Справа № 347/2018/22
Провадження № 2/347/110/23
22 травня 2023 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Кіцули Ю.С.,
секретаря с/з Мошулі Т.В.,
розглянувши у підготовчому відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -
Стислий виклад позицій позивача, та заперечень відповідача.
08.11.2022 року адвокат Кожевнікова О.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування вимог заяви, покликалась на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала, та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті матері ОСОБА_1 прийняла, так як постійно була зареєстрована та проживала із спадкодавцем ОСОБА_3 . Інших спадкоємців в ОСОБА_3 немає. 23.07.2021 року приватним нотаріусом Кабин А.Р. була зареєстрована спадкова справа за № 68029519, після смерті ОСОБА_3 . Однак, ОСОБА_1 було відмовлено, у видачі свідоцтва про право на спадщину, з підстав відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме земельні ділянки площею 0,85 га в АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер брат позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Який постійно був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 . Спадщину після смерті брата, ОСОБА_1 прийняла, так як була зареєстрована та постійно проживала із померлим братом. Пережилого подружжя, чи інших спадкоємців у померлого ОСОБА_4 немає.
17.09.2021 року приватним нотаріусом Кабин А.Р., зареєстровано спадкову справу 68342184, після смерті ОСОБА_4 . Однак, 21.06.2022 року постановою нотаріуса відмовлено, у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 з підстав відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок, що в АДРЕСА_1 , який є об'єктом спадщини. Згідно висновку про вартість майна, вартість житлового будинку становить 91 600 грн. Згідно довідки №705 від 23.07.2021 року, виданої Річківським старостинським округом, Косівської міської ради, вбачається, що будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , рахувалося за ОСОБА_3 , а станом на 01.07.1990 року, членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , голова двору, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_4 - син. Отже вказане будинковолодіння відносилося до майна колгоспного двору.
Враховуючи той факт, що за життя ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 не зареєстрували у встановленому законом порядку право власності на житловий будинок, який є майном колгоспного двору, членами якого вони були, однак правомірно набули майнових прав щодо нього, не втратили право на їхню частку у майні колгоспного двору, інших спадкоємців немає, а відтак позивач ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове майно.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано. Проте від представника відповідача 27.04.2023 року надійшла заява про розгляд справи без участі представника Косівської міської ради. Щодо задоволення позову не заперечили.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися, однак просили проводити розгляд справи без їх участі (а.с.72).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву, в якій позов визнала повністю. Розгляд справи просила проводити без її участі (а.с.53).
Косівська міська рада не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак подала клопотання розгляд справи без їх участі. Щодо задоволення позовних вимог, не заперечили (а.с.88-89).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 23.01.2023 року.
Ухвалою суду від 23.01.2023 року заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без розгляду, з підстав не дотримання вимог ст.212 ЦПК України.
Ухвалою підготовчого судового засідання від 23.01.2023 року розгляд справи відкладено на 08.02.2023 року.
Ухвалою суду від 08.02.2023 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 20.04.2023 року замінено відповідача ОСОБА_2 на Косівську міську раду.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судом проведено розгляд справи у відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрована в с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області (а.с.9).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Відповідно до копії заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Косівського РНО Кабина А.Р. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . Спадкове майно складається з земельної ділянки площею 0,85 га, в АДРЕСА_1 (а.с.11).
Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстровано спадкову справу за № 68029519 (а.с.12).
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідцотва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , з підставі відсутності правовстановлюючих документів на земельні ділянки (а.с.13).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).
Відповідно до копії довідки виданої Річківським старостинським округом Косівської міської ради №798, від 16 вересня 2021 року, ОСОБА_4 був зареєстрований та по день смерті проживав в житловому будинку в АДРЕСА_1 . На день смерті з ним були зареєстровані та проживали за однією адресою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.15).
Відповідно до копії заяви, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Строгуш О.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_4 (а.с.16).
Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстровано спадкову справу за № 68342184 (а.с.17).
Відповідно до копії заяви, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Косівського РНО з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 (а.с.18).
