вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"19" травня 2023 р. Справа№ 910/1334/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023
у справі №910/1334/23 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
про стягнення 20 172,87 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 20 172 грн. 87 коп. страхового відшкодування, 5 000 грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 12.05.2023 (засобами поштового зв'язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору та стягнути його з позивача чи відповідача після прийняття остаточного рішення у справі, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду, в задоволенні позову до ПАТ «HACK «ОРАНТА» відмовити у повному обсязі. З метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду та встановлення об'єктивної істини у справі, доказів витребувати матеріали цивільної справи № 730/628/21 з Борзнянського районного суду Чернігівської області (м. Борзна, Чернігівська область, вул. Незалежності, буд. 4 , і дослідити їх під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - належним чином завірені копії страхової справи, яка знаходиться в головному офісі (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д).
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України з таких підстав).
У відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Положеннями ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Так, з матеріалів апеляційної скарги та ЄДРСР вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено 18.04.2023. Тобто останнім днем для звернення з апеляційною скаргою було 08.05.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).
Як вбачається з приписів наведеної норми, остання передбачає право учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі вручення оскаржуваного рішення не в день його проголошення або складання повного тексту, а після надсилання копії рішення на адресу сторони (з дати отримання оскаржуваного рішення). Водночас право сторони на поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити такий строк через необмежений термін. При цьому добросовісне користування процесуальними правами є обов'язком учасників судового процесу.
За загальним правилом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Звертаючись з цією апеляційною скаргою, скаржник просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження, мотивуючий пропуск процесуального строку таким. Скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано 24.04.2023, про що не надав жодних доказів. Однак, тільки подані доводи скаржника не є належним доказом про отримання копії рішення суду першої інстанції.
Так суд апеляційної інстанції не може перевірити достовірність дати отримання такого рішення через ненадання скаржником, зокрема, конверту з поштовою відміткою, з трекінг-номером, поштового відправлення.
Обов'язок з доведення поважності причини пропуску покладається на сторону, яка клопоче про відповідне поновлення в порядку ст. 73, 76 - 79 ГПК України.
Північний апеляційний господарський суд зазначає, що заявлене клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити такий строк. Відповідне клопотання має бути подано та обґрунтоване заявником. Відсутність підтвердження належними доказами обґрунтування поважності причин пропуску строку позбавляє суд можливості поновити такий строк.
Приписами ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, вказані скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються відповідними доказами, а тому наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
Також, відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Нормою ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що в разі коли скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду є стягнення 20 172,87 грн, тобто вимога майнового характеру.
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 складає 4 026 грн. ( 2 684,00 грн. * 150 %).
Водночас, як видно з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Скаржник клопоче про звільнення від сплати судового збору. Клопотання таким чином не обґрунтовано, водночас, відповідач просить відстрочити сплату судового збору та стягнути з позивача чи відповідача після прийняття остаточного рішення у даній справі, у зв'язку з чим просить звільнити від сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18).
Близька за змістом правова позиція щодо застосування положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 та в ухвалах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 906/979/20, від 21.12.2021 у справі № 913/104/21, від 24.01.2023 у справі № 914/3080/20.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, як необґрунтоване. Предметом спору у даній справі є стягнення 20 172, 87 грн.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Однак, звертаючись з клопотанням про звільнення у справі від сплати судового збору, скаржник не довів, що сплата судового збору (в мінімальному розмірі) є надмірним тягарем для останнього.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв'язку з необґрунтованістю у розумінні ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням принципу рівності сторін.
При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що після отримання (обізнаності) копії даної ухвали у заявника буде десятиденний строк для сплати судового збору у визначеному Законом розмірі та порядку.
Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слід запропонувати скаржнику надати відповідні докази, зокрема, копію конверта про отримання копії судового рішення з трекінг-номером поштового відправлення для поновлення строку та надати докази сплати судового збору у розмірі 4 026 грн. шляхом подання до суду відповідної заяви з підтверджуючими доказами або вказати інші підстави для поновлення строку в десятиденний термін з дня отримання (обізнаності) даної ухвали.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2023 у справі №910/1334/23 залишити без руху.
2. Роз'яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.
3. Попередити скаржника, що в разі, якщо він не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
4. Роз'яснити учасникам справи обов'язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич