вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" травня 2023 р. Справа№ 917/814/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 10.05.2023 у даній справі
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021
у справі №917/814/16 (Суддя Івченко А.М.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз"
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про витребування доказів відмовлено, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" про процесуальне правонаступництво задоволено, визнано кредиторами до боржника у справі № 917/814/16:
- Публічне акціонерне товариство "Полтавський авто агрегатний завод" на суму 35 003 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 35 000 000,00 грн - четверта черга;
- Акціонерне товариство "Київмедпрепарат" на суму 135 390 664,49 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 135 387 140,49 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім АвтоКрАЗ" на суму 538 659 775,91 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 538 656 251,91 грн - четверта черга;
- Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" на суму 16 903 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн. - перша черга; 16 900 000,00 грн. - четверта черга;
- Публічне акціонерне товариство "Підприємство по виробництву медичних виробів із полімерних матеріалів "Гемопласт" на суму 22 703 524,00 грн, з яких: 3 524,00 грн - перша черга; 22 700 000,00 грн. - четверта черга;
- Приватне акціонерне товариство "Авторадіатор" на суму 6 112 663,31 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 6 109 139,31 грн - четверта черга;
- Приватне акціонерне товариство "Кременчукм'ясо" на суму 51 003 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 51 000 000,00 грн - четверта черга;
- Приватне акціонерне товариство "Зовнішньоторговельна фірма "КрАЗ" на суму 48 458 954,40 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 48 455 430,40 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева машинобудівна корпорація" на суму 19 745 957,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 19 742 433,00 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" на суму 139 033 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 139 030 000,00 грн - четверта черга;
- Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на суму 136 003 724,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн. - перша черга; 136 000 200,00 грн. - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології" на суму 246 260 411,28 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 246 256 887,28 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові промислові технології" на суму 4 532 564,96 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 4 529 040,96 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ді.еР.Ай." на суму 20 609 640,61 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 20 606 116,61 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Основа" на суму 2 913 524,00 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 2 910 000,00 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімреактив" на суму 2 879 888,96 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 2 876 364,96 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна транспортна компанія" на суму 1 321 021,08 грн, з яких: 3 524, 00 грн - перша черга; 1 317 497,08 грн - четверта черга;
- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" на суму 270 050 034,89 грн - четверта черга;
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" на суму 1 685 455 759,38 грн, з яких: 1 481 925 380,23 грн - четверта черга; 203 530 379,15 грн - шоста черга;
окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ПАТ "АвтоКрАЗ" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт", що забезпечені заставою боржника на суму 802 530 048,05 грн;
в іншій частині вимог Акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз",Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний промислово-інвестиційний банк", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" відмовлено,
відмовлено у задоволенні заяв Приватного акціонерного товариства "Херсонський завод карданних валів", Товариства з обмеженою відповідальністю "КрАЗ Лізинг", Публічного акціонерного товариства "Стаханівський завод технічного вуглецю", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апогей", Forth Asset Management Limited, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з грошовими вимогами до боржника, кредиторських вимог AT "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 139 685 грн 68 коп. заборгованості з повернення кредитних коштів, прострочених процентів за кредитом, простроченої комісії за управління кредитною лінією; 3 % за порушення зобов'язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту; інфляційних втрат за порушення зобов'язання: щодо повернення кредиту, щодо сплати прострочених процентів за основних боргом, щодо сплати прострочених процентів за простроченим боргом, щодо сплати комісії за управління кредиту.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", прийняти нове рішення, яким визнати вимоги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" в розмірі 320 241 514, 83 грн.
Згідно зпротоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Остапенко О.М., судді:Сотніков С.В., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі №917/814/16 задоволено, відведено суддю Остапенка О.М. від розгляду апеляційних скарг ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", АТ "Державний експертно-імпортний банк України", ТОВ "Інвестохіллс Веста" та ООО PKP ALPHATEX LTD на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 року у справі №917/814/16, матеріали справи №917/814/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 заяву судді Полякова Б.М. про самовідвід у справі №917/814/16 задоволено, відведено суддю Полякова Б.М. від розгляду апеляційних скарг ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", АТ "Державний експертно-імпортний банк України", ТОВ "Інвестохіллс Веста" та ООО PKP ALPHATEX LTD на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16, матеріали справи №917/814/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., ОСОБА_1
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" про банкрутство, відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження, відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №917/814/16.
16.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/814/16 у 110-ти томах.
18.02.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 залишено без руху, вказано, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази доплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі (3 493, 00 грн) та докази надсилання всім кредиторам у справі №917/814/16 копій апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
06.06.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами доплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі (3 493, 00 грн) та докази надсилання кредитору Inexim Company LTD копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Ухвалою Північного апеляційного господараського суду від 13.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.07.2022, запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 18.07.2022, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 22.07.2022.
14.07.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві арбітражний керуючий Кізленко В.А. просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу в частині, що оскаржується без змін. За договорами виготовлення та поставки товару, Приватним акціонерним товариством "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" не надано доказів здійснення попередньої оплати за товар, доказів поставки товару, доказів виставлення рахунків-фактур як підстав для оплати. Як зазначає арбітражний керуючий Кізленко В.А., за умовами договорів купівлі-продажу металопрокату, кредитор повинен був здійснити 100 % попередню оплату на рахунок боржника, проте, в матеріалах справи відсутні відповідні докази, а акти звірки не є належними доказами наявності заборгованості, з огляду на що, суд першої інстанції правомірно відмовив у їх визнанні. В матеріалах справи відсутні копії видаткових накладних, на які посилається Приватне акціонерне товариство "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" в обґрунтування підтвердження заборгованості за договорами, які укладено в спрощеній формі.
У судове засідання 27.07.2022 з'явились ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", представники кредиторів OOO PKP ALPHATEX, АТ "Київмедпрепарат", Військової частини НОМЕР_1 , АТ "Державний експортно-імпортний банк України", АТ "Державний ощадний банк України", ТОВ "Фінансова компанія інвестохіллс Веста", розпорядник майна арбітражний керуючий Кізленко В.А. та його представник.
У судовому засіданні скаржник підтримав апеляційну скаргу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 до 17.08.2022.
29.07.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 917/814/16 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Андрієнко В.В., ОСОБА_1
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 до свого провадження у новому складі суду, вказано, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 17.08.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 відкладено на 12.10.2022 о 11 год 30 хв.
12.10.2022 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Доманської М.Л. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16, призначено до розгляду на 17.11.2022.
16.11.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022 у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 оголошено перерву на 08.12.2022.
06.12.2022 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Кізленка А.В. надішло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 оголосити перерву на 26.01.2023.
28.12.2022 на електронну пошту суду від Акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" надійшли пояснення, щодо забезпечення дотримання розумності строків розгляду справи.
10.01.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшли заперечення на пояснення АТ "Укрексімбанк" щодо забезпечення дотримання розумності строків розгляду справи.
У зв'язку з перебуванням судді Андрієнко В.В. у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 917/814/16 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: ОСОБА_1, Пантелієнко В.О.
У зв'язку з оголошенням у місті Києві та Київській області повітряної тривоги судове засідання 26.01.2023 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 до свого провадження у новому складі суду (головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: ОСОБА_1, Пантелієнко В.О.). Розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16, призначено до розгляду на 22.03.2023 (з урахуванням Ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 про випралення описки).
21.03.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» надішло клопотання про розгляд справи без участі боржника.
22.03.2023 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Арбітражного керуючого Кізленка В.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судове засідання 22.03.2023 з'явились представники кредиторів АТ "Київмедпрепарат", АТ "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», АТ "Державний експертно-імпортний банк України", OOO PKP ALPHATEX LTD та представник арбітражного керуючого Кізленка А.В.
У судовому засіданні 22.03.2023 ставились на обговорення клопотання Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» в частині розгляду даної апеляційної скарги без участі боржника та клопотання Арбітражного керуючого Кізленка В.А. в частині відкладення розгляду даної апеляційної скарги. Представник АТ "Державний експертно-імпортний банк України" заперечував щодо вищевказаних клопотань; представники від АТ "Київмедпрепарат", АТ "Державний ощадний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», АТ "Державний експертно-імпортний банк України", представник арбітражного керуючого Кізленка А.В. та OOO PKP ALPHATEX LTD не заперечували щодо розгляду справи без участі представника боржника та щодо клопотання Арбітражного керуючого Кізленка В.А. про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства «АвтоКраз» в частині розгляду даної апеляційної скарги без участі боржника; клопотання Арбітражного керуючого Кізленка В.А. в частині відкладення розгляду даної апеляційної скарги підлягає задоволенню частково; у судовому засіданні оголошено перерву до 12.04.2023 о 12:15.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023, крім іншого, оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 до 03.05.2023 о 12 год. 00 хв.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади, у зв'язку іх виходом у відставку згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2023, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 917/814/16 у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.05.2023 о 12 год. 00 хв.
У судове засідання 03.05.2023 з'явились представники кредиторів АТ "Київмедпрепарат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", АТ "Державний експертно-імпортний банк України", OOO PKP ALPHATEX LTD, ТОВ "ФК "Фінтакт", представник арбітражного керуючого Кізленка А.В. та арбітражний керуючий Кізленко А.В.