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , з підставі відсутності правовстановлюючих документів на житловий будинок в АДРЕСА_1 (а.с.19).
Згідно копії технічного паспорта на житловий будинок, що в АДРЕСА_1 складається з коридору, кухні та житлової площі. Вартість житлового будинку становить 91 600 грн. (а.с.21-24).
Згідно копії довідки виданої Річківським старостинським округом №705 від 23.07.2021 року будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 , рахувалося за ОСОБА_3 , а станом на 01.07.1990 року, членами колгоспного двору були: ОСОБА_3 , голова двору, ОСОБА_1 - дочка, ОСОБА_4 - син (а.с.25).
Відповідно до копії довідки виданої старостою Річківського старостинського округу №18 від 29.03.2021 року ОСОБА_1 являється власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.25 зворот).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_4 були ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.26).
Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 , її батьками були ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 (а.с. 27).
24.10.2011 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 . Після реєстрації шлюбу присвоєно дружині прізвище ОСОБА_9 (а.с.28).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.29).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_10 зареєструвала 20.07.2018 року шлюб з ОСОБА_11 . Після реєстрації шлюбу присвоєно дружині прізвище ОСОБА_12 (а.с.30).
Відповідно до копії квитанції до прибуткового касового ордеру ОСОБА_1 за проведення оцінки майна заплатила 600 гривень (а.с.32).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності у спадкодавців правовстановлюючих документів на майно, яке є об'єктом спадщини.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Створення і діяльність колгоспного двору врегульовувалось положеннями статтей 120-127 ЦК Української РСР 1963 року.
Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Закон Української РСР "Про власність", який набув чинності 15.04.1991, не містив поняття "колгоспний двір" і закріпив загальні положення щодо права власності на майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї.
Так, відповідно до статті 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
6 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16.12.1993 № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено з ЦК Української РСР статті 120-127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563 щодо спадкування майна колгоспного двору.
При вирішення спорів щодо майна колишнього колгоспного двору, яке придбане до 15.04.1991, належить застосовувати норми, що регулювали власність цього двору до вказаної дати, зокрема, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні. Розмір таких часток визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Відповідного до ст. 1216, 1217 ЦПК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Частиною першою статті 316 ЦК України поняття права власності визначено як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Отже, виходячи з наведеного, позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до майна колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 1991 рік, членами колгоспного двору були: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки голова двору ОСОБА_3 та члени двору ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні, адже мешкали в домоволодінні станом на вказану дату, розмір їх часток визначається виходячи з рівності їх часток на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/3 частці кожна.
Після смерті матері ОСОБА_3 з нею за однією адресою були зареєстровані ОСОБА_13 та ОСОБА_4 таким чином, кожний із спадкоємців отримав по 1/6 частки спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , а отже частка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 кожного становила по 1/2.
На день смерті ОСОБА_4 за однією адресою з ним була зареєстрована позивач ОСОБА_1 , інші спадкоємці за законом та заповітом відсутні. ОСОБА_1 як спадкоємець за законом після смерті матері ОСОБА_3 є спадкоємцем 1/6 частки майна, а після смерті брата ОСОБА_4 1/2 частки майна.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку що спадкодавці ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 за життя володіли вищезазначеним майном, спадкоємець ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, спору щодо спадкового майна немає, однак оформити право власності на спадкове майно у нотаріальному порядку не має можливості, у зв'язку з чим її право підлягає захисту у судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 200, 223, 247, 263, 264, 265 ЦПК України і на підставі ст. ст. 392, 1216, 1222, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Косівської міської ради (78600, м. Косів, майдан Незалежності, 11) про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті матері ОСОБА_3 право власності на 1/6 частку спадкового майна, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 85 га, яка знаходиться в с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті брата ОСОБА_4 , право власності на1/2 частку спадкового майна, а саме житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0, 85 га, яка знаходиться в с. Річка, Косівського району, Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2023 року.
Суддя Ю. С. Кіцула