Справа №348/2056/17
Провадження №1-кс/348/3/23
19 травня 2023 року м. Надвірна
Слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Надвірнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянув клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,-
Клопотання надійшло до суду 14.11.2022.
Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014090200000010 від 22.05.2014 щодо кримінального провадження, у межах якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 ,-
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальник СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 .
В обгрунтування своїх вимог слідчий посилається на те, що слідчим відділенням Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014090200000010 від 22.05.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи приватним підприємцем, проводила господарську діяльність в сфері продажі промислових товарів за адресою: АДРЕСА_2 . Діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення і заволодіння коштами, які знаходяться у приватній власності громадян, вирішила заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_5 , шляхом обману та зловживання довірою, під приводом ніби-то розширення бізнесу та відшкодування збитків, по факту вчинення ДТП, якого фактично не було.
Реалізуючи свої протиправні наміри, у 2010 році з метою незаконного заволодіння коштами, шляхом обману, ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_6 з проханням позичити гроші нібито для розширення бізнесу та вирішення питання про відшкодування збитків по факту вчинення нею ДТП, якого не було. Викликавши впевненість щодо правдивості своїх намірів, ОСОБА_5 , ввівши в оману ОСОБА_6 , та зловживаючи його довірою, отримала від потерпілого 2000 дол. США. В подальшому, протягом осені 2013 року, ОСОБА_6 , під вигаданим ОСОБА_5 приводом розширення бізнесу, передав їй грошові кошти, на загальну суму 6000 дол. США. Таким чином, шляхом шахрайства, ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 на загальну суму 8000 дол. США, які використала для власних потреб.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, з початку 2010 року з метою незаконного заволодіння коштами, шляхом обману, повторно, ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_7 з проханням позичити гроші ніби-то для розширення бізнесу та вирішення питання про відшкодування збитків по факту вчинення нею ДТП, якого не було. Викликавши впевненість щодо правдивості своїх намірів, ОСОБА_5 , ввівши в оману потерпілу ОСОБА_7 та зловживаючи довірою, отримала від неї 4000 дол. США. В подальшому, весною 2013 року ОСОБА_7 , під вигаданим ОСОБА_5 приводом розширення бізнесу, передала їй грошові кошти, у сумі 4000 дол. США та 48000 грн. Таким чином, шляхом шахрайства, повторно, ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 8000 дол. США та 48000 грн., які використала для власних потреб.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, з початку 2010 року з метою незаконного заволодіння коштами, шляхом обману, повторно, ОСОБА_5 звернулась до ОСОБА_8 з проханням позичити гроші ніби-то для розширення бізнесу та вирішення питання про відшкодування збитків по факту вчинення нею ДТП, якого не було. Викликавши впевненість щодо правдивості своїх намірів, ОСОБА_5 , ввівши в оману потерпілого ОСОБА_8 та зловживаючи довірою, отримала від нього 9000 євро. Таким чином, шляхом шахрайства, ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 на загальну суму 9000 євро, які в подальшому використала для власних потреб.
Всього, протягом 2010-2013 років, шляхом обману та зловживанням довірою, ОСОБА_5 , незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на суму 16000 дол. США, що згідно курсу валют НБУ, станом на 01.03.2013 становить 127840 грн., 9000 євро, що згідно курсу валют НБУ, станом на 01.03.2013 становить 94410 грн., та 48000 грн., всього коштами вище вказаних громадян на загальну суму 270250 грн., що становить великі розміри. Заволодівши шляхом шахрайства коштами, ОСОБА_5 у березні 2014 року виїхала за межі України.
Своїми умисними діями, які виразились в незаконному заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживанням довірою, вчиненими повторно, у великих розмірах, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
23.06.2017 ОСОБА_5 надіслано повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, поштовим зв'язком по місцю останнього проживання, однак даний лист було повернуто назад у зв'язку із тим, що ОСОБА_5 не проживає за вказаною адресою.
Обгрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
При неодноразовому виклику слідчого до Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області для оголошення повідомлення про підозру, ОСОБА_5 не з'явилась, що підтверджується надсиланням повістки про виклики по місцю проживання, та наданням деручення оперативному підрозділу щодо доставлення останньої до слідчого відділення Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області. Згідно рапортів оперативних підрозділів ОСОБА_5 відсутня по місцю проживання тривалий час, та згідно інформації, наданої УІАЗ ОСОБА_5 виїхала за межі України 09 березня 2014 року через пункт пропуску «Львів». На даний час місце перебування підозрюваної ОСОБА_5 невідоме. У зв'язку з цим 23.06.2017 винесено постанови про зупинення досудового розслідування та оголошено підозрюваної ОСОБА_5 в розшук.
На даний час проводяться слідчі дії та розшукові заходи, направлені на встановлення місце знаходження ОСОБА_5 та причетності її до вчинення інших кримінальних правопорушень.
На даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про що свідчать наступні обставини - вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 290 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення; відсутність ОСОБА_5 тривалий час по місцю проживання та оголошення її слідчим у розшук. Також ОСОБА_5 не має офіційного місця роботи та постійних доходів для існування, усталеного способу життя, що вказує на відсутність у неї міцних соціальних зв'язків.
Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, а тому, з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на неї процесуальних обов'язків, та запобігання її подальшим спробам переховуватись від органу досудового розслідування, впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задоволити.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
У відповідності до ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
З клопотання слідчого та долучених до нього матеріалів вбачається, що в провадженні слідчого відділення Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42014090200000010 від 22.05.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 3).
23.06.2017 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, а саме у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Зокрема ОСОБА_5 надіслано письмове повідомлення про підозру поштою по місцю останньої проживання рекомендованим листом (а.с. 4-6).
Таким чином слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру з дотриманням вимог ст. 278 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, підтверджується зібраними по кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
Згідно даних перевірки по системі «Аркан», ОСОБА_10 09.03.2014 о 14.27 год. здійснила перетин державного кордону України в ПП «Львів» у напрямку «виїзд» (а.с. 14). Інформація щодо перетину державного кордону ОСОБА_5 станом на час розгляду клопотання відсутня.
У зв'язку із перетином підозрюваною ОСОБА_5 державного кордону України, та невстановленням під час досудового розслідування її місця знаходження, 23.06.2017 її оголошено у розшук. Досудове розслідування кримінального провадження зупинено (а.с. 9-12).
14.11.2022 до суду надійшло клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 14.11.2022 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Як зазначено в ухвалі слідчого судді, ухвала втрачає законну силу з моменту приводу підозрюваного до суду, закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії - 14.05.2023.
Однак станом на 14.05.2023 підозрювану ОСОБА_5 органом досудового розслідування не затримано та не доставлено до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Таким чином на даний час ухвала слідчого судді від 14.11.2022 втратила законну силу і не підлягає виконанню. При цьому від прокурора не поступало клопотання про повторний дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_5 з метою її приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Також прокурором в судовому засіданні не обгрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що є підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зокрема, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Між тим необхідно зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який, у відповідності до ст. 183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом.
Також слідчим не дотримано вимог ст. 184 КПК України, та не надано підтвердження, що ОСОБА_5 отримала клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до строків, вказаних ст. 184 КПК України, а саме за три години до початку розгляду клопотання в суді.
Окрім цього необхідно зазначити, що клопотання про застосування запобіжного заходу розглядається з обов'язковою участю підозрюваного.
Підозрювана ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно. Крім того з клопотання вбачається, що підозрювана ОСОБА_5 по місцю проживання відсутня тривалий час, в зв'язку з чим її оголошено в розшук.
За відсутності підозрюваної ОСОБА_5 суд позбавлений можливості розглянути клопотання про застосування до неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи вище наведене слідчий суддя приходить до переконання, що в клопотанні слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 184, ч. 2 ст. 187, 188, 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1