У судовому засіданні 03.05.2023 ставились на обговорення клопотання Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" в частині розгляду даної апеляційної скарги без участі боржника. Представники від АТ "Державний експертно-імпортний банк України", АТ "Київмедпрепарат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", ТОВ "ФК "Фінтакт", представник арбітражного керуючого Кізленка А.В., арбітражний керуючий Кізленко А.В. та представник OOO PKP ALPHATEX LTD не заперечували щодо розгляду справи без участі представника боржника.
Колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" в частині розгляду даної апеляційної скарги без участі боржника.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.
В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Представники OOO PKP ALPHATEX LTD, АТ "Державний експертно-імпортний банк України", АТ "Київмедпрепарат", ТОВ "ФК "Фінтакт" покладались на розсуд суду щодо даної апеляційної скарги, представник арбітражного керуючого Кізленка А.В. та арбітражний керуючий Кізленко А.В. заперечували щодо даної апеляційної скарги та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" підтримав дану апеляційну скаргу. Судовою колегією заслухано позиції учасників справи щодо апеляційної скарги; досліджено докази у справі та проголошено перехід до стадії судових дебатів; у судовому засіданні оголошено перерву до 10.05.2023 о 09:30.
У судове засідання 10.05.2023 представник скаржника не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. У судове засідання з'явились представники АТ "Державний експертно-імпортний банк України», АТ «Державний ощадний банк України», АТ "Київмедпрепарат", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", OOO PKP ALPHATEX LTD, ТОВ "ФК "Фінтакт", представник арбітражного керуючого Кізленка А.В. та арбітражний керуючий Кізленко А.В.
У судовому засіданні у судових дебатах представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" підтримав апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", представники ТОВ "ФК "Фінтакт", арбітражний керуючий Кізленко А.В. та його представник заперечували щодо апеляційної скарги, представники АТ "Державний експертно-імпортний банк України» та АТ «Державний ощадний банк України» поклались на розсуд суду з питання вирішення данної апеляційної скарги.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції за даною апеляційною скаргою оскаржується лише в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод", суд апеляційної інстанції здійснює її перегляд лише в тій частині, що оскаржується.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що факт наявності заборгованості боржника перед кредитором підтверджується належними доказами, зокрема, актами звірки та видатковими накладними. Як зазначає апелянт, факт наявності заборгованості визнавав і сам боржник. Скаржник стверджує, що у випадку сумнівів суд першої інстанції мав право витребувати такі докази в кредитора з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, проте, такі докази судом не витребовувались. Відносно висновку суду першої інстанції щодо спливу строку позовної давності, уповноваженою особою боржника було підписано Акти звірки 01.10.2018, що свідчить про визнання боржником боргу. На думку апелянта, строк позовної давності за зобов'язаннями боржника перед кредитором перервався 01.10.2018.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" відносно оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" з грошовими вимогами до боржника слід залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" з грошовими вимогами до боржника - залишити без змін, з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" у розмірі 555 687 553,91 грн. Введено процедуру розпорядження майном "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) за номером 54698 від 09.10.2018. Призначено розпорядником майна "АвтоКраз" (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вулиця Київська, 62, код ЄДРПОУ 05808735) арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича (свідоцтво № 408 від 27.02.2013, адреса для листування: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська,11). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 03.12.2018.
09.10.2018 на сайті Вищого господарського суду України опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз".
26.10.2018 подана заява Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" про визнання конкурсним кредитором Боржника.
12.08.2019 Господарський суд міста Києва за результатами проведення попереднього засідання постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суд від 18.06.2020, в частині розгляду грошових вимог Кредиторів) про визнання вимог, зокрема: - Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" з грошовими вимогами на суму 320 245 038 грн. 83 коп., з яких 3524 грн 00 коп.-вимоги першої черги, 320 241 514 грн. 83 коп.-вимоги четвертої черги.
Рішення судів в цій частині мотивовані обґрунтованістю та доведенням наданими у справі доказами вимог Кредитора до Боржника на заявлену суму.
Суди встановили, зокрема, що визнані судом вимоги Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" ґрунтуються: на вексельних зобов'язаннях та на грошових зобов'язаннях Боржника за правочинами - цивільно-правовими договорами; також встановлено, що між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та Боржником було складено акти звіряння розрахунків станом на 01.10.2018 , які підтверджують існування заборгованості, яка станом на 01.10.2018 складає 320 241 514 грн. 83 коп.
Постановою Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 917/814/16 постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 , зокрема, в частині розгляду грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" у справі № 917/814/16 скасовано. Справу № 917/814/16 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва
Направляючи справу на новий розгляд в скасованій частині, Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив:
- щодо вексельних зобов'язань: суди, здійснивши розгляд кредиторських вимог, що ґрунтуються на вексельних зобов'язаннях Боржника, не дослідили зібрані у справі та додані до заяв з кредиторськими вимогами докази, зокрема не дослідивши оригінали відповідних векселів як документів, що підтверджують грошові вимоги кредитора до боржника, не залучивши такі докази до матеріалів справи, як і не встановивши обставин відмови від надання до матеріалів справи цього документа,
- щодо грошових зобов'язаннях боржника за цивільно-правовими договорами: прийняття судом у цій справі рішення про обґрунтованість та визнання грошових вимог кредитора лише на тій підставі, що Боржник визнав суму боргу, однак без посилання та без оцінки доказів (первинних та розрахункових документів, відомостей бухгалтерського обліку) є передчасним та не відповідає встановленому нормами статей 23, 24, 25 Закону про банкрутство імперативному порядку щодо розгляду судом грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, щодо вексельних зобов'язань під час нового розгляду суд першої інстанції дійшов висновку, що, оскільки, кредитором подано до суду оригінали векселів на суму 136 000 200,00 грн, кредиторські вимоги підлягають в цій частині задоволенню.
В цій частині ухвала господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 не оскаржується.
Щодо решти заявлених вимог, суд першої інстанції відмовив, дійшовши наступних висновків: за договорами виготовлення та поставки товару кредитором не надано ні доказів здійснення попередньої оплати за товар, ні доказів поставки товару, ні доказів виставлення рахунків-фактур, як підстав для оплати. Вимоги є необґрунтованими. За договором на підготовку виробництва заявником також не надано ні доказів отримання боржником рахунку для перерахування попередньої оплати (згідно п. 3.2. договору 61% вартості від загальної ціни договору боржник повинен перерахувати кредитору протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку), ні доказів виконання робіт (акту приймання передачі, як підстави для остаточного розрахунку). Вимоги є необґрунтованими. За умовами всіх чотирьох договорів купівлі-продажу металопрокату, кредитор повинен був здійснити 100% попередню оплату на рахунок боржника. В матеріалах справи відсутні відповідні докази, з огляду на що, вимоги є необґрунтованими. За всіма договорами (окрім договорів купівлі-продажу векселів № Б-312/1 та № Б- 510/1) ООО РКР ALPHATEX LTD заявило про сплив позовної давності. Боржник за всіма договорами заявив про сплив позовної давності. Суд, крім іншого, вирішив задовольнити заяви про застосування строку позовної давності.
Як вбачається з матералів справи, між Приватним акціонерним товариством «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» та Приватним акціонерним товариством "АВТОКРАЗ" укладено наступні договори на виготовлення та поставку товару: від 20.12.2011 № 238, 19.12.12 № 225, 17.12.2013 № 479, 17.12.2014 № 390, 23.12.2015 № 319 , 04.11.2016 № 209, 28 .12.2017 № 236.
Так, 20.12.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» (виконавець, нині - ПРАТ «ТКШЗ») і Холдинговою компанією «АвтоКраз» (замовник, нині - Приватне акціонерне товариство «АвтоКраз») укладено договір на виготовлення та поставку товару № 238 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов'язується виготовити та передати у власність замовника товар, зазначений у Додатку-Спеціфікації, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 2.1 договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю і по позиціях, загальна вартість, а також терміни виготовлення та умови поставки товару, вказуються в письмових замовленнях, оформлених у вигляді Додатків-Специфікацій, які з моменту підписання сторонами становлять невід"ємну частину Договору.
Поставка товару здійснюється автотранспортом Замовника на умовах «Франко-завод» (EXW) м.Токмак, склад Виконавця згідно з «Інкотермс-2000». Транспортні витрати покладаються на Замовника. Товар поставляється в універсальній металевій тарі Замовника, а молотки і кувалди, упаковані в тарі Виконавця. Облік, звернення та повернення тари виконувати відповідно до «Правил застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання в Україні», затвердженими відповідно до постанови КМУ №174 від 04.04.1992 (п. 3.1 договору).
Кількість, номенклатуру та терміни виготовлення партії Товару Виконавець узгоджує з Замовником до 5-го числа місяця, що передує мiсяцю замовлення.
Термін виготовлення товару 45 календарних днів з моменту зарахування авансового платежу Замовника на розрахунковий рахунок Виконавця. У разі, якщо Замовник виконує передплату поставкою металопрокату на адресу Виконавця, відвантаження партії Замовнику виконується впродовж 30 календарних днів з моменту надходження металопрокату на склад Виконавця.
Пункт 4.6 договору визначає, що загальна сума договору складає на момент укладання 10 000 000,00 грн.(десять мільйонів грн.00 коп.) з ПДВ.
Додатковими угодами вносилися зміни до специфікацій до договору на виготовлення та поставку товару, а саме, зміна пункту 4.6 (зміна суми договору), та вносилися зміни до реквізитів сторін за договором.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ "ТКШЗ", виконавець виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату передбачену договором, а саме, п. 4.2.2, яким передбачено, що решту вартості партії товару, з урахуванням утримання частки переплати, Замовник сплачує протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження товару зі складу Виконавця і після отримання рахунків на відвантажену продукцію.
Пункт 8.13 визначає, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2012. Пролонгація договору проводиться за письмовою згодою сторін.
Таким чином, на думку ПрАТ "ТКШЗ", у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 238 у розмірі 8 064 105,10 грн.
19.12.2012 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 225 на виготовлення та поставку товару.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (ПрАТ ТКШЗ) зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника ПРАТ "АВТОКРАЗ") товар, значений у Додатках-Спеціфікаціях, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктом 4.5 договору визначено, що загальна сума договору складає на момент укладання 30 000 000,00 грн. з ПДВ.
Додатковими угодами вносилися зміни до специфікацій до договору на виготовлення та поставку товару, а саме, зміна пункту 4.5 (зміна суми договору), та вносилися зміни до реквізитів сторін за договором.
Заявник зазначає, що ПрАТ "ТКШЗ" виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу, ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату, передбачену договором.
Пункт 8.16 визначає, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013. Пролонгація договору проводиться за письмовою згодою сторін.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 225 від 19.12.2012 (на виготовлення та поставку товару) у розмірі 20 435 305,46 грн.
17.12.2013 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 479 на виготовлення та поставку товару.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (ПрАТ ТКШЗ) зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника ПРАТ "АВТОКРАЗ") товар, зазначений у Додатках-Спеціфікаціях, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором.
Пункт 2.1 договору передбачає, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю і по позиціях, загальна вартість а також терміни виготовлення та умови поставки товару, вказуються в письмових замовленнях, оформлених у вигляді Додатків-Специфікацій, які з моменту підписання сторонами становлять невід'ємну частину Договору.
Пунктом 4.6 договору визначено, що орієнтована сума Договору на момент його укладання становить 10 000 000,00 грн. з ПДВ.
Додатковими угодами вносилися зміни до специфікацій до договору на виготовлення та поставку товару, а саме, зміна пункту 4.6 (зміна суми договору), вносилися зміни до реквізитів сторін за договором.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, ПрАТ ТКШЗ виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату, передбачену договором, а саме, п. 4.2.2 договору, яким визначено, що замовник здійснює остаточний розрахунок з Виконавцем за виготовлений товар протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність до поставки товару.
Пункт 8.16 договору, визначає що, договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014. Пролонгація договору проводиться за письмовою згодою сторін.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 479 від 17.12.2013 (на виготовлення та поставку товару) у розмірі 29 980 009,03 грн.
17.12.2014 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 390 на виготовлення та поставку товару.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (ПрАТ ТКШЗ) зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника (ПРАТ "АВТОКРАЗ") товар, зазначений у Додатках-Спеціфікаціях, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором.
Пункт 2.1 договору передбачає, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю і по позиціях, загальна вартість а також терміни виготовлення та умови поставки товару, вказуються в письмових замовленнях, оформлених у вигляді Додатків-Специфікацій, які з моменту підписання сторонами становлять невід'ємну частину Договору.
Пунктом 4.6 договору визначено, що орієнтована сума Договору на момент його укладання становить 10 000 000,00 грн. з ПДВ.
Додатковими угодами вносилися зміни до специфікацій до договору на виготовлення та поставку товару, а саме, зміна пункту 4.6 (зміна суми договору), та вносилися зміни до реквізитів сторін за договором.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, ПрАТ ТКШЗ виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу, ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату, передбачену договором, а саме, п. 4.2.2 договору, яким визначено, що замовник здійснює остаточний розрахунок з Виконавцем за виготовлений товар протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність до поставки товару.
Пункт 8.16 договору визначає, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015. Пролонгація договору проводиться за письмовою згодою сторін.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 390 від 17.12.2014 (на виготовлення та поставку товару) у розмірі 38427 580,40 грн.
23.12.2015 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 319 на виготовлення та поставку товару.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (ПрАТ ТКШЗ) зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника ПРАТ "АВТОКРАЗ") товар, зазначений у Додатках-Спеціфікаціях, а Замовник зобов'язується оплатити та прийняти товар на умовах, передбачених цим Договором.
Пункт 2.1 договору передбачає, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю і по позиціях, загальна вартість, а також терміни виготовлення та умови поставки товару, вказуються в письмових замовленнях, оформлених вигляді Додатків-Специфікацій, які з моменту підписання сторонами становлять невід'ємну частину Договору.
Пунктом 4.6 договору визначено, що орієнтовна сума Договору на момент його укладання становить 10 000 000,00 грн з ПДВ.
