О.Ю. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про неплатоспроможність боржника.
Виконання арбітражним керуючим Різником О.Ю. повноважень керуючого реструктуризацією у період з 22.02.2022 року по 01.07.2022 року підтверджується матеріали справи.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що керуючим реструктуризацією дотримано обов'язок щодо здійснення всієї повноти дій, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства на даному етапі провадження у справі про неплатоспроможність, тобто керуючим реструктуризацією додержано принцип безсумнівної повноти дій у процедурі реструктуризацією боргів боржника. Усі процесуальні дії, зокрема участь в судових засіданнях, скликання та проведення зборів, звернення до суду із оформленими клопотаннями були здійснені арбітражним керуючим у межах встановлених Кодексом та судом строків, жодного з судових засідань не було відкладено/перенесено, у зв'язку з обставинами, залежними чи похідними від керуючого реструктуризацією.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що введення воєнного стану в Україні не є свідчить про невиконання арбітражним керуючим своїх повноважень та не позбавляє арбітражного керуючого права на отримання щомісячної винагороди.
Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків місцевого господарського суду та не доводять порушення судом норм матеріального і процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
За викладеного апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2022 у справі №904/8247/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу
Повний текст складено 22.05.2023 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя І.О. Вечірко