Додатковими угодами вносилися зміни до специфікацій до договору на виготовлення та поставку товару, а саме, зміна пункту 4.6 (зміна суми договору), та вносилися зміни до реквізитів сторін за договором.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, ПрАТ ТКШЗ виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу, ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату, передбачену договором, а саме, п. 4.2.2 договору, яким визначено, що замовник здійснює остаточний розрахунок з Виконавцем за виготовлений товар протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання факсимільного повідомлення про готовність до поставки товару.
Пункт 8.16 договору, визначає, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016.
Пролонгація договору проводиться за письмовою згодою сторін.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 319 від 23.12.2015 (на виготовлення та поставку товару) у розмірі 14 820 862,23 грн.
04.11.2016 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 209 на підготовку виробництва.
Відповідно до пункту 1.1 Договору Виконавець (ПрАТ ТКШЗ) зобов'язується провести підготовку виробництва (виготовлення штампового оснащення та п'яти дослідних зразків, надалі - Робота) для виготовлення продукції Замовнику (ПРАТ "АВТОКРАЗ"), на підставі наданих замовлень на виготовлення продукції згідно договору № 319 від 23.12.2015. Найменування, кількість, ціна, термін закінчення Робіт визначаються Додатками Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що сумарна Вартість Робіт згідно з п.1.1. складає 209 436,31 грн. з ПДВ
Додатковими угодами вносилися зміни до Преамбули договору та реквізитів сторін (Розділ 9).
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, ПрАТ ТКШЗ виконав взяті на себе зобов'язання за договором. В свою чергу, ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взятих на себе зобов'язань та не здійснив оплату, передбачену договором, а саме п. 3.2 договору, яким визначено, що остаточний розрахунок Замовник здійснює в 10- ти денний строк після підписання Акту виконаних робіт.
Пункт 6.1 визначає, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2018.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, у ПРАТ "АВТОКРАЗ" існує заборгованість за договором № 209 від 04.11.2016 (на підготовку виробництва) у розмірі 81 680,16 грн.
28.12.2017 між ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір № 236, відповідно до якого Продавець (ПрАТ "Токмацький ковальсько-штампувальний завод") зобов'язується виготовити і поставити, а Покупець (ПРАТ "АВТОКРАЗ") сплатити та прийняти товар на умовах цього договору.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, під час виконання даного договору у ПРАТ "АВТОКРАЗ" станом на 01.10 2018 існує заборгованість у розмірі 133 034,42 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2018.
Крім вищезазначеного, у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ вказував також, що між ПрАТ ТКШЗ та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір на поставку запасних частин від 05.11.2003 № 1054 Ри, за умовами якого ПРАТ "АВТОКРАЗ" продає, а ПАТ ТКШЗ придбає запасні частини до автомобілів КрАЗ.
Відповідно до п. 3.2 Договору продавець відвантажує продукцію покупцю на протязі 30 днів з моменту отримання 100% передплати на розрахунковий рахунок. Покупець сплачує за продукцію за цінами, що вказані в Специфікації на поставку партії продукції.
ПрАТ ТКШЗ вказував, що здійснив передплату за запасні частини протягом лютого-березня 2005 в сумі 22 636 194,38 грн, з яких повернуто грошових коштів на суму 15 155 490,40 грн. Отримано запасних частин на суму 3 051 351,67 грн.
Згідно з додатковою угодою від 28.12.2016 № 38 термін дії договору продовжено по 31.12.2017, але поставка на суму передплати не відбулася і залишок заборгованості станом на 01.10.2018 складає 4 429 352,31 грн.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, Боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання та на момент подання цієї заяви існує заборгованість за договором від 05.11.2003 № 1054 Ри, яка становить 4 429 352,31 грн.
Колегія суддів зауважує, що відповідний договір додано до заяви з кредиторськими вимогами іноземною мовою, перекладу на державну мову скаржник до заяви не додавав, відповідно до норм чинного законодавства цей доказ не може розглядатись, як належний доказ у справі.
02.06.2006 між ПрАТ ТКШЗ та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір купівлі-продажу № 129 Ри, за умовами якого ПРАТ "АВТОКРАЗ" продає, а ПАТ ТКШЗ придбає товар - металопрокат.
Відповідно до п. 5. Договору продукція відвантажується за умови 100 % передплати в національній валюті України на розрахунковий рахунок.
Як вказував ПрАТ ТКШЗ, дане підприємство здійснило передплату за металопрокат на загальну суму 164 635 602,47, з якої повернуто на суму 128 932 354,46 грн., таким чином, залишок перерахованої та неповернутої передплати станом на 01.10.2018 становить 35 703 248,01 грн.
Згідно з п.4 додаткової угоди від 19.12.2012 № 9 Договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, Боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання та на момент подання цієї заяви існує заборгованість за договором від 02.02.2006 № 129 Ри, яка становить 35 703 248,01 грн.
Колегія суддів зауважує, що відповідний договір додано до заяви з кредиторськими вимогами іноземною мовою, перекладу на державну мову скаржник до заяви не додавав, відповідно до норм чинного законодавства цей доказ не може бути взято до уваги судом.
25.12.2008 між ПрАТ ТКШЗ та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір купівлі-продажу № 25-12-2008, за умовами якого ПРАТ "АВТОКРАЗ" продає, а ПАТ ТКШЗ придбає товар - металопрокат.
За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, зазначений в Специфікаціях до даного Договору, а покупець оплатити товар прийняти його на умовах даного договору. Загальна сума договору складає 10 000 000,00 грн.
Як вказував у своїй заяві ПрАТ ТКШЗ, 25.12.2008 підприємством була здійснена передплата за даним договором в розмірі 2500000,00грн., залишок заборгованості станом на 01.10.2018 становить 2 500 000,00 грн.
Строк дії договору згідно з Додатковою угодою від 29.12.2010 № 2 до 31.12.2012, або до повного погашення сторонами своїх зобов'язань.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, Боржник не виконав у повному обсязі взяті на себе зобов'язання та на момент подання цієї заяви існує заборгованість за договором від 25.12.2008 № 25-12-2008, яка становить 2 500 000,00 грн.
27.09.2011 між ПрАТ ТКШ3 та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір купівлі-продажу № 1170/11, за умовами якого ПРАТ "АВТОКРАЗ" продає, а ПАТ ТКШЗ придбає товар - металопрокат.
За умовами п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, зазначений в Специфікаціях до даного Договору, а покупець оплатити товар і прийняти його на умовах даного договору.
Загальна сума договору згідно з п.2 додаткової специфікації від 30.01.2013 визначається сумою усіх специфікацій до даного договору.
Як вказував ПрАТ ТКШЗ, дане підприємство здійснило передплату за запасні частини протягом 2011 -2012 років на загальну суму 23 260 000,00 грн. Отримано запасних частин на суму 5 086 841,71 грн.
Згідно з п. 4 Додаткової угоди від 30.01.2013 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ, Боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, на момент подання цієї заяви існує заборгованість за договором від 27.09.2011 № 1170/11, яка становить 18 173 158,29 грн.
09.11.2012 між ПрАТ ТКШЗ та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладено договір купівлі-продажу № 1157/12/233, за умовами якого ПРАТ "АВТОКРАЗ" продає, а ПАТ ТКШЗ придбає товар - металопрокат.
За умовами п. 1 договору продавець зобов'язаний поставити і передати у власність покупця товар, зазначений в Специфікаціях до даного Договору, а покупець оплатити товар і прийняти його на умовах даного договору.
Загальна сума договору згідно з п.2.3. договору складає 20 000 000,00 (двадцять мільйонів грн. 00 коп.).
Згідно з Додатковою угодою від 31.01.2014 № 1 внесено зміни в договір, а саме, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо протягом одного місяця до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявила бажання його перервати. Договір вважається діючим до моменту повного виконання сторонами взятих на себе фінансових зобов'язань.
Як вказував заявник, 14.11.2012 ПрАТ ТКШЗ здійснив передплату за металопрокат в сумі 10 349 500,00 грн.
Таким чином, на думку ПрАТ ТКШЗ Боржник не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання та на момент подання цієї заяви існує заборгованість за договором № 1157/12/233 від 09.11.2012р., яка становить 10 349 500,00 грн. та підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2018.
Як встановлено судом першої інстанції, між ПрАТ "Токмацький ковальсько- штампувальний завод" та ПРАТ "АВТОКРАЗ" укладались договори не лише у формі єдиного документа, тобто договору, але й у спрощений спосіб відповідно ст. 181 Господарського кодексу України.
Кредитором в підтвердження укладення господарських договорів у спрощений спосіб, відповідно до яких, на думку ПрАТ ТКШЗ, ПРАТ "АВТОКРАЗ" не виконав взяті на себе зобов'язання, надано листи від 24.05.2016 № 442-51/50, від 17.06.2016 № 514-53/50, від 15.11.2016 № 1102-51/50, від 23.11.2016 № 2174, від 26.07.2017 № 663-51/50, від 26.09.2017 № 948-51/50, від 25.10.17 № 1034-51/50, від 11.06.2018 № 614-51/50.
Видаткові накладні, на які посилався ПрАТ «Токмацький ковальсько- штампувальний завод» у своїй заяві, у матеріалах справи відсутні (від 25.05.2016 № 336, від 17.06.2016 № 379, від 15.11.2016 № 719, від 23.11.2016 № 742, від 27.07.2017 № 498, від 26.09.2017 № 665, від 03.10.2017 № 677, від 25.10.17 № 1034-51/50. від 26.10.2017 № 733)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вищевказаними договорами виготовлення та поставки товару кредитором не надано ні доказів здійснення попередньої оплати за товар, ні доказів поставки товару, ні доказів виставлення рахунків-фактур, як підстав для оплати, у зв'язку з чим ці вимоги є необґрунтованими.
За вищевказаним договором на підготовку виробництва заявником також не надано ні доказів отримання боржником рахунку для перерахування попередньої оплати (згідно п. 3.2. договору 61% вартості від загальної ціни договору боржник повинен перерахувати кредитору протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку), ні доказів виконання робіт (акту приймання передачі, як підстави для остаточного розрахунку). Вимоги є необґрунтованими.
За умовами всіх чотирьох вищезазначених договорів купівлі-продажу металопрокату кредитор повинен був здійснити 100% попередню оплату на рахунок боржника. В матеріалах справи відсутні відповідні докази, з огляду на що, вимоги є необґрунтованими.
Зобов'язання за договорами, які укладені у спрощений спосіб, також не підтверджені жодними первинними документами; видаткові накладні, на які посилався ПрАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» у своїй заяві у матеріалах справи відсутні.
Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бугхалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні докменти. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронні формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).
За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України обов'язком суб'єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
Колегія суддів у цій справі враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
Наведені правові висновки не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ та втратою чинності Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки КУзПБ (статті 45-47) містить подібне в цій частині правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.
Щодо сутності підвищеного стандарту доказування кредиторських вимог у справах про банкрутство колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20, відповідно до якої зазначено, що «Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Таким чином, для запобігання визнання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов'язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред'являються підвищені вимоги.
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18). Аналогічні приписи містилися у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на дату звернення кредитора до суду із заявою із кредиторськими вимогами до боржника.
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Правовий висновок про обґрунтованість відмови суду у визнанні грошових вимог до боржника внаслідок неподання заявником належних і достатніх документальних доказів відповідного зобов'язання при поданні заяви про визнання таких вимог сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.04.2019 у справі № 910/21939/15, від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19. Така судова практика є сталою, адже сформована як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так і - статті 45 КУзПБ.
Системний аналіз статей 45-47 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника - потенційного кредитора, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог.
Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 73 ГПК України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині другої цієї статті, зокрема, письмовими доказами.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що заявником на підтвердження кредиторських вимог не було надано доказів (первинних документів) в обґрунтування реальності своїх кредиторських вимог на заявлену суму, за заявлений період.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
Судова колегія відзначає, що саме первинними документами підтверджується заборгованість суб'єкта господарювання, її розмір (або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору - тобто про заборгованість боржника перед кредитором); саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов'язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора.
Водночас, апеляційний господарський суд в межах наданих йому повноважень (стаття 269 ГПК України) має забезпечувати дотримання принципу змагальності та найбільш відповідного цьому принципу стандарту доказування - стандарту переваги більш вагомих доказів; оцінка обставин справи здійснюється з урахуванням усієї сукупності наявних в ній доказів та правил й критеріїв, визначених ГПК України.
Визнання вимог без аналізу обґрунтованості кредиторських вимог, без дослідження реальності здійснення господарських операцій з посиланням на відповідні докази, що надані заявником на підтвердження існування заборгованості боржника, буде свідчити про формальний підхід судом апеляційної інстанції при розгляді його заяви.
Стала практика Верховного Суду вказує на те, що використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відносно вказаних вище кредиторських вимог кредитором не надано ні доказів здійснення попередньої оплати за товар, ні доказів поставки товару, ні доказів виставлення рахунків-фактур, як підстав для оплати, ні інших первинних документів, якими б довів реальність заявлених кредиторських вимог, у зв'язку з чим ці кредиторські вимоги є необґрунтованими.
Колегією суддів враховано, що у судовому засіданні 17.08.2022 ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" зазначив, що первинні документи на підтвердження заявлених кредиторських вимог у даній справі надати суду не може. Акти звірки не можуть бути підтвердженням існуючої заборгованості, якщо дані, відображені у такому акі звірки не підтверджені відповідними первинними документами.
Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відхилення грошових вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" до боржника у відповідній частині, оскільки такі вимоги не були обґрунтовані і підтверджені заявником належними і допустимими доказами відповідно до вимог законодавства, у тому числі частини першої статті 73, частин першої та четвертої статті 80 ГПК України.
Ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог має наслідком відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи колегією суддів, як такі, що не спростовують зроблених судом першої інстанції висновків.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині, що оскаржується - без змін.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" відносно оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" з грошовими вимогами до боржника залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.11.2021 у справі №917/814/16 в частині відхилення вимог Приватного акціонерного товариства "Токмацький ковальсько-штампувальний завод" з грошовими вимогами до боржника - залишити без змін.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 19.05.2023
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Б.В. Отрюх